Територія заказника являє собою фрагмент реліктової заплави Дніпра між піщанним дюнним масивом (імовірно алювіального походження – мілина посеред Прадніпра) та високим корінним правим берегом Дніпра – схилом Київського плато. В природних умовах до меліорації (тут прокладено систему осушувальних каналів) ця територія напевне була вкрита вологим заплавним лісом за участі вільхи чорної (Alnus glutinosa), тополі білої (Populus alba) та верби білої (Salix alba). Наразі ж більша частина цієї території заросла очеретами.

Загальний краєвид реліктової долини: справа заказник «Гощів» (Фото І. Парнікози)

Лише в урочищі Гощів, зберігся фрагмент заплавного лісу, проте і він зазнав змін у зв’язку з осушувальною меліорацією. Адже поза типовими для заплави деревостанами з верб та тополь чи вільхи, тут ліс складається з ясена (Fraxinus excelsior) – подекуди зрілі цінні екземпляри цього дерева, верби білої (Salix alba), тополі сіріючої (Populus incana), в’яза гладенького (Ulmus laevis), вільхи чорної (Alnus glutinosa), і дуже рідко тополі чорної (Populus nigra). В чагарниковому ярусі широко поширена ліщина звичайна (Corylus avellana), що характерна для неморальних лісів сусіднього Київського плато. До неї домішуються клени: американський (Acer negundo), польовий (Acer campestris), гостролистий (Acer platanoides) та татарський (Acer tataricum), а також здичавіла слива (Prunus sp.), дуб черещатий (Quercus robur), свидина криваво-червона (Swida sanquinea) та ін.

В заплавному лісі зустрічаються зрілі екземпляри ясена (Фото І. Парнікози)

В трав’яному покриві відчувається поєднання заплавних видів, та видів характерних для дубово-грабових лісів сусіднього Київського плато. Наявні також заносні та рудеральні види. Тут зокрема виявлено: купину багатоквіткову (Polygonatum multiflorum) уражену грибом Phyllosticta cruenta, чистець лісовий (Stachys sylestris), празелень звичайну (Lapsana communis), лободу білу (Chenopodium album), череду листяну (Bidens frondosa), герань Роберта (Geranium robertianum), чистотіл великий (Chelidonium majus), кострець Бенекена (Bromopsis benekenii), гравілат прирічковий (Geum rivale), борщівник сибірський (Heracleum sibiricum), гірчак водяний-перець (Polygonum hydropiper), зірчатку ланцетну (Stellaria holostea), ксантоксаліс Ділена (Xanthoxalis dillenii), яглицю звичайну (Aegopodium podograria), фіалку дивну (Viola mirabilis), коротконіжку лісову (Brachypodium sylvaticum), розрив-траву дрібноквіткову (Impatiens parviflora),

Куточок заплавного лісу (Фото І. Парнікози)

Наявні лучні ділянки на яких виявлено реп’яшок звичайний (Agrimonia eupatoria), грястицю зібрну (Dactylis glomerata), горошок мишачий (Vicia cracca), ожину сизу (Rubus caesus), м`яточник бур’яновий (Ballota ruderalis), лопух великий (Arctium lappa), чорноголовку звичайну (Prunella vulgaris), ваточник сирійський (Asclepias syriaca), куничник наземний (Calamagrostis epigeos), підмаренник справжній (Gallium verum), чину лучну (Lathyrus pratensis), материнку звичайну (Origanum vulgare), лисохвіст лучний (Alopecurus pratensis), рутивцю блискучу (Thalictrum splendens), конвалію травневу (Convallaria majalis), тонконіг лучний (Poa pratensis), зірочник середній (Stellaria media).

Про наявність обмеженого весняного затоплення свідчить наявність на лісових дорогах гідрофільного регіонально-рідкісного виду – плавушника болотяного (Hottonia palustris).

На території заказника виявлено велике різноманіття птахів, від горобиних (тут зокрема мешкають чорноголова кропив’янка (Sylvia atricapilla) та вивільга (Oriolus oriolus) до великих хижих, таких як підорлик малий (Aquila pomarina) та чорний шуліка (Milvus migrans).

к.б.н. І.Ю.Парнікоза