Cтепи України

Об’єкт знаходиться поблизу с. Криворіжжя, Добропільського району Донецької області. Межі об’єкту: з півночі – проходить по межі лісового фонду та степових схилів балки, далі на схід по західній та північній межі земель запасу, на сході – вздовж дороги Криворіжжя – Новокриворіжжя; на півдні – по північній межі с. Криворіжжя та південній межі земель запасу, до невеликого яру; звідси на північ західна границя йде по межі земель запасу до межі лісового фонду на півночі.

Площа об’єкту 52.2 га.

Землекористувачем вказаної території є Криворізька сільська рада. Вказана територія відноситься до непридатних для ведення сільського господарства.
Об`єкт являє собою степову балку, що впадає в долину р. Бик, яка відноситься до басейну Дніпра. По схилах балки пісковики третинного віку перекриваються шарами чорноземних ґрунтів. По днищу балки переважають лучні ґрунти Рельєф розсічений, Ландшафт степовий.

1. Клімат та гідрологічні умови
Клімат зони розташування об’єкту теплий помірно-континентальний з порівняно холодною малосніжною зимою та спекотним, посушливим літом. Середня температура січня -80С, липня 200С). Тривалість безморозного періоду 160-170 днів.

Водні ресурси на території об’єкту представлені існуючим лише в весняний час пересихаючим струмком, що стікає днищем балки в р. Бик, що в свою чергу тече в р. Самара.

2. Рослинність та флора
За геоботанічним районуванням об’єкт відноситься до Європейсько-Азіатської степової області, Причорноморської (Понтичної) степової провінції, Приазовсько-Чорноморської степової під провінції, смуги різнотравно-типчаково-ковилових степів Донецького округу, Слов’янсько-Артемівського району різнотравно-типчаково-ковилових степів.

Рослинність вказаної території представлено такими основними групами:
•    різнотравно-ковиловими степами;
•    деревною та чагарниковою рослинністю.

Степові угруповання займають приблизно 80% території об’єкту. Дана балка збереглася нерозораною в 20-ті роки минулого століття завдяки використанню її як пасовища. Степові угруповання сформовані в основному з вівсяниці валійської, пирію середнього та куничника наземного. Значною є участь ковили волосистої – виду занесеного до Червоної книги України. Його наявність поширює на степові угруповання цієї балки охорону згідно Зеленій книзі України. Флористичне ядро формують житняк гребінчастий, миколайчики рівнинні, льонок дроколистий, полин гіркий, люцерна посівна, жовтозілля Якова, шандра рання, молочай степовий, хатьма тюрингська, перстач пісковий, синяк звичайний, шавлія дібровна, дивина щільноквіткова, кермек донецький та гоніолімон татарський. Велику цінність становить популяція червонокнижної півонії тонколистої (воронцю). В умовах сучасного зниження пасовищного навантаження слід очікувати поступового поширення ковили та інших степових рослин на схилах балки.

Деревно-чагарникова рослинність тут різко обмежена, адже в минулому територія об’єкту використовувалась для випасу овець. Чагарникові зарості утворюють терен, лох вузьколистий, свидина криваво-червона, глід кривочашечковий, жостір проносний. Такий видовий склад дає підстави говорити про значну ємність тутешнього средовища для тваринного світу.

3. Тваринний світ
Значна площа урочища та поєднання кількох типів рослинності створює тут сприятливі умови для існування фауни природного степового комплексу. На території балки зустрічаються комахи занесені до Червоної книги України: подалірій, махаон, бджола-тесляр фіолетова.

Територію об’єкту заселює 2 види амфібій: часничниця та зелена ропуха, що охороняються Бернською конвенцією. З поширених на степових луках плазунів прудка ящірка охороняється Бернською конвенцією, а рідкісна неотруйна змія жовтобрюхий полоз – Червоною книгою України.

На території балки зустрічаються дрімлюга, що охороняється Додатком ІІ До Бернської конвенції. Також тут можна зустріти великих хижаків: великого яструба, канюка звичайного та зимняка (всі ці виду входять до Додатку ІІ Бернської конвенції).

Тут також все ще зустрічаються типовий гризун-рийник степу – сліпак звичайний. Наявність помірного пасовищного збою сприятлива для більшості рідкісних наразі степових гризунів: байбаків, ховрахів та земляних зайців.

4. Відповідність створення ландшафтного заказника місцевого значення чинному законодавству та міжнародним зобов’язанням.

Україна в Європі, а Донецька область (одна з найбільш порушених антропогенною діяльністю в країні загалом) в Україні має найменші площі, які мають природоохоронний статус. Створення об’єктів природно-заповідного фонду на Добропіллі повністю відповідає Указу Президента України від 23.05.05 р. за № 838/2005 «Про заходи щодо подальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні». Територія об’єкту, що є частиною водозбору р. Грузька, входить до складу екологічного каркасу району та Донеччини загалом.

Додатково зазначимо, що наразі в умовах майже тотальної трансформації екосистем Донбасу необхідним є збереження усіх площ нетрансформованих екосистем, що збереглися, адже за останні 50 років в області зникло 33 види рослин. Кожен рік зростає кількість видів, що потребують спеціальної охорони в області.
Зазначимо також, що оголошення режиму заказника на території об’єкту не призведе до вилучення земель з сільськогосподарського фонду та припинення традиційного землекористування. Адже у випадку проектованого заказника «Баранцевий Яр» його землі непридатні для ведення сільського господарства внаслідок крутизни схилів.

5. Рекомендації
Виходячи з вищезазначеного, пропонується створити ландшафтний заказник місцевого значення «Баранцевий яр». На території розширеного об’єднаного об’єкту ПЗФ мають бути додержані наступні вимоги:
1.    Заборона будь-якої забудови, прокладання комунікацій, розорювання степових територій;
2.    Заборона полювання, зокрема здобування птахів та байбаків;
3.    Заборона збору гарноквітуючих весняних ефемероїдів: воронця та ін.
4.    заборона створювання звалищ сміття.

Доцент кафедри зоології біологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, канд. біол. наук
Подобайло А.В.

Підпис Подобайла А. В. засвідчую
декан біологічного факультету КНУ
Остапченко Л. І.

Координатор робіт зі створення об`єктів ПЗФ Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ)
Парнікоза І.Ю.

Директор КЕКЦ
Борейко В.Є.