Ландшафтний заказник «Щербанівський» площею 67,2 га знаходиться в адміністративних межах Трипільської сільської ради. Землекористувачами більшої частини території заказника є державне лісове господарство та Трипільська сільська рада.

Був створений рішенням 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 21.10.2010 р. Урочище являє собою розлогу степову балку, вкриту природною рослинністю. Схили урочища поперечно еродовані, вкриті переважно степовою трав’янистою рослинністю.

Головну цінність являє собою степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та середній частині схилів. Основу його складає ряд видів злаків, зокрема, головний степовий куртиноутворювач – вівсяниця борозенчаста (типчак). Крім того, на західних схилах урочища зберігся типчаково-ковиловий степ. Частина схилів вкрита сухими типчаковими комплексами за участю пирію середнього, а в нижній своїй частині типчаково-різнотравними степами. Угруповання ковили занесені до Зеленої книги України, а сама ковила до Червоної книги України. Серед різнотрав’я варто відмітити такі лікарські види як шавлія лугова, деревій дрібнолистий, полин гіркий, астрагал солодколистий, дивина лікарська, частина з них є ще й цінними медоносними рослинами. Надзвичайно естетично привабливого вигляду набуває балка в кінці травня на початку червня під час квітування основної частини рослин.

Серед видів, занесених до Червоної книги України, тут постійно мешкають метелики махаон, подалірій, рідкісний джміль яскравий, вусач земляний-хрестоносець та цінні запилювачі степових рослин – бджола тесляр фіолетова та сколія степова. На заліснених ділянках вздовж струмків, де зростають старі верби, зустрічається ще одна занесена до Червоної книги комаха – вусач мускусний.

Велике різноманіття наземних молюсків, притаманних степовим біотопам свідчить про гарне збереження степу як такого. На території урочища постійно зустрічається низка видів земноводних: група зелених жаб, гостроморда жаба, ропуха сіра.

Плазуни представлені типовими для регіону ящіркою прудкою та вужем звичайним.

Більшість місцевих видів птахів характерні для лучних ландшафтів. Це луговий чекан, вівсянка, просянка, посмітюха, жайворонок польовий, жовта та біла плиски, одуд, сорока.

Відкриті ділянки урочища є угіддями для полювання низки хижих птахів, що охороняються на європейському рівні. Це підсоколик великий, боривітер звичайний, канюк, лунь луговий та яструб малий.

Дуже важливим моментом є те, що через днище балки проходить високовольтна лінія електропередач. Це з одного боку стає причиною, через яку використання території балки обмежується, а по-друге, суттєво сприяє поширенню тут рідкісних видів птахів. Багато видів хижих птахів останніми роками, коли людина через свою діяльність перетворює їх природні місця існування та знищує старі поодинокі дерева у степових біотопах, оселяються на вершинах опор високовольтних ЛЕП. Така ситуація не шкодить самим ЛЕП, але активно сприяє відновленню чисельності рідкісних птахів. Так, на території заказника «Щербанівський», на опорах ЛЕП гніздують крук, чеглок та канюк.

З ссавців можна зустріти зайця сірого, лисицю звичайну та велике різноманіття дрібних мишовидних гризунів, притаманних біотопам степових балок Надніпрянщини.

(Джерело: Обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значенння «Щербанівський»).

Наукові публікації:
Василюк А.В., Парникоза И.Ю. Инвентаризация и меры по сохранению степных биотопов юга киевской области. Степной бюллетень. №27. Осень 2009

Результати обстеження

Обстеження проведене 22.07.2012 р.

Територія заказника знаходиться у задовільному стані. Порушень законодавства і негативних впливів не виявлено. Втім, охоронні знаки і інформаційний аншлаг на території знайти не вдалось.

За результатами обстеження к.б.н. І.Ю.Парнікозою  складено сучасний опис території заказника.

Василюк О.

Дослідження, проведене у 2013 році С.Єфіменком, показало, що Кадастрова карта  показує земельні ділянки, надані всупереч законродавству, в межах території ПЗФ. Детальніше читайте на сторінці дослідження.

Фото