Відомо, що площа об’єктів природно-заповідного фонду України складає приблизно 6 % відсотків від площі держави, що за стандартами Європейського Союзу є недостатньою. В цій ситуації було б цілком логічно якби держава ставилася дбайливо навіть до тих нечисленних заповідних об’єктів, які вже створені на території України. Втім, на практиці ситуація з багатьма об’єктами ПЗФ є вкрай незадовільною. Деякі заповідні об’єкти існують лише на рівні документів, але практично жодної природоохоронної діяльності на їх території не здійснюється.
Прикладів не варто довго шукати. Звернімо увагу на столичний регіон, неподалік Києва в Обухівському районі знаходиться ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Козинський», який було створено з метою охорони цінних заплавних водно-болотних угідь в заплаві Дніпра. Й не зважаючи на високий статус заказника, що відображено зокрема у назві «загальнодержавний» й досить суворий заповідний режим цієї території жодних заходів з охорони цієї території не проводиться. Місцеві органи влади, на які покладено обов’язок, які мали б утримувати територію заказника у належному стані, проявляють у цьому питанні цілковиту бездіяльність. Про це свідчить низка фактів, про які ми хочемо розповісти нижче.
У даний час заказник нагадує собою величезний майданчик для пікніків, з усіма витікаючими звідси наслідками у вигляді куп сміття, феєрверків, порубаних дерев та кущів тощо.
Усі наші листи, що ми їх писали упродовж року, канули в лєту, тобто у районну прокуратуру, де їх поховали з почестями. Продовжує функціонувати гольфклуб фірми Біокон, що займає близько 100 гектарів в самому центрі заказника, не маючи жодних дозволів. Екоінспекція, що за нашим листом перевірила цю інформацію та встановила факт захоплення Біоконом ділянки заказника та її ушкодження-передала матеріали до районної прокуратури. Минув рік – гольфклуб не тільки продовжує функціонувати, а й час від часу «відхоплює» собі нові території заказника. На наш лист-скаргу щодо відсутності на території заказника жодного (!) аншлагу та межових стовпчиків (якими були позначені межі заказника на місцевості невідомо куди ще два роки тому), екоінспекція зробила припис на Обухівську РДА з вимогою усунути виявлені порушення. Обухівська РДА припис проігнорувала, з приводу чого Державна екоінспекція у Київський області передала матеріали до районної прокуратури. Як і слід було очікувати-реакції прокуратури жодної. Така ж доля спіткала наш лист щодо безконтрольного в”їзду автотранспорту на територію заказника. Екоінспекція встановила факт відкритих в”їздів та зобов”язала РДА усунути порушення, втім, жодної дороги не обкопано, шлагбауми, надовбні тощо – відсутні. Зауважимо, що в`їзд автотранспорту на територію заказника заборонено згідно з положенням про заказник «Козинський».
З заповідного озера Домаха продовжують з допомогою земснаряду вимивати пісок та возити його вантажівками (на продаж?). Цей факт ще минулого року, за нашим листом, зафіксувала екоінспекція та місцева міліція, про що нам було повідомлено, так само те, що за цим фактом матеріали передано до прокуратури. Минув рік – земснаряд працює, вантажівки возять пісок.
За інформацією, що отримано від місцевих жителів, заказник продовжують використовувати джипери для “покатушок”. Останнє зібрання джиперів (у кількості близько 100 автів) проходило на Трійцю. На березі заповідного озера Переволока було споруджено сцену (!!!), на якій кілька днів виступали запрошені на захід світові рок-зірки. Шоу завершилось феєрверком та «покатушками» болотами та озерами заказника, де кожен випробовував власну машину у якості всюдихода. Варто зазначити, що район Переволоки – найбільш цінна ділянка заказника, де ще донедавна мешкали сірі чаплі та орлани-білохвости. Більше вони там не живуть.
Наступну акцію джипери планують орієнтовно на 6-7 вересня, ними вже замовлено генератор для сцени, промислові пересувні холодильники для зберігання пива та величезні намети-шатри для облаштування табору. Акцію планують знов на березі озері Переволока, у самому центрі заказника. Оптимістам, що вважають, що у таких випадках має негайно втручатися місцева міліцію, наведемо випадок, що стався у заказнику минулої неділі. Коли ми зафіксували близько 15 джипів, що в”їхали у заказник та почали рубати діброву в районі о. Переволока для приготування шашликів (до речі, якщо раніше для цього використовували сокири, то минулої неділі дуби валили та різали на шматки бензопилою), врешті-решт, ми викликали міліцію. Двічі. Детально розповіли про суть порушення та де це відбувається. Та міліція наш виклик проігнорувала. Тобто все записали та пообіцяли машину. Та ясна річ, жодної машини не приїхало. Бо в районі добре знають, що у Козинському щодня сотні машин роблять, що їм заманеться, і публіка тут відпочиває так би мовити елітна.
Так само вподобали собі заказник й квадрациклісти, і від цієї публіки шкоди більше ніж від джипів, бо вони їдуть не дорогами – а де заманеться, на деяких ділянках квадрациклами геть знищено увесь трав”яний покрив та підріст молодих дерев. Сама лише втоптана сіра земля. Додають своєї родзинки і власники катерів та водних мотоциклів, що влаштовують собі доганялки на обидвох заповідних озерах, спричиняючи у заплавному лісі страшний шум та гвалт. Час від часу з боку заплави лунають постріли; таким чином власники дорогих власники дорогих катерів влаштовують собі імпровізовані полювання, розстрілюючи із різноманітної зброї усе, що плаває або рухається в очереті.
Усе, що останнім часом відбувається в заказнику «Козинський» можна пояснити банальною недбалістю місцевої влади. Але це лише на перший погляд. На нашу думку, бездіяльність місцевої влади у питанні охорони ландшафтного заказника «Козинський» має під собою більш прагматичний ґрунт; що швидше вказана територія втратить свою фактичну природоохоронну цінність, то більше у місцевої влади з`явиться аргументів, звернутися до Президента України з «проханням» скасувати природоохоронний статус заказника «Козинський». Не варто забувати, що земля в районі Конча-Заспи коштує десятки мільйонів доларів, й, мабуть, комусь дуже хочеться ці гроші освоїти. Якнайшвидше.
Олександр Соколенко.