1.11. Характеристика рідкісних видів фауни.
Статус і категорія охорони рідкісних ссавців на території проектованого НПП «Муравський шлях»
Комахоїдні
Білозубка білочерева
Рукокрилі
Вечірниця руда
Кожан пізній
Нетопир середземноморський
Гризуни
Мишівка степова
Тушканчик великий
Хижі
Видра
Вовк
Тхір степовий
Куниця кам‘яна
Ласка звичайна
Борсук
Занесені до Червоної книги України комахи:
1. Дозорець-імператор
2. Ірис плямистокрилий
3. Дибка степова
4. Красотіл пахучий
5. Жук-олень
6. Вусач мускусний
7. Вусач земляний хрестоносець
8. Левкомігус білосніжний
9. Бітак італійський
10. Махаон
11. Подалірій
12. Поліксена
13. Бражник “мертва голова”
14. Бражник дубовий
15. Бражник скабіозовий
16. Совка сокиркова
17. Пістрянка весела
18. Ведмедиця гера
19. Сколія степова
20. Ксилокопа фіолетова
21. Ксилокопа звичайна
22. Джміль моховий
23. Джміль пахучий
24. Джміль глинистий
*- висока: зустрічається більше 10 особин на 1 км маршруту; невисока: від 3 до 10 особин на 1 км маршруту; низька: від 1 до 3 особин на 1 км маршруту; дуже рідко – відомі за одиничними знахідками.
Види комах, що знаходяться під охороною Європейського Червоного списку:
1. Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta), категорія V.
2. Мурашка руда лісова (Formica rufa), категорія V
3. Червінець непарний (Lycaena dispar), категорія E.
4. Бражник обліпиховий (Hyles hyppophaes), категорія V.
5. Синявець аргірогномон (Lycaeides argyrognomon), категорія *.
6. Дибка степова (Saga pedo), категорія V.
7. Мурашиний лев звичайний (Myrmeleon formicarius), категорія K.
8. Синявець Аріон (Maculinea arion), категорія V.
9. Павиноочка грушева (Saturnia pyri), категорія Е.
Види комах, що знаходяться під охороною “Червоної книги метеликів Європи”:
1. Синявець вікрама (Pseudophilotes vicrama)
2. Синявець алексіс (Glaucopsyche alexis)
3. Синявець Аріон (Maculinea arion)
4. Синявець дамоне (Polyommatus damone tanais)
5. Рябець ауринія (Euphydrias aurinia)
Види комах, що знаходяться під охороною Бернської конвенції:
1. Дибка степова (Saga pedo)
2. Жук-олень (Lucanus cervus)
3. Рябець ауринія (Euphydrias aurinia)
4. Бражник обліпиховий (Hyles hyppophaes)
5. Червінець непарний (Lycaena dispar)
6. Синявець Аріон (Maculinea arion)
7. Поліксена (Zerynthia polyxena)
1.12. Комплексна оцінка природно-ресурсного потенціалу проектованого НПП “Муравський шлях”
Загальний стан земельних ресурсів
Земельні ресурси території проектованогого національного парку “Муравський шлях” характеризуються значною мозаїчністю та неправильним розподілом способів землекористування. У зв‘язку з розміщенням НПП у долинах річок, значна частина орних земельних угідь знаходиться на схилах різної крутизни.
У відсотковому співвідношенні найбільшу площу займають сіножаті і пасовища, до яких тут відносяться степові ділянки, луки, очеретяні зарості, заболочені ділянки тощо.
Через невідповідність екологічних функцій земель та їх господарським використанням – значна частина земельних угідь перебуває у стані деградації. Насамперед, це стосується схилових сільськогосподарських угідь, де значним є вплив водної ерозії ґрунтів, а також неправильний тип обробки ґрунту та недодержання правил сівозміни. Це призводить до значних втрат гумусного шару, зниження родючості ґрунтів, замулення водних об‘єктів, а також змивання у водні об‘єкти мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин.
З метою запобігання негативним явищам у використанні схилових орних земель, варто впроваджувати методи контурного орного землеробства, а деякі схилові землі використовувати лише під виноградники та сади. Поля на особливо змитих схилах взагалі варто виводити з використання в якості ріллі.
Використання степових ділянок в якості пасовищ варто переглянути в залежності від ботанічних особливостей. Там, де флора значним чином трансформована внаслідок надмірного випасання, викошування та випалювання (а це простежується шляхом появи у великій кількості полину, чортополоху, амброзії полинолистої, циклохени та ін.), варто повністю припинити пасовищне навантаження, а на менш деградованих контролювати та нормувати пасовищне навантаження (кількість голів тварин на одиницю площі пасовища) з поступовим досягненням оптимальної величини. Випасання на луках також потребує обережного ставлення, адже тут також існує ризик забур‘яненості та деградації рослинності. На луках процес деградації відбувається різними темпами в залежності від видового складу рослинності та гідрологічних умов.
Загальний стан водних ресурсів
Водні ресурси НПП “Муравський шлях” представлені поверхневими водними об‘єктами (річками, ставками, джерелами) та ґрунтовими водами, які в свою чергу і формують перші. Річки, що протікають по території НПП: Чунгул, Куркулак, Токмачка, Молочна. На річках Куркулак та Чунгул є ставки. Куркулак має один ставок на своїх витоках, а на Чунгулі є один досить великий ставок (проектна площа – 27 га) та 3 греблі з різницею між б‘єфами від 0,3 до 1,15 м.
Негативний вплив на водність усіх річок проектованого НПП здійснюють спрямлювальні канали. Через їх наявність фактично повністю змінений гідрологічний режим річок, а наслідки таких звичайних природних явищ, як повені – набагато катастрофічніші, ніж до меліоративних робіт в руслах та заплаві. Перевірка доцільності будівництва багатьох таких каналів, а також відсутність технічної та проектної документації показують помилковість їх створення у минулому. Тому на сьогодні доцільним є розробка програм та здійснення заходів з відновлення корінних русел річок, що сприятиме відновленню екологічного балансу в басейні в цілому.
Стан річок Куркулак та Чунгул зафіксовано у паспортах на ці річки, що були складені у 2001 році. Відсутня лише інформація по гідрохімічним показникам води.
Використання водних ресурсів здійснюється для побутово-господарських потреб. Головну роль у питному водопостачанні відіграє бучацький водоносний горизонт. Якість питної води подекуди не відповідає санітарним вимогам через несправність систем водопостачання.
Загальний стан лісових ресурсів
Лісові ресурси НПП представлені природними лісовими угрупованнями (плавнями) у заплаві р. Чунгул та штучними лісовими насадженнями – полезахисними лісосмугами та лісовими насадженнями іншого призначення. Відсоткове співвідношення перших до других складає 20:80. Це пояснюється не відсутністю природних лісів, а значною розрідженістю їх внаслідок вирубки у минулому. Порідний склад природних лісових угруповань представлений 25 видами деревно-чагарникових порід. Видовий склад штучних лісових масивів – 11 видами, з них переважають завезені з інших країн види. За віковою структурою лише природні лісові угруповання є досить різноманітними: тут зустрічаються дерева віком від 1-10 до 80-250 років. Така розмаїта вікова структура природних лісових угруповань робить їх привабливими для представників тваринного світу, зокрема комах і птахів. У природних лісових фітоценозах чітко простежується ярусність. Штучні ж лісові масиви, які переважно перебувають у підпорядкуванні Держкомлісгоспу, практично не мають вираженої ярусності, збіднені на біорізноманіття, частіше страждають від шкідників та хвороб. Головна причина цього – монокультура, а також висадження дерев у неприродних для них біотопах – степових схилах, глинистих та піщаних осипищах, скельних виходах. У зв‘язку з бідним видовим складом та однотипною віковою структурою продуктивність штучних лісових насаджень є досить низькою, порівняно з природними лісами. На жаль, умови для відтворення природних лісів у регіоні є вкрай несприятливими. Основні причини цього: випасання худоби у заплаві (через що молоді дерева не можуть вирости), часті випалювання луків та підліску, подекуди – сінокосіння, низька екологічна конкурентоздатність місцевих видів по відношенню до інтродукованих, експансія та гнітючий вплив адвентивних та інтродукованих видів флори на місцеві види. Тому відтворення природних лісових угруповань є важливим завданням лісового господарства на території проектованого НПП.
Загальний стан оздоровчих та рекреаційних ресурсів
На території НПП розташовується рекреаційна установа районного значення – санаторій-профілакторій у м. Молочанську. Цьому сприяє наявність у Молочанську мінеральних джерел, що мають лікувальні властивості.
Стан навколишнього природного середовища
На території проектованого НПП не розміщено промислових підприємств, які значним чином впливають на довкілля та забруднюють його. Але це не означає, що ґрунти, водні ресурси, повітря та біорізноманіття не підпадають під вплив інших забруднювачів. Основна галузь, що здійснює забруднення довкілля НПП – це сільське господарство.
Сільськогосподарські виробники заради підвищення продуктивності сільгоспугідь не завжди дбають про довкілля. Вносячи надмірну кількість (а на схилових землях навіть незначну) мінеральних добрив, використовуючи засоби захисту рослин (зокрема, застосовуючи авіацію), вони сприяють сильній деградації біоценозів, зникненню багатьох видів флори і фауни, замуленню річок, появі небажаних для наших екосистем видів. Значну частину забруднень водойм складають біогенні речовини, які надходять у водні об‘єкти від худоби, з сільських населених пунктів тощо. Забруднення річок біогенами сприяє активному розростанню водної та коловодної рослинності, перетворенню їх на мілководні напівзаболочені потоки з бідною іхтіофауною.
Основна частка викидів в атмосферу – це дим від спалювання твердого і рідкого палива населенням і котельними, а також від спалювання побутових відходів, бадилля, листя, стерні, трави у степу та на луках, очерету на річках та у незначній мірі – від лісових пожеж. Крім двоокису вуглецю, в атмосферу надходить низка інших шкідливих речовин, таких як чадний газ, діоксини, спирти, альдегіди, бензол, свинець та інші, здатні викликати негативні зміни у здоров‘ї людей. Забруднення повітря від автотранспорту складає зовсім незначну частину від загальної кількості забруднень.
На території НПП не відбувається офіційне складування промислових відходів, відсутні санкціоновані полігони складування побутових відходів, але нараховується понад 10 стихійних сміттєзвалищ побутових відходів, влаштованих населенням. Небезпека від таких сміттєзвалищ подекуди значна, адже відбувається змивання шкідливих речовин у водоймища, потрапляння їх у ґрунт та ґрунтові води.
Через НПП проходить декілька магістральних ЛЕП напругою 35, 150, 330 та 750 кВ. Це зумовлює наявність на деяких ділянках навколо цих ЛЕП потужних електромагнітних полів.
Рівень природно-техногенної безпеки
На території проектованого НПП розташовані 2 склади отрутохімікатів з дуже небезпечними хімічними речовинами (ДДТ). Через незадовільний технічний стан цих складів існує реальна загроза потрапляння отрути в грунт та водні об‘єкти. Особливо небезпечним є потрапляння саме у водні об‘єкти, тому що з річок ведеться напування худоби та поливання городів.
НПП «Муравський Шлях» у структурі екологічної мережі
Сам НПП є структурним елементом Регіональної екологічної мережі. Формування інших ланок тут можливо здійснювати за басейновим принципом – на півдні вздовж р. Молочної до Азово-Чорноморського екологічного коридору, на півночі – до р. Конки та Дніпровського екологічного коридору. Можливий також східний напрямок формування екологічного коридору, але він потребує більш детального вивчення. Найперспективнішим є південний напрям формування мережі заповідних територій, адже в 3 км від південної межі НПП “Муравський шлях” розташована Троїцька балка та плавні р. Молочної, а в 14 км південніше НПП – ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Старобердянське лісництво”.
