Заказник розташовується в Обухівському районі та займає площу 967 га. Об’єкт знаходиться в межах смт. Козин. Заказник оголошений Указом Президента України від 10.12.1994р. №750/94.

Ділянка є фрагментом центральної частини заплави Дніпра, яка внаслідок створення системи водосховищ майже не збереглась в природному стані. В еколого-ценотичному відношенні тут можна виділити 4 рівня рослинних угруповань: водну рослинність та прибережно- водні угруповання; рослинність заболочених лук; рослинність сухих лук на підвищених гривах;рослинність розріджених гайків на плескатих гривах.Водна рослинність представлена угрупованнями, які нині є рідкісними в Україні – латаття білого та глечиків жовтих. Тут трапляються також сальвінія плаваюча та водяний горіх – види, занесені до ЧКУ. В водно-прибережній смузі р. Іржавець виявлена рідкісна північна рослина вовче тіло болотне, що знаходиться тут на межі ареалу. У смугах заболочених лук переважають угруповання лепешняку великого, осоки гострої, костриці лучної. Тту зростає також ряд рідкісних рослин – півники сибірські, валеріана висока, півники болотні, цибуля гранчаста, ситник чорний. Зростає тут також цінна лікарська рослина – калган. На піщаних луках переважають угруповання костриці овечої. Тут зростають дрік фабрівний, голосхенус звичайний, ліщиця мурова та інші види. Тут виявлено очиток шестирядний – центральноєвропейський вид на східній межі ареалу. Великий ландшафтний та флористичний інтерес становлять дубові рідколісся з поростевим дубом із участю в’яза, осокора, тополі білої та інших порід. У трав’яному покриві зростають буквиця лікарська, конвалія, ранник бульбистий, вероніка колосиста, оман верболистий.

Багатим є тваринний світ ділянки. Тут великі популяції кулика-сороки, занесеного до ЧКУ. Тут мешкає також сіра чапля, декілька видів чайок і качок.

(Джерело: Наукова характеристика ділянки заплави Дніпра між обводним каналом та р. Козинкою. Т.Л. Андрієнко)

Статті про заказник “Козинський”
04.08.2010 Заказник “Козинський” продовжують знищувати
20.06.2012 Джипери сплюндрували заповідну територію під Києвом
22.06.2012 <strong>Джипери сплюндрували заказник під Києвом.
28.08.2013 Під Києвом знову дерибанять заповідні землі, тепер у заказнику «Козинський»
03.09.2013

13.09.2013 У заказнику під Києвом діє «невидиме» для чиновників поле для гольфу

Результати обстеження

Обстеження 29.05.2012.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Козинський” створено у 1994 році, указом президента України, з метою збереження цінної ділянки водно-болітних угідь, розташованих уздовж правобережної частини Дніпра у межах селища Козин Київської області. Відтоді заплава Дніпра та річки Козинки навколо заказника зазнали нищівного антропогенного впливу, що призвело до фактичного знищення правобережної заплави Дніпра та Козинки унаслідок гідронамивів та подальшої забудови цієї території приватними будинками. Козинський заказник залишився таким собі острівцем дикої природи серед суцільної котеджної забудови, але, на жаль, зазнавав і продовжує зазнавати негативного впливу людини. У наші дні по периметру заповідної території продовжується інтенсивна забудова ландшафтів котеджами, унаслідок чого в деяких місцях було втрачено межові знаки, що відділяли на місцевості територію заказника від зони житлової забудови. Територією заказника рухається важка техніка, що розвозить будматеріали по численних будівництвах навколо, хоча в`їзд у заказник автотранспорту заборонено. На території заказника вже упродовж декількох років нелегально функціонує гольф-клуб; численні звернення екоінспекції до прокуратури щодо функціонування гольф-клубу не дали жодних результатів. На в`їздах у заказник відсутні аншлаги та інформаційні стенди. На території заказника практикується масова та неконтрольована рекреаційна діяльність, унаслідок чого ландшафти суттєво засмічені. Територією заказника їздять квадрацикли, які знищують трав`яний покрив та іншу рослинність. Додаткового руйнування та шуму територія зазнає внаслідок безконтрольного пересування водними об`єктами скутерів, швидкісних катерів та моторних човнів. Також частими у заказнику є пали, які виникають унаслідок умисних дій окремих відвідувачів.

Незважаючи на негативний вплив людини, заказник усе ще зберігає потенціал до збереження та відтворення ландшафтів, зокрема, й через важкодоступність деяких ділянок. Територія заказника залишається багатою на цінні види рослин і тварин, частина з яких охороняється Червоною книгою України та іншими законами. Зокрема, у заказнику досить поширеними є півники сибірські, черепаха чорна те деякі рідкісні представники земноводних.

О.Соколенко, В.Іванець

Обстеження 16.06.2014

На сьогодні велика частина заказника фактично втратила природоохоронну цінність унаслідок спорудження житла та інших будівельних робіт. Ми знаємо принаймні про одне масштабне будівництво приватного будинку у межах заказника (якщо вірити картам заказника, що є в нас). Але найбільшої шкоди заказник зазнає внаслідок діяльності гольф-клубу “Козин”, який постійно збільшується у розмірах, захоплюючи нові території. На сьогодні площа гольф-полів складає близько 100 га. Будівництво гольф-полів здійснюється у два способи. Перший — механічне вирівнювання ландшафту, прокладання систем крапельного поливу та висівання газону. Другий — здійснення локальних гідронамивів, після чого на пісок підсипається торф, прокладається крапельний полив та висівається газон. Працівники гольф-клубу також регулярно здійснюють викошування трави та очерету навколо полів “для краси”, внаслідок чого пошкоджуються місця природного гніздування птахів, зокрема, крячків. Функціонування гольф-клубу неодноразово визнавали незаконним як численні групи екоінспекторів, так і офіційні особи Обухівської РДА. “Ніяких дозволів гольф-клубу ми не видавали, ми будемо звертатись до прокуратури”. Але на цьому все й закінчується. Прокуратура щось там вивчає, а гольф-клуб як працював, так і працює.
По периметру заказника відсутні державні охоронні знаки. Офіційно — в бюджеті району не передбачено коштів на встановлення аншлагів. Також відсутні спеціальні позначки винесення меж заказника в натуру, хоча раніше вони справно стояли і мали залізобетонну конструкцію. Хто і коли їх повикорчовував — питання. Заказником вільно пересувається автотранспорт. Відвідувачі та місцеві жителі продовжують вказувати на групу джиперів-екстремалів, які щовихідні влаштовують заказником перегони, обираючи для цього найціннішу заболочену південну частину заказника та урочище Домаха. На місці пересування джипів зафіксовано численні колії на місці боліт. При чому одне з місць, яке щоразу проїжджають позашляховики, має глибину у півтора метри. Тобто можна собі уявити якість та вартість цих транспортних засобів. Також про джиперів розказують, що їхні перегони мають на меті ще й активний відпочинок біля одного з озер, що відбувається з використанням звукопідсилюючої апаратури, мініелектростанцій та пересувних рундуків з пивом, при чому одного разу ними в заказнику було навіть змонтовано сцену та запрошено якийсь рок-гурт!

На сьогодні найбільш цінною та такою, що збереглася у більш-менш неушкодженому стані, є центральна та південна частина заказника. Також заслуговують на увагу низка заболочених ділянок та острівців у південній частині заказника, куди фізично не мають доступу автомобілі.

Рослинність території заказника зазнає сталих змін унаслідок функціонування Канівської ГЕС. Якщо років 25 тому територія заказника була представлена переважно заплавними луками, то на сьогодні рослинність луків витісняється численними лісовими культурами, що відбувається через відсутність весняних водопіль, що часто-густо призводили до вигнивання, приміром, берези. Переважаючими лісовими культурами, що опановують нові території заказника, є сосна звичайна, береза, груша та дуб черещатий. На берегах водойм поширена інвазивна Amorpha fruticosa. У водоймах мають поширення угруповання латаття білого, сніжно-білого та глечиків жовтих. Останніми роками залишки луків активно заростають жостером проносним та вербою.

Численні протоки, залишки стариць та болота на території заказника локалізовані декількома земляними дамбами, із допомогою яких Держводгосп регулює рівень води в басейні річки Козинка. Але час від часу вода розмиває дамби і локальні озерця перетворюються на протоки із незначною течією. Держводгосп латає дамби десь так раз на 8 років.
Серед охоронюваних видів бачили черепаху болотну. Популяції півників сибірських та сальвінії. Також було зафіксовано незначну кількість комахоїдної рослини — квітуючого пухирника малого (ЧКУ). До речі, якщо вірити Червоній книзі, пухирник в районі Конча-Заспи, як і всієї Київської області, вважається таким, що зник.

Тварини. Багато лисиць та бобрів. Чаплі сірі та білі. Велика кількість підорликів малих, мухоловка мала, крячки, чижі, одуди, крижні, ластівки сільські, очеретянки, кажани.

О.Соколенко, В.Іванець

Дослідження, проведене у 2013 році С.Єфіменком, показало, що Кадастрова карта  показує земельні ділянки, надані всупереч законродавству, в межах території ПЗФ. Детальніше читайте на сторінці дослідження.

Фото