Cтепи України

В околицях с. Центральне (Київська обл., Миронівський р-н) збереглась унікальна ділянка з первинною лучно-степовою рослинністю і прилеглими до неї лісовими угрупованнями. Фрагмент лучного степу площею близько 10 га, який відзначається значним флористичним і фітоценотичним різноманіттям, зберігся на крутих (30-50°) південних та південно-західних схилах балки, яка знаходиться за 1,5 км на північний схід від с. Центральне. Фрагменти лісової рослинності примикають до лучно-степової частини місцями по верхніх частинах схилів і мають площу близько 2 га. Це землі Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла.

Літературні відомості про рослинний покрив цієї ділянки практично відсутні. В літературі вказувалось на необхідність оголошення цієї ділянки об’єктом ПЗФ з рідкісними степовими рослинами, але її рослинний покрив раніше досліджений не був. Лучно-степова рослинність представлена угрупованнями формацій Festuceta valesiacae, Poeta angustifoliae, Stipeta pennatae, трапляються фрагменти формації Amygdaleta nana. По нижніх частинах схилів поширені угруповання формації Elytrigieta repentis, які формують більш мезофітні, перехідні до лук фітоценози.

Угруповання формації Festuceta valesiacae займають верхні та середні частини схилів. Травостій з трьома під’ярусами, його загальне проективне покрииття – 70-80 %. І під’ярус формують Elytrigia intermedia, E. repens, Salvia pratensis, Stipa pennata. Основу ІІ під’ярусу складає Festuca valesiaca з участю Роа angustifolia, Adonis vernalis, Securigera varia (L.) Lassen (Coronilla varia L.), Trifolium montanum та інших видів. III під’ярус сформований Fragaria viridis, Carex humilis. Ha 100 м2 – 25-35 видів рослин. Виділяються асоціації; Festucetum (valesiacae) elytrigiosum (intermediae), F.v. elytrigiosum (repentis), F.v.poosum (angustifoliae), F.v. salviosum (pratensis), F.v. stiposum (pennatae).

Угруповання формації Poeta angustifoliae трапляються частіше в середній частині схилів. На 100 м2 налічується 25-30 видів рослин. З кущів відмічені Chamaecytisus austriacus та Сh. ruthenicus (Fisch. ex Wol.) Klaskova. В І під’ярусі відмічені Elytrigia repens, Salvia pratensis, Stipa pennata. Основу II під’ярусу складає Роа angustifolia з участю Festuca valesiaca та видів різнотрав’я. III під’ярус сформований слабо. Виділяються асоціації: Poetum (angustifoliae) elytrigiosum (repentis), P.a. festucosum (valesiacae), P.a. salviosum (pratensis), P.a. stiposum (pennatae).

Угруповання формації Stipeta pennatae приурочені до верхньої частини схилів південно-західної експозиції. На 100 м2 нараховується 25-38 видів рослин. З кущів трапляються Chаmaecytisus austriacus та Ch. ruthenicus. Травостій з трьома під’ярусами, його загальне проективне покриття складає 85-90 %. І під’ярус утворений Stipa pennata з участю Salvia pratensis, S. nutans. II під’ярус добре сформований, представлений Роа angustifolia та видами різнотрав’я: Adonis vernalis, Trifolium montanum, Т. alpestre, Stachys recta та ін. III під’ярус утворений Carex humilis, Fragaria viridis, Thymus marschallianus. Виділяються асоціації: Stipetum (pennatae) poosum (angustifoliae), S.p. salviosum (pratensis).

Угруповання формації Amygdaleta nanae приурочено до середньої та частин схилу й займає площу близько 200 м2. Виділяється асоціація Amygdaletum (nanae) elytrigiosum (repentis). Лучно-степова рослинність цієї території представлена 4 та 12 асоціаціями. Угруповання формацій Amygdaleta nanae та Stipeta pennatae занесені до Зеленої книги Української РСР. У флористичному лучно-степових угруповань налічується 252 види вищих судинних рослин, які відносяться до 161 роду, 38 родин. На схилах балки зростають 18 рідкісних видів флори лучних степів Київського плато: Adonis vernalis, Amygdalus nana, Anemone sylvestris, Clematis integrifolia, Pulsatilla pratensis, Ranunculus illyricus, Eremogone micradenia, Gypsophilla paniculata, Cerasus fruticosa, Astragalus dasyanthus, Lathyrus lacteus, Salvia nutans, Scorzonera purpurea, Taraxacum serotinum, Crocus reticulatus, Iris hungarica, Fritillaria ruthenica, Carex humilis, Stipa capillata, S. pennata.

Таким чином, ця територія є унікальною, як комплекс цілого ряду рідкісних видів рослин та рідкісних рослинних угруповань. Зважаючи на високу наукову, природоохоронну, ландшафтно-естетичну цінність та еколого-виховне значення території її необхідно взяти під охорону і створити тут ботанічний заказник площею 12 га.