Cтепи України

Між с. Круглік та с. Лісне Лутугінського району Луганської області вздовж притока р. Ольховка зберігся унікальний масив байрачного лісу з прилеглими степовими ділянками з рідкісними рослинними угрупованнями та рідкісними видами рослин. Загальна площа масиву складає приблизно 150 га.

Згідно фізико-географічного районування України дана територія відноситься до Донецької північно степової провінції Донецької фізико-географічної області Донецької височини. Згідно геоботанічного районування України вона відноситься до Краснодонсько –Штерівського району Донецького геоботанічного округу Причорноморської степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.

У геоморфологічному відношенні ця територія приурочена до Донецького Кряжу. Території представлена долиною маленької річки шириною до 80 з дуже крутим правим берегом та більш пологим лівим з перепадом висот до 100 метрів. Характерні слабо гумусні чорноземи з виходами підстилаючих порід: пісковику, сланців, вугілля.

Рослинність ділянки представлена двома типами: лісовим та степовим.

Лісова рослинність: І ярус деревостану утворений Quercus robur L. (дуб звичайний), Acer campestre L. (клен польовий), Fraxinus excelsior L. (ясен високий). Дерева висотою 15 – 25 метрів, діаметром 25 – 40 см, ІІІ-ІV бонітету. Підлісок утворений Sambucus nigra L. (бузина чорна), Euonymus europaea L. (бруслина європейська), E. verrucosa Scop. (б. бородавчаста). У трав’янистому покриві зростають види з Червоної книги України Ortithogalum boucheanum (Kunth) (рястка Буше), Tulipa quercetorum Klok. et Zoz (тюльпан дібровний), а також регіонально рідкісні види Anemone ranunculoides L. (анемона жовтецева), Corydalis marschalliana Pers. (ряст Маршалла), Corydalis solida (L.) Clairv. (ряст ущільнений), Myosotis popovii Dobrocz. (незабудка Попова), Campanula trachelium L. (дзвоники кропиволисті), Campanula persicifolia L. (дзвоники персиколисті), Scilla sibiriсa Haw.( проліска сибірська), Lysimachia vertillaris Spreng. (вербозілля кільчасте), Pulmonaria obscura Dumort. (медунка темна), дельфіній клиновидний (Delphinium cuneatum Stev. ex DC.)

Ділянки степової рослинності розташовані на схилах з кутом нахилу до 40º, з відслоненням пісковиків. Тут домінують рослинні угруповання ковили пухнастолистої (Stipeta dasyphyllae), карагани кощової (Сaraganeta fructicis), ковили пірчастої (Stipeta pennatae), ковили волосистої (Stipeta capillatae). У цих угрупованнях зростають види з Червоної книги України: ковила волосиста (Stipa capillata L.), ковила пухнастолиста (S. dasyphylla (Czern. ex Lindem.) Trautv.), ковила найкрасивіша (S. pulcherrima C. Koch.), ковила пірчаста (S. pennata L.), сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stōrck.), тюльпан Біберштейна (Tulipa biebersteiniana Schult. et Schult). До того ж місцеве населення згадує, що тут зростала півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia L.) (занесений до Червоної книги України, Бернської конвенції), ймовірно, на сьогодні, вид зник, Але ця ділянка може буди використано для репатріації. Також для у степових угрупованнях зустрічаються регіонально рідкісні види: белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow), волошка донська (Centaurea tanaitica Klok.), волошка руська (C. ruthenica Lam.), горицвіт волзький (Adonis wolgensis Steven), материнка звичайна (Origanum vulgare L.), материнка звичайна (Origanum vulgare L.), ефедра двоколоскова (Ephedra distachya L.) та інші.
Зважаючи на велику наукову, фітосозологічну, ландшафтно-естетичну та еколого-виховну цінність описаного масиву, його доцільно взяти під охорону на правах ботанічного заказника місцевого значення.

В заповідному об’єкті недоцільно проводити випасання тварин, видобування пісковиків, забудову території, викошування сіна, рубки та інші роботи, які можуть негативно вплинути на стан рослинності.

Зав. відділом природної флори
Національного ботанічного саду
ім. М.М. Гришка НАН України
професор, д.б.н.
В.І. Мельник

Аспірант
М.М. Перегрим