Cтепи України

Об’єкт знаходиться на південь від с. Грузьке Добропільського району Донецької області. Межі об’єкту: з півночі – межа Золотоколодязної та Октябрської сільських рад, та її продовження до траси Грузьке-Октябрське, зі сходу – західний край траси Грузьке- Октябрське до точки перетину верхів’ям балки цієї траси, із півдня – лінія від траси до лісосмуги, із заходу – лісосмуга, що тягнеться на відстані 200 м від схилу балки, до її відгалуження в західному напрямку, від якого по західному краю схилу балки аж до кордону Октябрської та Золотоколодязної сільських рад.
Площа об’єкту 83,2 га.

Землекористувачем є Октябрська сільська рада. Вказана територія відноситься до непридатних для ведення сільського господарства.
Об`єкт являє собою верхів’я степової балки, що впадає в долину р. Грузька, притоки другого порядку Сів. Дінця. По схилах балки пісковики третинного віку перекриваються шарами чорноземних ґрунтів. По днищу балки переважають сірі ґрунти. Рельєф розсічений, ландшафт байрачний лісостеповий.

1. Клімат та гідрологічні умови
Клімат теплий помірно-континентальний з порівняно холодною малосніжною зимою та спекотним, посушливим літом. Середня температура січня -80С, липня 200С.
Тривалість безморозного періоду 160-170 днів.

Водні ресурси на території об’єкту представлені існуючим лише у весняний час пересихаючим струмком, що стікає днищем балки в р. Грузька, що в свою чергу тече в р. Казенний Торець.

2. Рослинність та флора
За геоботанічним районуванням об’єкт відноситься Слов’янсько-Артемівського району різнотравно-типчаково-ковилових степів смуги різнотравно-типчаково-ковилових степів Донецького округу Приазовсько-Чорноморської степової під провінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.

Рослинність вказаної території представлено такими основними групами:
•    різнотравно-ковиловими степами;
•    деревною та чагарниковою рослинністю.

Степові угруповання займають приблизно 20% території об’єкту. Ця балка не тільки не розорана, але й заросла природними деревними та чагарниковими видами. Степові угруповання сформовані в основному з пирію середнього та куничника наземного. Значною є участь ковили волосистої – виду, занесеного до Червоної книги України. Його наявність поширює на степові угруповання балки охорону згідно Зеленій книзі України.

Флористичне ядро формують житняк гребінчастий, миколайчики рівнинні, вівсяниця валійської, полин гіркий, люцерна посівна, жовтозілля Якова, шандра рання, молочай степовий, перстач пісковий, синяк звичайний, шавлія дібровна, дивина щільноквіткова, кермек донецький та гоніолімон татарський. Велику цінність становить популяція червонокнижної півонії тонколистої (воронцю).

Деревно-чагарникова рослинність займає 80% території балки; саме вона надає виняткової цінності балці, адже представлена природними видами: дубом черещатим, в’язом граболистим та кленом польовим. Чагарникові зарості утворюють терен, лох вузьколистий, клен татарський, бруслина бородавчаста, свидина криваво-червона, глід кривочашечковий, жостір проносний. В трав’яному ярусі тутешніх байрачних лісів зрідка трапляється нетипова для степу рослина – конвалія травнева, що охороняється на території Донецької області.

Такий видовий склад дає підстави говорити про збереження тут залишків байрачної діброви та значну ємність тутешнього середовища для тваринного світу.

3. Тваринний світ
Значна площа урочища та поєднання кількох типів рослинності створює тут сприятливі умови для існування фауни природного степового комплексу. На території балки зустрічаються комахи, занесені до Червоної книги України: подалірій, махаон, бджола-тесляр фіолетова.

Територію об’єкту заселює 2 види амфібій: часничниця та зелена ропуха, що охороняються Бернською конвенцією. З поширених на степових луках плазунів прудка ящірка охороняється Бернською конвенцією, а рідкісна неотруйна змія жовтобрюхий полоз – Червоною книгою України.

Наявність деревно-чагарникових стацій, майже непролазних для людини, створює тут сприятливі умови для гніздування цілого ряду птахів: лугового чекана, сорокопуда-жулана та чорнолобого сорокопуда та вівсянки. На землі під кущами зрідка можна побачити дрімлюгу. Усі ці птахи охороняються Додатком ІІ Бернської конвенції. Також тут зустрічаються великі хижаки: великий яструб, канюка звичайного та зимняка (всі ці виду входять до Додатку І Бернської конвенції).

Тут також все ще зустрічаються типовий гризун-рийник степу – сліпак звичайний. Тутешні угіддя напрочуд сприятливі для мисливської фауни: дикого кабана, лисиці, єнотовидного собаки, зайця, а також дрібніших тварин: ласки, кам’яної куниці та чорного тхора. На території об’єкту всі ці види мають підлягати охороні, що сприятиме збільшенню їх чисельності у Добропільському районі загалом.

4. Відповідність створення ландшафтного заказника місцевого значення чинному законодавству та міжнародним зобов’язанням.
Україна в Європі, а Донецька область (одна з найбільш порушених антропогенною діяльністю в країні загалом) в Україні має найменші площі, які мають природоохоронний статус. Створення об’єктів природно-заповідного фонду на Добропіллі повністю відповідає Указу Президента України від 23.05.05 р. за № 838/2005 «Про заходи щодо подальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні». Територія об’єкту, що є частиною водозбору р. Грузька, входить до складу екологічного каркасу району та Донеччини загалом.

Додатково зазначимо, що наразі в умовах майже тотальної трансформації екосистем Донбасу необхідним є збереження усіх площ нетрансформованих екосистем, що збереглися, адже за останні 50 років в області зникло 33 види рослин. Кожен рік зростає кількість видів, що потребують спеціальної охорони в області.
Зазначимо також, що оголошення режиму заказника на території об’єкту не призведе до вилучення земель з сільськогосподарського фонду та припинення традиційного землекористування, адже його землі непридатні для ведення сільського господарства внаслідок надмірної крутизни схилів.

5. Рекомендації.
Виходячи з вищезазначеного, пропонується створити ландшафтний заказник місцевого значення «Тінистий байрак». На території розширеного об’єднаного об’єкту ПЗФ України мають бути додержані наступні вимоги:
1.    Заборона будь-якої забудови, прокладання комунікацій, розорювання степових територій, вирубки байрачної рослинності;
2.    Заборона полювання, зокрема здобування птахів та байбаків;
3.    Заборона збору гарноквітучих весняних ефемероїдів (воронця та ін.), а також інших рослин.
4.    Заборона звалення сміття.

Доцент кафедри зоології біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, канд. біол. наук
Подобайло А. В.

Підпис Подобайла А. В. засвідчую
декан біологічного факультету КНУ
Остапченко Л. І.

Координатор робіт зі створення об`єктів ПЗФ Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ)
Парнікоза І. Ю.

Директор КЕКЦ
Борейко В. Є.