Вирішальне слово в питанні спорудження міні-ГЕС на Закарпатті має бути за місцевими громадами – Петьовка

Народний депутат Василь Петьовка вимагає жорсткого контролю за збереженням природи і врахуванням думки місцевих громад

Будівництво на малих річках Закарпатської області міні-ГЕС набирає обертів. Не зважаючи на думку людей, ігноруючи інтереси місцевих громад, за якими, в першу чергу, має бути прийняття рішень, щодо територій, де вони живуть, влада лобіює інтереси будівництва невеликих гідроелектростанцій. Це суттєво загострює й без того складну ситуацію в гірських селах.

Кілька вже побудованих і введених в експлуатацію електростанцій підтвердили побоювання екологів щодо неоднозначного впливу міні-ГЕС на довкілля. Так, влітку, під час спеки і зменшення кількості опадів, русла річок від водозабору до станцій повністю пересихають. Порушуються природні екосистеми, зникають цінні породи риб, прирічкова фауна, притаманна регіону рослинність, окремі місця заболочуються, активізовуються зсувні процеси.

До мене як до народного депутата України звертаються закарпатці, стривожені намірами влади бездумно, не виважено забудовувати гірські річки краю енергетичними об’єктами. Особливо активно діє ПП «Комерцконсалт».

Так, жителі с. Красна Тячівського району, де ГЕС побудована і працює, уже зіткнулися з тим, що невтішні прогнози екологів щодо її впливу на навколишнє середовище стали реальністю. Крім того побудова електростанції призвела до загрози підтоплення і знищення близько трьох десятків будинків селян. Інвестор будувати дамбу, яка б захистила селян від підтоплення не хоче, а у бюджеті на це немає грошей. Якщо відповідні органи якнайшвидше не вирішать цю проблему, то щонайменше 30 родин ризикують життям, можуть будь якої миті опинитися без житла і майна.

У с. Тур’я Поляна Перечинського району за півроку роботи гідроелектростанції селянам залишилися висохлі криниці, а річка Шипіт перетворилася на тоненький потічок. Річкова форель тут ледве виживає лише у верхів’ї, а харіус європейський зник взагалі. І все це біля підніжжя гори, яка є дуже перспективною для розвитку туризму та рекреації – полонини Руна. Та попри протести жителів села, які передбачають справжню екологічну катастрофу, інвестори намагаються протиснути спорудження в цій місцевості ще однієї міні-ГЕС!

Гідроелектростанція, аби не шкодити природі, могла б працювати не весь рік, а лише коли річки повноводні, припиняючи роботу у засушливі періоди. Якби інвестор прийшов до людей з такою програмою роботи, можливо і люди б інакше ставились до міні-ГЕС. Однак комерсанти поводяться як колонізатори, мовляв, після нас – хоч трава не рости, а з місцевими мешканцями поводяться як з нерозумними тубільцями, яких можна задурити обіцянкою-цяцянкою.

Селяни кажуть: на будівництво ГЕС дозволу не давали. Проте прийшли ділки, ліс вирубали, дорогу, замість відремонтувати — ще більше розбили, а обіцяних коштів на розвиток села так і не дали. Кілька комп’ютерів, підсипка доріг та побудований паркан – ото й усе, що отримала громада за завдану природі шкоду. Поруч виробляють електроенергію, а в селі немає навіть вуличного освітлення і стабільної напруги у мережі.

Знаючи ситуацію в Тур’я Поляні, категорично проти побудови двох міні-ГЕС вище свого села і мешканці села Чорноголова у Великоберезнянському районі.

У селі Богдан Рахівського району люди теж не хочуть допустити ПП «Комерцконсалт», яке звернулося до райдержадміністрації з наміром звести чергову міні-електростанцію і отримувати «зелені» кіловати, за які сьогодні непогано платять численні фонди Європейського союзу. Люди, які живуть тут десятиліттями, добре знають, які проблеми для річок і місцевої природи їх можуть очікувати. І в цій ситуації, й у всіх інших – останнє слово має бути насамперед за місцевою громадою. У випадку ігнорування інтересів селяни обіцяють вдатися до протестів.

У всіх випадках при будівництві гідроелектростанцій на території закарпатських сіл необхідно враховувати насамперед позицію громади, а не чиїсь комерційні інтереси. А влада, лобіюючи будівництво ГЕС, намагається уникнути відкритих громадських слухань, рішення приймати кулуарно, у вузькому колі, уникаючи відкритого діалогу з місцевими громадами. В таких діях представників влади чітко вбачається і корупційна складова.

Не можна ставити природу Закарпаття, його туристично-рекреаційне майбутнє в залежність від інтересів ділків, які, прикриваючись тезами про «зелені кіловати», розбудовують масштабний бізнес. Тим більше, що більшість водних артерій краю пов’язані з Тисою – притокою Дунаю. А басейн річки Дунай є серцевиною центру Європи, що охоплює територію 817 000 км2, де розташовані понад 15 європейських країн, живуть понад 80 мільйонів людей. Днями на зустрічі Міжнародної комісії із захисту Дунаю представники країн, у межах яких розташований її басейн, включно із Австрією, Болгарією, Угорщиною, Румунією, Сербією, Україною затвердили керівні настанови для зменшення екологічної шкоди нових гідроенергетичних проектів. Документ закликає до належного планування на національному та регіональному рівнях втручання в природні системи річок, до відповідної оцінки екологічних і культурних цінностей.

Я як народний депутат України звертаюся до екологів і закликаю їх жорстко контролювати проекти будівництва міні-ГЕС на відповідність їх екологічним вимогам. Звертаюся також до прокуратури Закарпатської області з вимогою постійно відслідковувати дотриманням законності у процесі вирішення питання щодо спорудження, самого перебігу будівництва та експлуатації ГЕС на гірських річках Закарпаття, дотримання права громади на прийняття кінцевого рішення.

Народний депутат Василь Петьовка

http://zakarpattya.net.ua/News/111845-Vyrishalne-slovo-v-pytanni-sporudzhennia-mini-HES-na-Zakarpatti-maie-buty-za-mistsevymy-hromadamy—Petovka