Cтепи України

Між селами Мало-Миколаївка та Єлізаветівка на території Антрацитівського і Лутугінського районів Луганської області по правому березі річки Ольховка зберігся унікальний масив степової та лісової рослинності з рідкісними рослинними угрупованнями та рідкісними видами рослин. Загальна площа приблизно складає 800 га.

Згідно фізико-географічного районування України дана територія відноситься до Донецької північно степової провінції Донецької фізико-географічної області Донецької височини. Згідно геоботанічного районування України вона відноситься до Краснодонсько –Штерівського району Донецького геоботанічного округу Причорноморської степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.

У геоморфологічному відношенні ця територія приурочена до Донецького Кряжу. До складу території входить кілька грив перпендикулярно розташованих до долини річки з перепадом висот від 160 до 240 метрів над рівнем моря, між ними знаходяться дві балки. Характерні слабо гумусні чорноземи з виходами підстилаючих порід: пісковиків, сланців, вугілля.

Рослинність „Єлізаветівського степу” представлена чотирма типами: степовим, лісовим, кам’янистих відслонень, рудеральним.

Степова рослинність

Приурочена до грив, курганів, схилів балок, до плакорних ділянок. Займає більшу частину території. Основними рослинними угрупованнями є асоціації ковили волосистої (Stipeta capillatae), ковили пухнастолистої (Stipeta dasyphyllae), ковили найкрасивішої (Stipeta pulcherrimae), ковили пірчастої (Stipeta pennatae), ковили Залеського (Stipeta zalesskie), ковили української (Stipeta ucrainicae), а також костриці борознистої (Festuceta rupicolae), карагани кущової (Сaraganeta fructicis), мигдалю степового (Amygdaleta nanae), кринитарії волохатої (Crinitarieta villosae). Наведені рослинних угруповань занесені до Зеленої книги України. У них беруть участь види, внесені до Червоної книги України: сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Storck.), ковила волосиста (Stipa capillata L.), ковила пухнастолиста (S. dasyphylla (Czern. ex Lindem.) Trautv.), ковила найкрасивіша (S. pulcherrima C. Koch.), ковила пірчаста (S. pennata L.), ковила дніпровська (S. borysthenica Klok. Ex Prokud.), тюльпан Біберштейна (Tulipa biebersteiniana Schult. et Schult.), тюльпан Шренка (T. schrenkii Regel) тощо. Результати дослідження стану популяції останнього виду свідчать проте, що це одна з найчисленніших популяцій на території Донецького кряжу (площа популяції приблизно дорівнює 2000 м2, а середня щільність 2 – 3 особини на 1 м2).

Виявлено види, які занесено до регіонального списку: ефедра двоколоскова (Ephedra distachya L.), адоніс волзький (Adonis wolgensis Stev.), мигдаль степовий (Amygdalus nana L.), материнка звичайна (Origanum vulgare L.), волошка донська (Centaurea tanaitica Klok.), волошка руська (C. ruthenica Lam.), зірочки Шовиці (Gagea szovitsii (Lang) Bess. ex Schult. et Schult. fil.), белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow), гіацинтик Палласів (Hyacinthella pallasiana (Stev.) Losinsk.) тощо.

Лісова рослинність

Представлена байрачними ясеново-кленово-дубовими лісами, з повнотою 0,8 – 0,9. І ярус лісу утворений ясеном високим (Fraxinus excelsior L.) заввишки 20 – 22 м, діаметром 25 – 28 см, кленом польовим (Acer campestre L.) заввишки 15 – 17 м, діаметром 15 – 20 см, дубом звичайним (Quercus robur L.) заввишки 21 – 23 м, діаметром до 40 см, в’язом голий (Ulmus glabra Huds.) заввишки 8 – 10 м, діаметром 10 – 12 см. Чагарниковий ярус утворений бруслиною європейською (Euonymus europaea L.) та бруслиною бородавчастою (E. verrucosa Scop.), а також поростю дерев. Трав’янистий покрив утворений кропивою дводомною (Urtica dioica L.), гравілатом міським (Geum urbanum L.), підмаренником чіпким (Galium aparine L.), а також видами, які внесено до Червоної книги України: рясткою Буше (Ortithogalum boucheanum (Kunth), тюльпаном дібровним (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz), шафраном сітчастим (Crocus reticulatus Stev. ex Adam) і регіонально рідкісними видами: анемоною жовтецевою (Anemone ranunculoides L), рястом Маршалла (Corydalis marschalliana Pers.), рястом ущільненим (Corydalis solida (L.) Clairv.), незабудкою Попова (Myosotis popovii Dobrocz.), дзвониками кропиволистими (Campanula trachelium L.), дзвониками персиколистими (Campanula persicifolia L.), проліскою сибірською (Scilla sibiriсa Haw.), вербозіллям кільчастим (Lysimachia vertillaris Spreng.), медункою темною (Pulmonaria obscura Dumort.), дельфінієм клиновидним (Delphinium cuneatum Stev. ex DC.) тощо.

У струмку, який тече по тальвегу балки, виявлено рідкісний мох – фонтіналіс (Fontinalis antipyretica Hedw.), за Бойко М.Ф. (Анализ бриофлоры степной зоны Европы, 1999) даний мох зник з степової зони Європи.

Рослинність кам’янистих відслонень.

Приурочена до відслонень пісковиків, переважно південної експозиції, іноді північно-західної або південно-східної експозиції. Піонерні рослинні угруповання належать до класу Asplenietеa trichomanіs Br.-Bl., in Meyer ed Br.-Bl. 1934 corr. Oberd. 1977. До його складу входять регіонально рідкісні види папоротей: пухирник ламкий (Cystopteris fragilis (L.) Bernh.), аспленій північний (Asplenium septentrionale (L.) Hoffm.), аспленій волосовидний (Asplenium trichomanes L.). Треба відмітити, що місцезнаходження останнього виду виявлене на території „Єлізаветівського степу” є єдиним на північному макросхилі Донецького кряжу, а взагалі на Донбасі відомо 12 місцезнаходжень, частина яких вже зникла.

Рудеральна рослинність

Приурочена до долин між гривами, які 10 – 13 років тому використовувались як сільськогосподарські поля. На цій території відбуваються сукцесійні процеси. Домінантами виступають бур’яни, однак велику площу вже зайняли типово степові види: види ковили, костриці, полину. Зафіксовано поодинокі особини адонісу волзького, гіацинтику Палласа. На нашу думку, ця територія перспективна для відтворення типових степових угруповань.

Треба зазначити , що території „Єлізаветівського степу” є місцем існування великої кількості тварин: гадюки степової, полозів, козуль, кабанів, лисиць, вовків, зайців-русаків, борсуків, куниць, тхорів, єнотів, куріпок, хижих птахів, іноді з’являються лосі та інші тварини. Річка є місцем нересту риб з Єлізаветівського водосховища.

Зважаючи на велику наукову, фітосозологічну, ландшафтно-естетичну та еколого-виховну цінність описаного масиву, його негайно треба взяти під охорону на правах ботанічного заказника загальнодержавного значення. Інакше країна втратить унікальну територію з великою кількістю раритетних видів та рослинних угруповань, з плакорними степовими ділянками, яких вже не можливо знайти на території Донецького кряжу, тому, що на території „Єлізаветівського степу” розпочате масштабне незаконне кустарне видобування вугілля та пісковику.

В заповідному об’єкті недоцільно проводити рубки, випасання тварин, видобування пісковиків, розорювання і забудову території, не контрольоване викошування сіна, та інші роботи, які можуть негативно вплинути на стан рослинності.

Зав. відділом природної флори
Національного ботанічного саду
ім. М.М. Гришка НАН України
професор, д.б.н.
В.І. Мельник

Аспірант
М.М. Перегрим