Заказник розташовується у межах ДП «Макарівське лісове господарство» Комарівського лісництва – квартал 72, виділи 11, 20, 28, 29, 31; квартал 73, виділи 1-4, квартал 74, виділи 1-4 в адміністративних межах Комарівської сільської ради Макарівського району. Площа заказнику складає 56 га.Заказник створено рішенням 16 сесії 21 скликання Київської обласної ради від 10.03.1994. Землекористувачем є ДП «Макарівське лісове господарство».

Знаходиться в долині малої річки Гусочки системи р. Тетерів. На вирівняних плакорних ділянках розміщується угруповання сосново-дубового лісу. На схилі річки зростає грабово-дубовий ліс, на зволожених ділянках вздовж русла розміщуюютьяс чорновільшанники, вікові дерева дуба. Сосни мають висоту до 30 м. Зростають лілія лісова, гніздівка звичайна – види, занесені до Червоної книги України.

Статті про територію ПЗФ:
А.Плига. Заповідними стежками Київщини. Макарівщина

Результати обстеження

Обстеження проведене 24.07.2011

Заказник знаходиться в збереженому стані. Рубки не виявлені. Охоронні знаки  встановлені по периметру заказника.

“Враховуючи останні тенденції, дуже скоро дубові ліси (тим паче старі) будуть крайньою рідкістю… Вже зараз там, де на старих лісових картах позначені діброви, при перевірці наймовірніше виявляється вирубка. Тому на дубові заказники мала б лягти велика надія, якби в них заборонялись всі види вирубок. Але так як в усіх заказниках дозволені рубки догляду (а суцільні лісовідновні рубки є рубками догляду, і під них підпадають усі «перестиглі» деревостани), то майбутнє таких дібров в заказниках стоїть під великим питанням. Проте, на наш великий подив, «Борові ділянки» порадували нас нерубаним деревостаном. Це неймовірне задоволення пройтись під тінистим дубовим пологом в 30-ти градусну спеку! Хоча подекуди був представлений густий підлісок, в цілому густі крони не давали пройти світлу в достатній кількості, і ліс проглядався на багато метрів в усі сторони. В цих галерейних лісах знайшла притулок велика популяція рідкісних орхідей – гніздівок. Вони цікаві тим, що: по-перше, сапротрофи (тобто не фотосинтезують, як інші рослини, а отримують поживні речовини за рахунок розкладання органіки), тому мають непримітний буроватий колір, а по-друге – мають складний життєвий цикл: насінина проростає лише за участі симбіотичного гриба, а наземний пагін розвивається лише на 9-10 рік і після цвітіння відсихає. Решту часу орхідея існує під землею. Такий дивний життєвий цикл робить орхідею дуже вразливою до різного роду втручань у природне середовище, як-от вирубки. І тому вона стала дуже рідкісною і зараз знаходиться на сторінках Червоної книги України. А тут її було вдосталь; цікаво, що подекуди з одного кореня підіймаються одразу 5 пагонів! Більш того, нам пощастило побачити ще одну рідкість – лісову лілію, єдиного дикорослого представника лілійних в Україні. Ця гарна квітка зникає як внаслідок власне збору, так і через вирубування лісів, оскільки потребує часткового затінення. А оскільки відсоток квітуючих особин у популяції зазвичай дуже маленький, насіннєве поширення її дуже обмежене, і знищення популяцій внаслідок вирубки йде значно швидше аніж поширення у неосвоєних місцезростаннях. У «Борових ділянках», до речі, нам теж траплялись на очі неквітуючі особини, хоча, ймовірно, у його нетрях десь милують око гарні лісові квіти…”

А.Плига. <a href=”http://pryroda.in.ua/dop-kyiv/zapovidnymy-stezhkamy-kyyivschyny-makarivschyna/”><strong>Заповідними стежками Київщини. Макарівщина</strong></a>

Фото