Cтепи України

Обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Щербанівський»

вже створено!

Вступ

Територія, що розглядається нами як перспективний природно-заповідний об’єкт, розміщена на північно-західній околиці с.Щербанівка Обухівського району Київської  області. Урочище являє собою розлогу степову балку, вкриту природною рослинністю.

Загальна площа становить 88 га.

інтерактивна карта.

Територія знаходиться в адміністративних межах Трипільської сільської ради. Землекористувачами більшої частини території проектованого заказника є державне лісове господарство та Трипільська сільська рада.

Рослинний світ

Згідно геоботанічному районуванню вказана територія належить до Фастівського та Білоцерківського районів Правобережного західно-північного округу Подільсько-Середньодніпровської підпровінції, Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області. Вказаний регіон Лісостепу історично був вкритий лісами, але під впливом багатотисячолітньої господарської діяльності наразі являє собою комбінацію невеликих лісових масивів, агроландшафтів та степових комплексів яружно-балочного рельєфу, до яких належить і територія об’єкту. Він характеризується високим біорізноманіттям.

Схили урочища поперечно еродовані, вкриті переважно степовою трав’янистою рослинністю. Головну цінність являє собою степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та середній частині схилів. Основу його складає ряд видів злаків, зокрема, головний степовий куртиноутворювач – вівсяниця борозенчаста (типчак). Крім того, на західних схилах урочища зберігся типчаково-ковиловий степ. Частина схилів вкрита сухими типчаковими комплексами за участю пирію середнього, а в нижній своїй частині типчаково-різнотравними степами. Угруповання ковили занесені до Зеленої книги України, а сама ковила до Червоної книги України. Серед різнотрав’я варто відмітити такі лікарські види як шавлія лугова, деревій дрібнолистий, полин гіркий, астрагал солодколистий, дивина лікарська, частина з них є ще й цінними медоносними рослинами. Надзвичайно естетично привабливого вигляду набуває балка в кінці травня на початку червня під час квітування основної частини рослин.

Тваринний світ

Серед видів, занесених до Червоної книги України, тут постійно мешкають метелики махаон, подалірій, рідкісний джміль яскравий, вусач земляний-хрестоносець та цінні запилювачі степових рослин – бджола тесляр фіолетова та сколія степова. На заліснених ділянках вздовж струмків, де зростають старі верби, зустрічається ще одна занесена до Червоної книги комаха – вусач мускусний.

Велике різноманіття наземних молюсків, притаманних степовим біотопам свідчить про гарне збереження степу як такого. На території урочища постійно зустрічається низка видів земноводних: група зелених жаб, гостроморда жаба, ропуха сіра.

Плазуни представлені типовими для регіону ящіркою прудкою та вужем звичайним.

Більшість місцевих видів птахів характерні для лучних ландшафтів. Це луговий чекан, вівсянка, просянка, посмітюха, жайворонок польовий, жовта та біла плиски, одуд, сорока. Відкриті ділянки урочища є угіддями для полювання низки хижих птахів, що охороняються на європейському рівні. Це підсоколик великий, боривітер звичайний, канюк, лунь луговий та яструб малий.

Дуже важливим моментом є те, що через днище балки проходить високовольтна лінія електропередач. Це з одного боку стає причиною, через яку використання території балки обмежується, а по-друге, суттєво сприяє поширенню тут рідкісних видів птахів. Багато видів хижих птахів останніми роками, коли людина через свою діяльність перетворює їх природні місця існування та знищує старі поодинокі дерева у степових  біотопах, оселяються на вершинах опор високовольтних ЛЕП. Така ситуація не шкодить самим ЛЕП, але активно сприяє відновленню чисельності рідкісних птахів. Так, на території проектованого заказника «Щербанівський», на опорах ЛЕП гніздують крук, чеглок та канюк.

З ссавців можна зустріти зайця сірого, лисицю звичайну та велике різноманіття дрібних мишовидних гризунів, притаманних біотопам степових балок Надніпрянщини.

Екологічна мережа

Комплекс балок південної частини Київщини складає каркас регіональної  схеми екологічної мережі області. Територія, що  розглядається нами, як перспективна для заповідання, є однією з чотирьох ключових територій Екологічної мережі південної частини Київської області. Будучи одним з осередків збереження степових біотопів в межах Київщини, дана територія стає також важливою територією Національної екологічної мережі на регіональному рівні.

Висновки

Створення ландшафтного заказника дозволить зберегти цінні степові екосистеми, популяції степових раритетних видів рослин, середовище існування степової ентомофауни, гризунів, а також місця гніздування рідкісних птахів. Вважаємо за необхідне створити на зазначеній території ландшафтний заказник місцевого значення з пропонованою назвою «Щербанівський» і запровадити на його території специфічний охоронний режим, пропозиції щодо якого викладені нижче.

Пропонований охоронний режим визначений Законом України «Про природно-заповідний фонд України»:
–    Помірне випасання худоби;
–    Заборона будь-якої сільськогосподарської діяльності, що спричиняє руйнування природного рослинного та грунтового покриву (розорювання під городи, видобуток глини та піску);
–    Заборона скидання сміття та інші форми забруднення території;
–    Заборона полювання на види, що не є мисливськими видами; погодження полювання у територіальному органі Мінприроди України у Київській області;
–    Заборона масових заходів, у т.ч. військово-спортивних ігор та навчань, музичних фестивалів та ін. та інших заходів, що можуть призвести до злякування птахів з гнізд;
–    Заборона випалювання сухої рослинності у будь-який період року.

Завідуючий Відділом моніторингу та охорони
тваринного світу Інституту зоології
імені І.І.Шмальгаузена НАН України
В.А.Костюшин

Пров.інж. Відділу моніторингу та охорони
тваринного світу Інституту зоології
імені І.І.Шмальгаузена НАН України
О.В. Василюк

Аспірант Інституту ботаніки
імені М.Г.Холодного НАН України
Д.М.Іноземцева

Голова Всеукраїнської громадської організації
«Національний екологічний центр України»
І.П.Сіренко

Розробка обгрунтування здійснена в рамках проекту «Conservation and sustainable use of steppe areas in Kyiv oblast», що виконується Національним екологічним центром України при підтримці Міністерства сільського господарства, природокористування та якості продуктів харчування королівства Нідерланди та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у 2009 р.