Репортаж МБО “Екологія-Право-Людина” про малу ГЕС на р. Шипіт в с.Тур’я Поляна Перечинського району Закарпаття
Знищена річка Шипіт взамін на 90 щомісячних гривень для кожної родини села Тур’я-Поляна
На початку липня цього року Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) організувала інформаційно-просвітницький тур Карпатським регіоном. Метою поїздки було підвищення екологічної свідомості громадян, збереження природної спадщини, екологічно збалансованого природокористування, охорони довкілля, проведення зустрічей з представниками місцевих громад, де екологи та юристи організації роз’яснювали екологічні права та способи їх захисту, розповідали про актуальні екологічні проблеми регіону та можливі шляхи їх вирішення (тверді побутові відходи, несанкціоновані сміттєзвалища, нелегальна вирубка лісу, будівництво малих гідроелектростанцій тощо). Серед інших населених пунктів було обране село Тур’я-Поляна, що знаходиться в Перечинському районі Закарпатської області. Проте, як виявилось, владі села допомога професійних юристів та екологів була непотрібною. У відповіді на офіційне звернення посприяти у проведенні зустрічі в.о. Тур’я-Полянського сільського голови повідомила, що виконком сільради достатньо проводить роботу серед населення і тому громада не потребує інформаційно-роз’яснювальної роботи, з відповіддю можна озайомитися тут. Сільська рада не поінформувала громаду про плановану зустріч. В.о. голови Тур’я-Полянської сільської ради в день приїзду правників та екологів ЕПЛ у неділю, 05.07.2015 року проводила сесію сільської ради. Проте громада все таки зібралась і відбулось жваве обговорення екологічних проблем с. Тур’я Поляна.
Виявилось, що селян турбує проблема масового поширення шкідливого та небезпечного інтродуценту – борщівника. І якщо Львівщина, в рамках боротьби з ним виділяє, хоч незначні, але реальні кошти на проведення його косіння, то на Закарпатті, сільська влада цим питанням не переймається.
А при обговоренні питання ГЕС виявилось, що громада зовсім не так одностайна, як хотілось би сільській владі. Представники громади розповіли про те, яку шкоду їхньому селу та річці принесло бездумне будівництво малої гідроелектростанції, про сухе русло річки, про зниклу рибу, про висохлі криниці та про жахливу якість води нижче від ГЕС, куди відразу по завершенню зустрічі, представники ЕПЛ і направились.
На малій ГЕС нас зустрів працівник станції, який розповів про гарний рибохід і про те, що станція вже три дні не працює через низький рівень води в річці. Всі претензії щодо поганої якості води працівник переадресовував на форельне господарство, яке розташоване вище за течією від ГЕС. Форельне господарство існує ще з радянських часів і раніше за словами мешканців ніяких проблем з водою у селі не було. А ми на власні очі побачили замулене та заповнене опалим листям водосховище.
Підозрілою виявилась і інформація про автоматичну зупинку станції через низький рівень води. В каналі, яким вода стікає з турбін ГЕС назад в русло річки води дійсно не було. Але по вогкості каміння можна було зрозуміти, що станцію «заглушивши» буквально за півдня до приїзду ЕПЛ. Як виявилось згодом, за дивним збігом обставин, станція завжди не працює коли приїздять небажані гості – чи то природоохоронці, чи то представники екологічної інспекції.
І хоча у 2013 році мешканці села Тур’я Поляна категорично виступали проти будівництва другої черги ГЕС та навіть пробували блокувати дорогу на будівництво, про події яких можна ознайомитися тут, сьогодні друга електростанція побудована та запущена в роботу. І як не прикро, причиною зміни думки громади стали гроші.
З кожною родиною села власник ГЕС заключив договір, згідно якого до 2018 року кожна родина буде отримувати 90 грн. в якості благодійної (соціальної) підтримки, ЕПЛ вдалося отримати копію додаткової угоди до договору, з якою можна ознайомитися тут.
Малу ГЕС в Тур’я-Поляні побудувало та експлуатує приватне підприємство «Комерцконсалт». Зелений тариф станція отримала ще в квітні 2012 року, заявлена потужність станції 1,2 МВт і, щорічно планувалось виробляти близько 4,2 млн. кВт/год. Згідно інформації з сайту Міністерства юстиції кінцеві власники Ковач Ярина Юріївна та Лелида Тетяна Петрівна. Перша – дружина депутата Закарпатської облради Сергія Ковача, друга – дружина колишнього очільника Закарпатської області, регіонала Олександра Леліди. Олександр Леліда керував Закарпаттям саме з 2010 по 2014 рік, тобто і в той момент, коли станція будувалася та вводилася в експлуатацію. З інформацією про ПП «Комерцконсалт» можна озайомитися тут.
Станом на 30.06.2015 року Постановою НКРЕКП №1971встановлений розмір «зеленого тарифу» для ПП «Комерцконсалт» в розмірі 276,23 копійок за один кВт/год. І якщо припустити, що ГЕС працює хоча б на половину проектованої потужності, то річний дохід власників складає не менше 11 млн. гривень тільки за рахунок першої з двох електростанцій. І ці мільойни, завдяки механізму формування «зеленого тарифу» фактично виплачуються з державного бюджету України.
Тому й зовсім не дивно, що окрім щомісячних подачок 90 грн. кожній родині «Комерцконсалт» може собі дозволити проводити інші заходи аби забезпечувати лояльність мешканців села, зокрема, новорічні та різдвяні вистави з роздачею подарунків.
І хоча за словами місцевих мешканців річка вже «вбита» ГЕСами, не варто втрачати надію. В Сполучених Штатах Америки, лише протягом 2012 року було демонтовано 72 греблі. Сподіваємось, колись і в Тур’я-Поляні річка Шипіт оживе і повернеться до свого природнього стану!
За матеріалами : http://epl.org.ua/ecology/mali-hes/doslidzhennia-epl/1708-znyshchena-richka-shypit-vzamin-na-90-shchomisiachnykh-hryven-dlia-kozhnoi-rodyny-sela-tur-ia-poliana
