Пам’ятка природи «Солодка гола» у складі заказнику “Білосарайська коса” (РЛП “Меотіда”)
Янв 11th, 2011 by stepan
Пам’ятка природи «Солодка гола» у складі зказнику “Білосарайська коса” (РЛП “Меотіда”)
Площа: 1 га
Першотрваневий р-н Донецької обл.
Пам’ятка природи “Солодка гола” був виділений на Білосарайській косі, де солодка росте на прибережних черепашниках і приморських пісках у великій масі.
Зарості солодки в основному приурочені до середніх виравнених ділянок коси, зустрічаються між дюнами, вони майже одновидові.
Зустрічаються дві форми солодки – з голими і з опущеними плодами, ростуть вони поруч. Рослини добре квітнуть і родять. Розмножується солодка в основному вегетативним шляхом, але насіння всхоже і при засівах у Донецькому ботанічному саду давали задовільні всходи.
Взятий під охорону, як пам’ятка природи, масив солодки площею 1 га являє собою лише частину занятої нею території. Загальна ж площа цих заростей на білосарайській косі оцінюються приблизно у 15-20 га.
Та не лише солодка гола визначає цінність пам’ятки природи. Цікавий весь комплекс своєрідної приморської рослинності, що пристосувалася до умов бідних піщаних ґрунтів, надмірного засолення, особливого режиму зволоження, палючого сонця і сильних вітрів. Тут у вигляді кущів і невеликих заростів ростуть безсмертник піщаний і ефедра двоколоскова – лікарські рослини.
Тут і там розкидані бузковик, жовтушник. Значні площі зайняті заростями осоки колхідської. Майже всюди можна побачити кущі молочаю Сегієра, синьоголовника морського, полину польового, хондрилли, астрагалу, зарості керемеків.
На понижених територіях західної частини коси в озерах, що пересихають, утворюються цілі поля солеросу трав’янистого і інших рослин. Місцями підвищуються зарості очерету озерного, осоту, ситників.
Взято з Памятники природы Донетчины: Путеводитель. – Донецк: Донбасс, 1979. – 95 с.
Памятник природы “Солодка голая” в составе заказника “Белосарайская коса” (РЛП “Меотида”)
Площадь: 1 га
Первомайский р-н Донецкой обл.
Памятник природы “Солодка голая” выделен в заказнике “Белосарайская коса”, где солодка растёт на прибрежных ракушняках и приморских песках целым массивом.
Заросли солодки в основном приурочены к средним выравненным участкам косы, встречаются между дюнами, они почти одновидные.
Встречаются две формы солодки – с голыми и с опущенными плодами, растут они рядом. Растения хорошо цветут и плодоносят. Размножается солодка в основном вегетативным путём, но семени всхожи и при посевах в Донецком ботаническом саду давали удовлетворительные всходы.
Взятый под охрану, как памятник природы, массив солодки площадью 1 га представляет собой лишь часть занятой ею территории. Общая же площадь этих зарослей на Белосарайской косе оценивается примерно в 15-20 га.
Но не только солодка голая определяет ценность памятника природы. Интересен весь комплекс своеобразной приморской растительности, приспособившийся к условиям бедных песчаных почв, избыточного засоления, особого режима увлажнения, знойного солнца и сильных ветров. Здесь в виде кустов и небольших зарослей растут бессмертник песчаный и эфедра двухколосковая – лекарственные растения.
Тут и там разбросаны сирения, желтушник. Значительные площади заняты зарослями осоки колхидской. Почти везде можно увидеть следы молочая Сегиера, синеголовника морского, полыни полевой, хондриллы, астрагала, заросли кермеков.
На пониженных территориях западной части косы в пересыхающих озёрах образуются целые поля солероса травянистого и других растений. Местами возвышаются заросли камыша озёрного, осок. ситников.
Взято из Памятники природы Донетчины: путеводитель. – Донецк: Донбасс, 1979. – 95 с.
