В околицях кварталів Зарічний та Мирний біля спеціальної середньої школи № 57 Артемівського району міста Луганська зберігся унікальний комплекс мергельної рослинності з участю раритетних видів з флори України. Загальна площа масиву приблизно становить 10 га.
Згідно фізико-географічного районування України дана територія відноситься до Донецька північно степова провінції Донецької фізико-географічної області Донецької височини. Згідно геоботанічного районування України вона відноситься до Луганського району Донецького геоботанічного округу Причорноморської степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.
У геоморфологічному відношенні ця територія приурочена до Донецького Кряжу. Ця територія представлена південно-східним степовим схилом з кутом нахилу 30-40 градусів та перепадом висом до 40 метрів, з сильно розвинутою ерозіоно-овражною системою. В основі схилу ґрунти представлені слабо гумусними чорноземами, інша територія – карбонатними ґрунтами.
Степова рослинність урочища не однорідна. Виділені закономірності розташування. У підніжжя схилу типовими є асоціації з участю ковили волосистої (Stipa capillata L.), стоколосу прибережного (Bromus riparia (Rehm.) Holub), шавлії пониклої (Salvia nutans L.), котячої м’яти паннонської (Nepeta panonica L.), шандри ранньої (Marrubium praecox Janka), дельфініума яскраво-червоного (Delphinium puniceum Pall)та інших видів або перія повзучого (Eletrygia repens L.), шавлії пониклої, шандри ранньої та інших видів. Проективне покриття складає 70-90%. У цих угрупованнях беруть участь раритетні види: ковила волосиста, дельфініум яскраво-червоний, поодиноко горицвіт волзький (Adonis wolgensis Stev.) та льон Чорняєва (Linum czernjaevii Klok.)
Центральна частина схилу характеризується асоціаціями з участю ковили Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.), громовика донського (Onosma tanaitica Klok.), льону Чорняєва (Linum czernjaevii), волошки Маршала (Centaurea marshalliana Spreng.), чебреця крейдяного (Thymus calcareus Klok. ex Shost.) та різнотрав’я або ковили Лессінга (Stipa lessingiana), льону Чорняєва (Linum czernjaevii), громовика донського (Onosma tanaitica) та різнотрав’я. Проективне покриття цих асоціацій дорівнює 60-70%. У них зустрічаються види з Червоної книги України: ковила Лессінга, ковила волосиста, громовик донський, тюльпан змієлистий (Tulipa ophiophylla Klok. et Zoz), сон чорніючий (Pulsatilla nigricans) та з регіонального списку льон Чорняєва, чебрець крейдяний, горицвіт волзький, волошка руська (Centaurea ruthenica) та інші.
Вершину схилу займають асоціації з участю ковили Лессінга (Stipa lessingiana), костриці борознистої (Festuca rupicola), шавлії пониклої (Salvia nutans), кринітарії волохатої (Crinitaria villosa (L.) Grossh.), льону Чорняєва (Linum czernjaevii) та різнотрав’я або ковили волосистої (Stipa capillata), карагани кущової (Caragana frutex (L.) C. Koch.), шавлії пониклої (Salvia nutans), волошки Маршала (Centaurea marshalliana), громовика донського (Onosma tanaitica), та різнотрав’я. Проективне покриття складає 70-80%. В них беруть участь, крім вищє наведених раритетних видів, астрагал крейдолюбний (Astragalus cretophilus Klok.), занесенний до Червоної книги України, та астрагал Генінга (Astragalus henningi (Stev.) Boris), занесений у Європейський Червоний список.
У результаті проведених досліджень на території урочища “Мергельний яр” було знайдено 1 вид з Європейського Червоного списку (Astragalus henningi), 7 видів із Червоної книги України (Astragalus cretophilus, Delphinium puniceum вид на України знаходиться на північно-західній межі ареалу, на сьогодні, відомо лише 4 місцезнаходження на території країни, Onosma tanaitica, Pulsatilla nigricans, Tulipa ophiophylla, Stipa lessingiana, S.capillata), а також 11 видів з регіонального списку. Крім того, майже всі описані угрупування, занесені до сторінок Зеленої книги України що свідчить про унікальність цього урочища.
Треба зазначити, що про цю територію є згадки у науковій літературі:
1) Перегрим М.М. До питання про флору Донецького Кряжу // Відновлення порушених природних екосистем: Матеріали Першої між. наук. конференції – Донецьк: ТОВ” Лебідь”, 2002 – с. 322-324.
2) Перегрим М.М. Рослинність урочища „Мергельний яр” у місті Луганську, що пропонується до заповідання // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: Матеріали ІІІ Міжнародної наук. Конференції молодих дослідників – К.: Фітосоціоцентр, 2003 – с. 69-71
Нажаль, за рахунок близького розташування жилих кварталів міста Луганська, ця ділянка зазнає значний антропогенний тиск (випас кіз та овець, збір рослин на букети, є місцем відпочинку місцевих мешканців, а також місцем для сміття). В останній час він значно збільшився у зв’язку з побудуванням поряд бензозаправки, що неминуче приведе до забруднення ґрунту, повітря, збільшення кількості сміття.
Таким чином, створення ботанічного заказника загальнодержавного значення “Мергельний яр” на території міста Луганська дозволить зберегти масив унікальної степової рослинності, багатої рідкісними та зникаючими видами, ландшафт типовий для південного-сходу України, а крім того може служити базою для проведення занять з біології для школярів та студентів.
В заповідному об’єкті недоцільно проводити випасання тварин, видобування мергелю, забудову території, викошування сіна, та інші роботи, які можуть негативно вплинути на стан рослинності.
Зав. відділом природної флори
Національного ботанічного саду
ім. М.М. Гришка НАН України
професор, д.б.н.
В.І. Мельник
Аспірант
М.М. Перегрим
