“Хомутовський степ” – відділення Українського степового природного заповідника
Май 28th, 2009 by stepan
Заповідник розташований на крайньому південному сході Донецької області, майже на кордоні з Ростовською областю й за 20 км. від узбережжя Азовського моря. Шлях сюди пролягає спочатку по шосе Донецьк – Новоазовськ, а потім – по дорозі на село Хомутове й далі – у заповідник.
У минулому ця територія була табунною толокою Війська Донського, де випасався кінський молодняк. Початок охоронному режиму був покладений у 1926 році, коли Маріупольський окружний виконком прийняв постанову “Про організацію місцевого заповідника “Хомутовський степ”. Тоді він був переданий Маріупольському краєзнавчому музею. В 1936 році Хомутовський степ став заповідником обласного значення, в 1947 році – одержав статус державного заповідника республіканського значення.
На сьогодні площа заповідника складає 1030,4 га, причому 90 з них є абсолютно заповідною ділянкою, якого ніколи не торкався плуг і на якому 70 років не випасалася худоба й не проводилася косовиця. Територія заповідника являє собою ділянку хвилястої Приазовської рівнини, що поступово знижується до долу ріки Грузький Єланчик, на лівому березі якої простягнулися заповідні землі. Місцевість перерізують розгалужені балки Климушевська, Брандтова, Красна. На його території збереглися й охороняються рослини групи рівнинного різнотравно – типчаково-ковилового степу. Тут проростає 604 види квіткових рослин і папоротей – трав, чагарників і дерев. З них 19 – ендемічні, тобто розповсюджені на дуже обмеженій території. У заповіднику зареєстровано також 59 видів мохів, 46 – лишайників і понад 270 грибів. Найбільш типовими й масовими представниками флори є: катран, кермек, ковили, волошки, кашка, пирій, багаття, тирса, горицвіт, тюльпан, фіалки, мигдаль, дрік, карагана, волошки, м’ятлик, шавлія, різак, скабіоза й ще сотні інших рослин. Кожна з них по-своєму й у свій час прикрашає степ. Тільки в заповіднику можна за сезонними змінами справжнього степу – його весняним пробудженням, буйством життя влітку й осінньо-зимовим засипанням. Наприклад, на початку травня, на величезних площах невимовну красу створює квітуча півонія. Різноманітна фауна заповідника: вовк, лисиця, єнотоподібний собака, заєць, хом’як, байбак, ховрашок, полівка, миші, тхір, ласка, ящірка, полоз, мідянка, вуж, гадюка степова, жаби, ропухи та ін. Пернатий світ Хомутовського степу представлений більше 80 видами птахів. Куріпка, перепел, фазан, качки, дрохва, стрепнт, жайворонки, шпаки, луні, степовий орел, сорокопуд-жулан, славки, синиця, іволга, кобчик, боривітер, осоїд, комишівка, бугай, бекас, чибіс, зимородок, чапля, зозуля – ось найпоширеніші птахи. У цей час у Хомутовському степу, у рамках наукового експерименту, розпочаті роботи з розведення коней і їх випасу. Це пов’язане із проблемою нагромадження, особливо на ділянках з абсолютно заповідним режимом, підстилки з товстого шару омертвілих рослин. Це відбулося внаслідок змін в екосистемі, а саме зникнення або різке скорочення представників тваринного світу. Колись тут ходили череди тарпанів, турів, сагайдаків, козуль. Уживаючи траву, вони стримували утворення підстилки. З височини на лівому березі ріки Грузький Єланчик відкривається вид на величезний збережений масив первозданного степу. Відвідувачі схованки «Хомутовський степ» можуть відвідати музей, у якому кваліфіковані співробітники розкажуть і покажуть масу найцікавішої інформації. Вийти в степ і побачити, яким він був у далекі минулі часи, це прекрасно!
Адреса:
с. Хомутово, Новоазовський р-н,
Донецька обл
Тел.: 8(06279) 29725
Заповедник расположен на крайнем юго-востоке Донецкой области, почти на границе с Ростовской областью и за 20 км. от побережья Азовского моря. Путь сюда пролягает вначале по шоссе Донецк – Новоазовск, а потом – по дороге на село Хомутовое и дальше – в заповедник.
В прошлом эта территория была табунной толокой Войска Донского, где випасался лошадиный молодняк. Начало охранному режиму было положено в 1926 г., когда Мариупольский окружной исполком принял постановление “Про организацию местного заповедника “Хомутовская степь”. Тогда он был передан Марупольскому краеведческому музею. В 1936 г. Хомутовская степь стала заповедником областного значения, в 1947 г. – получила статус государственного заповедника республиканского значения.
На сегодня площадь заповедника составляет 1030,4 га, причём 90 из них является абсолютно заповедным участком, которого никогда не касался плуг и на котором 70 лет не выпасался скот и не проводилось сенокошение. Территория заповедника представляет собой участок волнистой Приазовской равнины, что постепенно снижается к долине реки Грузской Еланьчик, на левом берегу которой протянулись заповедные земли. Местность перерезают разветвлённые балки Климушевская, Брандтовая, Красная. На его территории сохранились и охраняются растения группы равнинного разнотравно – типчаково-ковыльной степи. Тут произростает 604 вида цветковых растений и папоротников – трав, чагарников и деревьев. Из них 19 – эндемичны, то есть распространены на очень ограниченной территории. В заповеднике зарегестрировано также 59 видов мхов, 46 – лишайников и более 270 грибов. Наиболее типичными и массовыми представителями флоры являються: катран, кермек, ковыль, васильки, клевер, пырей, купина, тырса, горицвет, тюльпан, фиалки, мигдаль, дрок, карагана, мятлик, шалфей, резак, скабиоза и ещё сотни других растений. Каждое из них по-своему и в свое время урашает степь. Тольки в заповеднике можно проследить за сезонными изменениями настоящей степи – её весеннее пробуджение, буйство жизни летом и осенне-зимнее засыпание. Например, в начале мая, на громадных площадях несказанную красоту создаёт цветущая пивония.
Разнообразна фауна заповедника: волк, лисица, енотоподобная собака, заяц, хомяк, байбак, суслик, полёвка, мыши, хорёк, ласка, ящерка, полоз, медянка, уж, гадюка степная, жабы, ропухи и др. Пернатый мир Хомутовской степи представлен более чем 80 видами птиц. Куропатка, перепел, фазан, утки, дрофа, стрепнт, жаворонки, скворцы, луни, степной орёл, сорокопуд-жулан, славки, синица, иволга, кобчик, бориветер, осоед, камишёвка, бугай, бекас, чибис, зимородок, цапля, кукушка – вот наиболее распространённые птицы. В наше время в Хомутовской степи, в рамках научного эксперимента, начаты работы по разведению коней и их выпасу. Это связано с проблемой нагромаждения, особенно на участках с абсолютным заповедным режимом, подстилки из толстого слоя омертвевших растений. Это произошло вследствие изменений в экосистеме: произошло исчезновение или резкое сокращение представителей животного мира. Когда-то тут ходили стада тарпанов, туров, сайгаков, косуль. Потребляя траву, они сдерживали образование подстилки.
С возвышенности на левом берегу реки Грузской Еланчик открывается вид на громадный сохранённый массив первозданной степи. Посетители «Хомутовской степи» могуть посетить музей, в котором квалифицированные сотрудники расскажут и покажут массу интереснейшей информации. Выйти в степь и увидеть, каким он был в далёкие прошедшие времена, это прекрасно!
Адрес:
с. Хомутовое, Новоазовский р-н,
Донецкая обл.
Тел.: 8(06279) 29725
Тимошенков В.А., Тимошенкова В.В. Еволюція діяльності заповідника “Хомутовський степ” і ставлення до нього населення за період його існування // Екологічна газета, 2006
Український степовий заповідник знищують його власні керівники
Защита Украинского степного заповедника (сайт КЕКЦ):
- КЭКЦ и Экоправо-Киев начали громкое судебное дело против НАН Украины и дирекции Украинского степного заповедника
- Просим поддержать нашу кампанию о переподчинении Украинского степного заповедника из ведения Национальной Академии наук Украины в ведение Минприроды Украины.
- Новый пожар в Хомутовской степи. Вновь тушили вспашкой целины…
- 26.03.2008 проведена пресс-конференция “Почему Академия наук прикрывает природоохранные нарушения в Украинском степном заповеднике”
- Текст Решения Хозяйственного суда Донецкой области по делу о злоупотреблениях в Украинском степном заповеднике от 24.09.2007
Тимошенков В. Редкие наземные млекопитающие заповедника Хомутовская степь в условиях антропогенного пресса. //Фауна в антропогенному ландшафті / Під ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2006. — 245 с. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 8).
Тімошенков В. Перспективи існування степового тхора (Mustela eversmanni Lesson, 1827) у Хомутовському степу. С. 89–92. // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, N 17 (матеріали ХІ Теріологічної школи та IV Ужгородських ентомологічних читань. За ред. Ігоря Загороднюка)
Тимошенков В. А. Хищные млекопитающие заповедника “Хомутовская Степь”. C. 192–194. // Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія Біологічні науки, 2002, № 1 (45). — 241 с.
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. – Асканія-Нова, 2007. т.9.
*Тімошенкова. В.В. DELPHINIUM PUNICEUM PALL. У ВІДДІЛЕННІ “ХОМУТОВСЬКИЙ СТЕП” УКРАЇНСЬКОГО СТЕПОВОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна.: ЗАПОВІДНА СПРАВА, СТЕПОВЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. – Асканія-Нова, 2008. т.10.
*Ткаченко В.С. СИНФІТОІНДИКАЦІЯ САМОРОЗВИТКУ І БІФУРКАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ СТРУКТУРОГЕНЕЗУ ФІТОСИСТЕМ ХОМУТОВСЬКОГО СТЕПУ
*Ткаченко В.С., Лисенко Г.М. АВТОГЕНЕЗ ФІТОСИСТЕМ АБСОЛЮТНО ЗАПОВІДНОЇ ДІЛЯНКИ ХОМУТОВСЬКОГО СТЕПУ
Гелюта В.П., Генов А.П., Ткаченко В.С., Мінтер Д.В. Заповідник “Хомутовський степ”. План управління. – Київ.:Академперіодика, 2002. – 40с.
Осичнюк В.В. Хомутовский степ. Ілюстрований проспект. Донецьк, “Донбас”, 1974.
Краснікова Л.М. Хомутовський степ // Шкільний журнал. – № 4. – квітень 2006. – с. 10-11.
Клеопов Ю.Д. Хомутовський степ (Маріупольська округа) //Охорона пам’яток природи НА Україні. Збірник І. Укр.коміт.ох.пам.прир. – Харків. 1921.
Коваленко І.П. Заповідники на Маріупольщині//Охорона пам’яток природи НА Україні. Збірник ІІ. Укр.коміт.ох.пам.прир. – Харків. 1928.
