Регіональный ландшафтний парк “Донецький кряж”
Май 8th, 2009 by stepan
СТЕПНОЙ БЮЛЛЕТЕНЬ №14 осень 2003
П.А. Овечко (РЛП “Донецкий Кряж”, Донецкая область)
Региональний ландшафтний парк “Донецький кряж” створено рішенням Донецької обласної ради від 29.02.2000 г. № 23/11-254 на території Шахтарського району (Мануйлівський і Степанівський сільські ради) на площі 1599,2 га. Рішенням Донецької обласної ради від 09.11.2000 г. № 3/16-364 кордони парку розширені за рахунок земель Амвросіївського району (Амвросіївський держлісгосп, Благодатненська сільска рада) на 2353 га. Отже, загальна площа парку складає 3952,2 га. Парк створено без виняття земель у землекористувачів.
Спроби обмежити використання території сучасного парку нараховують вже майже 80 років. В 1926 р. було прийнято Постанову ЦК УРСР і РВК УРСР (від 16 червня) “Про оголошення пам’ятками культури і природи ряду цінних природних ландшафтів”, в тому числі був згаданий “заповідник “Саур-Могила” – гора і ліс”. Та лише 15.04.1938 р. Презідіум Донецького облвиконкома постановив: “Оголосити обласною і внести до реєстраційного переліку таку пам’ятку природи і історії, як “Саур-Могила” – гора і ліс”, не вказавши навіть площі, а в 1944 р. виконком Донецької обласної ради оголошує заповідником “Саур-Могилу” площею 30 га.
Територія парку за своєю значущістю унікальна і являє собою одну з дуже небагатьох в Україні ділянок різнотравно-типчаково-ковилового степу з байрачними лісами в дельтах балок і ділянками лісових культур у степу (результат степового лісорозведення), що зберіглась. Це часточка безмежного колись “Дикого поля”, над котрим височить легендарна, овіяна історією Саур-Могила. З висоти смотрового майданчику очам відкривається неповторний пейзаж Донецького кряжу з мозаїкої степових ділянок, байрачних лісів, сельгоспугідь і сіл, що загубились річковими долинами.
Щорічно тисячі людей приходять сюди, щоб віддати шану пам’яті героїв-звільників Донбасу, які пали в роки другої світової війни. Багато історичних подій пов’язано з цима місцями. Починаючи з давніх часів тут змінювали один одного найрізноманітніші народи – киммерійці, скіфи, сармати, гуни, авари, болгари, хозари, печеніги, половці, монголи, кримські татари. В той час проходив тут шлях, котрим гнали невільників. Дике поле бачило великі подвиги запорізьких казаків в битвах за свою Україну.
Проходили сторіччя, рослинний і тваринний світ території змінювався під впливом господарської діятельності людей. Все менш диким ставало “Дике поле”. Коли в 1856 р. археологами частково була розкопана Саур-Могила, Т.Г. Шевченко дуже переживав з цього приводу, шкода було цих недоторканих місць. Та найьільш руйнівного удару зазнав степ в період інтенсивного розвитку сільського господарства, коли до орного оберту почали вводити первинні степові ділянки. Після розорювання почалась активна водна і вітрова ерозія. Щоб зупинити її, стали засаджувати лісом неугіддя, штучно створюючи приярові лісові насадження. Та при цьому під заліснення були пущені і степи Донецького кряжу на виходах гірських порід.
В результаті такої бездумної, злочиннлї діяльності були загублені незаймані степи з їх багатим видовим складом, багатьма ендемічними видами. Щезло багато видів рослинного і тваринного світу, не вийшло і вирастити ліс. Лише в делтах балок шумлять байрачні ліси, що складаються з дубу і ясеня. Та ростуть ці ліси там, де їх посадила мати-природа.
Багата і різноманітна флора і фауна парку. Флористичний список нараховує близько 500 видів рослин, з котрих 46 ендемічних і близько 20 занесені до Червоної книги України. Це такі види, як тюльпани Шренка, змеєлистий і дубровний, піон тонколистий, близько 10 видів ковили, волошка донецька, карагана скіфська. В байрачних лісах можна побачити диво – квітку рябчик руський. Багатий набір ранньоквітнучих рослин, що так прикрашають весняний степ: шафран сітчатий, брандушка, адоніс весняний, три види хохлаткі, проліска сибирська, простріл чорніючий, птахомлічник, гіацінтік Паласа, декілька видів ірисів і багато інших видів. Унікальності території надають редкісні рослинні суспільства, занесені до Зеленої книги України – формації ковили Графа, ковила вузьколиста, мигдаль низький і інші.
В межах парку і на прилеглих територіях виявлено більш 80 видів птахів, серед котрих 5 включені до Червоної книги України. Лише тут, вперше після тривалої перерви, в Донецькій області відзначено гніздування огаря. Вірогідно, гніздує тут курганик, полевий лунь і орел-карлик (спостерігались в гніздовий період). Серед птахів, які тут гніздуються, – ще ряд видів, котрі рідкісні для фауни региону. Це кам’янка-танцівниця, польовий коник, луговий лунь, середній дятел, перепелятник, чеглок и інші. Такі великі представники орнитофауни, як дрофа і степовий журавель-красавка, відзначені на прольоті, але через фактор занепокоєння не гніздують. В плані їх збереження необхідним заходом було б розширення території парку за рахунок приєднання прилеглих територій.
Різноманітна і мисливська фауна: ратичні (лось, кабан, косуля), пушні (заєць-русак, лиса руда), пернаті (фазан, куріпка сіра, декілька видів водоплавних, дозволених до відстрілу). Зустрічається вовк, точна чисельність котрого в парку не встановлена.
На території парку мешкають види комах, занесені до Червоної книги України, які всюди підлягають охороні (усач-хрестоносець, жук-олень, бабка красуня-дівчина, метелики поліксена і подалірій). У складі ентомофауни парку відзначені види, що охороняються в рамках Бернської конвенції (членом которої Україна є з 1999 р.).
Все перераховане і дає підстави казати про унікальність природи РЛП “Донецький кряж” для сучасної України. Сусідство обширних степових ділянок і не менш обширних байрачних лісів як раз і обумовлює значне видове різноманіття флори і фауни парку.
Розораність території Шахтарського району складає 72,2 %. Близько 27 % залишаються нерозораними, хоча і тут проводились роботи з покращення природних сінокосів і пасовиськ. Природного, первинного степу на території парку зберігається 8-10 % загальної площі, а в Україні в цілому – всього 1 %. Степові ділянки зазнають перевипасу худоби. Внаслідок надмірного антропогенного навантаження на природні ландшафти степ деградує – зменьшуєтся чисельність і збіднюється видовий склад рослинного і тваринного світу. Якщо 15-20 років тому на території сучасного парку можна було зустріти (в осінньо-зимовий період) стада лосів, кабанів, косуль, то в останні роки лось щез зовсім, інколи зустрічаються окремі особі кабана і косулі.
Створення РЛП “Донецький кряж” було необхідно для порятунку того, що залишилось від біоррізноманіття цих місць і, потенційно, для майбутнього його відновлення. Парк забезпечує оптимальну координацію охорони і регулювання використання природних ресурсів. Основне завдання, покладене на парк, – збереження цінних природних ландшафтів, об’єктів рослинного і тваринного світу, і, в той самий час, – створення умов для організованого туризму, відпочинку і інших видів рекреації в природних умовах, з дотриманням режиму охорони заповідних природних комплексів і об’ектів.
В цьому – одео з основних протирічь РЛП. Все більше людей прагне виїхати на природу. В останні роки в Україні знаходить розвиток зелений туризм. Відпочинок на природі, зустріч з дикими тваринами на свободі, а не у клітках або вольєрах зоопарків, залишають незабутнє враження. Побачити в природному середовищі великана-лося, грацийну косулю або дику свиню зі смугастими малюками – мрія багатьох, хто прагне “на природу”. Та спершу треба створити умови для нормальної життєдіяльності диких тварин. Перш за все, необхідно виключити фактор занепокоєння. Треба, щоб людина з її “благами” цивілізації рідше з’являлась в угіддях, особливо в період розмноження тварин.
Зокрема, на території природно-заповідного фонду не має допускатися такий вид рекреації як полювання. В тому вигляді, в которому існує полювання на Донбасі – це поголовне знищення всього живого в природі. Контроль за дотриманням Закону України “Про мисливське господарство і мисливство” відсутній. Мисливські господарства очолюють люди, які не мають спеціальної освіти, але які вміють мітко стрілятя. Вся робота ОРХ зводиться до вбивства, а не до відновлення мисливської фауни. Тому не випадково, що саме за останні роки начисто вибиті браконьєрами лосі, кабани, косулі. Та чисельність мисливської фауни, котра надається у звітах, викликає сумніви, адже чим більш висока чисельність буде показана, тим більші ліміти мисливське господарства отримає на відстріл того чи иншого виду. Мисливство і охорона природи – речі несумісні. Природні парки мають стати територіями відновлення, на котрих би відновлювалась мисливська фауна.
Непоправної шкоди природним комплексам наносить і “дикий туризм”, коли унікальними степовими ділянками роз’їздять автомобілі, під колесами котрих гинуть рослини і тварини, не кажучи про покинуті палаючі багаття, зрублені дерева, залишене сміття, розорені гнізда, намірено вбиті плазуни.
Певну проблему являє і меморіальний комплекс “Саур-Могила”. Побудувавши його в пам’ять про Велику Вітчизняну війну, влада забула про велично розкинутий степ. Колись курган був суцільно вкритий ковиловим степом, але через непродумане і неконтролюєме відвідання мемориалу вона деградує, схили все більш вкриваються сорною рослинністю.
Майбутнє парку ввижається в його інтеграції до екологічної мережі України. В країні діє Програма формування національної екологічної мережі (затверджена Законом України “Про програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” від 21.09.2000 р.). Екомережа розуміється як єдина територіальна система природних ландшафтів, що вимагає особливої охорони. РЛП “Донецький кряж” також включений до цієї програми і входить до третього широтного (степового) коридору запланованої мережі. В перспективі передбачається розширення території парку до 10 тис. га. Проведення ряду біотехнічних заходів (в тому числі призупинення або заборона спортивного полювання) дозволяє в найближчі роки збільшити поголів’я диких ратичних, що зробить парк більш цікавим для туристів.
В регіональному масштабі необхідні екологічні коридори для збереження мигруючихтварин. Тварини у своїх міграціях не знають державних кордонів. І як раз в Донбасі створення такої системи коридорів передбачає вихід на міждержавний рівень, оскільки і целинні степи, і байрачні ліси продовжуються на територію Росийської Федерації (Ростовської області). РЛП “Донецький кряж” міг би зиграти тут роль ядра регіональної экомережі.
Контакт:
Овечко Петро Авакумович, директор,
Регіoнальний ландшафтний парк “Донецький кряж”
вул. Крупської,1-А м. Шахтарськ Україна 86200
Тел.: (06255) 42 204
СТЕПНОЙ БЮЛЛЕТЕНЬ №14 осень 2003
П.А. Овечко (РЛП “Донецкий Кряж”, Донецкая область)
Региональный ландшафтный парк “Донецкий кряж” создан решением Донецкого областного совета от 29.02.2000 г. № 23/11-254 на территории Шахтерского района (Мануйловский и Степановский сельские советы) на площади 1599,2 га. Решением Донецкого областного совета от 09.11.2000 г. № 3/16-364 границы парка расширены за счет земель Амвросиевского района (Амвросиевский гослесхоз, Благодатненский сельский совет) на 2353 га. Итого, общая площадь парка составляет 3952,2 га. Парк создан без изъятия земель у землепользователей.
Попытки ограничить использование территории нынешнего парка насчитывают уже почти 80 лет. В 1926 году было принято Постановление ЦК УССР и РИК УССР (от 16 июня) “Об объявлении памятниками культуры и природы ряда ценных природных ландшафтов”, в том числе был упомянут “заповедник “Саур-Могила” – гора и лес”. Но только 15.04.1938 г. Президиум Донецкого облисполкома постановил: “Объявить областным и внести в регистрационный список такой памятник природы и истории, как “Саур-Могила” – гора и лес”, не указав даже площади, а в 1944 году исполком Донецкого областного совета объявляет заповедником “Саур-Могилу” площадью 30 га.
Территория парка по своей значимости уникальна и представляет собой один из очень немногих в Украине сохранившихся участков разнотравно-типчаково-ковыльной степи с байрачными лесами в устьях балок и участками лесных культур в степи (результат степного лесоразведения). Это частица безбрежного когда-то “Дикого поля”, над которым возвышается легендарная, овеянная историей Саур-Могила. С высоты смотровой площадки взору открывается неповторимый пейзаж Донецкого кряжа с мозаикой степных участков, байрачных лесов, сельхозугодий и затерявшихся по речным долинам сел.
Ежегодно тысячи людей приходят сюда, чтобы почтить память павших в годы Великой Отечественной войны героев-освободителей Донбасса. Многие исторические события связаны с этими местами. Начиная с древних времен здесь сменяли друг друга самые различные народы – киммерийцы, скифы, сарматы, гунны, авары, болгары, хазары, печенеги, половцы, монголы, крымские татары. В то время проходил здесь шлях, по которому гнали невольников. Дикое поле видело беспримерные подвиги запорожских казаков в битвах за свою Украину.
Проходили века, растительный и животный мир территории изменялся под влиянием хозяйственной деятельности людей. Все менее диким становилось “Дикое поле”. Когда в 1856 г. археологами была раскопана Саур-Могила, Тарас Шевченко очень переживал по этому поводу, жаль было этих нетронутых мест. Но самый разрушительный удар претерпела степь в период интенсивного развития сельского хозяйства, когда в пахотный оборот начали вводить первозданные степные участки. После распахивания началась активная водная и ветровая эрозия. Чтобы остановить ее, стали засаживать лесом неудобья, искусственно создавая приовражные лесные насаждения. Но при этом под залесение были пущены и степи Донецкого кряжа на выходах горных пород.
В результате такой бездумной, преступной деятельности были погублены девственные степи с их богатым видовым составом, многими эндемичными видами. Исчезли многие виды растительного и животного мира, не получилось и вырастить лес. Только в устьях балок шумят байрачные леса, состоящие из дуба и ясеня. Но растут эти леса там, где их посадила мать-природа.
Богаты и разнообразны флора и фауна парка. Флористический список насчитывает около 500 видов растений, из которых 46 эндемичных и около 20 занесены в Красную книгу Украины. Это такие виды, как тюльпаны Шренка, змеелистный и дубравный, пион тонколистный, около 10 видов ковылей, василек донецкий, карагана скифская. В байрачных лесах можно увидеть чудо-цветок рябчик русский. Богат набор раннецветущих растений, так украшающих весеннюю степь: шафран сетчатый, брандушка, адонис весенний, три вида хохлатки, пролеска сибирская, прострел чернеющий, птицемлечник, гиацинтик Палласа, несколько видов ирисов и многие другие виды. Уникальность территории придают редкие растительные сообщества, занесенные в Зеленую книгу Украины – формации ковыля Граффа, ковыля узколистного, миндаля низкого и другие.
В пределах парка и на прилежащих территориях выявлено более 80 видов птиц, среди которых 5 включены в Красную книгу Украины. Только здесь, впервые после долгого перерыва, в Донецкой области отмечено гнездование огаря. Вероятно гнездятся тут курганник, полевой лунь и орел-карлик (наблюдались в гнездовой период). Среди гнездящихся – еще ряд видов, которые редки для фауны региона. Это каменка-плясунья, полевой конек, луговой лунь, средний дятел, перепелятник, чеглок и др. Такие крупные представители орнитофауны, как дрофа и степной журавль-красавка, отмечаются на пролете, но из-за фактора беспокойства не гнездятся. В плане их сохранения необходимым мероприятием было бы расширение территории парка за счет присоединения прилегающих территорий.
Разнообразна и охотничья фауна: копытные (лось, кабан, косуля), пушные (заяц-русак, лиса рыжая), пернатые (фазан, куропатка серая, несколько видов водоплавающих, разрешенных к отстрелу). Встречается волк, точная численность которого в парке не установлена.
На территории парка обитают виды насекомых, занесенные в Красную книгу Украины и повсеместно подлежащие охране (усач-крестоносец, жук-олень, стрекоза красотка-девушка, бабочки поликсена и подалирий). В составе энтомофауны парка отмечены виды, охраняемые в рамках Бернской конвенции (членом которой Украина является с 1999 года).
Все перечисленное и дает основание говорить об уникальности природы РЛП “Донецкий кряж” для современной Украины. Сочетание обширных степных участков и не менее обширных байрачных лесов как раз и обусловливает значительное видовое разнообразие флоры и фауны парка.
Распаханность территории Шахтерского района составляет 72,2 %. Около 27 % остаются нераспаханными, хотя и здесь проводились работы по улучшению естественных сенокосов и пастбищ. Природной, первозданной степи на территории парка сохраняется 8-10 % общей площади, а по Украине в целом – всего 1 %. Степные участки подвергаются перевыпасу скота. Вследствие чрезмерной антропогенной нагрузки на природные ландшафты степь деградирует-уменьшается численность и беднеет видовой состав растительного и животного мира. Если 15-20 лет назад на территории нынешнего парка можно было встретить (в осеннее-зимний период) стада лосей, кабанов, косуль, то в последние годы лось исчез совсем, изредка встречаются отдельные особи кабана и косули.
Создание РЛП “Донецкий кряж” было необходимо для спасения того, что осталось от биоразнообразия этих мест и, потенциально, для будущего восстановления его. Парк обеспечивает оптимальную координацию охраны и регулирование использования природных ресурсов. Основная задача, возложенная на парк, – сохранение ценных природных ландшафтов, объектов растительного и животного мира, и в то же время, создание условий для организованного туризма, отдыха и других видов рекреации в природных условиях, с соблюдением режима охраны заповедных природных комплексов и объектов.
В этом – одно из основных противоречий РЛП. Все больше людей стремится на природу. В последние годы в Украине находит развитие зеленый туризм. Отдых на природе, встреча с дикими животными на свободе, а нев клетках или вольерах зоопарков, оставляютнеизгладимое впечатление. Увидеть в естественной среде великана-лося, грациозную косулю или дикую свинью с полосатыми малышами – мечта многих, кто стремится “на природу”. Но сперва требуется создать условия для нормальной жизнедеятельности диких животных. Прежде всего, необходимо исключить фактор беспокойства. Надо чтобы человек с его “благами” цивилизации реже появлялся в угодьях, особенно в период размножения животных.
В частности, на территории природно-заповедного фонда не должен допускаться такой вид рекреации как охота. В том виде, в котором существует охота в Донбассе – это поголовное истребление всего живого в природе. Контроль за соблюдением Закона Украины “Об охотничьем хозяйстве и охоте” отсутствует. Охотхозяйства возглавляют люди, не имеющие специального образования, но умеющие метко стрелять. Вся работа ОРХ сводится к убийству, а не к воспроизводству охотфауны. Поэтому не случайно, что именно за последние годы начисто выбиты браконьерами лоси, кабаны, косули. Та численность охотфауны, которая представляется в отчетах, вызывает сомнения, так как чем более высокая численность будет показана, тем большие лимиты охотхозяйство получит на отстрел того или иного вида. Охота и охрана природы – вещи несовместимые. Природные парки должны стать воспроизводственными территориями, на которых бы восстанавливалась охотфауна.
Непоправимый вред природным комплексам наносит и “дикий туризм”, когда по уникальным степным участкам разъезжают автомобили, под колесами которых гибнут растения и животные, не говоря о брошенных горящих кострах, срубленных деревьях, оставленном мусоре, разоренных гнездах, намеренно убитых пресмыкающихся.
Определенную проблему представляет и мемориальный комплекс “Саур-Могила”. Построив его в память о Великой Отечественной войне, власть забыла о величественно раскинувшейся степи. Некогда курган был сплошь покрыт ковыльной степью, но из-за непродуманного и неконтролируемого посещения мемориала она деградирует, склоны все более покрываются сорной растительностью.
Будущее парка видится в его интеграции в экологическую сеть Украины. В стране действует Программа формирования национальной экологической сети (утверждена Законом Украины “О программе формирования национальной экологической сети Украины на 2000-2015 годы” от 21.09.2000 г.). Экосеть понимается как единая территориальная система природных ландшафтов, требующих особой охраны. РЛП “Донецкий кряж” также включен в эту программу и входит в третий широтный (степной) коридор планируемой сети. В перспективе предусматривается расширение территории парка до 10 тыс. га. Проведение ряда биотехнических мероприятий (в том числе приостановка или запрет спортивной охоты) позволит в ближайшие годы увеличить поголовье диких копытных, что сделает парк более привлекательным для туристов.
В региональном масштабе необходимы экологические коридоры для сохранения мигрирующих животных. Животные в своих миграциях не знают государственных границ. И как раз в Донбассе создание такой системы коридоров предполагает выход на межгосударственный уровень, поскольку и целинные степи, и байрачные леса продолжаются на территорию Российской Федерации (Ростовской области). РЛП “Донецкий кряж” мог бы сыграть здесь роль ядра региональной экосети.
Контакт:
Овечко Петр Аввакумович, директор,
Региoнальный ландшафтный парк “Донецкий кряж”
Украина 86200 Шахтерск,ул.Крупской,1-А.
Тел.: (06255) 42 204
