Пам’ятка розташовується в селі Нові Петрівці вишгородського району та займає площу в 2 га. Була створена рішенням Київського облвиконкому №510 від 29.10.1979р. Наразі пам’ятка перебуває у підпорядкуванні Київської ЛНДС.

На березі Київського водосховища у стіні кар’єру та в яру, що перетинає село, оголюються відклади неогенового та палеогенового віку. Найпотужніший шар складає 50-60 м. Об’єкт має серію різноманітних порід, окрасою яких є піщанник (потужністю 2,5-3 м). Він містить скам’янілі ядра прісноводних пелеципод.

(Джерело: Борейко В.Є., Мельник В.І., Грищенко В.М., Листопад О.Г. Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. -1997.)

Геологічний опис:

Кар’єр. Площа 2 га.
Стратиграфічний, палеонтологічний.
На правому урвистому березі Київського водосховища в старому кар’єрі та в яру розкрито розріз кайнозойських відкладів, потужність яких досягає 50 м (зверху донизу):
Четвертинні відклади:

• грунт та суглинки лесовидні, палеві (потужність до 2,7 м).
• Пліоцен. Товща червоно-бурих глин:
• глина червоно-бура з вапняковими конкреціями (1,0 м).

Верхній міоцен. Товща строкатих глин:

• глина строкатобарвна сіра з зеленуватим або блакитним відтінком, з плямами вохристого, рожевого або вишнево-червоного кольору, пластична, щільна, з дендритами та бобовинами гідроокисів марганцю (2,0 м).

Нижній-середній міоцен. Новопетрівська світа (стратотиповий розріз):

• Верхньоновопетрівська підсвіта складена каолінистими пісками і пісковиками ясно-сірими, у верхній частині з численними плямами вохристо-жовтого, вохристо-червоного та малинового кольорів (до 4,0-5,Ом).
• Середньоновопетрівська підсвіта – піски ясно-сірі та білі, дрібно- та тонкозернисті, кварцові, з домішкою темноколірних мінералів, тонкогоризонтальноверствуваті (до 4,0 м).
• Нижньоновопетрівська підсвіта – піски різнозернисті і різноверствуваті, кварцові, з тонкими прошарками озалізнених пісковиків, вуглистих глин та бурого вугілля (до 3,5 м). Зустрінуто ядра та відбитки прісноводних молюсків і багаті спорово-пилкові комплекси.

Верхній олігоцен. Берекська світа (парастратопип).

• Сивашська підсвіта – алеврит зеленувато-сірий з буруватим відтінком, слюдисто-піскуватий (до 1,5-2,0 м);
• Зміївська підсвіта – глини від ясно-зеленуватого, бурувато-сірого до темно-бурого, майже чорного кольору, плитчасті, з тонкими прошарками піску (до 1,5 м). Палеонтологічні залишки – спікули губок, диноцисти, паліноморфи.

Нижній олігоцен. Межигірська світа (стратотиповий розріз):

• піски ясно-жовто-зелені з численними білими плямами (ходи мулоїдів), кварцові з глауконітом, дрібно- і середньозернисті, з проверстками зеленувато-сірих сланцюватих глин (до 2,0 м);
• піски зеленувато-сірі, з жовтувато-буруватим відтінком, дрібнозернисті, кварцові, глаукоми, глинисті, з тонкими проверстками бурувато-зелених сланцюватих глин (4,0-5,0 м);
• переверствування глинистих залізистих, дрібно-середньозернистих пісків, які досить часто оптовані у пісковики, та щільних сланцюватих глин бежевого кольору з відбитками рослин (2,5-3,0 м);
• піски зеленувато-сірі, різнозернисті, різноверствуваті, з прошарками бурих до чорних гуму-соеаних глин. З цими відкладами пов’язані знахідки бурштину (2,0-4,5 м). Палеонтологічні залишки – спікули губок, диноцисти, паліноморфи.

Верхній еоцен. Обухівська світа:

• алеврит зеленувато-сірий і синювато-зелений, кварц-глауконітовий, слюдистий, безкар-бонатний. Видима потужність 10,0 м. Палеонтологічні залишки – спікули губок, диноцисти, паліноморфи.

(Геологічні пам’ятки України.  – т.4. / В.П.Безвинний, С.В.Білецький, О.В.Бобров.; за ред. В.І.Калініна, Д.С.Гурського. – Львів: ЗУКЦ, 2011 – 280 с.)

Фото