RSS

Автономна республіка Крим є найбільшим за площею регіоном України. Незважаючи на це, АР Крим є регіоном, що має мінімальні площі заповідних територій. В 2003 – 2005 рр. в Криму не створено жодного об`єкту природного заповідного фонду (ПЗФ) загальнодержавного значення. З 31 території, що зарезервовані для подальшого заповідання (постановами Президії Верховної Ради Криму “Про розвиток перспективної мережі територій та об`єктів ПЗФ Криму” від 12.04.94 р. №538-1 та Верховної Ради АРК “Про резервування цінних природних територій для подальшого заповідання” від 5.02.1998 р. № 1438-1), тільки один об`єкт увійшов у ПЗФ місцевого значення.

Згідно Закону України «Про Червону книгу»: «перебування (зростання) на певній території рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.» На території проектованого Національного парку зустрічається не менше 97 видів занесених до Червоної книги України.

Крім цього, на цій території мешкає богато видів флори та фауни, що занесені до Європейського Червоного списку та Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи (IUCN). Територія проектованого НП визнана Міжнародною асоціацією охорони птахів як територія, що є вкрай важливою для охорони птахів світу (кат. А1) та Європи (кат. В2), та занесена до реєстру (IBA UA 102).

Окрім охорони рідкісних видів рослин згідно Положенню про Зелену книгу України (Постанова Кабінету міністрів від 29.08.2002 р.) на території України мають охоронятися рідкісні, зникаючи та типові рослинні угруповання, що мають значення для збереження біологічного різноманіття. Сім рослинних угруповань проектованого НП, едифікаторами яких виступають види роду ковила різного ступеню рідкості, підлягають охороні.
Створення заповідних об’єктів на Керченського півострова повністю відповідає Указу Президента України від 23.05.05 р. за № 838/2005 «Про заходи щодо подальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні».
Територія об’єкту, що є частиною втрачених на більшій території Європи степових комплексів, входить до складу екологічного коридору. Згідно закону України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.», ця природна екосистема входить в приморсько-степовий екологічний коридор. Цей екологічний коридор має високе міжнародне значення, в першу чергу як шлях міграції великих мас перелітних птахів.

Охороняти мігруючи види птахів (та інших тварин) Україна зобов`язалася прийнявши «Закон про приєднання України до Конвенції про збереження мігруючих видів тварин» від 19.03.99 р. та закон «Про ратифікацію Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів» від 04.06.2002 р. Загалом на території проектованого НП зустрічаються не менше 120 видів тварин, що підлягають охороні згідно Боннській конвенції.
Особливій охороні підлягає один з видів проектованого НП згідно Меморандуму взаєморозуміння про збереження та управління середньоєвропейської популяції дрохви (Otis tarda), розробленого в межах Конвенції про збереження мігруючих видів тварин. Україною Меморандум підписано в квітні 2002 року.

На території об’єкту мешкає велика кількість видів (не менше 149) занесених до Бернської конвенції «Про охорону дикої флори, фауни та природних середовищ існування в Європі» (Закон про приєднання від 29.10.96 р.), для забезпечення охорони яких необхідно збереження усього комплексу степової, приморської та болотно-заплавної території.

Зобов`язання з охорони водно-болотяних угідь, до числа яких належить і вказана територія, Україна взяла на себе, приєднавшись до Рамсарської конвенції (Постанова Верховної Ради від 29.10.96 р.).

На території проектованого НП знаходиться найважливіше в Україні сховище двох видів рукокрилих. Всі види хіроптерофауни підлягають охороні згідно Червоній Книзі України (1994), Угоди про збереження популяцій європейських видів рукокрилих (Закон про приєднання від 14.05.99 р.), Бернської та Боннської конвенцій.
На території проектованого НП зустрічаються види флори та фауни, що охороняються Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, що знаходяться під загрозою зникнення, СІТЕС (Закон про приєднання України від 14.05.99 р.).

Створення на території Караларського степу Національного парку відповідає зобов’язанням взятим Україною при ратифікації Конвенції про охорону біологічного різноманіття (Закон про ратифікацію від 29.11.1994 р.).

Таким чином, створення Національного парку “Караларський степ”, крім державного законодавства України, відповідає зобов’язанням, що взяла на себе Україна при підписанні п’яти міжнародних конвенцій, двох міжнародних угод та одного міжнародного меморандуму про взаєморозуміння.