Грищенко В.М., Гаврилюк М.Н., Яблоновська-Грищенко Є.Д. Орнітофауна заказника «Урочище В’язове» (Київська область) та його околиць // Заповідна справа в Україні. – 1997. – Т. 3, вип. 2. – С. 51-55.

ОРНІТОФАУНА ЗАКАЗНИКА “УРОЧИЩЕ В’ЯЗОВЕ” (КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ) ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

В.М. Грищенко, М.Н. Гаврилюк, Є.Д. Яблоновська-Грищенко

Канівський природний заповідник, Черкаський університет

Орнітологічний заказник місцевого значення “Урочище В’язове” був створений за проектом дружини по охороні природи Київського універ¬ситету у 1988 р. Він знаходиться на північ від с. Проців Бориспільського району тепер у Проців¬ському лісництві Бориспільського держлісгоспу. Площа заказника — 336,0 га (Грищенко, 1987; Борейко та ін., 1997).
Заказник розташований у заплавному лісі лі¬вого берега Дніпра. Більшу частину його займає за¬болочений вільшаник. З півдня заказник підходить до околиці с. Проців. На схід від нього на терасі тягнеться смуга соснового лісу, на захід — луки. Завдяки частковому одамбуванню бере¬гів при створенні Канівського водосховища від пів¬денної околиці Києва до с. Кійлов збереглася смуга заплавних луків шириною від 1–2 до 5 км. В середній її частині проходить широкі стари¬ці Дніпра. Луки регулярно затоплюються весною.
Матеріал для даного повідомлення зібраний протягом 1986–1989 і 1992–1997 рр. Дослідження проводилися під час 12 експедицій та 1–2-денних виїздів у різні пори року з березня по листопад. Виявлення складу орнітофауни було досить повним, хоча деякі пролітні і зимуючі види можуть бути й не враховані. У 1986–1989 рр. у проведенні досліджень також брали участь І.О. Галінська, О.А. Горошко, І.І. Нечай, Г.М. Сорокун та інші члени дружини по охороні природи Київського університету. З 1993 р. на даній території авторами проводяться регулярні моні¬торингові спостереження за міжнародною програмою моніторингу хижих птахів і сов Європи (Jahresbericht…, 1995, 1996) і за програмою мо¬ніторингу популяцій білого і чорного лелек в Україні (Грищенко, 1994; Моніторинг…, 1995а, 1995б, 1997).
Всього на обстеженій території було виявлено 132 види птахів, з них — 99 у заказнику (табл. 1). Нижче ми наводимо більш детальну інформацію для найбільш цікавих видів.
Великий баклан (Phalacrocorax carbo). 7.06.1986 р. було виявлено 2 гнізда в колонії ча¬-пель (Грищенко и др., 1991). Вони були збудовані на одному з великих дубів на кінцевих гілках у верхній части¬ні крони. Птахи носили їжу пташе¬нятам, літаючи за нею на Канівське водосховище. В наступні роки баклани на гніздуванні нами у В’язовому ні разу не спостерігалися. Очевидно, це пов’язано з тим, що утворилась постійна колонія бакланів на водосховищі нижче по течії — на острівці неподалік від гирла р. Трубіж. Вперше 2 гнізда тут були виявлені якраз у 1987 р. (Лопарев, Батова, 1997).
Квак (Nycticorax nyctico¬rax). Спочатку в колонії чапель гніздилося до 5–10 пар квака, але згодом чисельність його почала швидко па¬дати (табл. 2). У 1992–1997 рр. на гніздуванні нами ці чап¬лі вже не спостерігалися.
Велика біла чапля (Egretta alba). У 1986 р. в колонії чапель гніздилася одна пара. В наступні роки на гніздуванні в заказнику ці чаплі нами вже не спостерігалися. На луках же вони постійно з’являються в невеликій кількості, годую¬чись на старицях і озерах. Судячи з напрямку польотів окремих пта¬хів і груп, місце гніздування знахо¬диться на водосховищі на північний захід від заказника.
Мала біла чапля (E. garzetta). За даними Г.В. Фесенка (1984), у 1983 р. в колонії біля Процева була виявлена пара птахів, яка вивела 3 пташенят. Нами цей вид ні разу не спостерігався.
Сіра чапля (Ardea cinerea). На території заказника “Урочище В’язове” знаходиться одна з найбільших у північних областях України колоній чапель. Чисельність її за ро¬ки спостережень коливалась у межах 200–400 пар (табл. 2). Коло¬нія знаходиться на узліссі дубово-вільхового лісу з домішкою білої верби, в’яза, ясена і деяких інших дерев на відстані близько кілометра від дачного селища на околиці с. Проців. В районі колонії збереглися велетенські дуби віком по кілька сотень років. Більшість гнізд знаходиться на 6 таких дубах. Кіль¬кість їх на окремих деревах коливалась у різні роки від 15 до 62. А в 1994 р. на одному з таких дубів було обліковано аж 74 гнізда сірої чаплі. Старі дуби з гніздами станов¬лять основу колонії. На периферії гнізда знаходяться на молодших дубах, а також вільхах і вербах.
У 1997 р. чаплі залишили старе місце гніздування і переселилися в чагарники на луках на відстані близько кілометра від нього. Причина цього поки що залишається незрозумілою. На території старої колонії не проводилися рубки лісу або інші подібні лісогосподарські заходи, які могли б відлякати пта¬хів. Нічого не виграли чаплі і в плані зручності побудови гнізд та їх безпеки. Колонія тепер знаходиться у кущах верби відкрито на луках всього за півкілометра від дач. Гнізда побудовані низько над землею на тонких гілках. По краю колонії деякі гнізда знаходяться на висоті всього півметра-метр. Пташенята в них легкодоступні і для людей, і для хижаків.
Білий лелека (Ciconia cico¬nia). Лелеки до останнього часу гніздилися в колонії чапель. Ще одне гніздо знаходилося неподалік від неї на узліссі. Спочатку тут було до 3–5 пар, потім чисельність знизи¬лася. У 1995–1996 р. на території колонії було заселене вже лише 1 гніздо. У 1997 р. після того, як чап-лі переселилися в інше місце, лелеки в колонії та біля неї зовсім не гніз¬дилися. В цілому на пробній ділянці (с. Проців і околиці) чисельність білого лелеки залишається стабільною за рахунок збільшення кількос¬ті гнізд у селі.
На луках біля урочища В’язового практично щороку тримаються зграї білих лелек, що не розмно¬жуються. 7–8.06.1986 р. ми спост嬬рі¬гали зграю близько 40 птахів (Гр謬щенко, 1988). В наступні роки чисельність бродячих лелек була дещо нижчою. Вона коливалась від 5–10 до 20 особин. На ночівлю ле¬леки, як правило, збиралися на су¬хих дубах на узліссі поблизу колонії чапель.
Чорний лелека (C. nigra). 7.06.1986 р. один дорослий птах спостерігався серед чапель, які злетіли під час обліку гнізд у колонії. Гніздо того разу відшукати не вдалося. Воно було знайдене лише 15.11.1987 р. у заболоченому віль¬шанику північніше колонії чапель. Наступного року гніздо виявилося не зайнятим і невдовзі було зруйно¬ване вітром. Очевидно, це було ост¬¬рівне тимчасове гніздування, яке досить характерне для чорного лелеки. Південна межа гніздового по¬ширення його в Київській області проходить через Макарівський, Бо¬родянський і Вишгородський райони (Grishchen¬ko, in press). У наступні роки нами спостерігали¬ся лише бродячі птахи, що не розмножувалися, хоча можливість гніздування тут чорного лелеки у майбутньому ціл¬ком реальна. Біотопи для нього у В’язовому дуже сприятливі.
18–21.06.1994 р. на луках біля заказника спос¬терігалася група з 5 чорних лелек (1 дорослий птах і 4 молодих). Вони годувалися на лучних озерах і пересихаючих дрібних во¬доймах, що залишилися після по¬ве¬ні (Грищенко, 1995). Ще раз по¬одинокий бродячий птах відмічений 25.06.1995 р.
Орел-карлик (Hieraaetus pen¬natus). В останні роки можливо загніздилася пара на території заказника, або в навколишніх лі¬сах. 25.06.1995 р. пара орлів-карликів темної форми спостерігалася над колонією чапель. 25.06.1996 р. один птах відмічений над луками. До 1995 р. орел-карлик нами тут ні разу не спостерігався.
Малий підорлик (Aquila po¬ma¬rina). В останні роки очевидно загніздилася пара на території заказника, або в навколишніх лі¬сах. 24 і 25.06.1996 р. поодинокі птахи неодноразово спостерігалися над луками і узліссям. 24.06.1996 р. від¬мічена і пара підорликів: птахи ле¬тіли з луків у ліс, один з них із здо¬биччю в лапах. 1.07.1997 р. над луками ширяла пара птахів, піз¬ніше двічі спостерігався одинокий підорлик.
Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla). У 1986–1989 рр. в райо¬ні урочища В’язового регулярно зустрічалися поодинокі молоді та дорослі орлани, але, незважаючи на ретельне обсте¬ження території, гніздо нам тоді виявити не вдалося. Воно було знайдене лише 9.11.1992 р. трохи північніше заказника на узліссі заростаючої вирубки. Пара орланів токувала біля нього і носила гілки до гнізда (Грищенко и др., 1994). За даними працівників лісового господарства, птахи почали гніздитися тут у 1991 чи 1992 рр. У 1994, 1995, 1997 рр. у цьому гнізді виросло по одному пташеняті, у 1993 і 1996 рр. гніздування було неуспішним.
Деркач (Crex crex). Чисельність цього птаха на луках між селами Проців і Вишеньки досить висока. У зв’язку з швидким і повсюдним скороченням чисельності деркача збереження таких місць набуває особливої ваги. 30.06.1997 р. нами був проведений облік цих птахів після заходу сонця. На ділянці приблизно 2 км2 заплав¬них луків було зареєстровано 12 токуючих сам¬ців, тобто 6 на 1 км2.
Болотяна сова (Asio flammeus). Один птах спостерігався 9.11.1992 р. на вирубці біля пів¬нічної межі заказника. Статус виду залишається поки що неясним. Можливо, ці сови з’являються тут лише на прольоті або зимують.
На луках біля с. Проців велика кількість стариць і заплавних озер, висока різноманітність біотопів, тому тут надзвичайно багата і лучна орнітофауна. 8.06.1986 р. на одному з лучних озер між с. Проців і водосховищем нами була виявлена колонія, у якій гніздилося близько 100 пар звичайного мартина (Larus ridibundus) і 30–50 пар річкового крячка (Sterna hirundo). Тут же в колонії трималися чорношиї норці (Podiceps nigricollis). Через кілька років, коли дачі підій¬шли впритул до цього місця, колонія зникла. Мартини і крячки гніздяться в різних місцях і зараз, але можливостей для успішного виведення потомства у них вже набагато менше. Так, у 1994 р. була висока і затяжна повінь. Звичайні мартини і річкові крячки загніздилися на виступаючому з води острівці. Коли ж спала повінь, це місце опинилося якраз посеред пасовища. 20.06 ми спостерігали тут велику кількість роздавлених коровами яєць і пташенят. Загинули якщо не всі, то переважна більшість гнізд. Птахи починали гніздитися повторно в інших місцях і також не завжди вдало. 19.06 було знайдене гніздо річкового крячка з яйцями на самій стежці біля стариці. Висока чисельність тут також боло¬тяних крячків і куликів. За нашими підрахунками 30.05.1993 р., на невеликій ділянці луків площею близько 1,5 км2 між дамбою від с. Проців до водосховища і старицею гніздилося до 100 пар білокрилих крячків (Chlidonias leucoptera), 30–50 — чорних (Ch. nigra), 3–5 — білощоких (Ch. hybrida), не менше 20–30 пар великих вере¬тенників (Limosa limosa).
Коли спадає повінь, луки стають важливим місцем годівлі для багатьох видів птахів. Суціль¬не водяне дзеркало розпадається кінець-кінцем на окремі озерця, які поступово міліють і переси¬хають, через те концентрація різноманітних харчових об’єктів у них весь час збільшується. 18–21.06.1994 р. ми спостерігали на таких пересиха¬ючих озерцях скупчення з десятків сірих чапель і річкових мартинів, разом з якими годувалися великі білі чаплі, білі і чорні лелеки, річкові крячки, шпаки (Sturnus vulgaris) (Грищенко, 1995).
Заказник “Урочище В’язове” має значення передусім для охорони природного комплексу заплавних лісів середнього Дніпра, які були зни¬щені на значній території завдяки створенню кас¬каду водосховищ, та для збереження місць гніздування ряду рідкісних видів птахів і великої колонії чапель. Для того, щоб взяти під охорону місце гніздування орлана-білохвоста, необхідно роз¬ширити його територію, включивши до складу заказника кілька кварталів лісу з північного боку. Можна спробувати також при¬ва¬бити орланів на охоронювану територію шляхом побудови штучних гніздівель.
Головна загроза для заказника та природного комплеску луків зараз — розширення дачних селищ. У перші роки нашої роботи тут дачі займа¬ли ще невелику територію вздовж околиць с. Проців. Зараж же вони тягнуться практично вздовж усіх дамб, у кількох місцях виходять на луки. Завдяки цьому вже зникли колонії марти¬нів і крячків на заплавних озерах, значно знизилася чисельність куликів.
Ділянку луків від с. Вишеньки до с. Кійлов доцільно віднести до важливих місць проживання птахів (IBA — Important Bird Areas). За міжнародними критеріями виділення IBA (Микитюк, 1995) вона проходить принаймі як територія з високою чисельністю деркача (категорія А1). Але з нашої точки зору до IBA треба включити також і сусідній лісовий масив, який становить з луками єдиний природний комплекс. Тим більше, що залишків заплави Дніпра поблизу Києва вже майже не залишилось.

Література

Борейко В.Є., Мельник В.І., Грищенко В.М., Листопад О.Г. (1997): Гордість заповідної Київщини. Київ. 1-123.
Грищенко В. (1987): У колонії сірої чаплі. – Рідна природа. 3: 49.
Грищенко В.Н. (1988): О встрече стаи белого аиста в летний период. – Орнитология. М.: МГУ. 23: 207.
Грищенко В.М. (1994): Програма моніторингу за популяціями білого і чорного лелек в Україні. – Мат-ли 1-ї конфер. молодих орнітологів України. Чернівці. 143-144.
Грищенко В.Н. (1995): Некоторые наблюдения за бродячей группой черных аистов в июне. – Беркут. 4 (1-2): 94.
Грищенко В.Н., Гаврилюк М.Н., Горошко О.А., Дремлюга Г.Н., Нечай И.И., Осавлюк Д.С. (1994): К распространению редких видов хищных птиц в Киевской области. – Беркут. 3 (2): 152-153.
Грищенко В.Н., Сорокун Г.Н., Горошко О.А. (1991): О гнездо¬вании большого баклана под Киевом. – Орнитология. М.: МГУ. 25: 155.
Лопарев С.А., Батова Н.И. (1997): Об охране птиц на некоторых хозяйственно используемых землях Центральной Украины. – Заповідна справа в Україні. 3 (2): 46-51.
Микитюк А. (сост.). (1995): IBA программа. Территории, важные для сохранения видового разнообразия птиц: категории и критерии оценки. Киев. 1-59.
Моніторинг за популяціями білого і чорного лелек в Україні (1995а): Річний бюлетень. 1993. Чернівці. 2: 1-9.
Моніторинг за популяціями білого і чорного лелек в Україні (1995б): Річний бюлетень. 1994. Чернівці. 3: 1-10.
Моніторинг популяцій білого і чорного лелек в Україні (1997): Річний бюлетень. 1995. Чернівці. 4: 1-18.
Фесенко Г.В. (1984): Гнездование малой белой цапли в Киев¬ской области (Egretta garzetta L.). – Вестн. зоол. 2: 88.
Grishchenko V.N. (in press): Black Stork in the Kiev region of Ukraine. – Black Stork in the changing world. Riga.
Jahresbericht zum Monitoring Greifvцgel und Eulen Europas (1995): Halle/Saale: Martin-Luther-Universitдt. 7: 1-91.
Jahresbericht zum Monitoring Greifvцgel und Eulen Europas (1996): Halle/Saale: Martin-Luther-Universitдt. 8: 1-120.

Таблиця 1
Орнітофауна заказника “Урочище В’язове” та навколишніх луків

Вид Заказник Сусідні луки
Статус Зустрі- Статус Зустрі-
чальність чальність
1 2 3 4 5
Podiceps nigricollis – – Гн +
P. cristatus – – П +
Phalacrocorax carbo* (Гн) + – –
Botaurus stellaris – – Гн +
Nycticorax nycticorax* (Гн) + – –
Egretta alba* (Гн) + Г ++
E. garzetta* (Гн) + – –
Ardea cinerea* Гн +++ Г +++
Ciconia ciconia* Гн + Г ++
C. nigra* (Гн) + Г +
Anser anser П ++ П ++
A. albifrons П ++ П ++
A. fabalis П + П +
Anas platyrhynchos Г + Гн +
A. querquedula Г + Гн +
A. clypeata – – Гн +
A. acuta – – П +
Aythya ferina – – Г, Гн? +
Milvus migrans* Гн + Г +
Accipiter gentilis* Гн, Зм + Г, Зм +
A. nisus Г, П, Зм + Г, П, Зм +
Buteo buteo* Гн + Г +
B. lagopus Зм + Зм +
Hieraaetus pennatus Гн? + Г +
Aquila pomarina Гн? + Г +
Haliaeetus albicilla* Гн1, Зм + Г +
Circus pygargus З + Г +
C. aeruginosus З + Г ++
Falco subbuteo Гн1 + Г, П +
F. vespertinus – – П +
Coturnix coturnix – – Гн ++
Crex crex – – Гн ++
Gallinula chloropus Гн? + Гн +
Fulica atra – – Гн +
Grus grus П + П +
Haematopus ostralegus* – – Гн +
Vanellus vanellus – – Гн ++
Tringa totanus – – Гн ++
T. ochropus Гн + Г +
T. nebularia – – П ++
T. glareola – – П ++
Limosa limosa* – – Гн ++
Gallinago gallinago – – Гн +
Larus ridibundus* З ++ Гн ++
L. canus З + П ++
L. argentatus З + Г, П ++
Chlidonias nigra* З + Гн ++
Ch. leucoptera* З + Гн +
Ch. hybrida* З + Гн +
Sterna hirundo* З + Гн ++
S. albifrons – – Г +
Columba palumbus* Гн ++ Г +
C. oenas П + П +
Streptopelia turtur* Гн ++ Г +
Cuculus canorus Гн + Гн +
Asio otus Гн + Г +
A. flammeus ? + – –
Strix aluco* Гн + Г +
Athene noctua – – Г +
Caprimulgus europaeus Гн + Г +
Apus apus Г ++ Г ++
Alcedo atthis – – Гн +
Merops apiaster Г + Г +
Upupa epops Гн + Г +
Jynx torquilla Гн ++ Г +
Picus canus Гн, Зм + Г +
Dryocopus martius Гн, Зм + – –
Dendrocopos major* Гн, Зм ++ Г +
D. medius Гн, Зм + – –
D. minor Гн, Зм + Г +
Alauda arvensis – – Гн +++
Riparia riparia Г + Г +++
Hirundo rustica Г ++ Г +++
Delichon urbica Г + Г +
Anthus trivialis Гн ++ Гн +
Motacilla flava – – Гн +++
M. alba Гн + Гн +
Lanius collurio* Гн ++ Гн ++
L. minor – – Гн +
L. excubitor Зм + Зм +
Troglodytes troglodytes Гн ++ – –
Locustella luscinioides – – Гн +
Acrocephalus palustris – – Гн ++
A. schoenobaenus – – Гн ++
A. arundinaceus – – Гн ++
Hippolais icterina Гн + – –
Sylvia atricapilla* Гн ++ – –
S. communis – – Гн +
S. borin – – Гн +
Phylloscopus collybita Гн ++ Г ++
Ph. trochilus Гн ++ Г ++
Ph. sibilatrix Гн ++ – –
Regulus regulus Зм ++ – –
Ficedula albicollis Гн + – –
Saxicola rubetra – – Гн ++
Oenanthe oenanthe – – З +
Phoenicurus ochruros – – З, П +
Erithacus rubecula Гн +++ З +
Luscinia luscinia Гн ++ Гн ++
Turdus pilaris* Гн ++ Г ++
T. merula* Гн +++ Г ++
T. philomelos* Гн +++ Г ++
T. iliacus Гн ++ – –
Aegitalos caudatus Гн, Зм ++ Г, Зм +
Parus palustris Гн, Зм ++ Г, Зм +
P. cristatus Гн1, Зм + – –
P. ater Зм + – –
P. major* Гн, Зм +++ Г, Зм ++
P. caeruleus Гн, Зм ++ Г, Зм +
Sitta europaea* Гн, Зм ++ Г, Зм +
Certhia familiaris Гн, Зм ++ – –
Emberiza citrinella* Гн, Зм ++ Гн, Зм ++
E. schoeniclus – – Гн +
Fringilla coelebs* Гн +++ Гн +
F. montifringilla П, Зм + – –
Chloris chloris Гн ++ Гн +
Spinus spinus П, Зм +++ П, Зм ++
Acanthis flammea П, Зм + П, Зм +
A. cannabina Гн + Гн +
Carduelis carduelis Гн ++ Г ++
Pyrrhula pyrrhula П, Зм +++ П, Зм +++
Coc. coccothraustes Гн ++ – –
Passer montanus З + Г ++
Sturnus vulgaris* Гн ++ Г, П +++
Oriolus oriolus Гн ++ З +
Garrulus glandarius* Гн, Зм ++ Г +
Pica pica Г, Зм ++ Гн, Зм +
Nucifraga caryocatactes З + З +
Corvus cornix* Гн + Гн +
C. frugilegus З + Г ++
C. monedula З + Г +
C. corax* Гн + Г +
Позначення в таблиці: Гн — гніздиться, Г — у гніздовий період лише го-дується на даній території, З — залітний вид, П — пролітний, Зм — зи-муючий, (Гн) — поодинокі випадки гніздування або види, які перестали гніздитися; + — малочисельний вид, ++ – звичайний, +++ — багаточисель-ний. Зірочкою позначені види, для яких були знайдені гнізда.
1 — гніздиться за межами заказника.