Cтепи України

В околицях селища Михайлівка Перевальського району Луганської області по лівому березі річки Біла зберігся унікальні масив відслонень пісковиків з прилеглим до нього заплавним лісом, де зростає значна кількість рідкісних та зникаючих видів флори України [8, 10]. Загальна площа даної земельної ділянки приблизно складає 10 га.

Згідно фізико-географічного районування України [9] дана територія відноситься до Донецької північно степової провінції Донецької фізико-географічної області Донецької височини. Згідно геоботанічного районування України 1977 року [1] вона відноситься до Штерівсько-Краснодонського району Донецького геоботанічного округу смуги різнотравно-типчаково-ковилових степів Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. Згідно геоботанічного районування України 2003 року [2] територія відноситься до Донецького лісостепового округу дубових лісів, лучних та різнотравно-злакових та петрофітних степів Чорноморсько-Азовської степової підправінції Понтичної степової провінції Євразійської степової області.
У геоморфологічному відношенні ця ділянка приурочена до Донецького кряжу. Територія представлена суцільним ланцюгом відслонень пісковиків зі степовою рослинністю на їх вершині, а також лісовою рослинністю у їх підніжжя з відносною висотою над рівнем моря від 100 м до 140 м.

Рослинність кам’яних відслонень. Приурочена до відслонень пісковиків, переважно південної експозиції, іноді північно-західної або північно-східної експозиції. Піонерні рослинні угруповання належать до класу Asplenietеa trichomanіs Br.-Bl., in Meyer ed Br.-Bl. 1934 corr. Oberd. 1977. До його складу входять регіонально рідкісні види папоротей: пухирник ламкий (Cystopteris fragilis (L.) Bernh. ), аспленій північний (Asplenium septentrionale (L.) Hoffm.), аспленій волосовидний (Asplenium trichomanes L.). Треба відмітити, що місцезнаходження останнього виду виявлене на даній території є третім на північному макросхилі Донецького кряжу. У верхній частині відслонень утворює щільні зарості цибуля лінійна (Allium lineare L.) – центральноєвразійський вид, західна межа ареалу якого проходить по території Донецького кряжу і Приазовської височини, також відомо одне ізольоване місцезнаходження на Правобережжі в околицях м. Кривий Ріг у геологічній пам’ятці природи “Сланцеві скелі” [5, 10]. За Ю.Д. Клеоповим, Allium lineare є реліктом перегляціальних степів [4]. Для Донецького кряжу було відомо дев’ять місцезнаходжень виду [7], нове – є десятим і крайнім північним в Україні.

Лісова рослинність. Представлена лісовим масивом розташованим на схилі східної експозиції з кутом нахилу до 30° попід скелями, що утворені відслоненнями пісковику. Деревостій утворений ясеном високим (Fraxinus excelsior L.) заввишки 6 – 8 м, діаметром 15 – 20 см (проективне покриття – 80 %) і в’язом пробковим (Ulmus suberosa Moench) заввишки до 4 м, діаметром 7 – 10 см (5 %), поодиноко зустрічаються досить старі дерева дубу звичайного (Quercus robur L.), зімкнутість крон – 0,7. Чагарниковий ярус представлений поодинокими кущами бруслини європейської (Euonymus europaea L.) і регіонально рідкісного виду [8] кизильнику чорноплідного (Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt), а також підростом клену польового (Acer campestre L.). У трав’янистому покриві (загальне проективне покриття – 30%) домінує перлівка ряба (Melica picta K.Koch) (15%), також зростають пшінка степова (Ficaria stepporum P.Smirn.), гравілат міський (Geum urbanum L.), вероніка плющолиста (Veronica hederifolia L.), лопух (Articum sp.), види з Червоної книги України [10]: тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klokov & Zoz), рястка Буше (Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch.), рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wikstr.) і регіонально рідкісні види [8]: дельфіній клиновидний (Delphinium cuneatum Steven ex DC.), анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L.), ряст ущільнений (Corydalis solida (L.) Clairv.), ряст Маршала (C. marschalliana (Pall. ex Willd.) Pers), зірочки жовті (Gagea lutea (L.) Ker Gawl.), проліска сибірська (Scilla siberica Haw.), Загальна площа ценопопуляції Fritillaria ruthenica складає 10 м2 з середньою щільність – 39,5±21 особин/м2. Ценопопуляція Ornithogalum boucheanum представлена вузькою смугою у лісі попід скелями, складеними відслоненнями пісковиків, загальна площа дорівнює 100 м2, а середня щільність – 53,2±26 особин/м2.

Степова рослинність. Основними угрупованнями є асоціації ковили волосистої (Stipeta capillatae), карагани кущової (Сaraganeta fructicis), мигдалю степового (Amygdaleta nanae), кринитарії волохатої (Crinitarieta villosae), більшість з них занесені до Зеленої книги України [3]. У складі цих угруповань відповідно до своєї фітоценотичної природи, зростають види рослин, які занесено на сторінки Червоної книги України [10]: ковила волосиста (Stipa capillata L.), сон лучний (Pulsatilla pratensis (L.) Mill.), тюльпан змієлистий (Tulipa ophiophylla Klokov & Zoz) і регіонально рідкісні види [8]: ефедра двоколоскова (Ephedra distachya L.), горицвіт волзький (Adonis wolgensis Steven), мигдаль степовий (Amygdalus nana L.), таволга звіробоєлиста (Speraea hypericifolia L.), півники карликові (Iris pumila L.).

Зважаючи на велику наукову, фітосозологічну, ландшафтно-естетичну та еколого-виховну цінність описаного масиву, його доцільно взяти під охорону на правах ботанічного заказника загальнодержавного значення.

В заповідному об’єкті недоцільно проводити випасання тварин, видобування пісковиків, вугілля, забудову території, викошування сіна, та інші роботи, які можуть негативно вплинути на стан рослинності.

Список літератури:
1. Геоботанічне районування УРСР – К.: Наук. думка, 1977. – 304 с.
2. Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Геоботанічне районування України та суміжних територій // Укр. ботан. журн. – 2003. – Т. 60., № 1. – С. 6-17.
3. Зеленая книга Украинской ССР / Под ред. Ю. Р. Шеляг-Сосонко.- К.: Наук. думка, 1987. – 216 с.
4. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР. – К.: Наук. думка, 1990 – 352 с.
5. Кучеревський В.В., Шоль Г.Н., Красова О.О. Флористичні знахідки на території Правобережного степового Придніпров’я // Укр. ботан. журн. – 2003.– Т. 60, № 5. – С. 555 – 561.
6. Остапко В.М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология) – Донецк: ООО «Лебедь», 2001 – 121с.
7. Перегрим М.М. Географічне поширення Аllium lineare L. на Донецькому кряжі // Матер. V Міжн. наук. конф. молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 41 – 42.
8. Положення про „Перелік видів рослин, не занесених до Червоної книги України, що підлягають особливій охороні на території Луганської області” затвердженого рішенням №20/21 двадцятої сесії Луганської обласної ради від 25 грудня 2001 р.
9. Физико-географическое районирование Украинской ССР – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. – С. 423 – 439
10. Червона книга України. Рослинний світ. – Київ: Українська енциклопедія, 1996 – 608 с.
11. Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine. A Nomenclatural checklist – Kiev, 1999. – xxiii + 346 s.

Н.с. Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, к.б.н.
М.М. Перегрим

Ст. лаборант Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Ю.С. Перегрим