Cтепи України

Вже створено!

Урочище „Ковалівський яр” (площа – 20 га) знаходиться на північно-західній околиці м. Василькова Київської області (за межами міста), поряд з дачним масивом м.Василькова, на землях запасу Крушинківської сільської ради Васильківського району.

інтерактивна карта.

Загальна характеристика

Урочище займає схили яру, що простягається з північного сходу на південний захід. Днищем яру збігає невеличка річечка, що є притокою першого порядку р. Стугни. Схили яру круті (від 30о до 80о), поперечно еродовані, вкриті переважно степовою трав’янистою рослинністю, а на певних ділянках і деревостоями з тополі чорної, в’язу гладкого, верби білої. Важливо відмітити, що схили яру є непридатними для забудови і ведення сільського господарства, тому лише зрідка використовуються як пасовище.

Флора та рослинність

Головну природну цінність урочища становить степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та середній частині схилів. Основу його складає ряд видів злаків, зокрема головний степовий куртиноутворювач – вівсяниця борозенчаста (типчак). Крім того, на західних схилах урочища зберігся типовий типчаково-ковиловий степ. Саме тут знаходиться найбільша у Васильківському районі ценопопуляція ковили волосистої, яку занесено до Червоної книги України. Ценопопуляція знаходиться у задовільному стані, ковила регулярно квітує і плодоносить, спостерігається генеративне розмноження, а відповідно, і самовідновлення. Саме тому ця ценопопуляція ковили волосистої в майбутньому може бути використана, як материнська для реінтродукції ковили на інші степові ділянки, де вона вже зникла. Крім того, дана ценопопуляція становить і суто науковий інтерес для вивчення цього виду в умовах достатньої чисельності і мінімального впливу людини. Східні схили урочища вкриті сухими типчаковими, а в нижній своїй частині – типчаково-різнотравними степами. Нижня частина схилів яру являє собою комплекс навколоводної рослинності та вологих лук.

В одному з відгалужень Ковалівського яру, на зволоженій природним джерелом ділянці схилу виявлено ценопопуляцію зникаючого виду орхідей, занесеного до Червоної книги України – пальчастокорінника травневого. Відомості про дане місцезростання орхідей опубліковані в спеціальних  ботанічних  виданнях.

Тваринний світ

Під час багаторічних спостережень виявлено, що збереженість степових фітоценозів урочища виявилась вирішальною для існування цілого ряду рідкісних та малочисельних видів тварин, зокрема зникаючих видів комах. Серед останніх виявлено  11 видів, занесених  до Червоної книги України. Це, зокрема, метелик махаон, вкрай малочисельні метелики пістряка весела, синявець меліагр, ведмедиця Гера, зникаючі бражник Прозерпіна та бражник дубовий, стрічкарка блакитна; рідкісний джміль яскравий, вусач мускусний, вусач  земляний хрестоносець та цінний запилювач степових рослин – бджола тесляр фіолетова.

Навколоводна рослинність слугує місцем гніздування цілого ряду птахів водно-болотних угідь, зокрема кількох видів очеретянок, лиски, крижня. Під час весняного і осіннього прольотів урочище наповнюють мігруючі види птахів, що тимчасово зупиняються тут для відпочинку. Деякі з них рідкісні і охороняються на території України згідно Червоної книги України та положень міжнародної Бернської конвенції. В урочищі стабільно гніздує припутень, в стінах урвищ розміщені колонії міської ластівки та бджолоїдки. Усі ці види охороняються згідно додатку ІІ до Бернської  конвенції, що ратифікована Україною. „Ковалівський яр” є місцем гніздування куріпки сірої та перепілки, що сприяє загальному зростанню чисельності цих цінних мисливських видів. Завдяки великій кількості дрібних птахів, урочище стає  місцем живляення низки видів хижих птахів, серед яких яструби малий та великий, канюк, що також знаходяться під охороною.

На території урочища постійно зустрічається низка видів земноводних: група зелених жаб, гостроморда жаба, ропуха сіра.

Плазуни представлені типовими для регіону ящіркою прудкою та вужем звичайним.
З ссавців, на території Ковалівського яру постійно можна зустріти зайця сірого, лисицю звичайну та велике різноманіття гризунів, притаманних біотопам степових балок Надніпрянщини.

Дані про фауну Ковалівського яру включені до Державного кадастру тваринного світу України та бази даних Червоної книги України (3 видання), що виконуються Інститутом зоології ім.І.І.Шмальгаузена НАН України на замовлення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Висновки

Дослідження природної цінності Ковалівського яру регулярно проводиться фахівцями біологічного факультету КНУ ім.Тараса Шевченка та Відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена НАН України, починаючи з 2002 р.

Угруповання урочища протягом тривалого часу страждають від надмірного випасу худоби, самовільного захоплення земель під городи, несанкціонованого скидання сміття та неконтрольованого збору лікарської сировини, зокрема внаслідок такого збору в урочищі вкрай виснажено популяції таких цінних лікарських рослин, як материнка звичайна, безсмертник піщаний, мати-й-мачуха, шавлія дібровна, валеріана лікарська. Виснаження популяції чебрецю повзучого спричиняє загрозу для існування в урочищі зникаючого виду метелика пістряки веселої, що занесена до Червоної Книги.

Очевидно, що урочище „Ковалівський яр” потребує включення його до мережі територій природно-заповідного фонду Київської області із наданням статусу ландшафтного заказника місцевого значення. Несприятливий екологічний стан річки, що протікає днищем яру, не сприяє включенню днища до складу природно-заповідного фонду. Втім, вся природна цінність Ковалівського яру зосереджена на його схилах. Тому рекомендується оголошення ландшафтним заказником лише схилів яру.

Доцільним буде запровадити на території заказника такого режиму охорони:
–    помірне випасання худоби;
–    припинення будь-якої сільськогосподарської діяльності, що спричиняє руйнування природного рослинного та грунтового покриву (розорювання під городи, видобуток глини та піску);
–    заборона скидання сміття та інші форми забруднення території.

За основу цього обгрунтування взято наукове Обгрунтування необхідності створення ентомологічного заказника «Ковалівський яр», підготовлене у 2003 р. фахівцями біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського еколого-культурного центру. Більшість змін, внесених в текст цього обгрунтування, зроблені у зв’язку з доповненням відомостей про природну цінність Ковалівського яру а також уточненням меж та статусу пропонованого заказника.

Завідуючий Відділом Моніторингу та охорони
тваринного світу Інституту зоології
імені І.І.Шмальгаузена НАН України
В.А.Костюшин

Пров.інж. Відділу Моніторингу та охорони
тваринного світу Інституту зоології
імені І.І.Шмальгаузена НАН України
О.В. Василюк

Координатор робіт із створення об’єктів
ВГО «Національний екологічний центр України”
І.Ю.Парнікоза

Голова ВГО «Національний екологічний
центр України»
І.П.Сіренко