Дніпровсько-Деснянська ключова територія (КТ) загальнодержавного значення

Ключова територія розміщена на лівобережжі Київського водосховища на півночі Київщин и і включає прибережні комплекси лівого берега Київського водосховища, межиріччя Дніпра та Десни, заплаву р.Десна та притерасні ліси Подесіння. КТ є частиною Дніпровського екологічного коридору євопрейського значення та Деснянського екологічного коридору міжрегіонального та міждержавного значення. На півночі до КТ примикає регіональний природний парк «Міжрічинський» (проектований НПП «Дніпровсько- Деснянський»), який є КТ у схемі екомережі у Чернігівській області. Саме в межах території КТ відбувається розділення Дніпровського та Деснянського екокоридорів на два окремі рукави. Таким чином, КТ має міжрегіональний характер.

Геоботанічне районування ХVІ округ, Чернігівсько-Новгородсіверський (Східнополіський), 64 р-н. Остерський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність представлена чергуванням болотистих ділянок з прибережно-водною та болотистою рослинністю з лісовою рослинністю. Болота низинного типу з переважанням угруповань очерету звичайного, осоки гострої, осоки омської. Значне місце займають чагарникові болота з вербою попелястою та гідрофільними видами: жовтцем повзучим, незабудкою болотяною, вехом широколистим, живокостом лікарським, чистцем болотяним.

Лісова рослинність представлена флористично-боагтими листяними лісами з дуба черещатого, граба звичайного, липи серцелистої, ясена звичайного, клена гостролистого, берези повислої та осики. У травостої переважають неморальні види: копитняк європейський, просянка розлога, фіалка дивна, яглиця звичайна, зірчата ланцетна та ін.
Наявні також дубово-сосонові ліси, в травостоях яких сполучаються бореальні та неморальні види. Значну роль грають вільшаник з домішкою берези повислої. У травостої переважають осока загострена, теліптеріс болотяний.
Наявні фрагменти водної та прибережної рослинності на русіл та берегах Дніпра, Десни та допоміжних водойм їх заплави.

Рідкісні рослинні угруповання: формація глечиків жовтих

Рідкісні представники флори: пальчатокорінники травневий та м`ясо-червоний, черевички справжні, ведмежа цибуля, коручка чемерникова.

Включає в себе існуючі заповідні території: Національний природний парк «Залісся», ландшафтні заказники загальнодержавного значення «Калитянська дача» та«Дніпровсько-Деснянський», ландшафтний заказник місцевого значення «Чернинський», Орнітологічний заказник місцевого значення «Пірнівський», Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Журавлиний», Гідрологічний заказник місцевого значення «Велеківське болото» а також проектовані Національний природний парк «Подесіння» та ландшафтні заказники місцевого значення «Острів Любичів», «Богданівські багна» та «Росоші».

Ключова територія репрезентує заплавні комплекси Подесіння та екосистеми Українського Полісся.

Поліська ключова територія загальнодержавного значення

Ключова територія розміщена на крайній півночі Київщини і є частиною Поліського природного коридору загальнодержавного значення. На сході до КТ примикає регіональний природний парк «Міжрічинський» (проектований НПП «Дніпровсько- Деснянський») який є КТ у схемі екомережі у Чернігівській області. Східна околиця КТ є місцем перетину Дніпровського та Поліського природних коридорів загальнодержавного значення. На півночі КТ межує через державний кордон із Радіаційним природним заповідником у республіці Білорусь, територія якого в складі екомережі Білорусі визначена як ядро європейського значення. Таким чином, ключова територія має міжнародний транскордонний характер.

Геоботанічне районування ХІІІ округ. Полісько-Придніпровський, 45 р-н. Зимовищенський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

За даними Т.Л. Андрієнко, тутешня рослинність поєднує ділянки сосново-дубових, дубово-грабових та соснових лісів. Наявні фрагменти старих дібров з переважанням ліщиново-яглицевих угруповань. Дубово-грабові ліси представлені тут крушиново-ліщиново-яглицевими ценозами характерними для Українського Полісся.

Розвиненими є соснові ліси, що мають різні варіанти: соснові ліси лишайникові (тайгові угруповання), соснові ліси куничниково-вересові, соснові ліси молінієво-сфагнові, що переходять у мезотроні болота.

Значні площі заболоченої заплавної рослинності з черновільшанниками, місцями з співдомінуванням верб. З різноманітним трав’яним покривом. В якому переважають очерет звичайний, комиш лісовий, очеретянка звичайна та купини осоки.

Рідкісні рослинні угруповання формація альдрованди пухирчастої

Рідкісні представники флори: гронянка багатороздільна, альдрованда пухирчаста, пальчатокоріннник м`ясо-червоний, коручка чемерникова (ЧКУ).

КТ включає в себе існуючі заповідні території: Загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний», Гідрологічний заказник загальнодержавного значення “Іллінський”, Комплексна пам’ятка природи «Городище», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Вікові дубові насадження», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Вільхові насадження проф. Товстоліса», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ділянка сосни звичайної», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Чорновільхові насадження понад р. Прип’ять», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Насадження дуба черешчатого», Заповідне урочище «Вікові дубові насадження».

Також в рамках Ключової території планується створення Чорнобильського біосферного заповідника. Такий крок стане логічним продовженням процесу, розпочатогов Білорусі, де через кордон від Поліської ключової території розміщено радіаційний природний заповідник.

Ключова територія репрезентує природні комплекси Українського Полісся та заплавні екосистеми р. Прип’ять.

Дніпровсько-Тетерівська ключова територія місцевого значення

Ключова територія розміщена на правобережжі Київського Полісся. На півночі до КТ примикає Поіська ключова територія загальнодержавного значення та Поліський природний коридор загальнодержавного значення. Територія КТ є місцем злиття Тетерівського та Здвижського природних коридорів міжрегіонального значення.

Геоботанічне районування ХV округ. Київськополіський, 55 р-н. Горностайпільсько-Димерський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність. Основним компонентом рослинності урочища є розвинені три-чотириярусні сосняки. В перший ярус виходить сосна, до неї інколи домішуються дуб черещатий та подекуди дуб північний. В другому ярусі зростають клен татарський та черемха. Багатим є і чагарниковий ярус: тут поєднуються ліщина, свидина криваво-червона, крушина ламка та рокитник руський.

В трав’яному покриві панує типова бореальна флора: дрік фарбувальний, вероніка лісова, смовдь гірська, молочай кіпарисовидний, деревій звичайний, звіробій продирявлений, підмаренник руський. Викликає інтерес своєрідна піонерна рослинність піщаних грив. Тут, в умовах недостачі елементів живлення, сформувалися ділянки сосняку з суцільним лишайниково-моховим покривом.

На освітлених узліссях поширена рідкісна і разом з тим цінна лікарська рослина – перстач білий.

На території об`єкту збереглися також фрагменти сосняків вересових та костричникових. Але найбагатшими за своїм флористичним складом є ділянки сосняків орляково-конвалієвих. Тут сконцентровані великі зарості рідкісної рослини – конвалії травневої.

Рідкісні рослинні угруповання: формація соснових лісів ялівцевих, формація альдрованди пухирчастої.

Рідкісні представники флори: сон чорніючий, сон розкритий, плаун колючий (ЧКУ) та булавовидний, рекомендований до включення до Червоного списку Київради.

КТ включає в себе існуючі Гідрологічні заказники місцевого значення «Дилерський» та «Катюжанський», Ботанічні заказники місцевого значення «Дмитрівський», «Любимівський» та «Глибокий ліс» а також проектований біосферний заповідник (національний природний парк) «Дніпровсько-Тетерівський».

Ключова територія репрезентує природні комплекси Українського Полісся та заплавні екосистеми р. Тетерів та р.Здвиж.

Поросська (Богуславська степова) ключова територія місцевого значення

КТ розмішена на півдні Київщини в місці витікання р.Рось за межі Київської області.

Геоботанічне районування Геоботанічне районування ХХVІ округ. Бахмацько-Кременчуцький, 97 р-н.

Середньодніпровський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність представлена головним чином рослинністю листяних лісів, заплавних лук та водно-болотяною та прибережно-водною рослинністю.

Листяні ліси сформованих дубом черещатим, грабом, ясеном, липою серцелистою, кленом гостролистим. Чгарниковий ярус представлений крушиною ламкою, свидиною криваво-червоною, ліщиною, бузиною чорною та ін. видами. В травостої наявна багата фракція першоцвітів. Тніьолюбиві неморальні види: копитень європейський

Суто болотяна флора представлена такими видами, як півники болотяні, вербозілля звичайне, плакун верболистий. По вологих затоплюваних ділянках зростають самосил часниковий та сідач коноплевий. Добре розвиненою є прибережна водна рослинність, флористичне ядро якої утворюють рогіз вузьколистий, очерет звичайний, куга озерна, стрілолист та сусак зонтичний.

В лучних угрупованнях переважають угруповання вівсяниці лучної, тонконогу лучного та пирію повзучого. На бідніших ґрунтах поширені угруповання лисохвосту та тимофіївки лучних. Флористичне ядро таких лук найбагатше. Тут зустрічаються типово лучні види: волошка лучна, суховершки звичайні, зозулин цвіт, цибуля гранчаста, конюшини гірська та альпійська. У комплексі зі справжніми луками на території об’єкту по знижених зволожених ділянках сформувалися болотисті луки. Вони представлені угрупованнями осоки гострої, рідше лепешняку великого. Флористичне ядро в них утворюють такі гідрофільні види, як гадючник в’язолистний, щавель кінський, хвощ річковий, плакун верболистий, вербозілля звичайне та ін. На вологіших ділянках зростають також малопоширені види: валеріана лікарська та мітлиця велетенська.

Розвиненою є прибережно-водна та суто-водна рослинність за участю звичайних для Середнього Придніпров’я інтразональних видів.

Рідкісні рослинні угруповання: формація глечиків жовтих та латаття білого.

Рідкісні представники флори: рабячик шаховий, пальчатокрінники м`ясо-червоний та травневий, підсніжник звичайний (ЧКУ), проліска дволиста та ряст порожнистий, рекомендовані до включення до Червоного списку Київради.
КТ включає в себе існуючі заповідні території: Регіональний ландшафтний парк «Богуславль», Заповідне урочище «Турчино», Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Відслонення богуславських гранітів» та проектовані території ПЗФ: ландшафтні заказники «Біївецький» та «Половецький». Також тут знаходиться проектований РЛП «Рось».
Ключова територія репрезентує природні комплекси басейну (у т.ч. каньйону) р.Рось, лучно-степових екосистем та природних широколистяних лісів Лісостепу України.

«Дівички» ключова територія місцевого значення

КТ розмішена на південному сході Київщини на території лівого берега Канівського водосховища і включає військовий полігон «Дівички», територію Рдищівського військового лісгоспу та острівний архіпелаг у верхів’ях Канівського водосховища. Вся територія КТ входить до складу Дніпровського екологічного коридору міждержавного значення.
Геоботанічне районування ХХVІ округ. Бахмацько-Кременчуцький, 97 р-н. Середньодніпровський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність

1. Гідрофільна: водна (повністю занурені у воду рослини) та прибережно-водна (гігрофіти, поширені по берегах проточних і стоячих водойм). представлена на руслі р. Дніпра на акваторії навколо численних островів. Її складають надводні рослини з плавучими листками: латаття біле та сніжно-біле, глечики жовті, жабурник звичайний, водяний різак алоєвидний, рдесник плаваючий, ряска мала та триборозенчаста, спіродела багатокоренева, а також занурені рослини: рдесники та ін. рослини.
2. Лучно-болотяна: волого-лучна (болотисті та сирі торф’янисті луки), справжньолучна (справжні мезофільні луки), сухо-лучна (пустищні та остепнені луки) а також рослинність ділянок оліготрофних та мезотрофних боліт.
3. Псамофітна: алювіальна (види піонерних угруповань на алювіальних відкладах річок та мулистих берегах водойм) та угруповання піщаних гряд – псамофітні луки, головним чином мезоксерофіти та ксеромезофіти).
4. Лісова: широколистяні, мішані та соснові ліси, а також болотно-лісова: вербово-осокореві ліси, вільшаники та заболочені соснові ліси.

Рідкісні рослинні угруповання: угруповання ковили дніпровської, глечиків жовтих, латаття білого.

Рідкісні представники флори: сон чорніючий, водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, булатка великоквіткова (ЧКУ), плаун булавовидний, рекомендований до включення до Червоного списку Київської області.

КТ включає в себе існуючі заповідні території: Ландшафтні заказники місцевого значення «Бориспільські острови», «Стайківські обрії», «Клов-Рудяків», Гідрологічний заказник місцевого значення «Болото Біле», Іхтіологічний заказник місцевого значення «Процівський», Орнітологічний заказник місцевого значення «Урочище В’язове» а також проектовані ландшафтні заказники місцевого значення «Сошниківський» та «Кілов-Рудяків-2». Також переважна більшість КТ входить до складу проектованого Національного природного парку «Дівички».

Ключова територія репрезентує природні комплекси заплави та піщаних арен р.Дніпро а також притерасних лісових масивів лівого берега р.Дніпро. На території КТ спостерігаються скупчення водоплавних птахів під час міграції Дніпровським екологічним коридором.

Дніпровський природний коридор загальнодержавного значення

Має міждержавне значення і є одним з основних шляхів сезонних міграцій птахів в Європі. В Київській області коридор простягається з півночі на південь області вздовж р.Дніпро. в районі м.Києва коридор оминає квартали забудови міста полівому берегу р.Дніпро. Також, завдяки екологічним коридорам місцевого значення вздовж долин річок Діверка та Стугна, коридор сполучається з Ірпінським екокуоридором та іормує таким чином додатковий обхід навколо Києва. До складу екокоридору входять р.Дніпро, заплавні біотопи, притерасні ліси та комплекс балок краю Київського плато на півдні області. На півночі екокоридор формує нерозривний комплекс з Деснянським екокоридором, що відгалуджується від нього на північ від області.

До складу екологічного коридору входять Дніпровсько-Деснянська ключова територія загальнодержавного значення та ключова територія регіонального значення «Дівчики».

Коридор включає такі території природно-заповідного фонду: ландшафтні заказники місцевого значення «Бориспільські острови», «Стайківські обрії», «Клов-Рудяків», Ботанічний заказник місцевого значення «Щербанівський», Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Гордище», Гідрологічний заказник місцевого значення «Болото Біле», Іхтіологічний заказник місцевого значення «Процівський», Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Дніпровсько-Яненківський вал», Орнітологічний заказник місцевого значення «Урочище В’язове», Ландшафтний заказник місцевого значення «Ржищівський», Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Ржищівський», Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Кіркове», Ботанічний заказник місцевого значення «Урочище «Безодня», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ходосівський дуб», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ясен звичайний», Ботанічний заказник місцевого значення «Гора Козинська», Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Козинський», Ландшафтний заказник місцевого значення «Обухівський», Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Калинове», Ландшафтний заказник місцевого значення «Чернинський», Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Дніпровсько-Деснянський», Орнітологічний заказник місцевого значення «Пірнівський», Ландшафтний заказник місцевого значення «Заплавний», Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Журавлиний», Гідрологічні заказники місцевого значення «Велеківське болото» та «Гощів», Ландшафтний заказник місцевого значення «Стугна», Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» та Національний природний парк «Білоозерський» а також перспективні ландшафтні заказники місцевого значення «Сошниківський», «Чернечий ліс», «Росоші», «Острів Любичів», «Кілов-Рудяків-2», «Урочище Панське» та проектовані Національниі природні парки «Дівички» та «Подесіння».

Поліський природний коридор загальнодержавного значення

На території області екокоридор представлений крайньо-північною частиною Київського Полісся і повністю входить до складу Поліської ключової території міжрегіонального значення в складі РСЕМ. Як коридор в рамках області дана територія не виконує функцій і є лише частиною південної околиці Поліського регіону.

На сході природний коридор переходить у регіональний природний парк «Міжрічинський» (проектований НПП «Дніпровсько-Деснянський») який продовжує коридор у складі місцевої екомережі у Чернігівській області.
Екокоридор включає в себе існуючі заповідні території: Загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний», Гідрологічний заказник загальнодержавного значення “Іллінський”, Комплексна пам’ятка природи «Городище», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Вікові дубові насадження», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Вільхові насадження проф. Товстоліса», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ділянка сосни звичайної», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Чорновільхові насадження понад р. Прип’ять», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Насадження дуба черешчатого», Заповідне урочище «Вікові дубові насадження».

Також в рамках екокоридору планується створення Чорнобильського біосферного заповідника.

Екокоридор репрезентує природні комплекси Українського Полісся та заплавні екосистеми р. Прип’ять.

Галицько-Слобожанський природний коридор загальнодержавного значення

В межах області екокоридор представлений місцевим екокоридором, що проходить вздовж долини р.Рось та частково р.Роська. На південному сході екокоридор переходить до Черкаської області, де представлений місцевим екокоридором місцевого значення в РСЕМ Черкаської області.

Екокоридор включає в себе існуючі заповідні території: Регіональний ландшафтний парк «Богуславль», Заповідне урочище місцевого значення «Турчино», Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дубовий гай», Ландшафтний заказник місцевого значення «Кремез», Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Чагари» Орнітологічний заказник місцевого значення «Саварка», Ландшафтні заказники місцевого значення «Михайлівська дача» та «Володарська дача», дендропарк «Олександрія» «Коженицький», геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Відслонення богуславських гранітів» та проектовані території ПЗФ: Ландшафтний заказник місцевого значення «Біївецький», Іхтіологічні заказники місцевого значення «Косівський» та «Білоцерківський», ботанічні заказники місцевого значення «Вільшаницький», «Томилівський» та Половецький». Також тут знаходиться проектований РЛП «Рось».

Екологічний коридор репрезентує природні комплекси басейну (у т.ч. каньйону) р.Рось, лучно-степових екосистем та природних широколистяних лісів Лісостепу України.

Деснянський природний коридор міжрегіонального значення

Екокоридор розміщений в заплаві р.Десна на лівобережжі Київського Полісся. На півночі екокоридор примикає до регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» (проектований НПП «Дніпровсько- Деснянський»)який продовжує Деснянський екологічний коридор у схемі екомережі у Чернігівській області. Еколкоридор відділяється від Дніпровського екокоридору починаючт від Київщини. Таким чином, КТ має міжрегіональний характер. Територія Екокоридору входить до Дніпровсько-Деснянської ключової території екомережі загальнодержавного значення.
Геоботанічне районування ХVІ округ. Чернігівсько-Новгородсіверський (Східнополіський), 64 р-н. Остерський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність представлена водною, прибережно-водною, луною. Болотяною рослинністю, заплавними лісами та призаплавними сосново-дубовими лісами вздовж р. Десна.

Рідкісні рослинні угруповання: формації сальвінії плаваючої, глечиків жовтих, латаття білого та сніжно-білого.
Рідкісні представники флори: сальвінія плаваюча, півники сибірські, пальчатокорінник м’ясо-червоний, сальвінія плаваюча, зозулинець болотяний (ЧКУ), пухирчатка звичайна, латаття біле, латаття сніжно-біле, сальвінія плаваюча, рекомендовані до включення до Червоного списку Київської області.

Екокоридор ключає в себе існуючі заповідні території: Орнітологічний заказник місцевого значення «Пірнівський», та проектовані Національний природний парк «Подесіння» та ландшафтні заказники місцевого значення «Острів Любичів» та «Росоші».

Екокоридор репрезентує заплавні комплекси Подесіння та екосистеми Українського Полісся.

Тетерівський природний коридор міжрегіонального значення

Екокоридор розміщений на заході Київського Полісся та включає долину р.Тетерів та примикаючі до неї лісові масиви. Екокоридор сполучає РСЕМ Київщини з Житомирською областю і має міжрегіональне значення. В районі гирла р.Тетерев до екокоридлору примикає інший – Здвижський міжрегіональний екокоридор. Тут формується Дніпровьско-Тетерівська ключова територія екомережі регіонального значення.

Геоботанічне районування ХV округ. Київськополіський, 54 р-н. Народицько-Іванівський, 55 р-н. Горностайпільсько-Димерський, 56 р-н. Бородянський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.
Рослинність представлена сосново-дубовими лісами та водно-болотяними біотопами вздовж річки Тетерев. Ділянки низинних та верхових боліт.

Рідкісні рослинні угруповання: угруповання формації звичайно дубових-звичайно-соснових лісів звичайно ялівцевих, угруповання сальвінії плаваючої, глечиків жовтих, альдрованди пухирчастої.

Рідкісні представники флори: лілія лісова, зозулині сльози яйцевидні, любка дволиста, плаун колючий, сон розкритий, діфазіаструм сплюснутий, пальчаткорінник м`ясо-червоний, альдорованда пухирчаста, внесені до Червоної книги України (ЧКУ), а також образки болотяні, білозір болотяний рекомендовані до регіональної охорони на території Київської області.

До складу екокоридору входять існуючі території природно-заповідного фонду : Ботанічні пам’ятки природи місцевого значення «Сосново-Дубові насадження», «Соснові насадження», «Дуби», «Смерека», «Соснові насадження», «Сосново-дубові насадження», «Двоярусні насадження», «Соснові насадження», «Соснові насадження», «Соснові насадження», Ландшафтні заказники місцевого значення «Бурковиця», «Яхнівський», значення «Борові ділянки», «Гайдамацьке болото», «Димерський». та проектовані: Національний природний парк (Біосферний заповідник) «Дніпровсько-Тетеревський», Ландшафтні заказники місцевого «Тайгові ділянки», «Великий ліс», «Вільхове болото», «Тетеревськимй бір», «Вовче багно», «Кобилецькі поляна», «Тетеревський».

Екокоридор репрезентує заплавні комплекси Тетерева та екосистеми Українського Полісся.

Здвижський природний коридор міжрегіонального значення

Екокоридор розміщений на заході Київського Полісся та включає долину р.Здвиж та примикаючі до неї лісові масиви. Екокоридор сполучає РСЕМ Київщини з Житомирською областю і має міжрегіональне значення. На півночі екокоридор примикає до Тетерівського екокоридору Тут формується Дніпровьско-Тетерівська ключова територія екомережі регіонального значення.

Геоботанічне районування Геоботанічне районування ХV округ. Київськополіський, 55 р-н. Горностайпільсько-Димерський, 56 р-н. Бородянський, 57 р-н. Київсько-Макарівський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність: Сосново-дубові ліси, подекуди фрагменти листяних лісів, болотяні ділянки, прибережно-водна рослинність в долині р. Здвиж.

Рідкісні рослинні угруповання: відсутні дані

Рідкісні представники флори: сон розкритий, лілія лісова, зозулині сльози яйцевидні, любка довлиста, любка зеленоквіткова, коручка чемерниковидна, пальчатокоріынник плямистий, осока затінкова (ЧКУ), печіночниця та ряст порожнистий рекомендовані до включення до переліку видів, які охороняються на території Київської області
До складу екокоридору входять існуючі території природно-заповідного фонду: Гідрологічний заказник місцевого значення «Катюжанський», Ботанічні заказники місцевого значення «Глибокий ліс», «Лісовичі», Заповідне урочище місцевого значення «Пужа», Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Бабка», Ландшафтний заказник місцевого значення «Сторожівці» та перспективні Ландшафтні заказники місцевого значення «Катюжанські ліси», «Лубянські ліси», «Плахтянівський» та «Клавдієвська діброва». Також науковцями пропонується розширення ботанічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Урочище Бабка».

Екокоридор репрезентує заплавні комплекси Здвижа та екосистеми Українського Полісся.

Трубіжський природний коридор міжрегіонального значення

Екологічний коридор розміщений на сході області і включає долину р.Трубіж із незначними лісовими масивами, прилягаючими до неї. Коридор включає значну частину природних ландшафтів освоєної господарською діяльністю людини лівобережної Київщини.

Екокоридор включає існуючі території природно-заповідного фонду: Ботанічний заказник місцевого значення «Оврамівсько-Івашківський», «Борівський», «Діброва», «Дубина», Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Вибла могила» та Заповідне урочище місцевого значення «Студенківскі дубові насадження».

Геоботанічне районування ХVІ округ. Чернігівсько-Новгородсіверський (Східнополіський), 64 р-н. Остерський, ХХVІ округ. Бахмацько-Кременчуцький, 97 р-н. Середньодніпровський, 98 р-н. Баришівсько-Бориспільський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність представлена значною мірою трансформованими рослинними угрупованнями:
1. Сосново-дубові та мішані ліси. Представлені три-чотириярусними сосняками. В перший ярус виходить сосна, до неї домішуються дуб черешчатий та подекуди дуб північний. В другому ярусі зростають клен татарський, ясен, горобина, черешня, черемха та ірга. Багатим є і чагарниковий ярус: тут поєднуються чорна та червона бузина, ліщина, свидина криваво-червона, крушина ламка та жостір проносний. Саме такі «острівні» залишкові ліси представляють малопорушені екосистеми і надзвичайно багаті на види природної флори Придніпров`я з найменшою участю інвазивних та заносних видів. Але найбагатшими за своїм флористичним складом є ділянки сосняків орляково-конвалієвих. В знижених ділянках ґрунти родючіші та кращі умови зволоженості, тому тут сформувалися змішані або суто листяні ліси. Тож в трав`яному ярусі тут зростають такі типово неморальні види, як копитень, зірочник ланцетолистий, яглиця, підлісник багаторічний. Навесні ж масово квітують ефемероїди: ряст ущільнений, гусяча цибулька жовта, медунка вузьколиста.
2. Водно-болотяна та суто-водна рослинність фрагменти заплавних лісів. На території об`єкту трапляються заболочені ділянки зарослі вербами та тополями.
3. Лучно-степова рослинність. Велику цінність становить степова рослинність, що поширена в місцях виходу пісків борової тераси до Дніпра. Зокрема угруповання ковили волосистої, пирію середнього за участі таких видів як цибуля Вальдштейна, шавлія дібровна, рокитник австрійський, ліщиця поникла, гвоздика армерієвидна, аспарагус багатолистий, миколайчики плоскі.

Рідкісні рослинні угруповання: угруповання ковили дніпровської та волосистої
Рідкісні представники флори: сон розкритий, сон чорніючий, ковила дніпровська та волосиста, горицвіт весняний (ЧКУ), плаун булавоводиний, гіацинтик блідий – види рекомендовані до включення до червоного списку Київської області.

Гнилотікичський природний коридор регіонального значення

Екологічний коридор розміщений на самому півдні Київщини та представляє долину р.Гнилий Тікач, яка є репрезентує флору басейну Південного Бугу на Київщині. Переходячи до Черкаської області за течією річки, екокоридор прдовжується аналогічним коридором в системі елементів регіональної екомережі Черкаської області.

Геоботанічне районування ХХІІІ округ. Умансько-Канівський (Правобережний-центральний), 87 р-н. Жашківський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність представлена рештками листяних лісів в долині р. Гнилий Тикич, які сформовані головним чином листяними породами: дубом черещатим, грабом, в’язами, липою серцелистою та кленами, лучною рослинністю по його заплаві, а також прибережно-водною та суто-водною рослинністю.

Зустрічається також болотяна рослинність. Поширені вільшняки, переважають високі трави. У підліску ростуть верба попеляста, крушина ламка, черемха, смородина чорна, у травостої – очерет звичайний, осока дерниста, трапляється папороть – теліптеріс болотний.

Високотравний покрив на болотах утворюють очерет звичайний, рогіз широколистий, осоки. Іноді осоки утворюють окремі угруповання. Привертають увагу такі болотні рослини, як вех широколистий, образки білі, півники болотні. Болота є резерватами лікарських рослин: оману високого, аїру болотного, алтеї лікарської, валеріани, живокосту, м`яти довголистої.

Рідкісні рослинні угруповання: формація ковили волосистої

Рідкісні представники флори: пальчатокорінник м`ясо-червоний, підсніжник звичайний (ЧКУ), проліска довлиста, теліптеріс болотяний (рекомендовані до Червоного списку Київської області).

Екокоридор включає існуючі території природно-заповідного фонду: Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Ставищанський», Ботанічний заказник місцевого значення «Дубина» та Заповідне урочище місцевого значення «Ревуха». Пропонується також створення ландшафтних заказників в районі с. Сніжки та Розкішна, лісомеліорація берегів р. Гнилий Тікич.

Росський природний коридор регіонального значення

Екокоридор представляє частину Галицько-Слобожансьткого екокоридору загальнодержавного значення, що проходить на Киіїщині вздовж долини р.Рось та частково р.Роська. На південному сході екокоридор переходить до Черкаської області, де представлений місцевим екокоридором місцевого значення в РСЕМ Черкаської області.

Геоботанічне районування ХХІІ округ. Старокостянтинівсько-Білоцерківський (Правобережний західно-північний), 84 р-н. Фастівський, 85 р-н. Козятинсько-Сквирський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність:

1. Дубово-грабові ліси, з домішками липи серцелистої та клена гостролистого. В чагарниковому ярусі бруслини європейська та бородавчаста. В травостої анемона жовтецева, вороняе око, першоцвіт звичайний, купина багатоквіткова, проліска дволиста. Гусяча цибулька жовта, види рястів, дзвоники персиколисті та інші види.
Лучно-степова рослинність. На підвищених ділянках та схилах річкової долини за участі формацій пирію середнього, костриці лучної та ковили волосистої.

Прибережно-водна та суто-водна рослинність мають розвиток вздовж та на русі р. Рось ті її приток та стариць. В даній русловій ділянці Росі спостерігається якісний склад фітопланктону, притаманний річковим альгоценозам. Найбільш різноманітні хлорококкові та діатомові водорості, а також наявні деякі рідкісні жовтозелені водорості. У складі флори багато синантропних видів, однак, стан природних екотопів порівняно задовільний.

На вологих луках поширені угруповання грястиці збірної мітлиці кореневищної за участю багатого різнотрав’я бобових, айстрових, злаків та зонтичних.

Рідкісні рослинні угруповання: формація глечиків жовтих та ковили волосистої

Рідкісні представники флори: пальчатокрінник м`ясо-червоний, рябчик шаховий, ковила волосиста, підсніжник білосніжний (ЧКУ), проліска дволиста, косарики черепичасті, конвалія травнева (рекомендовані до включення до Червоного списку Київської області).

Екокоридор включає в себе існуючі заповідні території: Регіональний ландшафтний парк «Богуславль», Заповідне урочище «Турчино», Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дубовий гай», Ландшафтний заказник місцевого значення «Кремез», Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Чагари», Орнітологічний заказник місцевого значення «Саварка», Ландшафтні заказники місцевого значення «Михайлівська дача», «Володарська дача», Дерндропарк загальнодержавного значення «Олександрія» «Коженицький», геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Відслонення богуславських гранітів» та проектовані території ПЗФ: Ландшафтні заказники місцевого значення «Біївецький», «Половецький», Гідрологічні заказники місцевого значення «Косівський», «Білоцерківський», Ботанічні заказники місцевого значення «Вільшаницький», «Томилівський». Також тут знаходиться проектований РЛП «Рось». Пропонується також створення ландшафтних заказників у лісових масивах прилеглих до р. Рось, зокрема Шкіраівському та Ротківському лісах.

Екологічний коридор репрезентує природні комплекси басейну (у т.ч. каньйону) р.Рось, лучно-степових екосистем Лісостепу України.

Стугненський природний коридор регіонального значення.

Екологічний коридор розміщений в центрі Київщини вздовж долини р.Стугна. Даний екокоридор входить в систему обходів Дніпровського екологічного коридору навколо Києва і сполучає Дніпровський екологічний коридор загальнодержавного значення із Ірпінським екологічним коридором регіонального значення.

Геоботанічне районування ХV округ. Київськополіський, 57 р-н. Київсько-Макарівський, ХХІІ округ.

Старокостянтинівсько-Білоцерківський (Правобережний західно-північний), 84 р-н. Фастівський. Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність:

1.Сосново-дубові ліси з багатим травостоєм по піщаним дюнам. В підліску горобина, липа серце листа, крушина ламка, свидина-криваво-червона, жостір проносний, місцями вишня чагарникова та черемха. Чагарнички: дрік фарбувальний та рокитник руський. В травостої смовдь гірська, орляк, щитник шартрський, молодило руське та ін.
2. Прибережно-водна та суто-водна рослинність. Флористичне ядро: очерет звичайний, комиш озерний, м’ята довголиста, водна, вербозілля звичайне та монетчасте, роголисник занурений, глечики жовті, ряска мала та трироздільна.

Рідкісні рослинні угруповання: формація глечиків жовтих та латаття білого (ЗКУ)

Рідкісні представники флори: сон розкритий (ЧКУ), латаття біле, глечики жовті, рекомендовані до включення до Червоного списку київської області.

Екокоридор включає в себе існуючі заповідні території: Ландшафтні заказники місцевого значення «Невідомщина», «Копачівські схили», «Стугна», Гідрологічний заказник місцевого значення «Копачівський» а також перспективні Лісовий заказник місцевого значення «Надстугнянський», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ключ-трава» та Регіональний ландшафтний парк «Стугненський».

Екологічний коридор репрезентує природні комплекси басейну р.Стугна, лучно-степових екосистем та природних широколистяних лісів Лісостепу України.

Ірпінський природний коридор регіонального значення

Екокоридор розміщений в центрі Київського Полісся та включає долину р.Ірпінь та примикаючі до неї лісові масиви. Екокоридор залучений до ситеми обхідних коридорів Дніпровського екологічного коридору навколо Києва. До нього примикають відповідно Стугненський екокоридор та сполучний коридор в долині р.Сіверка, що поєднують його з Дніпровським екологічним коридором.

Геоботанічне районування Геоботанічне районування ХV округ. Київськополіський, 57 р-н. Київсько-Макарівський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність:

1.Сосново-дубові ліси, з домішкою липи, горобини, ірги та інших видів дерев. Чагарниковий ярус представлений жимолостю татарською, бруслиною європейською, свидиною червоною, бузиною червоною. Флористичне ядро травостою – бореальні види: ожика волосиста, заяча капуста звичайна, костриця овеча, смовдю гірська, вероніка лікарська, нечуйвітер волохатенький та зонтичний.
2. Меліорована заплава р. Ірпінь з рештками первинної водно-болотяної рослинності (зокрема Романівське болото). Флористичне ядро: очерет звичайний, осока гостра та прибережна, вербозілля звичайне, зюзник європейський, бодяк польовий, м’ята водяна та ін.

Рідкісні рослинні угруповання не виявлено.

Рідкісні представники флори: пальчатокрінник м`ясо-червоний, шолудивник королівський, береза низька, сон розкритий, півники угорські, лілія лісова (ЧКУ), регіонально-рідкісні види: грушанка мала та кругло листа, зимо любка зонтична, рекомендовані до Червоного списку Київської області.

До складу екокоридору входять існуючі території природно-заповідного фонду: Заповідне урочище місцевого значення «Корчуватник», Геологічна памятка природи місцевого значення «Білогородський горб», Гідрологічний заказник місцевого значення «Кончаки» Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Жорнівський», Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Дзвінківський», Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Вікова сосна» та деяки інші в районі Димера, а також перспективні лісовий заказник місцевого значення «Гореницький», Ботанічний заказник місцевого значення «Урочище «Плиски».

Екокоридор репрезентує заплавні комплекси Ірпіня та екосистеми Українського Полісся і Лісостепу

Ірпінь-Конча-Заспа – екологічний коридор регіонального значення

Екологічний коридор розміщений в центрі Київщини вздовж долини р.Сіверка. Даний екокоридор входить в систему обходів Дніпровського екологічного коридору навколо Києва і сполучає Дніпровський екологічний коридор загальнодержавного значення із Ірпінським екологічним коридором регіонального значення.

Геоботанічне районування: Геоботанічне районування Геоботанічне районування ХV округ. Київськополіський, 57 р-н. Київсько-Макарівський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність. Поєднання кілько її типів рослинності:
1. Сосново-дубові ліси з багатим травостоєм. В підліску крушина ламка, жостір проносний, місцями вишня чагарникова та черемха. Чагарнички: дрік фарбувальний та рокитник руський. В травостої смовдь гірська, орляк, щитник шартрський, молодило руське та ін.
2. Листяні ліси з дуба, грабу, в’язу та ясену в заплавних частинах.
3. Фрагменти водно-болотяної та водної рослинності. Деревостани: верба біла, козяча три тичинкова, форитсичне ядро: рогіз вузьколистий, рогіз широколистий, комиш озерний, вовоконіг європейський.

Рідкісні рослинні угруповання: угруповання ковили дніпровської, угруповання латаття білого, а також сальвінії плаваючої.

Рідкісні представники флори: ковила дніпровська, лілія лісова, сон розкритий, сон чорніючий, вовче лико борове, коручка чемерникова, пальчатокрінник м’ясо-червоний, гронянка багато роздільна (ЧКУ), зимолюбка зонтична, гладіолус черепи частий (рекомендовані до червоного списку Київської області).

Екокоридор включає в себе перспективний Ландшафтний заказник місцевого значення «Чернечий ліс» та існуючі: Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ходосівський дуб» та Ботанічний заказник місцевого значення «Урочище Безодня». Також розглядається питання про включення зазначених територій до складу Національного природного парку «Голосіївський».

Екологічний коридор репрезентує природні комплекси басейну р.Сіверка, лучно-степових екосистем та природних широколистяних лісів Лісостепу України.

Ключова територія місцевого значення «Усівська»

Ключова територія розміщена на заході області та включає природні комплекси долини р.Супій.

Геоботанічне районування ХХVІ округ. Бахмацько-Кременчуцький, 101 р-н. Яготинсько-Оржицький Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність: Фрагмент природної рослинності долини р. Супій. Болотяна та прибережно-водна рослинність представлена голвним чином типовими інтрозаональними видами. Подекуди трапляються ділянки заплавного лісу. Їх сформовано головним чином з тополі чорної, верб білої та сірої. Значною є також участь клену американського та аморфи кущової. В таких деревостанах зустрічається також рідкісна верба розмаринолиста. В трав’янистому ярусі таких лісів зустрічаються суниці лісові, дзвоники персиколисті, хвилівник звичайний та конвалія травнева.

Рідкісні рослинні угруповання: даних немає

Рідкісні представники флори: пальчатокорінник м`ясо-червоний (ЧКУ), півники болотяні, рекомендовані до включення до Червоного списку Київської області

Ключова територія включає існуючі території ПЗФ: Гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Усівський», «Усівський-2», Заповідне урочище місцевого значення «Галаганове», Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Згурівський».

Ключова територія репрезентує природні комплекси басейну р.Супій.

Ключова територія місцевого значення «Болото Перевід»

Ключова територія розміщена на заході області та включає природні комплекси одноіменного болота «Перевід». Є вкрай важливою територією для збереження зникаючого виду очеретянки прудкої.

Геоботанічне районування: ХХVІ округ. Бахмацько-Кременчуцький, 101 р-н. Яготинсько-Оржицький Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність заплавно-болотяна рослинність долини р. Перевід. Рослинність верхових боліт та їх периферії, що зберігає в майже непорушеному стані унікальну болотяну флору Полісся. що суцільно зникла внаслідок суцільної осушувальної меліорації. Широке поширення тут мають болотисті ділянки. Тут трапляються популяції таких надзвичайно цінних видів, як бобівник трилистий, образки болотяні та ін.

Рідкісні рослинні угруповання: немає відомостей.

Рідкісні представники флори: пальчатокорінник м`ясо-червоний (ЧКУ).

Ключова територія включає перспективні території ПЗФ:Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Болото Перевід».

Ключова територія репрезентує природні комплекси болотних екосистем лівобережного лісостепу.

Ключова територія місцевого значення «Трахтемирівська»

Ключова територія розміщена на півдні області та включає природні комплекси Трахтемирівського півострова, до яких входять байрачні ліси, прибережно-водні екосистеми та степові ділянки.

Геоботанічне районування: ХХІІІ округ. Умансько-Канівський (Правобережний-центральний), 89 р-н. Канівський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність Фрагменти рослинності дубово-гарбових лісів, лучних степів та прибережно-водної рослинності характерних для стику Київського плато та долини Дніпра. Великі площі зростаючих кинутих полів.

Рідкісні рослинні угруповання: До перших належать невеликі масиви грабових лісів, фрагменти лучних степів, болотистих лук, прибережно-водної та суто-водної рослинності. До других – штучні насадження сосни та листяних порід, зарослі рудеральними видами з території колишніх сіл та полів. Флора півострову за попередніми даними налічує більше дев`ятиста видів вищих рослин.

Найбільшу цінність становлять аборигенні рослинні комплекси. Достатньо великі масиви грабово-дубового лісу збереглися між селами Луковиця та Григорівка. Тут під шатром грабняків зростають типово неморальні види: копитняк європейський, маренка запашна, осока волосиста, щитовники голчастий та чоловічий, пухирник ламкий тощо. Особливу цінність становлять великі популяції ефемероїдів: проліски дволистої, рястів ущільненого та порожнистого, фіалки запашної, що охороняється Червоною книгою України. В таких лісах зростає й інша високодекоративна червонокнижна рослина – лілія лісова. При детальніших дослідженнях не виключена знахідка тут рідкісних лісових орхідей.
Не менш цінним типом рослинності є лучно-степові угруповання, що панують в урочищі Монастирок. Разом з ними зростають вівсяниця борозенчаста та тонконіг вузьколистий.

І дійсно, в їхньому складі зустрічаються такі малочисельні наразі види, як анемона лісова та зіновать австрійська. На степових схилах рано навесні розпускаються червоні дзвоники іншої рідкісної рослини – рябчика руського, що також занесений до Червоної книги. Окремі фрагменти ковилових асоціацій збереглися по схилах Церковища с. Трахтемирів та по верхівках інших горбів. По околиці с. Великий Букрин та вздовж Канівського водосховища протягнулися вологі осоково-злакові луки. В їх складі зростає велика кількість цінних рослин: валеріана лікарська, вовче тіло болотне, лепеха, яку ми найчастіше спостерігаємо варварськи знищеною під час зелених свят, півники болотяні та сибірські тощо. На ділянках заплавних лук можна знайти і найбільш таємничі наші рослини – орхідеї.

Прибережно-водна рослинність представлена заростями очерету, рогозу, а також ділянками вербових лісів. Місцями вони виходять безпосередньо до Дніпра. Вище від них сформувалися молоді зарості осики та верби, в складі яких зустрічається рідкісна верба розмаринолиста.

Рослинність акваторії Канівського водосховища представлена заростями рдесників пронизанолистого та блискучого, валіснерії спіральної та різухи великої. Влітку відмічається розвиток синьо-зелених водоростей. До берегів півострову з акваторії водосховища вітром приносить розетки водяного горіху плаваючого та водної папороті сальвінії, що завдяки повільній течії тут закріплюються.

Штучні насадження по трахтемирівських горбах характеризуються низьким біорізноманіттям, хоча місцями вони асимілювалися з рештками вихідних комплексів, що різко збільшує їх відновлювальний потенціал та робить необхідним їх охорону.

Рідкісні представники флори: пальчастокорінник м’ясо-червоний, зозулинець рідко квітковий, сальвінія плаваюча, водяний горіх плаваючий.

Ключова територія включає існуючі території ПЗФ: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів». Пропонується розширення РЛП Трахтемирів, в перспективі включення його до Канівського природного заповідника.
Ключова територія репрезентує природні комплекси урізу Київського плато.

Ключова територія місцевого значення «Білозерська»

Ключова територія розміщена на півдні області та включає природні комплекси заплавних лісів лівобережного лісостепу.

Геоботанічне районування: ХХVІ округ. Бахмацько-Кременчуцький, 97 р-н. Середньодніпровський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність. Основним компонентом рослинності урочища є розвинені три-чотириярусні сосняки. В перший ярус виходить сосна, до неї домішуються дуб черешчатий та подекуди дуб північний. В другому ярусі зростають клен татарський, ясен, горобина, черешня, черемха та ірга. Багатим є і чагарниковий ярус: тут поєднуються чорна та червона бузина, ліщина, свидина криваво-червона, крушина ламка та жостір проносний. Саме такі «острівні» залишкові ліси представляють малопорушені екосистеми і надзвичайно багаті на види природної флори Придніпров`я з найменшою участю інвазивних та заносних видів. Тут навесні квітує сон розкритий, що охороняється згідно Додатку І до Бернської конвенції запропонованого до включення в Червоний список Київської області. Його популяції тут налічують до десятка і більше різновікових екземплярів, спостерігається насіннєве та вегетативне поновлення виду. Рідкіснішим є сон лучний, занесений до Червоної книги України (ЧКУ). Його куртинки зустрічаються поодиноко по узбіччях доріг та узліссях. Вид регулярно квітує і плодоносить. На освітлених узліссях поширена також інша рідкісна і разом з тим цінна лікарська рослина – перстач білий. Велике наукове значення мають локалітети дуже давньої спорової рослини, відомої ще з палеозойської геологічної ери – плауна булавовидного, обидві рослини запропоновані до включення в Червоний список Київської області. Викликає інтерес і своєрідна піонерна рослинність піщаних грив. Тут, в умовах нестачі елементів живлення, сформувалися ділянки сосняку з суцільним лишайниково-моховим покривом. На території об`єкту збереглися також фрагменти сосняків вересових та костричникових.
Подекуди в таких умовах зростає червонокнижна ковила дніпровська.

Але найбагатшими за своїм флористичним складом є ділянки сосняків орляково-конвалієвих. Саме тут сконцентровані великі зарості рідкісної рослини – конвалії травневої, рослини запропонованої до включення в Червоний список Київської області. В складі цих ценозів зростають також червонокнижні орхідеї любка дволиста та коручка чемерникові, а також занесена до ЧКУ лілія лісова.

В знижених ділянках ґрунти родючіші та кращі умови зволоженості, тому тут сформувалися змішані або суто листяні ліси. Тож в трав`яному ярусі тут зростають такі типово неморальні види, як копитень, зірочник ланцетолистий, яглиця, підлісник багаторічний. Навесні ж масово квітують ефемероїди: ряст ущільнений, гусяча цибулька жовта, медунка вузьколиста.

На території об`єкту трапляються заболочені ділянки зарослі вербами та тополями. Вони розташовані і поблизу Білого озера, що щільно заросле по берегах прибережно-водною рослинністю.

Рідкісні рослинні угруповання: формація ковили дніпровської

Рідкісні представники флори: любка дволиста, коручка чемерникові, лілія лісова (ЧКУ), ряст ущільнений, рекомендований до включення до Червоного списку Київради.

Ключова територія включає існуючі території ПЗФ: Національний природний парк “Білоозерський”.

Ключова територія місцевого значення «Степова»

Ключова територія розміщена на півдні області та включає природні лучно-степові балочні комплекси.

Геоботанічне районування: ХХІІ округ. Старокостянтинівсько-Білоцерківський (Правобережний західно-північний), 86 р-н. Білоцерківський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Степова рослинність схилів та лучна, подекуди лучно-болотяна днищ великих ярів, що мають нахил в бік Дніпра.

1. Степова рослинність схилів: Схили яру круті (до 80о), поперечно еродовані, вкриті переважно степовою трав’янистою рослинністю, а на певних ділянках і деревостоями з тополі чорної, в’язу гладкого, верби білої, сосни звичайної. Головну цінність являє собою степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та середній частині схилів. Основу його складає ряд видів злаків, зокрема головний степовий куртиноутворювач – вівсяниця борозенчаста (тіпчак). Крім того, на західних схилах урочища зберігся типчаково-ковиловий степ. Саме тут знаходяться найбільші в області популяції ковили волосистої, яку занесено до Червоної Книги України. Популяції знаходяться у задовільному стані, ковила регулярно квітує і плодоносить, спостерігається генеративне розмноження, а відповідно, і самовідновлення. Саме тому вона може бути використана, як материнська для реінтродукції ковили на степові ділянки, де вона вже зникла.

Підвищену цінність становлять популяції червонокнижних видів степового комплексу, що стали надзвичайно рідкісними на Київщині: бран душки різнокольорової. сону лучного, шафрану сітчастого, ковили перистої.

Частина схилів вкрита вкриті сухими типчаковими за участю пирію середнього, а в нижній своїй частині типчаково-різнотравними степами.

Схили тутешньої балочної системи становлять велику цінність і для збереження рідкісних видів грибів, зокрема зморшка степового.

2. Рослинність та флора тальвегів. Днища ярів являє собою комплекс вологолюбної рослинності та вологих лук, що межують з ефемерними та постійними водотоками.

Рідкісні рослинні угруповання: формації ковили волосистої, ковили пірчастої.

Рідкісні представники флори: ковила пірчаста, осока низька, пальчатокорінник м`ясо-червоний, горицвіт весняний (ЧКУ), гіацинтик блідий, анемона лісова, півники угорські, мигдаль степовий-бобчук, ломиніс цілолистий, рястка Гусона, проліска сибірська.

Ключова територія включає існуючі території ПЗФ: Ботанічний заказник місцевого значення «Тулинецькі Переліски» та перспективні Ландшафтний заказник місцевого значення «Надніпрянський степовий», Ботанічний заказник місцевого значення «Шандрівський ліс».

Ключова територія репрезентує природні комплекси лучно-степових балок урізу Київського плато.

Ключова територія місцевого значення «Гнілотікичська»

Ключова територія розміщена на півдні області та включає природні комплекси долини р. Гнилий Тікич.

Геоботанічне районування: ХХІІІ округ. Умансько-Канівський (Правобережний-центральний), 87 р-н. Жашківський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність неморальних грабово-дубових лісів з значною домішкою інших листяних порід. Представлена також рослинність напівтрансформованих схилів річкової долини, яку можна охарактеризувати як фрагменти лучно-степової та рудеральної рослинності.

Рідкісні рослинні угруповання: не виявлено

Рідкісні представники флори: підсніжник звичайний (одна з найпотужніших в області популяцій), проліска дволиста, лілія лісова.

Ключова територія включає існуючі території ПЗФ: Заповідне урочище місцевого значення «Ревуха», Ботанічні заказники місцевого значення «Любачівський ліс», «Стрижаївський ліс».

Ключова територія репрезентує природні комплекси долини р. Гнилий Тікич.

Ключова територія місцевого значення «Макарівська»

Ключова територія розміщена на заході області та включає природні комплекси лісових масивів Макарівського району.
Геоботанічне районування ХV округ. Київськополіський, 56 р-н. Бородянський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність – сосново-дубові ліси, а також ділянки березняків та вільшаників над Тетеревом та р. Білкою. По знижених зволожених ділянках сформувалися болотисті луки. Вони представлені угрупованнями осоки гострої, рідше лепешняку великого. Флористичне ядро в них утворюють такі гідрофільні види, як гадючник в’язолистний, щавель кінський, хвощ річковий, плакун верболистий, вербозілля звичайне та ін.

Рідкісні рослинні угруповання: немає відомостей.

Рідкісні представники флори: пальчатокорінник м`ясо-червоний.

Ключова територія включає існуючі території ПЗФ: Ландшафтні заказники місцевого значення «Борові ділянки», «Цезарівський», «Мутвицьке», Геологічна памятка природи місцевого значення «Змієві Вали», Заповідне урочище місцевого значення «Вепрове».

Ключова територія репрезентує природні комплекси українського полісся.

Ключова територія місцевого значення «Унавська»

Ключова територія розміщена на заході області та включає природні комплекси долини р. Унава.

Геоботанічне районування ХV округ. Київськополіський, 57 р-н. Київсько-Макарівський.

Рослинність представлена водною та прибережно-водною рослинністю річки Унава, заплавною рослинністю її долини, а також багатими орляково-конвалієвими лісами на борових пісках на надзаплавних терасах. Флора урочища нараховує більш ніж 145 видів судинних рослин.

Рідкісні рослинні угруповання не виявлено.

Рідкісні представники флори: лілія лісова, сон розкритий, сон чорніючий (ЧКУ), конвалія травнева, рекомендована до включення до Червоного списку Київської області.

Ключова територія включає існуючі території ПЗФ:Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Урочище “Унава” та перспективний Ботанічний заказник місцевого значення “Фастівський”.

Ключова територія репрезентує природні комплекси українського полісся.

Ключова територія місцевого значення «Стугненська»

Ключова територія розміщена в центральній частині області та включає природні комплекси долини р. Стугна.
Геоботанічне районування: ХХІІ округ. Старокостянтинівсько-Білоцерківський (Правобережний західно-північний), 84 р-н. Фастівський.

Рослинність: лучно-степова рослинність балок макросхилу Київського плато, водно-болотяна рослинність тальвегу балок та прибережно-водна вздовж р. Стугна, фрагменти надстугнянських лісів. Флористичне ядро складає набір видів характерних для Середнього Подніпров’я. При цьому наявні лучно-степові види: миколайчики рівнинні. костриця лучна, бородач звичайний, бореальні лісові: вероніка лікарська смовдь гірська, верес звичайний, а також комплекс інтрозональних прибережно-водних мехо та гідрофітів: сідач коноплевий, види роду зюзник, шоломниця, чистець болотний, живокист лікарський, комиш озерний, рогіз широколистий та вузьколистий.

Рідкісні рослинні угруповання: формація ковили волосистої та латаття білого

Рідкісні представники флори: ковила волосиста, горицвіт весняний (ЧКУ), гусяча цибулька червоніюча та латаття біле, рекомендовані до включення до Червоного списку Київської області.

Ключова територія включає існуючі території ПЗФ: Заповідне урочище «Верем’я», Ландшафтний заказник місцевого значення «Копачівські схили», «Стугна», Гідрологічний заказник місцевого значення «Копачівський» та перспективні Лісовий заказник місцевого значення «Надстугнянський», Регіональний ландшафтний парк Стугненський, Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ключ-Трава».

Ключова територія репрезентує природні комплекси долини р.Стугна, в т.ч. лісових, заплавних та степових біотопів.

Супійський природний коридор регіонального значення

Екологічний коридор розміщений на сході області і включає долину р.Супій із незначними лісовими масивами, прилягаючими до неї. Коридор включає значну частину природних ландшафтів освоєної господарською діяльністю людини лівобережної Київщини.

Екокоридор включає існуючі території природно-заповідного фонду: Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Ташанський», ботанічний заказник місцевого значення «Степовий»

На півночі межує з Ключовою територією місцевого значення «Болото Перевід».

Геоботанічне районування ХVІ округ. Чернігівсько-Новгородсіверський (Східнополіський), 64 р-н. Остерський, ХХVІ округ. Бахмацько-Кременчуцький, 97 р-н. Середньодніпровський, 98 р-н. Баришівсько-Бориспільський Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинність представлена значною мірою трансформованими рослинними угрупованнями:

4. Сосново-дубові та мішані ліси. Представлені три-чотириярусними сосняками. В перший ярус виходить сосна, до неї домішуються дуб черешчатий та подекуди дуб північний. В другому ярусі зростають клен татарський, ясен, горобина, черешня, черемха та ірга. Багатим є і чагарниковий ярус: тут поєднуються чорна та червона бузина, ліщина, свидина криваво-червона, крушина ламка та жостір проносний. Саме такі «острівні» залишкові ліси представляють малопорушені екосистеми і надзвичайно багаті на види природної флори Придніпров`я з найменшою участю інвазивних та заносних видів. Але найбагатшими за своїм флористичним складом є ділянки сосняків орляково-конвалієвих. В знижених ділянках ґрунти родючіші та кращі умови зволоженості, тому тут сформувалися змішані або суто листяні ліси. Тож в трав`яному ярусі тут зростають такі типово неморальні види, як копитень, зірочник ланцетолистий, яглиця, підлісник багаторічний. Навесні ж масово квітують ефемероїди: ряст ущільнений, гусяча цибулька жовта, медунка вузьколиста.
5. Водно-болотяна та суто-водна рослинність фрагменти заплавних лісів. На території об`єкту трапляються заболочені ділянки зарослі вербами та тополями.
6. Лучно-степова рослинність. Велику цінність становить степова рослинність, що поширена в місцях виходу пісків борової тераси до Дніпра. Зокрема угруповання ковили волосистої, пирію середнього за участі таких видів як цибуля Вальдштейна, шавлія дібровна, рокитник австрійський, ліщиця поникла, гвоздика армерієвидна, аспарагус багатолистий, миколайчики плоскі.
Рідкісні рослинні угруповання: угруповання ковили дніпровської та волосистої
Рідкісні представники флори: сон розкритий, сон чорніючий, ковила дніпровська та волосиста, горицвіт весняний (ЧКУ), плаун булавоводиний, гіацинтик блідий – види рекомендовані до включення до червоного списку Київської області.

Бориспільска територія відновлення

Запропонована територія відновлення знаходиться на лівому березі Канівського водосховища і складає масив меліорованих боліт, відмежованих від заплави р..Дніпро смугою піщаних арен. Її північна межа на декілька кілометрів не доходить до р.Трубіж. Територія нині зайнята деградованими сільськогосподарськими угіддями проте не виконує достатньої господарської ролі і може бути в майбутньому ренатуралізована з поверненням її частково або повністю до екомережі.