RSS

ПЕРСПЕКТИВНІ ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ СТВОРЕННЯ НОВИХ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ НАЦІОНАЛЬНОГО РІВНЯ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Ноя 15th, 2010 by

(текст доповіді на конференції Луганської ОДА у вигляді рукопису, який обіцяли опублікувати у Віснику ЛНАУ)
Перегрим М.М.

Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка
вул. Симона Петлюри (Комінтерну), 1, Київ, 01032, Україна
E-mails: [email protected], [email protected]
Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Землі – є однією з найважливіших проблем сучасності, основою подальшого існування життя на планеті. Найбільшої актуальності це питання набуло на кінець другого тисячоліття нашої ери як наслідок використання людиною досягнень „техногенного” ХХ сторіччя. На сьогодні, генетичне різноманіття збіднюється катастрофічними темпами. Так з 1600 року на планеті вже втрачено близько 500 видів тварин (5370 видів перебувають під загрозою зникнення) і 660 видів рослин (26100 видів рослин перебувають під загрозою зникнення) (Проблеми …, 2001). Цей перелік можна продовжувати не скінчено довго, відносно збіднення складових біосфери. Однак, останнім часом, у суспільстві відбуваються процеси усвідомлення небезпечності ситуації та поступової зміни пріоритетів розвитку світу від індустріального на екологічно обґрунтований. Підтвердженням цього є проведення на найвищому рівні Конференцій ООН з питань довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992 рік) та Йоханесбурзі (2002 рік), де було прийнято низку резолюцій та Конвенцію про біорізноманіття (Конвенція…, 2003), які є нормативною основою як для сталого забезпечення потреб населення Землі так і для еволюції і функціонування систем біосфери.
Зміни, які відбуваються в навколишньому природному середовищу Луганської області, знаходяться в межах загальних світових тенденцій. Так, з 20-х років ХХ сторіччя з території області, ймовірно, зникли близько 20 видів судинних рослин: Antennaria dioica L., Carex pilosa Scop., Damasonium alisma Mill., Drosera rotundifolia L., Liparis loeselii (L.) Rich., Lycopodiella inundata (L.) Holub, Lycopodium clavatum L., Menyanthes trifoliata L., Trapa natans L., Viola alba Besser та ін. (Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Конопля, 2003; Перегрим, 2006). Кількість локалітетів і площі популяцій багатьох рідкісних видів рослин на Луганщині, особливо тих, що занесені до «Червоної книги України» (2009), поступово зменшуються. Причинами цього явища є як глобальні зміни клімату, так і локальний антропогенний вплив, який значно посилюється внаслідок нераціонального, екологічно необґрунтованого господарювання, зокрема лісонасаджень на степових схилах, незаконного кустарного видобування вугілля та пісковиків, неконтрольованого випасу худоби, щорічних весняних та осінніх палів тощо. Поряд з цим територія Луганської області відрізняється від інших регіонів України тим, що тут за рахунок складності рельєфу Донецького кряжу та південних відрогів Середньоросійської височини збереглися достатньо великі за площею степові ділянки, які є природними місцезростаннями для більш ніж 100 видів рослин з «Червоної книги України» (2009). Проте, фіторізноманіття Луганщини охороняється недостатньо ефективно, одним з показників чого є відносно низький рівень заповідності регіону – близько 3%, що значно нижче загальнодержавного показника. Разом з тим в області існує лише 7 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею близько 3,5 тис. га, що зовсім не відображає унікальність флори та рослинності регіону.
Тому, немає жодного сумніву, що природно-заповідна мережа Луганської області потребує подальшого розвитку, особливо за рахунок створення нових об’єктів національного рівня. У зв’язку з цим, базуючись на результатах власних польових досліджень, які проводились на території Луганської області протягом 2000 – 2010 років, результатах опрацювання літературних джерел та гербарних матеріалів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW), Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (KWHA), Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченко (KWHU), Донецького ботанічного саду НАН України (DNZ), Південного федерального університету м. Ростов-на-Дону (RV), Ботанічного саду Південного федерального університету (RWBG), нами пропонується створити кілька об’єктів природно-заповідного фонду України національного рівня в Луганській області.
Запроектований Національний природний парк «Суходольський». Дана територія знаходиться у північно-західній частині Краснодонського району Луганщини від с. Пархоменко до с. Попівка вздовж правого берега р. Сіверський Дінець, і включає власне крутий правий берег річки з кількома балками, які відкриваються до долини Сіверського Дінця. Площа території приблизно складає 13000 га. Створення такого парку дозволить зберегти унікальну флору і фауну мергельних відслонень з живописними ландшафтами (зі значними перепадами висот до 100-120 метрів) середньої течії Сіверського Дінця, які на сьогодні в Україні не охороняються в жодному з резерватів загальнодержавного значення. Окремо відмічаємо, що цю територія неодноразово досліджували, починаючи з 20-х років ХХ сторіччя, С. Постригань, М.І. Котов, В.С. Ткаченко, О.М. Дубовик, С.С. Морозюк, М. Перегрим. За результатами досліджень для цієї місцевості наводиться багато рідкісних і зникаючих видів, які включені до Червоних книг та списків світового, європейського та національного рівня (5 видів роду Stipa L., Astragalus henningii (Steven) Klokov, A. cretophilus Klokov, Atraphaxis replicata Lam., Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski, Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. f., F. ruthenica Wikstr., Hyssopus cretacea Dubjan., Onosma tanaitica Klokov, Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l., Scrophularia cretacea Fisch. ex Spreng., Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. ex Czern., Serratula donetzica Dubovik, Tulipa biebersteiniana Schult. & Schult. f. s.l., T. gesneriana L., T. quercetorum Klokov et Zoz та ін.), а також близько 30 регіонально рідкісних видів рослин. Тут виявлено кілька рослинних угруповань, які включено до «Зеленої книги України» (2009): Stipeta capillatae, Stipeta lessingianae, Amygdaleta nanae, Elytrigieta stipifoliae тощо. Окремо треба відзначити, що околиці с. Попівка є locus classicus для Serratula donetzica Dubovik (~ Klasea donetzica (Dubovik) J.Holub). Вважаємо, що гора Біла в околицях с. Давидо-Нікільське, де сьогодні існує популяція T. gesneriana L., повинна стати одним із заповідних ядер майбутнього НПП «Суходольський».
Відмічаємо, що ця територія надзвичайно цікава і в історичному аспекті, оскільки в околицях сучасних сіл Суходол і Пархоменко знаходились «зимівники» запорізьких козаків (до 200 козаків), які спостерігали за пересуванням турецько-татарської орди і донських козаків, а з часом до них приєднувалися мисливці, бродяги, бурлаки. Це були одні з перших поселень на Донецькому кряжі наприкінці ХVII сторіччя (История …, 2003). Також на цій території виявлено чимало скіфських курганів.
Запроектований Донбаський Національний природний парк. Територія майбутнього парку знаходить у вершинах річок Міус, Велика Кам’янка, Лугань і Біла на головному вододілі Донецького кряжу загальною площею 30 тис. га. Щодо необхідності створення Донбаського НПП наголошувалось у науковій літературі ще наприкінці 80-х років ХХ сторіччя (Шеляг-Сосонко, Попович, Устименко, 1989), оскільки ця територія є своєрідним островом лісостепу серед степової зони (Дубовик, 1965). Крім того, тут у глибоких байрачних лісах збереглися реліктові рослини середземноморського походження, які мігрували на Донецький кряж, ймовірно, під час рісс-вюрмського міжльодовиків’я (Лавренко, 1926; Клеопов, 1990). На території запроектованого Донбаського Національного природного парку попередньо виявлено близько 40 видів судинних рослин, включених до «Червоної книги України» (2009): 3 види з родини Orchidaceae, 7 видів роду Stipa, Adonis wolgensis Steven, Crocus reticulatus Steven ex Adams, Gladiolus tenuis M.Bieb., Fritillaria ruthenica Wikstr., Hyacinthella pallasiana (Steven) Losinsk, Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch., Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l., Tulipa biebersteiniana та ін. Та низку угруповань, які внесені до «Зеленої книги України» (2009): Stipeta capillatae, Stipeta zalesskii, Stipeta pulcherrimae, Stipeta pennatae, Stipeta dasyphyllae, Amygdaleta nanae.
Запроектований ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вітрогон». В околицях с. Вітрогон Біловодського району Луганської області збереглася унікальна степова ділянка площею близько 400 га. Територія репрезентована степовою балкою з великою кількістю маленьких відрогів. Рослинний покрив представлений 5 рідкісними формаціями, включеними до «Зеленої книги України» (2009): Amygdaleta nanae, Stipeta capillatae, Stipeta tirsae, Stipeta ucrainicae, Stipeta zalesskie. Тут виявлено 9 видів, занесених до Червоної книги України (5 видів роду Stipa, Adonis wolgensis, Paeonia tenuifolia L., Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) і близько 20 регіонально рідкісних видів (Amygdalus nana L., Bellevalia sarmatica (Georgi) Woronow, Ephedra distachya L., Iris halophila Pall, I. pumila L., Origanum vulgare L. та ін.). Треба відзначити, що близько 60% цієї території займає популяція Paeonia tenuifolia, яка має надзвичайно високі показники щільності та чисельності. На сьогодні, для оголошення тут заказника загальнодержавного значення – дуже вдалий момент, оскільки ці землі кілька років вже не використовуються для випасу худоби та викошування. Така ситуація склалася після того, як кілька років тому з села виїхали останні мешканці. На даний час лише тік у селі використовує для своїх цілей місцева агрофірма. Інших населених пунктів ближче 8 км до цієї території не має.
Запроектований ботанічний заказник загальнодержавного значення «Балка Журавка». До заповідання пропонується територія вершини степової «Балки Журавки», представлена північним відрогом завдовжки близько 2 км і завширшки близько 200 м, який починається на захід від с. Степове, та південним відрогом, близько 2 км і завширшки близько 200 м, який починається на захід від с. Тернове, а також степовими ділянками завдовжки близько 2 км і завширшки близько 500 м по балці від місця з’єднання відрогів до с. Волкодаєве Біловодського району Луганської області. Загальна площа території складає близько 150 га. Унікальність цієї території полягає у наявності значної кількості рідкісних видів флори південних відрогів Середньоруської височини, які включені до «Червоної книги України» (2009) або є регіонально рідкісні: 6 видів роду Stipa, Adonis wolgensis, Amygdalus nana, Astragalus pubiflorus DC., Bellevalia sarmatica, Ephedra distachya, Hedysarum grandiflorum Pall., Iris pumila, Origanum vulgare, Ornithogalum kochii Parl., Paeonia tenuifolia, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana, та ін.
Окремо слід відмітити, що особливої уваги і термінового заповідання на території Луганської області потребують природні місцезростання 9 видів судинних рослин, які включені до «Червоної книги України» (2009): Astragalus zingeri Korsh., A. sareptanus A.Beck., Atraphaxis frutescens (L.) K. Koch., A. replicata Lam., Cephalaria litvinovii Bobrov, Cleome ornithopodioides L. s.l., Hedysarum ucrainicum Kaschm., Klasea tanaitica (P.Smirn.) J.Holub, Onobrychis vassilczenkoi Grossh. За збереження цих видів Луганщина несе особливу відповідальність перед державою, оскільки, ці види для флори України відомі лише з території Луганської області, або на території регіону відомі їх ключові місцезнаходження і вони не охороняються на теперішній час.
Наприкінці, зазначимо, що для більш ефективної охорони природи Луганщини також надзвичайно важливим є реальне створення об’єктів природно-заповідного фонду національного рівня, які вже пройшли або знаходяться на різних стадіях узгодження з землекористувачами та державними органами влади. В першу чергу, мова ведеться про реальне створення Національного природного парку «Сіверсько-Донецький» у Кремінському районі, про що був виданий Указ Президента України ще у 2009 році, але на практиці фактично парку не існує. Хоч створення цього НПП забезпечило би збереження унікальної екосистеми заплавних лісів басейну Сіверського Дінця з великою кількістю рідкісних та зникаючих видів рослин. По-друге, необхідно лобіювати прискорення створення низки ботанічних заказників загальнодержавного значення, зокрема «Добрянські гори» у Лутугінському районі (Перегрим, 2002, 2003, 2008), «Єлізаветівський степ» на межі Лутугінського і Антрацитівського районів (Перегрим, 2005, 2008), «Ельба» на межі Лутугінського і Краснодонського районів (Перегрим, 2004, 2008), для реального створення яких необхідний лише спеціальний Указ Президента України щодо оголошення статусів об’єктів. Створення цих заказників загальною площею близько 1000 га значно покращило би охорону степового фіторізноманіття в регіоні. По-третє, необхідно активізувати роботу Луганського обласного управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо підготовки документів та їх подальшого узгодження відповідними органами влади про оголошення ботанічних заказників загальнодержавного значення «Білі гори» і «Блакитні пагорби» у Лутугінському районі, «Михайлівський каньйон» і «Перлина Перевальщини» у Перевальському районі, «Мергельний яр» і «Зміїний степ» у місті Луганську (Перегрим, 2003; Перегрим, 2008; Перегрим М., Перегрим Ю., 2009).
Таким чином, реальне створення об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на вище згаданих природних територіях значно покращить стан справ у охороні природи на Луганщині. Ці природні території стануть заповідними ядрами і будуть мати високе функціональне значення в екологічній мережі Луганської області. Такий розвиток природно-заповідної мережі в регіоні буде суттєвим кроком у справі переходи від індустріального розвитку до екологічно обґрунтованого.
Список використаної літератури:
Дубовик О.Н. Основные черты развития флоры Донецкой лесостепи: Автореф. дис. … канд. биолог. наук: 03.00.05 / Ин-т ботан. АН УССР. – К., 1965. – 40 с.
Зелена книга України. / під заг. ред. Я.П. Дідуха. – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с.
История Луганского края: Учеб. пособ. / А.С. Ефремов, В.С. Курило, И.Ю. Бровченко и др. – Луганск: Альма-матер, 2003. – 432с.
Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР. – К.: Наук. думка, 1990. – 352 с.
Конвенція про біорізноманіття. – К.: Вид-во ВіК, 2003. – 24 с.
Кондратюк Е.Н., Бурда Р.И., Остапко В.М. Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения. – К.: Наук. думка, 1985. – 272 с.
Конопля О.М. Флора Луганської області. Частина ІІ. Сучасний стан, генезис та шляхи раціонального використання й охорони. – Луганськ: Альма-матер, 2003. – 152 с.
Лавренко Е.М. Леса Донецкого кряжа // Почвоведение, 1926. – №3-4. – С. 123-144.
Перегрим М.М. Флора та рослинність проектованого заповідного урочища “Добрянські гори” (Луганська область) // Матер. ІІ Міжнар.наук. конф. молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 65-66.
Перегрим М.М. Нові перспективні території для створення об’єктів природно-заповідного фонду на Луганщині // Заповідна справа в Україні. – 2003. – Т. 9, Вип. 1. – С. 88 – 90.
Перегрим М.М. Флора та рослинність майбутнього заказника „Ельба” у Луганській області // Матеріали ІV Міжнар. наук. конф. молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – С. 72 – 74.
Перегрим М.М. Рослинність майбутнього заказника „Єлізаветівський степ” у Луганській області. // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. „Наукова спадщина академіка М.М. Гришка”. – Глухів: ГДПУ, 2005. – С. 119 – 120.
Перегрим М.М. Рідкісні та зникаючі види флори Донецького кряжу: Автореф. дис. … кандидата біол. наук / Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України. – К., 2006. – 19 с.
Перегрим М.М., Перегрим Ю.С. Флористичні знахідки рідкісних видів рослин у долині річки Білої (Луганська область) // Чорноморськ. бот. журн. – 2009. – Т.5, №3. – С. 427-436
Перегрим Н. Сохранение разнообразия растительного мира на Донецком кряже // Степной бюллетень. – 2008. – №25. – С. 42 – 45
Проблеми збереження та відновлення біорізноманіття в Україні / Гродзинський Д.М. та інші. – К.: Академперіодика, 2001. – 104 с.
Червона книга України. Рослинний світ. / під заг. ред. Я.П. Дідуха. – К.: Вид-во «Глобалконсалтинг», 2009. – 912 с.
Шеляг-Сосонко Ю.Р., Попович С.Ю., Устименко П.М. Про необхідність створення державних природних Національних парків на Донбасі // Укр. ботан. журн. – 1989. – Т. 46, № 4. – С. 93 –96.

ПЕРСПЕКТИВНІ ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ СТВОРЕННЯ НОВИХ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ НАЦІОНАЛЬНОГО РІВНЯ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
(текст доповіді на конференції Луганської ОДА у вигляді рукопису, який обіцяли опублікувати у Віснику ЛНАУ)
Перегрим М.М.
Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка вул. Симона Петлюри (Комінтерну), 1, Київ, 01032, Україна E-mails: [email protected], [email protected]
ПЕРСПЕКТИВНІ ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ СТВОРЕННЯ НОВИХ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ НАЦІОНАЛЬНОГО РІВНЯ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Землі – є однією з найважливіших проблем сучасності, основою подальшого існування життя на планеті. Найбільшої актуальності це питання набуло на кінець другого тисячоліття нашої ери як наслідок використання людиною досягнень „техногенного” ХХ сторіччя. На сьогодні, генетичне різноманіття збіднюється катастрофічними темпами. Так з 1600 року на планеті вже втрачено близько 500 видів тварин (5370 видів перебувають під загрозою зникнення) і 660 видів рослин (26100 видів рослин перебувають під загрозою зникнення) (Проблеми …, 2001). Цей перелік можна продовжувати не скінчено довго, відносно збіднення складових біосфери. Однак, останнім часом, у суспільстві відбуваються процеси усвідомлення небезпечності ситуації та поступової зміни пріоритетів розвитку світу від індустріального на екологічно обґрунтований. Підтвердженням цього є проведення на найвищому рівні Конференцій ООН з питань довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992 рік) та Йоханесбурзі (2002 рік), де було прийнято низку резолюцій та Конвенцію про біорізноманіття (Конвенція…, 2003), які є нормативною основою як для сталого забезпечення потреб населення Землі так і для еволюції і функціонування систем біосфери.
Зміни, які відбуваються в навколишньому природному середовищу Луганської області, знаходяться в межах загальних світових тенденцій. Так, з 20-х років ХХ сторіччя з території області, ймовірно, зникли близько 20 видів судинних рослин: Antennaria dioica L., Carex pilosa Scop., Damasonium alisma Mill., Drosera rotundifolia L., Liparis loeselii (L.) Rich., Lycopodiella inundata (L.) Holub, Lycopodium clavatum L., Menyanthes trifoliata L., Trapa natans L., Viola alba Besser та ін. (Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Конопля, 2003; Перегрим, 2006). Кількість локалітетів і площі популяцій багатьох рідкісних видів рослин на Луганщині, особливо тих, що занесені до «Червоної книги України» (2009), поступово зменшуються. Причинами цього явища є як глобальні зміни клімату, так і локальний антропогенний вплив, який значно посилюється внаслідок нераціонального, екологічно необґрунтованого господарювання, зокрема лісонасаджень на степових схилах, незаконного кустарного видобування вугілля та пісковиків, неконтрольованого випасу худоби, щорічних весняних та осінніх палів тощо. Поряд з цим територія Луганської області відрізняється від інших регіонів України тим, що тут за рахунок складності рельєфу Донецького кряжу та південних відрогів Середньоросійської височини збереглися достатньо великі за площею степові ділянки, які є природними місцезростаннями для більш ніж 100 видів рослин з «Червоної книги України» (2009). Проте, фіторізноманіття Луганщини охороняється недостатньо ефективно, одним з показників чого є відносно низький рівень заповідності регіону – близько 3%, що значно нижче загальнодержавного показника. Разом з тим в області існує лише 7 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею близько 3,5 тис. га, що зовсім не відображає унікальність флори та рослинності регіону.
Тому, немає жодного сумніву, що природно-заповідна мережа Луганської області потребує подальшого розвитку, особливо за рахунок створення нових об’єктів національного рівня. У зв’язку з цим, базуючись на результатах власних польових досліджень, які проводились на території Луганської області протягом 2000 – 2010 років, результатах опрацювання літературних джерел та гербарних матеріалів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW), Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (KWHA), Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченко (KWHU), Донецького ботанічного саду НАН України (DNZ), Південного федерального університету м. Ростов-на-Дону (RV), Ботанічного саду Південного федерального університету (RWBG), нами пропонується створити кілька об’єктів природно-заповідного фонду України національного рівня в Луганській області.
Запроектований Національний природний парк «Суходольський». Дана територія знаходиться у північно-західній частині Краснодонського району Луганщини від с. Пархоменко до с. Попівка вздовж правого берега р. Сіверський Дінець, і включає власне крутий правий берег річки з кількома балками, які відкриваються до долини Сіверського Дінця. Площа території приблизно складає 13000 га. Створення такого парку дозволить зберегти унікальну флору і фауну мергельних відслонень з живописними ландшафтами (зі значними перепадами висот до 100-120 метрів) середньої течії Сіверського Дінця, які на сьогодні в Україні не охороняються в жодному з резерватів загальнодержавного значення. Окремо відмічаємо, що цю територія неодноразово досліджували, починаючи з 20-х років ХХ сторіччя, С. Постригань, М.І. Котов, В.С. Ткаченко, О.М. Дубовик, С.С. Морозюк, М. Перегрим. За результатами досліджень для цієї місцевості наводиться багато рідкісних і зникаючих видів, які включені до Червоних книг та списків світового, європейського та національного рівня (5 видів роду Stipa L., Astragalus henningii (Steven) Klokov, A. cretophilus Klokov, Atraphaxis replicata Lam., Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski, Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. f., F. ruthenica Wikstr., Hyssopus cretacea Dubjan., Onosma tanaitica Klokov, Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l., Scrophularia cretacea Fisch. ex Spreng., Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. ex Czern., Serratula donetzica Dubovik, Tulipa biebersteiniana Schult. & Schult. f. s.l., T. gesneriana L., T. quercetorum Klokov et Zoz та ін.), а також близько 30 регіонально рідкісних видів рослин. Тут виявлено кілька рослинних угруповань, які включено до «Зеленої книги України» (2009): Stipeta capillatae, Stipeta lessingianae, Amygdaleta nanae, Elytrigieta stipifoliae тощо. Окремо треба відзначити, що околиці с. Попівка є locus classicus для Serratula donetzica Dubovik (~ Klasea donetzica (Dubovik) J.Holub). Вважаємо, що гора Біла в околицях с. Давидо-Нікільське, де сьогодні існує популяція T. gesneriana L., повинна стати одним із заповідних ядер майбутнього НПП «Суходольський».
Відмічаємо, що ця територія надзвичайно цікава і в історичному аспекті, оскільки в околицях сучасних сіл Суходол і Пархоменко знаходились «зимівники» запорізьких козаків (до 200 козаків), які спостерігали за пересуванням турецько-татарської орди і донських козаків, а з часом до них приєднувалися мисливці, бродяги, бурлаки. Це були одні з перших поселень на Донецькому кряжі наприкінці ХVII сторіччя (История …, 2003). Також на цій території виявлено чимало скіфських курганів.
Запроектований Донбаський Національний природний парк. Територія майбутнього парку знаходить у вершинах річок Міус, Велика Кам’янка, Лугань і Біла на головному вододілі Донецького кряжу загальною площею 30 тис. га. Щодо необхідності створення Донбаського НПП наголошувалось у науковій літературі ще наприкінці 80-х років ХХ сторіччя (Шеляг-Сосонко, Попович, Устименко, 1989), оскільки ця територія є своєрідним островом лісостепу серед степової зони (Дубовик, 1965). Крім того, тут у глибоких байрачних лісах збереглися реліктові рослини середземноморського походження, які мігрували на Донецький кряж, ймовірно, під час рісс-вюрмського міжльодовиків’я (Лавренко, 1926; Клеопов, 1990). На території запроектованого Донбаського Національного природного парку попередньо виявлено близько 40 видів судинних рослин, включених до «Червоної книги України» (2009): 3 види з родини Orchidaceae, 7 видів роду Stipa, Adonis wolgensis Steven, Crocus reticulatus Steven ex Adams, Gladiolus tenuis M.Bieb., Fritillaria ruthenica Wikstr., Hyacinthella pallasiana (Steven) Losinsk, Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch., Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l., Tulipa biebersteiniana та ін. Та низку угруповань, які внесені до «Зеленої книги України» (2009): Stipeta capillatae, Stipeta zalesskii, Stipeta pulcherrimae, Stipeta pennatae, Stipeta dasyphyllae, Amygdaleta nanae.
Запроектований ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вітрогон». В околицях с. Вітрогон Біловодського району Луганської області збереглася унікальна степова ділянка площею близько 400 га. Територія репрезентована степовою балкою з великою кількістю маленьких відрогів. Рослинний покрив представлений 5 рідкісними формаціями, включеними до «Зеленої книги України» (2009): Amygdaleta nanae, Stipeta capillatae, Stipeta tirsae, Stipeta ucrainicae, Stipeta zalesskie. Тут виявлено 9 видів, занесених до Червоної книги України (5 видів роду Stipa, Adonis wolgensis, Paeonia tenuifolia L., Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) і близько 20 регіонально рідкісних видів (Amygdalus nana L., Bellevalia sarmatica (Georgi) Woronow, Ephedra distachya L., Iris halophila Pall, I. pumila L., Origanum vulgare L. та ін.). Треба відзначити, що близько 60% цієї території займає популяція Paeonia tenuifolia, яка має надзвичайно високі показники щільності та чисельності. На сьогодні, для оголошення тут заказника загальнодержавного значення – дуже вдалий момент, оскільки ці землі кілька років вже не використовуються для випасу худоби та викошування. Така ситуація склалася після того, як кілька років тому з села виїхали останні мешканці. На даний час лише тік у селі використовує для своїх цілей місцева агрофірма. Інших населених пунктів ближче 8 км до цієї території не має.
Запроектований ботанічний заказник загальнодержавного значення «Балка Журавка». До заповідання пропонується територія вершини степової «Балки Журавки», представлена північним відрогом завдовжки близько 2 км і завширшки близько 200 м, який починається на захід від с. Степове, та південним відрогом, близько 2 км і завширшки близько 200 м, який починається на захід від с. Тернове, а також степовими ділянками завдовжки близько 2 км і завширшки близько 500 м по балці від місця з’єднання відрогів до с. Волкодаєве Біловодського району Луганської області. Загальна площа території складає близько 150 га. Унікальність цієї території полягає у наявності значної кількості рідкісних видів флори південних відрогів Середньоруської височини, які включені до «Червоної книги України» (2009) або є регіонально рідкісні: 6 видів роду Stipa, Adonis wolgensis, Amygdalus nana, Astragalus pubiflorus DC., Bellevalia sarmatica, Ephedra distachya, Hedysarum grandiflorum Pall., Iris pumila, Origanum vulgare, Ornithogalum kochii Parl., Paeonia tenuifolia, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana, та ін.
Окремо слід відмітити, що особливої уваги і термінового заповідання на території Луганської області потребують природні місцезростання 9 видів судинних рослин, які включені до «Червоної книги України» (2009): Astragalus zingeri Korsh., A. sareptanus A.Beck., Atraphaxis frutescens (L.) K. Koch., A. replicata Lam., Cephalaria litvinovii Bobrov, Cleome ornithopodioides L. s.l., Hedysarum ucrainicum Kaschm., Klasea tanaitica (P.Smirn.) J.Holub, Onobrychis vassilczenkoi Grossh. За збереження цих видів Луганщина несе особливу відповідальність перед державою, оскільки, ці види для флори України відомі лише з території Луганської області, або на території регіону відомі їх ключові місцезнаходження і вони не охороняються на теперішній час.
Наприкінці, зазначимо, що для більш ефективної охорони природи Луганщини також надзвичайно важливим є реальне створення об’єктів природно-заповідного фонду національного рівня, які вже пройшли або знаходяться на різних стадіях узгодження з землекористувачами та державними органами влади. В першу чергу, мова ведеться про реальне створення Національного природного парку «Сіверсько-Донецький» у Кремінському районі, про що був виданий Указ Президента України ще у 2009 році, але на практиці фактично парку не існує. Хоч створення цього НПП забезпечило би збереження унікальної екосистеми заплавних лісів басейну Сіверського Дінця з великою кількістю рідкісних та зникаючих видів рослин. По-друге, необхідно лобіювати прискорення створення низки ботанічних заказників загальнодержавного значення, зокрема «Добрянські гори» у Лутугінському районі (Перегрим, 2002, 2003, 2008), «Єлізаветівський степ» на межі Лутугінського і Антрацитівського районів (Перегрим, 2005, 2008), «Ельба» на межі Лутугінського і Краснодонського районів (Перегрим, 2004, 2008), для реального створення яких необхідний лише спеціальний Указ Президента України щодо оголошення статусів об’єктів. Створення цих заказників загальною площею близько 1000 га значно покращило би охорону степового фіторізноманіття в регіоні. По-третє, необхідно активізувати роботу Луганського обласного управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо підготовки документів та їх подальшого узгодження відповідними органами влади про оголошення ботанічних заказників загальнодержавного значення «Білі гори» і «Блакитні пагорби» у Лутугінському районі, «Михайлівський каньйон» і «Перлина Перевальщини» у Перевальському районі, «Мергельний яр» і «Зміїний степ» у місті Луганську (Перегрим, 2003; Перегрим, 2008; Перегрим М., Перегрим Ю., 2009).
Таким чином, реальне створення об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на вище згаданих природних територіях значно покращить стан справ у охороні природи на Луганщині. Ці природні території стануть заповідними ядрами і будуть мати високе функціональне значення в екологічній мережі Луганської області. Такий розвиток природно-заповідної мережі в регіоні буде суттєвим кроком у справі переходи від індустріального розвитку до екологічно обґрунтованого.
Список використаної літератури:
Дубовик О.Н. Основные черты развития флоры Донецкой лесостепи: Автореф. дис. … канд. биолог. наук: 03.00.05 / Ин-т ботан. АН УССР. – К., 1965. – 40 с. Зелена книга України. / під заг. ред. Я.П. Дідуха. – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с. История Луганского края: Учеб. пособ. / А.С. Ефремов, В.С. Курило, И.Ю. Бровченко и др. – Луганск: Альма-матер, 2003. – 432с. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР. – К.: Наук. думка, 1990. – 352 с. Конвенція про біорізноманіття. – К.: Вид-во ВіК, 2003. – 24 с. Кондратюк Е.Н., Бурда Р.И., Остапко В.М. Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения. – К.: Наук. думка, 1985. – 272 с. Конопля О.М. Флора Луганської області. Частина ІІ. Сучасний стан, генезис та шляхи раціонального використання й охорони. – Луганськ: Альма-матер, 2003. – 152 с. Лавренко Е.М. Леса Донецкого кряжа // Почвоведение, 1926. – №3-4. – С. 123-144. Перегрим М.М. Флора та рослинність проектованого заповідного урочища “Добрянські гори” (Луганська область) // Матер. ІІ Міжнар.наук. конф. молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 65-66. Перегрим М.М. Нові перспективні території для створення об’єктів природно-заповідного фонду на Луганщині // Заповідна справа в Україні. – 2003. – Т. 9, Вип. 1. – С. 88 – 90. Перегрим М.М. Флора та рослинність майбутнього заказника „Ельба” у Луганській області // Матеріали ІV Міжнар. наук. конф. молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – С. 72 – 74. Перегрим М.М. Рослинність майбутнього заказника „Єлізаветівський степ” у Луганській області. // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. „Наукова спадщина академіка М.М. Гришка”. – Глухів: ГДПУ, 2005. – С. 119 – 120. Перегрим М.М. Рідкісні та зникаючі види флори Донецького кряжу: Автореф. дис. … кандидата біол. наук / Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України. – К., 2006. – 19 с. Перегрим М.М., Перегрим Ю.С. Флористичні знахідки рідкісних видів рослин у долині річки Білої (Луганська область) // Чорноморськ. бот. журн. – 2009. – Т.5, №3. – С. 427-436 Перегрим Н. Сохранение разнообразия растительного мира на Донецком кряже // Степной бюллетень. – 2008. – №25. – С. 42 – 45 Проблеми збереження та відновлення біорізноманіття в Україні / Гродзинський Д.М. та інші. – К.: Академперіодика, 2001. – 104 с. Червона книга України. Рослинний світ. / під заг. ред. Я.П. Дідуха. – К.: Вид-во «Глобалконсалтинг», 2009. – 912 с. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Попович С.Ю., Устименко П.М. Про необхідність створення державних природних Національних парків на Донбасі // Укр. ботан. журн. – 1989. – Т. 46, № 4. – С. 93 –96.