Урочище розташовується в межах Крушинської сільської ради та північно-західної околиці м. Васильків. Площа урочища складає 15 га. Знаходиться у підпорядкуванні Васильківської районної державної адміністрації. Оголошений рішенням Київської обласної ради від 17.06.2010 №739-32-У.

Урочище займає схили яру, що простягається з північного сходу на південний захід. Днищем яру збігає невеличка річка, що є притокою першого порядку р. Стугни. Головну природну цінність урочища становить степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та середній частині схилів. Основу його складає ряд видів злаків, зокрема головний степовий куртиноутворювач – вівсяниця борозенчаста. Крім того, на західних схилах урочища зберігся типовий типчаково-ковиловий степ. Саме тут знаходиться найбільша у Васильківському районі ценопопуляція ковили волосистої, яку занесено до Червоної книги України. Східні схили урочища вкриті сухими типчаковими, а в нижній своїй частині – типчаково-різнотравними степами. Нижня частина схилів яру являє собою комплекс навколоводної рослинності та вологих лук.

В одному з відгалужень Ковалівського яру, на зволоженій природним джерелом ділянці схилу виявлено ценопопуляцію зникаючого виду орхідей, занесеного до Червоної книги України – пальчастокорінника травневого.

Під час багаторічних спостережень виявлено, що збереженість степових фітоценозів урочища виявилась вирішальною для існування цілого ряду рідкісних та малочисельних видів тварин, зокрема зникаючих видів комах. Серед останніх виявлено 11 видів, занесених до Червоної книги України. Це, зокрема, метелик махаон, вкрай малочисельні метелики пістряка весела, синявець меліагр, ведмедиця Гера, зникаючі бражник Прозерпіна та бражник дубовий, стрічкарка блакитна; рідкісний джміль яскравий, вусач мускусний, вусач земляний хрестоносець та цінний запилювач степових рослин – бджола тесляр фіолетова. Навколоводна рослинність слугує місцем гніздування цілого ряду птахів водно-болотних угідь, зокрема кількох видів очеретянок, лиски, крижня. Під час весняного і осіннього прольотів урочище наповнюють мігруючі види птахів, що тимчасово зупиняються тут для відпочинку. Деякі з них рідкісні і охороняються на території України згідно Червоної книги України та положень міжнародної Бернської конвенції. В урочищі стабільно гніздує припутень, в стінах урвищ розміщені колонії міської ластівки та бджолоїдки.

„Ковалівський яр” є місцем гніздування куріпки сірої та перепілки, що сприяє загальному зростанню чисельності цих цінних мисливських видів. Завдяки великій кількості дрібних птахів, урочище стає місцем живляення низки видів хижих птахів, серед яких яструби малий та великий, канюк, що також знаходяться під охороною. На території урочища постійно зустрічається низка видів земноводних: група зелених жаб, гостроморда жаба, ропуха сіра. Плазуни представлені типовими для регіону ящіркою прудкою та вужем звичайним. З ссавців, на території Ковалівського яру можна зустріти зайця сірого, лисицю звичайну та велике різноманіття гризунів, притаманних біотопам степових балок Надніпрянщини.

(Джерело: Обгрунтування необхідності оголошення ландшафтного заказника «Ковалівський яр». Укладачі – В.А.Костюшин, О.В. Василюк, І.Ю.Парнікоза, І.П.Сіренко)

Результати обстеження

Створення цього заказника тривало з 2003 по 2010 роки. Причиною його створення стало не лише біорізноманіття, багате на рідкісні види, а і реальна загроза знищення території урочища. В самому кінці яру на площі біля 9 га (хоча офіційно лише 3 га) розміщене Васильківське районне сміттєзвалище, яке мало бути закрите ще кілька десятиліть тому. Особливу небезпеку викликає те, що в балці протікає доволі активний водотік, що утворює каскад невеликих ставків. На даному етапі, води струмка містять дуже велику кількість фільтрату, що витікає зі сміттєзвалища. Проте наявність такого потужного фактору забруднення струмка жодним чином не впливає на біорізноманіття степових схилів Ковалівського яру. На початку процесу заповідання яру, Крушинська сільська рада Васильківського району надала погодження на оголошення заказника. Проте двома роками пізніше на звалище була скинута велика кількість відходів хімічної промисловості (хімікати для дубіння шкіри), які багатотонною масою потекли в яр. Дана ситуація викликала неабиякий резонанс в ЗМІ, ажіотаж серед місцевого населення та зміну керівництва а згодом і користувача звалища. Налякавшись нестандартної ситуації, сільська рада скасувала надане раніше погодження на створення заказника. Відновити його вдалось лише після того, як до заказника було запропоновано включати лише схили яру, вирізавши з обрису майбутнього ПЗФ струмок біля днища. В такому вигляді заказник, власне створений у 2010 році.

Статті про проблеми заказника:

18.08.2008 Нема природи – нема проблем з природоохоронцями!

18.09.2007 Під Києвом вже 2 роки замовчують екологічну катастрофу! 
12.11. 2007 Екологічна катастрофа під Києвом – 2

31.10.2007 “Вечірній Васильків” ховає правду про місцеве сміттєзвалище

Відео:

Обстеження проведене 12.11.2011 (А.Плига)

На момент обстеження територія заказника перебуває в нормальному стані. По периметру заказника встановлені охоронні знаки, по центру – інформаційний аншлаг.

Обстеження проведене 23.05.2014 (А.Зінченко)

На момент обстеження щити в заказнику збережені, деякі прострелені. Річка досі дуже забруднена. В одному з місць частина заказника засипана і зроблено сад.

Фото