Cтепи України

Об’єкт знаходиться поблизу с. Криворіжжя, Добропільського району Донецької області. Межі об’єкту: З півночі – південний край дороги з с. Криворіжжя на с. Зелене, зі сходу – територія фірми «Рута-плюс», з півдня  – по південному краю лісосмуги, із заходу – територія фірми «Рута-плюс».

Площа об’єкту 21,5 га.

Землекористувачем вказаної території є Криворізька сільська рада. Вказана територія малоцінна для ведення сільського господарства.

Об`єкт являє собою фрагмент степового плакору, на північному макросхилі балки, що впадає в долину р. Сухий Бичок, яка відноситься до басейну Дніпра. Ділянка вкрита чорноземними ґрунтами. Ландшафт степовий.

1. Клімат та гідрологічні умови
Клімат зони розташування об’єкту теплий помірно-континентальний з порівняно холодною малосніжною зимою та спекотним, посушливим літом. Середня температура січня -80С, липня 200С). Тривалість безморозного періоду 160-170 днів.
Водні ресурси на території об’єкту представлені виключно ґрунтовими водами.

2. Рослинність та флора
За геоботанічним районуванням об’єкт відноситься до Європейсько-Азіатської степової області, Причорноморської (Понтичної) степової провінції, Приазовсько-Чорноморської степової під провінції, смуги різнотравно-типчаково-ковилових степів Донецького округу, Слов’янсько-Артемівського району різнотравно-типчаково-ковилових степів.

Рослинність вказаної території представлено різнотравно-ковиловим степом. Дана територія збереглася нерозораною ще з ХІХ ст., коли поряд у с. Зелене існувала панська економія. На частині території об’єкту наявні залишки посадок фруктових дерев, уся ж площа наразі використовується як пасовище. Степові угруповання сформовані в основному з типчака, пирію середнього та куничника наземного. Значною є участь ковили волосистої – виду занесеного до Червоної книги України. Його наявність поширює на степові угруповання цієї балки охорону згідно Зеленій книзі України. Куртини ковилу тут відносно великі та життєздатні. Флористичне ядро формують житняк гребінчастий, миколайчики рівнинні, льонок дроколистий, полин гіркий, люцерна посівна, жовтозілля Якова, шандра рання, молочай степовий, хатьма тюрингська, перстач пісковий, синяк звичайний, шавлія дібровна, дивина щільно квіткова та кермек донецький. Але найбільшу цінність надає цій території наявність великої популяції червонокнижної півонії тонколистої (воронцю). Масове квітування півонії в травні надає степу цілковито червоного кольору, що відображено у назві проектованого заказника. В умовах сучасного зниження пасовищного навантаження слід очікувати поступового поширення ковили та інших степових рослин на схилах балки.

3. Тваринний світ
Збережена плакорна ділянка має сприятливі умови для існування фауни природного степового комплексу. На території балки зустрічаються комахи занесені до Червоної книги України: подалірій, махаон, бджола-тесляр фіолетова.

Територію об’єкту заселює 2 види амфібій: часничниця та зелена ропуха, що охороняються Бернською конвенцією. З поширених на території об’єкту плазунів прудка ящірка охороняється Бернською конвенцією, а рідкісна неотруйна змія –  жовтобрюхий полоз Червоною книгою України.
На території об’єкту регулярно полюють канюки звичайний та зимняк (охороняються Додатком ІІ до Бернської конвенції).

Тут також все ще зустрічаються типовий гризун-рийник степу – сліпак звичайний. Наявність помірного пасовищного збою сприятлива для більшості рідкісних наразі степових гризунів: байбаків, ховрахів та земляних зайців.

4. Відповідність створення ландшафтного заказника місцевого значення чинному законодавству та міжнародним зобов’язанням.
Україна в Європі, а Донецька область (одна з найбільш порушених антропогенною діяльністю в країні загалом) в Україні має найменші площі, які мають природоохоронний статус. Створення об’єктів природно-заповідного фонду на Добропіллі повністю відповідає Указу Президента України від 23.05.05 р. за № 838/2005 «Про заходи щодо подальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні». Територія об’єкту, що є частиною водозбору р. Сухий Бичок, входить до складу екологічного каркасу району та Донеччини загалом.

Додатково зазначимо, що наразі в умовах майже тотальної трансформації екосистем Донбасу необхідним є збереження усіх площ нетрансформованих екосистем, що збереглися, адже за останні 50 років в області зникло 33 види рослин. Кожен рік зростає кількість видів, що потребують спеціальної охорони в області.

Зазначимо також, що оголошення режиму заказника на території об’єкту не призведе до вилучення земель з сільськогосподарського фонду та припинення традиційного землекористування. Адже у випадку проектованого заказника «Малиновий степ» його землі непридатні для ведення сільського господарства внаслідок крутизни схилів.

5. Рекомендації

Виходячи з вищезазначеного, пропонується створити ландшафтний заказник місцевого значення «Малиновий степ». На території цього об’єкту ПЗФ мають бути додержані наступні вимоги:
1.    Заборона будь-якої забудови, прокладання комунікацій, розорювання степових територій;
2.    Заборона полювання, зокрема здобування птахів та байбаків;
3.    Заборона збору гарноквітуючих весняних ефемероїдів: воронця та ін.
4.    Заборона створювання звалищ сміття.

Доцент кафедри зоології біологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, канд. біол. наук
Подобайло А.В.

Підпис Подобайла А. В. засвідчую
декан біологічного факультету КНУ
Остапченко Л. І.

Координатор робіт зі створення об`єктів ПЗФ Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ)
Парнікоза І.Ю.

Директор КЕКЦ
Борейко В.Є.