Cтепи України

У Лутугінському районі Луганської області по лівому березі річки Біла між селищем Біле і селищем Весела Тарасівка на мергельних відслоненнях зберігся унікальний степовий масив з байрачними лісами, де зростає значна кількість рідкісних та зникаючих видів флори України і світу [13, 15, 17], які утворюють рідкісні рослинні угруповання [4]. Загальна площа даної земельної ділянки приблизно складає 300 га.

Згідно фізико-географічного районування України [11] дана територія відноситься до Донецької північно степової провінції Донецької фізико-географічної області Донецької височини. Згідно геоботанічного районування України 1977 року [1] вона належить до Луганського району Донецького геоботанічного округу смуги різнотравно-типчаково-ковилових степів Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. Згідно геоботанічного районування України 2003 року [3] територія відноситься до Донецького лісостепового округу дубових лісів, лучних та різнотравно-злакових та петрофітних степів Чорноморсько-Азовської степової підправінції Понтичної степової провінції Євразійської степової області.
У геоморфологічному відношенні ця ділянка приурочена до північних відрогів Донецького кряжу. Територія складається з суцільного ланцюга мергельних пагорбів південної та південно-східної експозиції з відносною висотою над рівнем моря від 100 м до 160 м, основні типи рослинності – степовий і лісовий.

Степова рослинність. Основними рослинними угрупованнями є асоціації ковили волосистої (Stipeta capillatae), ковили Лессінга (Stipeta lessingianae), костриці борознистої (Festuceta rupicolae), карагани кущової (Сaraganeta fructicis), мигдалю степового (Amygdaleta nanae), кринитарії волохатої (Crinitarieta villosae), громовика донського (Onosmeta tanaiticae), пирію ковилилистого (Elytrigieta stipifoliae).

У наведених угрупованнях беруть участь раритетні види рослин, що охороняються на різних міжнародних і державних рівнях. Так, занесені до Світового Червоного списку [17]: волошка Талієва (Centaurea taliewii Kleopow), пирій ковилолистий (Eletrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski), гіацинтик Палласів (Hyacinthella pallasiana (Stev.) Losinsk.); до Європейського Червоного списку [15]: сиренія Талієва (Syrenia talijevii Klokov), гісоп крейдяний (Hyssopus cretacea Dubjan), пирій ковилолистий (Eletrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski); до Червоної книги України [13]: сон лучний (Pulsatilla pratensis (L.) Mill.), громовик донський (Onosma tanaitica Klokov), льонок крейдяний (Linaria cretacea Fisch. et Spreng), гісоп крейдяний (Hyssopus cretacea Dubjan.), волошка Талієва (Centaurea taliewii Kleopow), пирій ковилолистий (Eletrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski), ковила волосиста (Stipa capillata L.), ковила Лессінга (S. lessingiana Trin. et Rupr.), ковила найкрасивіша (S. pulcherrima C. Koch.), тюльпан змієлистий (Tulipa ophiophylla Klokov & Zoz); охороняються на регіональному рівні [8]: ефедра двоколоскова (Ephedra distachya L.), адоніс волзький (Adonis wolgensis Steven), крашенінніковія (Krascheninnikovia ceratoides (L.) Gueld.), мигдаль степовий (Amygdalus nana L.), левкой запашний (Matthiola fragrans Bunge), сиренія Талієва (Syrenia talijevii Klokov), астрагал білостеблий (Astragalus albicaulis DC.), молочай крейдолюбивий (Euphorbia cretophila Klokov), льон шорсткий (Linum hirsutum L.), льон Черняєва (L. czerniaevii Klokov), материнка звичайна (Origanum vulgare L.), Chaenorhinum klokovii Kotov, волошка руська (Centaurea rutenica Lam.), гіацинтик Палласів (Hyacinthella pallasiana (Stev.) Losinsk.), белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow) та інші.

Лісова рослинність. Репрезентована байрачними лісами у ярах на мергельних схилах. І ярус лісу утворений дубом звичайним (Quercus robur L.) заввишки 6 – 8 м, діаметром 15 – 20 см (проективне покриття – 60 %) і ясеном високим (Fraxinus excelsior L.) заввишки 6-8 м, діаметром 12-15 см (5 %). Зімкнутість крон – 0,8. Чагарниковий ярус заввишки до 2,5 м утворений бруслиною європейською (Euonymus europaea L.) – 70%, свидиною кров’яною (Swida sanguinea (L.) Opiz. (10%)), бирючиною звичайною (Ligustrum vulgare L.) Трав’янистий покрив (загальне проективне покриття – 20%) представлений перлівкою рябою (Melica picta K.Koch (5%)), пшінкою степовою (Ficaria stepporum P.Smirn.), регіонально рідкісними видами [8] рястом ущільненим (Corydalis solida (L.) Clairv.) і проліскою сибірською (Scilla siberica Haw.), а також видами з Червоної книги України [13]: тюльпаном дібровним (Tulipa quercetorum Klokov & Zoz), рясткою Буше (Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch.), рябчиком руським (Fritillaria ruthenica Wikstr.). Fritillaria ruthenica фрагментарно зустрічається у цих байрачних лісах. Середня щільність особин виду у ценопопуляції дорівнює 15,1±7,9 особин/м2.

Треба зазначити, що про дану територію є згадки у науковій літературі. Вперше результати вивчення флори і рослинності даної території зустрічаємо у роботі І.Ф. Шмальгаузена [14], який відмічає знахідки кількох видів по річці Біла між річками Донець і Дон. Пізніше В.І. Талієв [10] проводив вивчення рослинності мергельних відслонень в околицях селища Біле по долині річки Біла. Він наводить перелік з 27 видів, характерних для рослинних угруповань крейдяних відслонень, а також порівняв пасовищні степові ділянки, які знаходились у власності місцевого пана і ділянки, на яких випасали власну худобу селяни. В результаті приходить до висновку, що останні є значно деградовані. З часом тут працювали Н. Підоплічко (1928, окол. с. Біле, збори в Гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW)), С.С. Смолко (1966, окол. с. Весела Тарасівка, с. Біле, збори в KW), Б.Н. Горбачов, А.І. Луценко, Т.І. Абрамова (1981, [2]), Т.В. Сова (1982, збори в Гербарії Донецького ботанічного саду НАН України (DNZ)), О.І. Деріпова (1988, збори в KW, DNZ, і Гербарії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (KWHA)) та інші [5, 6, 9, 12].

Зважаючи на велику наукову, фітосозологічну, ландшафтно-естетичну та еколого-виховну цінність описаної території, її негайно треба взяти під охорону на правах ботанічного заказника загальнодержавного значення. Вкрай необхідно зберегти унікальний комплекс мергельної рослинності зі значною кількістю рідкісних і зникаючих видів рослин, частина з яких є ендеміками.

В заповідному об’єкті недоцільно проводити рубки, надмірне випасання тварин, видобування природних копалин, розорювання і забудову території, не контрольоване викошування сіна, та інші роботи, які можуть негативно вплинути на стан рослинності.

Список літератури:
1. Геоботанічне районування УРСР – К.: Наук. думка, 1977. – 304 с.
2. Горбачёв Б.Н., Луценко А.И., Абрамова Т.И. К флоре мергелистых обнажений Ворошиловградской области // Бюл. Моск. о-ва испытателей природы. Отд. биол. – 1981. – Т. 86, Вып. 3. – С. 106 – 116.
3. Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Геоботанічне районування України та суміжних територій // Укр. ботан. журн. – 2003. – Т. 60., № 1. – С. 6-17.
4. Зеленая книга Украинской ССР / Под ред. Ю. Р. Шеляг-Сосонко.- К.: Наук. думка, 1987. – 216 с.
5. Остапко В.М. Раритетный флорофонд юго-востока Украины (хорология) – Донецк: ООО «Лебедь», 2001. – 121 с.
6. Перегрим М.М. Рідкісні та зникаючі види флори Донецького кряжу: Автореф. дис. … канд. біолог. наук: 03.00.05 / Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України. – К., 2006. – 19 с.
7. Перегрим М.М., Накоп’юк І.П. Fritillaria ruthenica Wikstr. на Донецькому кряжі // Інтродукція рослин. – 2005. – № 1. – С. 3-10.
8. Положення про „Перелік видів рослин, не занесених до Червоної книги України, що підлягають особливій охороні на території Луганської області” затвердженого рішенням №20/21 двадцятої сесії Луганської обласної ради від 25 грудня 2001 р.
9. Редкие, исчезающие, реликтовые и эндемические виды флоры Ворошиловградской области / Р.Я. Исаева, В.Р. Маслова, Е.С. Николаева, А.И. Луценко. – Ворошиловград, 1988. – 80 с.
10. Талиев В.И. Растительность меловых обнажений Южной России // Тр. о-ва испытателей природы Харьк. ун-та. – 1904. – Т. 38. – С. 85 – 238; 1905. – Т. 39. – С. 1 – 125; 1907. – Т. 41. – С. 1 – 75.
11. Физико-географическое районирование Украинской ССР – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. – С. 423 – 439
12. Червона книга Луганської області. Судинні рослини / В.Р. Маслова, Л.І. Лесняк, В.І. Мельник, М.М. Перегрим. – Луганськ: Знання, 2003. – 280 с.
13. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Укр. енциклопедія, 1996. – 608 с.
14. Шмальгаузен И.Ф. Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа: Руководство для определения семенных и высших споровых растений – К., 1887. – Т. І – ІІ. – 880 с.
15. European Red List of Globally Threatened Animals and Plants. – New-York: United Nations, 1991. – 154 p.
16. Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine. A Nomenclatural checklist – Kiev, 1999. – xxiii + 346 s.
17. The IUCN Plant Red Data Book. – Morges: International Union for the Conservation of Nature, 1978. – 540 s.

Н.с. Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, к.б.н.
М.М. Перегрим

Ст. лаборант Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Ю.С. Перегрим