Трохи про ерозію та деградацію (на прикладі Токмацького району)
Июн 15th, 2009 by stepan
Вже давно вирують пристрасті навколо питання змитих схилів, ерозії ґрунтів, видування та вимивання гумусу. І як панацею для вирішення цієї проблеми пропонується віддати лісовим господарствам степові балки та яри. І після посадок і терасувань балок наче припиниться нарешті ця клята ерозія. Але чим глибше починаєш вивчати це питання – тим менше здорового глузду знаходиш.
Працівники відділів земельних ресурсів, які власне цю проблему лише знають паперово-кабінетно, всім завжди тичуть якісь цифри про дефльовані і змиті ґрунти і шо треба все заліснювати, але якщо попросити – покажіть карту таких земель і ми всі подивимось – де дефльовані землі, а де заліснюють і яка відстань між цими ділянками. На такі слова чиновники зазвичай нервово відмахуються і кажуть, що карти нікому не дають, бо це таємниця і вони не мають права. На жаль, керівництво райдержадміністрацій на це не звертає уваги.
Так от. Не обов’язково навіть запитувати карти. Можна в GoogleEarth знайти тисячі знімків степових районів і там чітко все видно – ось на полі змив, але воно розпайоване і чомусь ніхто не йде на діалог з землевласником, а ось тут садять сосни – і питання: як вони захистять цю землю від подальшого змиву?
Є і обласні та районні програми по захисту земель від ерозії та деградації. А які там основні заходи – неважко здогадатись… Правильно – садитb акації у балках. І видимість роботи напруженої створюється гарно! Але землі продовжують змиватись і видуватись.
Тому варто зосередити увагу як раз на дослідженні ріллі. І головне – жорсткий контроль за дотриманням приписів і рекомендацій землекористувачами.
Івко С. Вперше опубліковано на сайті НПП “Муравський шлях”