10 причин, чому слід оберігати річки Карпат від згубної людської діяльності і забудови ГЕСами

Ця стаття присвячена ще живим гірським річкам Карпат. Цитата відомого письменника, подорожувача й природоохоронця В. М. Пєскова, винесена лейтмотивом до статті, образно і точно характеризує проблему взаємовідносин «людина – жива річка». Є точка неповернення в комплексі людської економічної та житлово-комунальної і рекреаційної діяльності, за якою річка починає вмирати і невдовзі незворотньо й назавжди гине. Смерть наступає, як від отруєння колись живої крові-води, від якого річка уже не в спромозі самоочиститись, так і від різких змін у взаємодії з оточуючою живою та неживою природою, спричинених людською діяльністю. Перебільшення й чергові екологічні «страшилки»? На жаль, це сувора правда й яскраве підтвердження ще одного образного виразу: «Природа планети Земля – хвора людиною». Щодо України, то за останні 60-70 років на її території померло і зникло кілька десятків тисяч малих річок і потічків! А більшість із тих малих і великих річок, що залишились, перебувають у стані «букету хронічних хвороб».

З різних причин екологічна ситуація з малими річками в Українських Карпатах донедавна була дещо краща за стан рівнинних річок в інших регіонах України. Звісно, цьому сприяв і гірський характер їх водотоків, і в десятки разів більша водність територій Карпатських областей. Втім, наступ на малі гірські річки іде широким фронтом. Від інтенсивної забудови прируслових долин житловими, рекреаційними і промисловими будівлями з їх слабо очищеними стоками – до інтенсивних рубок лісу на схилах гір. Від хімічного забруднення земель і підземних водойм внаслідок сучасного сільськогосподарського і агропромислового виробництва – до планової масової забудови малих і міні ГЕС (МГЕС) дериваційного типу та ще й з водонапірними греблями. За останні 10-15 років спостерігаємо ще одні ганебні і вкрай шкідливі для малих річок явища: забруднення їх берегів тисячами тон твердих побутових відходів (ТПВ) та несанкціонований забір піщано-гравійної суміші прямо з русел.

Не можна не згадати і про браконьєрські способи лову риби на зразок рибальських сітей, електошоку чи вибуху.

10 причин, через які слід оберігати малі річки Карпат від антропогенної діяльності і, особливо, забудови ГЕСами – звісно ж, умовне число. Насправді цих причин значно більше. Отже, читач може продовжити перелік цих причин.

Почнемо аналіз наших причин з підрозділу «Обґрунтування» і міфологеми.

«Обґрунтування» і міфологеми

Причина 1. Формування агресивних міфів про «самоенергозабезпеченість» гірських територій за рахунок МГЕС, як джерела альтернативної енергетики

Звісно, забудовник (він же найчастіше й інвестор) формує цей головний міф в якості мало не «рятівника» від майбутнього енергетичного голоду і навіть від глобального потепління. Єдина ж і головна причина будівництва МГЕС

– вагомі і постійні прибутки від «зеленого тарифу». Будівництво МГЕС на гірській річці окупається уже через 2-3 роки, а далі впродовж десятків років «зелений тариф» справно тече у приватні кишені. Громада ж програє не менше чотирьох разів: частина долини і річки відбирається назавжди; створюються серйозні екологічні ризики як біорізноманіттю, так і водним ресурсам; можливості сільського і зеленого туризму через спотворення природного ландшафту долини мінімізуються; з наших же грошей (тобто, з бюджету) власник МГЕС отримує у 4-5 разів більшу суму за вироблений кіловат електроенергії, аніж платимо ми на енергоринку (власне, це і є «зеленим тарифом»).

Причина 2. Переваги і достоїнства гідроенергетики на великих річках спеціально «копіюються» для малих гірських річок, що вкрай недопустимо і невірно!

В той же час, такі важливі переваги ГЕС, як транзитне проточне водокористування, відновність водних ресурсів, високий ступінь використання енергетичного потенціалу (до 90%), низька собівартість виробленої електроенергії та ін., цілком можуть нівелюватись створеними екологічними проблемами, зумовленими змінами гідрологічного режиму і формуванням згубних для гірської річки гідрохімічних та гідробіологічних умов, а також замулення.

Причина 3. Існує чітко виражена нинішня тенденція вибору місць для забудови МГЕС у верхів’ях гірських річок, яка маскується «турботою» про створення водних рекреаційних зон, поєднанням з протипаводковими спорудами та ін.

Насправді, ця еконебезпечна тенденція пов’язана виключно з гідроенергетичним потенціалом малої річки, який визначається кінетичною енергією води, де m – маса, а v – швидкість. Оскільки швидкість у цій формулі – у квадраті, то просто більшим перепадом висоти можна досягнути необхідного перетворення механічної енергії в електричну, тоді як затрати на будівництво МГЕС у верхів’ї річки значно нижчі, аніж у низинній частині, де русло завжди є ширшим.

Насправді, протипаводкові споруди і МГЕС вважаються несумісними функціонально, про що чітко зауважено у міжнародному документі «Інтегрований план управління водним басейном річки Тиса», який затверджений урядами 5- країн, у т.ч. й України у 2012 році.

Щодо «рекреаційних» зон, то достатньо згадати водосховища Теребля – Ріцької ГЕС, на р. Уж поблизу с. Невицьке з їх замуленостями і відсутністю рекреаційних якостей як водойм, так і берегів.

Причина 4. Посилено формується міф про те, що МГЕС – це дружня до природи відновна (альтернативна) енергетика

Насправді, як уже зазначалась, для випадку гірських річок Карпат ступінь цієї «дружності» сильно коливається і найчастіше є від’ємним. Винятки складають МГЕС на окремих річках в їх середній або нижній частинах течій.

Насправді МГЕС на гірських річках у Європі уже не вважають альтернативною, «зеленою» енергетикою. І саме тому, що відношення до екологічних проблем у розвинених країнах світу сильно змінилось впродовж останніх 10-15 років.

Причина 5. За останні роки бізнес на МГЕС намагається залучати європейські підходи і фахівців до проектування і навіть будівництва МГЕС, створюючи видимість «європейськості»

Насправді, як просування проектів МГЕС, так і «врахування» та «вирішення» екологічних проблем найчастіше здійснюються цілком в українських традиціях обходу законів та корупційних діянь в їх різних проявах. Саме цьому присвячений наступний підрозділ переліку причин.

Як обходити закони і нормативні акти при просуванні МГЕС?

Причина 6. Для бізнесу на МГЕС в Україні не існує цілої низки законів і нормативних актів. Не помічати закони – допомагають

Серед таких числяться основні закони про планування територій, про містобудівельну діяльність, Водний кодекс України, комплекс природоохоронних законів та ін.

Місцева та районна і обласна рада, нерідко – райдержадміністрація видадуть бізнесу на МГЕС будь-яке рішення чи розпорядження на будь-яку кількість МГЕС на гірських річках Закарпаття. І неважливо, чи значаться вони, до прикладу, у Генеральній схемі планування Закарпатської області або розташовані на природо – заповідних територіях. Звісно, прикладів є й, на жаль, надто багато. Так починається даховане (читай – корупційне) просування МГЕС. Прокуратура й інші контролюючі органи відписуються, що «порушень не виявлено».

Причина 7. Для «переконування» громади найближчого до МГЕС села використовується технологія «батога і пряника».

«Пряники» дешевше і швидше роздають місцевим депутатам і сільському голові. А «батогами» замахуються на бюджетників, підприємців і надто активних громадських активістів. Інколи це спрацьовує і «громадські слухання» проходять цілком у дусі задушевних бесід та у колі «своїх». На такі «громадські слухання» ніяких «так званих екологів», звісно ж, не кличуть. І ні про які екологічні ризики та проблеми на них не обговорюють зовсім! Немає екологів – немає й проблем.

Якщо ж майбутня проблема для села майже очевидна і люди обурюються і все ж таки зовуть екологів – в запасі у бізнесу на МГЕС з’являється козирна карта: угода про соціальний пакет чи якісь роботи з благоустрою та розбудови інфраструктури села. В організованих і сильних громадах навіть цей козир не спрацював у 2013 році (села Богдан Рахівського району та Чорноголова Великоберезнянського району).

Причина 8. Головні державні і контролюючі структури щодо енергетичних і водних об’єктів бізнес на МГЕС просто не інформує й нічого з ними не погоджує

На жаль, ця неймовірна з позицій нормальної правової держави ситуація була цілком можлива в Україні за влади Януковича. Мова йде про непогодження з такими структурами, як Басейнове управління водними ресурсами річки Тиса, низкою управлінь Закарпатської ОДА та з Головним управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області. Та чи повинні ми зараз, після Революції Гідності, так само миритись з подібними непогодженнями і дахуванням бізнес-проектів?!

Причина 9. Бізнес на МГЕС – привілейований і дахований

Про те, що «зелений тариф» і альтернативна енергетика в Україні – дахований бізнес колишнім віце-прем’єром і втікачем-корупціонером вищої ланки А. Клюєвим, не знає хіба що лінивий. Невдовзі ми дізнаємось і про регіональні «осередки» бізнесу під цим дахом. Звісно, якщо зміни в країні й справді відбуватимуться і в правоохоронних органах.

В будь-якому разі все таємне колись стане явним. До речі, як й інформація про доступ до пільгових кредитів ЄБРР на альтернативну енергетику в Україні.

Причина 10. Головний екологічний документ – Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) – робиться «під замовлення»

Якщо успішно «пройдена» влада районна, вдалося провести «громадські слухання» у найближчому до МГЕС селі з позитивним результатом і без надокучливих та не в міру допитливих екологів, давно готовий «європейський» проект МГЕС, то не замовити й не виготовити потрібну ОВНС було б просто нерозумно і нераціонально. Адже скільки зусиль і коштів потрачено! Про яку екологію, водні ресурси, біорізноманіття, ліс, гідрологічний режим, види риб, жаб і комах взагалі може йти мова! Адже йдеться про електроенергію, яка попадає в загальноукраїнську мережу і покращить наше майбутнє вже сьогодні! Хто там проти державницького підходу?!

Зникне риба – напустимо весною нових мальків. Зникне вода в колодязях – побудуємо водогін із сусіднього села. Всохне ліс поблизу річки – насадимо інші дерева, яким не потрібно стільки води. Зникнуть комахи – так це ж добре, менше надокучатимуть. Погано, що річка близько 7 км тектиме у трубі? Так ми ж трубу закопаємо у землю.

Гребля перетворить швидкоплинну гірську річку у видовжене озерце зі стоячою водою? Так це ж готова рекреаційна зона! В ОВНС все можна нарекомендувати або приховати.

Саме про такі ОВНС неодноразово писав Форум екологічного порятунку Закарпаття у ЗМІ у 2012-2013 рр.

Саме про це йдеться і в недавній статті його співголови Оксани Станкевич – Волосянчук у газеті Фест – Срібна Земля за 6 червня 2014 р. під промовистою назвою «Про що мовчать лобісти та забудовники міні-ГЕС на гірських річках Закарпаття?».

Надворі уже друге десятиліття ХХІ століття, парадигма взаємин Людини і Природи на планеті Земля вже давно змінена. Егоїстичної людиноцентричної системи з її економікою, енергетичними потребами і т.д. без врахування потреб самої Природи – уже просто не існує. Правда, є ще немало егоїстичних людиноцентричних «острівців» на зразок України та її частини – Закарпаття. Сподіваюсь, що і тут наступлять зміни. Якщо ж такі «острівці» ще років з 10-20 переважатимуть, Природа просто загине разом з людиною.

Висновки щодо проблеми МГЕС на Закарпатті читач нехай зробить сам.

Як на мене, перелічені 10 причин, через які слід оберігати малі річки Карпат від згубної людської діяльності і забудови ГЕСами, переконливо показують, що в реальності нинішнє просування МГЕС – це Зло в його найрізноманітніших проявах: обмані людей, зневажанні законів і суспільної моралі, егоїзмі і пошуках вигоди лише для себе, корупції. Та найголовнішим проявом цього Зла є посягання на саму Природу та її потреби.

А Природа ще ніколи і нікому нічого не пробачала. То чи варто замахуватись на Природу-Створіння? Кожен нехай вирішує сам цю дилему, у т.ч. й бізнесмени від МГЕС.

Олег Лукша, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера», співорганізатор Форуму екологічного порятунку Закарпаття, голова обласного осередку Національної екологічної ради України.

http://zaholovok.com.ua/10-prichin-chomu-slid-oberigati-richki-karpat-vid-zgubnoji-lyudskoji-diyalnosti-i-zabudovi-gesami

This entry was posted in Новини and tagged . Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *