Всіх восени дратує чадний дим від куп опалого листя, яке підпалюють на вулиці працівники комунальних підприємств. При тому всі чудово розуміють, що, збираючи листя, ми позбавляємо дерева в парках природного підживлення, оголюючи грунт, що призводить з часом до загибелі дерев, а спалювання того ж листя насичує атмосферу усією тією хімічною гидотою, що всотали в себе рослини в місті за вегетаційний період (виділяючи, в тому числі, особливо небезпечні діоксини, оксиди сірки, канцерогенну сажу та ін.). Більш того, мало хто знає, що це розуміння закріплено законодавчо – згідно п.9.1.19 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», ст.9 Закона України «Про охорону навколишнього природного середовища» , ст. 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та інших нормативно-правових актів в містах заборонено спалювати опале листя! Але попри цю законодавчу заборону (це ж скільки законів треба ігнорувати!) і здоровий глузд, працівники комунальних підприємств продовжують щорічно масово спалювати опале листя, тим самим порушуючи статтю 77-1 Адміністративного кодексу України. У приватній розмові працівники часто зізнаються, що вони самі проти спалювання рослинності, але робити це їх змушує керівництво, виконуючи якісь химерні «плани» (привіт з СРСР!). Особливо ж прикро, коли закон і здоровий глузд порушує не комунальне підприємство, а вищий навчальний заклад, і не просто якийсь «рядовий» інститут, а флагман нашої освіти – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, тим паче спалюючи листя безпосередньо біля біологічного факультету (нині – Навчальний науковий центр «Інститут біології»)!
7 грудня о 8-30, якраз перед першою парою, студентів, що йшли на факультет, зустрічали хмари чадного диму від куп листя, що горіли одразу за корпусом біологічного факультету. Активістами була викликана міліція, проте, так як наступного дня ситуація повторилася, є всі підстави вважати, що вона не приїхала і не розібралася з ситуацією. У п’ятницю, 9 грудня, повторилася аналогічна ситуація. На дзвінок в райвідділок ми отримали відповідь, що треба обов’язково зловити того, хто підпалює, адже інакше не можна нічого довести, а якщо біля палаючої капи нікого немає – то міліції там робити нічого! При тому здоровий глузд підказує, що без дозволу керівництва університета ніхто не стане спалювати листя в порушення законів!
Всі межі були перейдено в середу 14 грудня, коли біля екологічного (!) корпусу біофака працівниками було складено 3 величезних вогнища із листя, обрізаних гілок, дошок тощо. При тому, що чадним димом дихали сотні студентів, що йшли на пари! Цього разу міліція нарешті знайшла час приїхати. Охоронець правопорядку хвилин з десять розмовляв з одним із працівників, потім, не змусивши погасити вогнища, сів в машину та й поїхав геть, лишивши догорати й чадіти листя з гілками.
Ось і маємо ситуацію, що міліція, в обов’язки якої входить контроль за правопорушеннями (нагадуємо, що самовільне спалювання рослинності кваліфікується як ст. 77-1 Адміністративного кодексу), закриває очі на явне порушення зі сторони працівників флагмана нашої освіти – Київського національного університета імені Тараса Шевченка. Що ж, нам тепер лишається чекати на офіційне пояснення своїх дій від університета. Будемо чекати на розвиток ситуації надалі…
Треба повертати повноваження громадським інспекторам