Український степовий природний заповідник
Май 15th, 2009 by stepan
Площа: 2768,4 га
Підпорядкування: Національна академія наук України
Поштова адреса:
“Хомутовський степ”
87620, Донецька обл., Новоазовський р-н, с. Хомутове
Тел./факс: (06279) 29-7-25
“Кам’яні могили”
87022, Донецька обл., Володарський р-н, с. Назарівка
“Крейдова флора”
84464, Донецька обл., Краснолиманський р-н, с. Крива Лука
“Михайлівська цілина”
42227, Сумська обл., Лебединський р-н, с. Катеринівка
Український степовий заповідник був створений згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 22 липня 1961 р. № 1118 в результаті об’єднання самостійних заповідників “Хомутовський степ”(засновано у 1926 р.), “Кам’яні Могили” (засновано у 1927 р.), “Михайлівська цілина” (засновано у 1928 р.), “Стрільцівський степ”, які увійшли до його складу як окремі відділення. Стрільцівський степ у 1968 р. було передано до складу Луганського природного заповідника. У 1988 р. розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 14.07.1988 р. № 310-р створено ще одне відділення заповідника “Крейдова флора”.
Таким чином територія заповідника складається з чотирьох відділень: “Хомутовський степ” – 1028 га (Донецька обл., Новоазовський р-н, с. Хомутове), “Кам’яні Могили” – 404 га (Донецька обл., Володарський р-н с. Назарівка та Запорізька обл., Куйбишевський р-н), “Михайлівська цілина” – 202,4 га (Сумська обл., Лебединський р-н, с. Катеринівка), “Крейдова флора” – 1134 га (Донецька обл., Краснолиманський р-н, с. Крива Лука і Слов’янський р-н, с. Рай-Олександрівка).
Загальна площа заповідника становить 2768,4 га, площа його охоронної зони – 3690,8 га. У заповіднику працюють 54 чоловіка, чисельність служби охорони складає 15, наукового підрозділу – 17 осіб.
Заповідник створено з метою збереження в природному стані ксерофітного варіанту різнотравно-типчаково-ковилових степів, петрофільних степів на гранітах, лучних степів, кретофільної флори, байрачних лісів та ккрейдяно-соснових борів.
За фізико-географічним районуванням територія заповідника, крім відділення “Михайлівська цілина”, відноситься до Донецького північностепового краю Північно-степової підзони Степової зони. “Михайлівська цілина” входить до Середньоруського лісостепового краю Лісостепової зони.
Відділення Українського степового природного заповідника в напрямку з півдня на північ становлять географічний ряд, який починається від ксеротичного варіанта різнотравно-типчаково-ковилових степів на чорноземах звичайних малогумусних (“Хомутовський степ”, “Кам’яні могили”) через багаторізнотравно-типчавоко-ковилові степи на чорноземах звичайних мало- та середньогумусних (“Крейдова флора”) і закінчується найпівденнішим варіантом північних різнотравних барвистих лучних степів на чорноземах типових потужних та надпотужних середньогумусних (“Михайлівська цілина”).
Багатство України – чорноземні ґрунти – утворилися завдяки життєдіяльності степової рослинності. Раніше ковилові степи простягались від Азовського і Чорного морів на північ майже на 500-700 км. Тільки голубі стрічки рік з покритими лісом берегами, балки та скіфські могили урізноманітнювали степовий ландшафт. По безмежному трав’яному роздоллю пересувались численні стада турів, тарпанів, сайгаків, козуль. У зимовий період з північних лісостепових та лісових районів майже до моря кочували олені.
Нині всі степові ділянки, де може пройти сільськогосподарська техніка, розорані. Тільки по балках та непридатних для сільськогосподарського використання кам’янистих місцях збереглися невеликі осередки степової рослинності. Проте й вона внаслідок інтенсивного випасання худоби зазнала дуже великих трансформацій. Тепер лише степові заповідники ще можуть дати уявлення про те біологічне різноманіття, що було тут колись. Кожен степовий заповідник – це еталон природи, за яким людина повинна час від часу звіряти свою діяльність. Особливо це стосується ґрунтів, фізико-хімічні, гідрологічні, мікробіологічні та інші властивості яких значно погіршились внаслідок сільськогосподарського використання. До якого ступеня і як їх можна поліпшити, можуть дати відповідь тільки ґрунтові еталони. В Українському степовому природному заповіднику представлено 23 еталонні типи та відміни ґрунтів.
Природна рослинність у заповіднику представлена лісами, чагарниками, степами, луками, болотами. У заповіднику охороняються 3 лісові, 15 степових та 1 водна формації, які занесені до Зеленої книги України.
Загальна кількість видів судинних рослин тут становить 1064. З них у “Хомутовському степу” зростають – 604, “Кам’яних могилах” – 468, “Крейдовій флорі” – 490, “Михайлівській цілині” – 531 види. Серед цих рослин хвощеподібних – 3 види, папоротеподібних – 8 видів, голонасінних – 3 види, покритонасінних – 1050 видів. Із несудинних рослин у заповіднику зростають 103 види мохоподібних, 145 видів лишайників. Також тут нараховується 110 видів справжніх грибів. До Європейського червоного списку занесено 11 видів рослин: астрагал шерстистоквітковий, гісоп крейдяний, дрік донський, калофака волзька, карагана скіфська, ковила Залеського, ластовень азовський, пирій ковилолистий, ранник крейдяний, гвоздика ланцетна тощо. До Червоної книги України віднесено 58 видів рослин: волошка несправжньоблідолускова і Талієва, шафран сітчастий, дельфіній яскраво-червоний, дворядник крейдяний, коручка темно-червона, рябчик руський, косарики тонкі, гісоп крейдяний, зморшок степовий, гніздівка звичайна, півонія тонколиста, сосна крейдяна, ранник крейдяний та ін. У заповіднику охороняються 45 ендемічних видів рослин.
Особлива гордість Українського степового природного заповідника – ковила, якої тут налічується 14 видів. За цим показником він не має собі рівних у світі.
Різноманітний у заповіднику і тваринний світ. Загальна кількість видів природної фауни, що мешкають у заповіднику, становить біля 7300 видів. Найбільшим різноманіттям відрізняються комахи, яких тут налічується близько 6000 видів та павукоподібні – близько 1000 видів. З хребетних тварин у заповіднику відмічено 15 видів риб, 9 – земноводних, 6 – плазунів, 190 – птахів та 54 види ссавців. До Європейського червоного списку занесено 12 видів місцевих тварин: сліпак звичайний, перев’язка звичайна, могильник, дрофа (пролітний вид), деркач, п’явка медична, коник-товстун степовий, дибка степова, мнемозина, поліксена та ін.; до Червоної книги України – 45 видів: тхір степовий, їжак вухатий, гадюка степова, полоз жовточеревий, мідянка, горностай, норка звичайна, борсук, вівсянка чорноголова; дуже багато безхребетних тварин: бражник мертва голова, ведмедиця Гера, вусач земляний хрестоносець, джміль глинистий, джміль пахучий, дибка степова, коник-товстун степовий, ксилокопа фіолетова та ін.
Значна кількість рідкісних птахів трапляється лише взимку або при перельотах навесні та восени (сорокопуд сірий, дрофа, підорлик великий, орел степовий, орел-карлик, лунь польовий, кроншнеп великий, змієїд, журавель степовий).
Кожне з відділень Українського степового природного заповідника має свої особливі цінності, є оригінальним і неповторним.
“Хомутовський степ” – це море ковили з білими кулями катрана татарського та блакитними плямами шавлії пониклої і сухостепової, жовтими куртинами квітучих калофаки волзької та вайди фарбувальної, синьо-фіолетових кущів залізняка та зелені злаків. Тільки тут на площі всього 1030,4 га можна побачити 12 видів ковили: ковилу Лессінга, тирсу, Граффа, азовську, Браунера, відокремлену, вузьколисту, дивну, пухнастолисту, облудну, українську та шорстку. Незабутнє враження справляють у травні десятки гектарів яскраво-червоної півонії тонколистої. Особливо великі площі її на прибалковому схилі балки Брандта північної експозиції. У “Хомутовському степу” росте також три види тюльпанів: Шренка, змієлистий та дібровний. Заслуговує на увагу природна ділянка тюльпана, який перебуває на стадії видоутворення. За нею проводяться спостереження вже протягом 27 років.
“Кам’яні могили” – гірська країна серед неозорої рівнини. Лише в цьому місці ростуть такі відомі вузьколокальні ендеміки, як деревій голий та волошка несправжньоблідолускова. В ущелинах скель знайшли притулок 8 видів папоротей – представників північної флори. Викликають захоплення галявинки косариків тонких та орхідей запашної і блощичної по невеликих улоговинах, а навесні – золотаві віночки авринії скельної, що уквітчують гори.
“Кам’яні могили” – це ще і унікальна геологічна пам’ятка, що в незайманому стані збереглася до наших днів.
“Крейдова флора” – фактично єдина значна за розмірами заповідна ділянка кретофільної флори в Україні, що збереглася в задовільному стані. Заповідник розташований на правому крутому березі ріки Сіверський Донець між селами Закітне та Піскунівка. Лісові угруповання у цьому відділенні займають площу 344 га, половина її припадає на сосну крейдяну, а половина – на байрачні діброви. З кретофільних видів виділяються дворядник крейдяний, дрік донський, гісоп крейдяний, громовик донський, дзвінець крейдяний, ранник крейдяний, шоломниця крейдяна.
“Михайлівська цілина” є єдиною в Україні заповідною ділянкою лучного степу в зоні Лісостепу. З видів, занесених до Червоної книги України, тут ростуть астрагал шерстистоквітковий, брандушка різноколірна, пальчатокорінник травневий, рябчик руський, косарики тонкі, півники борові, сон чорніючий, зморшок степовий і три види ковили: тирса, пірчаста та вузьколиста.
Співробітниками заповідника разом з ученими інститутів ботаніки та зоології НАН України проводиться велика наукова робота щодо вивчення структури і функцій степових екосистем, а також їх змін в результаті господарської діяльності людини. В заповіднику працюють біологи, геологи, історики, проходять практику студенти вузів України.
Запозичено з УкраїнаІнкогніта
Расположение: Донецкая область: Новоазовский, Володарский, Славянский и Краснолиманский райони; Запорожская область: Куйбышевский район; Сумская область: Лебединский район.
Площадь: 2768,4 га
Подчинение: Националная академия наук Украины
Почтовые адреса:
“Хомутовская степь”
с. Хомутовое Новоазовский р-н Донецкая обл. 87620
Тел./факс: (06279) 29-7-25
“Каменные могилы”
с. Назаровка Володарский р-н Донецкая обл. 87022
“Меловая флора”
с. Крива Лука Краснолиманский р-н Донецкая обл. 84464
“Михайловская целина”,
с. Катериновка Лебединский р-н Сумская обл. 42227
Украинский степной заповедник был создан согласно с постановлением Совета Министров УССР от 22 июля 1961 г. № 1118 в результате объединения самостоятельных заповедников “Хомутовская степь” (основан в 1926 г.), “Каменные Могилы” (основан в 1927 г.), “Михайловская целина” (основан в 1928 г.), “Стрелечья степь”, которые вошли в его состав как отдельные отделения. Стрелечья степь в 1968 г. была передана в состав Луганского природного заповедника. В 1988 г. распоряжением Совета Министров УССР от 14.07.1988 г. № 310-р создано ещё одно отделение заповедника – “Меловая флора”.
Таким образом, территория заповедника состоит из четырёх отделений: “Хомутовская степь” – 1028 га (Донецкая обл., Новоазовский р-н, с. Хомутовое), “Каменные Могилы” – 404 га (Донецкая обл., Володарский р-н, с. Назаровка и Запорожская обл., Куйбишевский р-н), “Михайловская целина” – 202,4 га (Сумская обл., Лебединский р-н, с. Катериновка), “Меловая флора” – 1134 га (Донецкая обл., Краснолиманский р-н, с. Кривая Лука и Славянский р-н, с. Рай-Александровка).
Общая площадь заповедника составляет 2768,4 га, площадь его охранной зоны – 3690,8 га. В заповеднике работают 54 человека, численность службы охраны составляет 15 особ, научного подразделения – 17.
Заповедник создан с целью сохранения в природном состоянии ксерофитного варианта разнотравно-типчаково-ковыльных степей, петрофильных степей на гранитах, лучных степей, кретофильной флоры, байрачних лесов и мелово-сосновых боров.
По физико-географическому районированию территория заповедника, кроме отделения “Михайловская целина”, относится к Донецкому северностепному краю Северно-степной подзоны Степной зоны. “Михайловская целина” входит в Среднерусский лесостепной край Лесостепной зоны.
Отделения Украинского степного природного заповедника в направлении с юга на север составляют географический ряд, который начинается от ксеротического варианта разнотравно-типчаково-ковыльных степей на чернозёмах обычных малогумусных (“Хомутовская степь”, “Каменные могилы”) через многоразнотравно-типчавоко-ковыльные степи на чернозёмах обычных мало- и среднегумусних (“Меловая флора”) и заканчивается южным вариантом северных разнотравных цветных лучных степей на чернозёмах типичных мощных и мощнейших среднегумусовых (“Михайловская целина”).
Багатство Украины – чёрноземные грунты – образовались благодаря жизнедеятельности степной растительности. Раньше ковыльные степи протягивались от Азовского и Чёрного морей на север почти на 500-700 км. Тольки голубые ленты рек с покрытыми лесом берегами, балки и курганы разнообразили степной ландшафт. По безграничному травяному раздолью продвигались множественные стада туров, тарпанов, сайгаков, косуль. В зимний период с северных лесостепных и лесных районов почти к морю кочевали олени.
Нынче все степные участки, где может пройти сельскохозяйственная техника, распаханы. Только в балках и непригодных для сельскохозяйственного использования каменистых местах сохранились небольшие островки степной растительности. Однако и она вследствие интенсивного выпасания скота узнала очень больштх трансформаций. Теперь только степные заповедники ещё могут дать впечатление о том биологическом разнообразии, что было тут когда-то. Каждый степной заповедник – это эталон природы, по которому человек должен время от времени сверять свою деятельность. Особенно это касается грунтов, физико-химические, гидрологические, микробиологические и другие особенности которых значительно ухудшились вследствие сельскохозяйственного использования. До какого уровня и как их можно улучшить, могут дать ответ лише грунтовые эталоны. В Украинском степном природном заповеднике представлено 23 эталонные типы и разницы почв.
Природная растительность в заповеднике представлена лесами, чагарниками, степями, лугами, болотами. В заповеднике охраняется 3 лесные, 15 степных и 1 водная формации, которые занесены в Зеленую книгу Украины.
Общее количество видов сосудистых растений тут составялет 1064. Из них в “Хомутовской степи” произростает – 604, “Каменных могилах” – 468, “Меловой флоре” – 490, “Михайловской целине” – 531 вид. Среди этих растений хвощеподобные – 3 вида, папоротниковоподобных – 8 видов, голосеменных – 3 вида, покрытосеменных – 1050 видов. Из несосудистых растений в заповеднике произростает 103 вида мохоподобных, 145 видов лишайников. Также тут насчитывается 110 видов настоящих грибов. В Европейский красный список внесено 11 видов растений: астрагал шерстистоцветковый, гисоп меловой, дрок донской, калофака волжская, карагана скифская, ковыль Залесского, ластовень азовской, пирей ковылолистый, ранник меловой, гвоздика ланцетная и т.д. В Красную книгу Украины занесено 58 видов растений: василёк ненастоящебледночешуйчастый и Талиева, шафран сетчастый, дельфиний ярко-красный, дворядник меловой, коручка тёмно-красная, рябчик руский, косарики тонкие, гисоп меловой, сморшик степной, гнездовка обычный, пиония тонколистая, сосна меловая, ранник меловой и др. В заповеднике охраняются 45 эндемичных видов растений.
Особенная гордость Украинского степного природного заповедника – ковыль, который тут насчитывает 14 видов. По этим показателем он не имеет себе равных в мире.
Разнообразен в заповеднике и животный мир. Общее количество видов природной фауны, которые проживают в заповеднике, составляют около 7300 видов. Наибольшим разнообразием отличаются насекомые, которых тут насчитывет около 6000 видов и паукоподобные – около 1000 видов. Из хребетных животных в заповеднике отмечено 15 видов рыб, 9 – земноводных, 6 – пресмыкающихся, 190 – птиц и 54 вида млекопитающих. В Европейский красный список внесено 12 видов местных животных: слепак обыкновенный, перевязка обычная, могильник, дрофа (пролётный вид), деркач, пиявка медицинская, кузнечик-толстун степной, дыбка степная, мнемозина, поликсена и др.; в Красную книгу Украины – 45 видов: хорёк степной, ёж ушастый, гадюка степная, полоз жёлтокрасный, медянка, горностай, норка обыкновенная, барсук, овсянка чёрноголовая; очень много бесхребетных животных: бражник мертвая голова, ведмедка Гера, усач земляной крестоносец, шмель глинистый, шмель пахучий, дыбка степная, кузнечик-толстун степной, ксилокопа фиолетовая и др.
Значительное количество редких птиц встречается тольео зимой или при перелётах весной и осенью (сорокопуд серый, дрофа, подорлик большой, орёл степной, орёл-карлик, лунь полевой, кроншнеп большой, змееед, журавль степной).
Каждое из отделений Украинского степного природного заповедника имеет свои особенные ценности, является оригинальным и неповторимым.
“Хомутовская степь” – это море ковыля с белыми шарами катрана татарского и голубыми пятнами шалфея пониклого и сухостепного, жёлтыми куртинами цветущих калофаки волжской и вайды красочной, сине-фиолетовых кустов железняка и зелёные злаков. Только тут на площади всего 1030,4 га можно увидеть 12 видов ковыля: ковыль Лессинга, тирсу, Граффа, азовский, Браунера, отделённый, узколисый, странный, пушистолистый, обманный, украинский и шереховатый. Незабываемое впечатление составляют в мае десятки гектаров ярко-красной пионии тонколистой. Особенно большие площади её на прибалковом склоне балки Брандта северной экспозиции. В “Хомутовской степи” растёт также три вида тюльпанов: Шренка, змеелистый и дубравный. Заслуживает внимания природный участок тюльпана, который пребывает на стадии видообразования. На нём проводятся наблюдения уже на протяжении 27 лет.
“Каменные могилы” – горная страна среди нераспаханной равнины. Только в этом месте растут такие известные узколокальные эндемики, как деревий голый и василёк ненастоящебледочешуйчатый. В ущельях скал нашли приют 8 видов папоротников – представителей северной флоры. Вызывают восхищение полянки косариков тонких и орхидей пахучей и блошичной на небольших низинах, а весной – золотистые веночки авринии скалистой, которые венчают горы.
“Каменные могилы” – это ещё и уникальный геологический памятник, которые в нетронутом состоянии сохранились до наших дней.
“Меловая флора” – фактически единственный значительный по размерам заповедный участок кретофильной флоры в Украине, который сохранились в удовлетворительном состоянии. Заповедник расположен на правом крутом берегу реки Северский Донец между сёлами Закатное и Пискуновка. Лесные группировки в этом отделении занимают площадь 344 га, половина её относится к сосне меловой, а половина – к байрачным дубравам. Из кретофильных видов выделяются дворядник меловой, дрок донской, гисоп меловой, громовик донской, колокольчик меловой, ранник меловой, шоломница меловая.
“Михайловская целина” является единственным в Украинн заповедным участком луговой степи в зоне Лесостепи. Из видов, занесённых в Красную книгу Украины, тут растут астрагал шерстистоцветуший, брандушка разноцветная, пальчатокоринник майский, рябчик руский, косарики тонкие, петушки боровые, сон чернеющий, морщинник степной и три вида ковыля: тирса, перьистый и узколистый.
Сотрудниками заповедника вместе с учёными институтов ботаники и зоологии НАН Украины проводится большая научная работа по изучению структуры и функций степних экосистем, а также их изменений в результате хозяйственной деяльности человека. В заповеднике работают биологи, геологи, историки, проходят практику студенты вузов Украины.
Взято с УкраїнаІнкогніта
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. – Асканія-Нова, 2006. т.8.
*Фіцайло Т.В. СИНТАКСОНОМІЯ ЧАГАРНИКОВОЇ РОСЛИННОСТІ (КЛАС RHAMNO-PRUNETEA RIVAS GODAY ET CARB., 1961) ВІДДІЛЕННЯ “КАМ’ЯНІ МОГИЛИ” УКРАЇНСЬКОГО СТЕПОВОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА
Тимошенков В. Редкие наземные млекопитающие заповедника Хомутовская степь в условиях антропогенного пресса. //Фауна в антропогенному ландшафті / Під ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2006. — 245 с. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 8).
Тімошенков В. Перспективи існування степового тхора (Mustela eversmanni Lesson, 1827) у Хомутовському степу. С. 89–92. // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, N 17 (матеріали ХІ Теріологічної школи та IV Ужгородських ентомологічних читань. За ред. Ігоря Загороднюка)
Тимошенков В. А. Хищные млекопитающие заповедника “Хомутовская Степь”. C. 192–194. // Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія Біологічні науки, 2002, № 1 (45). — 241 с.
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. – Асканія-Нова, 2007. т.9.
*Тімошенкова. В.В. DELPHINIUM PUNICEUM PALL. У ВІДДІЛЕННІ “ХОМУТОВСЬКИЙ СТЕП” УКРАЇНСЬКОГО СТЕПОВОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна.: ЗАПОВІДНА СПРАВА, СТЕПОВЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. – Асканія-Нова, 2008. т.10.
*Ткаченко В.С. СИНФІТОІНДИКАЦІЯ САМОРОЗВИТКУ І БІФУРКАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ СТРУКТУРОГЕНЕЗУ ФІТОСИСТЕМ ХОМУТОВСЬКОГО СТЕПУ
*Ткаченко В.С., Лисенко Г.М. АВТОГЕНЕЗ ФІТОСИСТЕМ АБСОЛЮТНО ЗАПОВІДНОЇ ДІЛЯНКИ ХОМУТОВСЬКОГО СТЕПУ
Лиманский С.В. Заповедник «Меловая флора» перед угрозой пожара// Степной бюлетень. №32 лето 2011
