Валентина Шакула
Май 20th, 2014 by mavca
Балка
Балка стрічкою в`ється, рівнина хвиляста,
Я на пагорб сідаю в високу траву,
Поринаю в ковилу, шавлію пухнасту,
Разом з ними одним я життям тут живу.
Розкущилась трава, викидає колосся.
З неба промені ллються і тануть в воді.
Я руками розчесую степу волосся,
Розчиняюсь у пахощах трав в забутті.
У хмаринці жовтенькій квіткового пилу
Я іду босонога в шовковій траві.
Літнім сонцем сповита сивіє ковила.
Таємниці шукаю для себе нові.
Заквітчалась віночком, розплетена вітром,
Наче Мавка із казки собі степова.
Я на крилах метеликом лину за світлом
І шукаю для рими красиві слова.
