Вантажівка з камінням снує річкою Шипот на Закарпатті. Екологи за голову хапаються, адже у риби нерест. Однак на будівництві міні-ГЕС відмахуються, мовляв, вантажівка не їхня, це хтось у лісі зводить маєток. А от екскаватор, який теж часто їздить річкою, таки зі станції. Екскаваторник показує – труби не кладуть руслом річки, а закопують в землю.
Як розповів тележурналістам каналу ZIK екскаваторник Володимир Іванчо, прокладено 3 кілометри труб, вони всюди засипані грунтом. Щоправда, ще є деякі недопрацювання, їх будуть ліквідовувати. Фактично через кілька років тут знову буде казкова природа.
Казкова природа на берегах Шипоту була до початку будівництва. Ці місця були осередком туризму – чималі галявини завжди рясніли наметами. Тепер – розкопаний берег, а замість трави – каміння та болото. Мешканці села Тур’я-Поляни чекають, чим усе це закінчиться.
За словами мешканки села Ганни Русин, люди не знають, чи буде міні-ГЕС корисна, чи більше дасть шкоди.
Сільський голова Тур’я-Поляни Мар’яна Окогріб не перестає нахвалювати будівельників: берег вони укріпили, вулиці освітили і паркан біля сільради поставили. «Я би не сказала, що населення проти. Були громадські слухання, люди свою думку висловили. Були представники влади, всіх контролюючих структур. Якщо у старших людей є певні сумніви, то молодь переважно – за».
От тільки самі селяни про громадські слухання інше розповідають.
Зокрема, жителька села Йолана Покиня стверджує, що люди сприймають будівництво погано, ця ГЕС не потрібна в селі. Коли збиралися у клубі, тоді всі були проти.
Тим часом до запуску міні-ГЕС на Шипоті залишилися лічені дні. Дві привезені з Чехії турбіни спеціалісти уже готують до роботи.
Інженер-механік з Чехії Карел Шіх розповідає, що турбіни вже змонтировані. Після проведення бенотування, через два-три тижні будуть станцію запускати.
Станція потужністю у тисячу кіловат коштувала інвестору 20 мільйонів гривень. Окупити проект розраховують за 8 років. А місцевих заспокоюють – усе зроблено, як у Європі. Будівельник Микола, зокрема, стверджує, що невдовзі скоро й за ремонт дороги візьмуться.
Проте, екологи не поділяють оптимізму будівельників, радять ще раз поїхати в Альпи і уважніше придивитися – як насправді в Австрії такі станції будують. Ніде у Європі, кажуть фахівці, не побачиш, щоб міні-ГЕС будували у верхів’ї ріки, як це зроблено на Шипоті.
Заступник директора Ужанського національного парку Валентин Волошин розповідає: «Фактично схема розміщення ГЕС є абсолютно невірною, немає жодного відношення до комплексного використання водних ресурсів. Вона повинна бути чимшидше призупинена і перероблена радикально».
На річці Шипот запланована ще одна міні-ГЕС. Поруч з нею – заповідні «Соколині скелі». А нижче – рибне форелеве господарство «Шипот», одна з родзинок Закарпаття.
Робітник рибного господарства Михайло Партнер стверджує; нічого доброго не буде, форель любить чисту воду. Тому, якщо там буде робити техніка, зіпсується екологія, буде грязна вода і форель може загинути.
Іншої думки дотримується заступник директора з будівництва Юрій Королишин: «Для забезпечення міграційних процесів іхтіофауни у нас передбачений рибохід, у який постійно буде потрапляти зафіксована кількість води в розмірі 150 літрів у секунду.
А керівник громадської організації «Екосфера» Оксана Станкевич стверджує, що в Австрії перед тим, як підходити до планування, йдуть спершу наукові дослідження 4-6 років. У нас же приступили до будівництва цих ГЕС, не роблячи будь-яких екологічних, гідрологічних досліджень. Отже, очевидно, що ті ГЕС, які вже зараз побудовані або готуються до експлуатації, наносять значну шкоду зокрема рибним ресурсам, екології».
Під тиском громадськості Закарпатське обласне управління охорони навколишнього середовища відкликало позитивні екологічні експертизи Шипотської та ще двох уже діючих малих ГЕС. Чиновники вимагають від забудовників усунути низку порушень закону та повторно провести громадські слухання.
Однак підприємці зупиняти процес не збираються. Та й керівництво закарпатської облдержадміністрації, на відміну від сусідів-івано-франківців, не має наміру призупиняти будівництва мережі малих ГЕС.
Аргументи: область має найбільший в Україні водний ресурс – 10 тисяч малих річок, який гріх не використати. При цьому екологічної загрози Карпатам чиновники не бачать з однієї простої причини – якщо за 5 років в регіоні спромоглися збудувати три станції, то решту 227 навряд чи збудують швидко.
http://zik.ua/ua/news/2012/04/17/344304
