Шановні колеги!
Звертається до вас велика група свідомих мешканців Криворізького регіону, розташованого у степовій зоні України, з проблемою надзвичайної ваги. На лівому березі ріки Інгулець між селами Недайвода та Лозоватка Криворізького району (це ближні околиці величезного міста з надзвичайно високим антропогенним навантаженням від сконцентрованої тут гірничовидобувної та металургійної промисловості) є величезна малоосвоєна територія (досі використовується селянами переважно як пасовище для великої рогатої худоби), де росте цілий ряд рідкісних та зникаючих рослин.
Науковцями Криворізького ботанічного саду там зафіксовано внаслідок детального обстеження 51 вид з різним природоохоронним статусом Європейський та Світовий червоні списки, Бернська конвенція 1997-го і 2004-го років), 13 з яких занесені до Червоної книги України. Зокрема, PULSATILLA PRATENSIS, або СОН ЧОРНІЮЧИЙ, у народних повір*ях ? легендарна Сон-трава, має середню густоту проростання 16,5 особин на 1 квадратний метр території, відповідно, на 50-ти гектарах масового поширення нараховується приблизно 80 мільйонів особин! Можна вважати, що це найбільша у світі популяція, принаймні, іншої більш-менш рівної біологи світу досі не фіксували. Ще там водяться понад 120 представників тваринного світу, 45 з яких, за висновками вчених-біологів Криворізького педуніверситету, також вважаються рідкісними чи зникаючими видами.
Ще 1994 року Указом Президента України ця територія зарезервована під створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Інгулецький степ» з перспективою більш глибокого статусу заповідання. Однак 2009 року Дніпропетровська обласна рада, проігнорувавши норми Конституції України відносно права громадян на державні гарантії в розрізі охорони здоров*я та проживання у безпечному екологічному середовищі, також на президентський указ зі незрівнянно вищою юридичною силою порівняно з компетенцією облрад, вилучила зазначену ділянку площею 120 гектарів з переліку земель резерву під майбутнє заповідання, а згодом передала в оренду ТОВ «Граніт-Груп» під будівництво гранітного кар?єру і дробильно-сортувальної фабрики. А ще з початку 1970-х років, коли геологічні служби вели розвідку родовища гранітів, старожилам навколишніх сіл відомо, що з чотирьох пробурених розвідочних свердловин три показали значно завищений радіаційний фон (від покладів уранової руди, що є тут супутником гранітів). Відтак можна припустити, що у процесі роботи кар*єру дренажними водами зі значними рівнями забруднень буде завдано непоправної шкоди річці Інгулець (чаша кар?єру обриватиметься за якихось 100-150 метрів від русла), з якої забезпечуються питною водою приблизно 200 тисяч мешканців західної частини Кривого Рогу та прилеглих сіл. А взагалі радіаційна загроза може нависнути над мільйоном жителів Криворізького регіону, і без того техногенно перевантаженого (нагадаємо: північні його околиці, включно з містом Жовті Води, на протязі кількох десятиліть слугували однією з основних сировинних баз ядерного виробництва СРСР).
У процесі розробки проекту будівництва й узгодження його з причетними сторонами, зокрема, місцевими громадами, не були проведені належним чином передбачені законами громадські слухання, на яких би орендар земельної ділянки ґрунтовно ознайомив жителів прилеглих сіл з усіма екологічними ризиками. Протестуючі жителі великих сіл Недайвода і Лозоватка стверджують, нібито у матеріалах державної екологічної експертизи, виготовлених київським ДП «Центр еколого-експертної аналітики», не відображені небезпечні для здоров?я громадян радіаційні рівні у трьох запломбованих розвідочних свердловинах, та і взагалі та експертиза не відповідає стандартам і нормам, визначеним законодавством. Зокрема, до участі у ній не було допущено громадськість, як того вимагає відповідний закон, а орган державної виконавчої влади у Криворізькому районі оприлюднив лише її висновки, не провівши належним чином громадського обговорення проекту. Оскільки ж Недайводська сільрада попереднього скликання, на чиїй території починається будівництво кар?єру, у свій час погодилася з ним, як також і Криворізька райдержадміністрація, то роботи вже розпочалися: бульдозерами знімається ґрунтовий покрив разом з верхнім шаром ? життєвим середовищем вказаних рослин.
Просимо Вас заявити протести урядові й Президенту України, підключивши якомога більше колег з наукових інституцій та громадських організацій, міжнародних формувань із захисту дикої природи, наголошуючи на тому, що Україна, підписавши міжнародні конвенції про збереження світового біорізноманіття, зобов?язана беззастережно їх виконувати. Інакше невдовзі чи не єдиний у світі великий комплексний ареал цінних видів фауни і флори зникне.
