Cтепи України

Оголошений рішенням Київської обласної ради 23 скликання від 17.02.2000 р. №168-10-ХХІІІ на площі 5148,7 га.

Природна рослинність РЛП “Трахтемирів” значно трансформована внаслідок антропогенної діяльності та ерозійних процесів. Ділянки лучних степів збереглись на верхніх
Заповідне урочище “Великі валки” знаходиться на північно-східній окол. с. Трахтемирів; це ділянка з старовинним валом, порослим Stipa capillata. В заповідному урочиші “Мушина гора”, що розташоване на південній окол. с. Трахтемирів, на південному схилі пагорба зберігся фрагмент цілинного лучного степу з участю S. capillata. В урочищах “Монастирьок” (на північ від с. Луковиця), “Зарубинці” (на північний схід від с. Луковиця), на лучно-степовому схилі між лісовими урочищами “Попів ліс” та “Липки” (на південний захід від с. Ромашки) також представлені угруповання з участю S. capillata. Лучно-степові угруповання трапляються ще в урочищі “Городок” (південніше с. Григорівка), на пагорбі-останці – гора “Баштанище” на південно-західній окол. с. Малий Букрин.

Рослинність представлена угрупованнями формацій Botriochloeta ischaemi, Festuceta valesiacae, Poeta angustifoliae, Stipeta capillatae.

Угруповання формації Stipeta capillatae предствалені асоціаціями Stipetum (capillatae) caricosum (praecocis), S.c. festucosum (valesiacae), S.c. purum, Stipetum (capillatae) botriochlosum (ischaemi), S.c. elytrigiosum (repentis).

В лучно-степових угрупованнях зростає 19 рідкісних видів рослин: Adonis vernalis, Agropyron pectinatum (Bieb.) Beauv. (житняк гребінчастий), Aster bessarabicus, Anemone sylvestris, Crambe tataria Sebeak (катран татарський), Galatella linosyris, G. villosa (L.) Rchb. f. (солонечник волохатий), Dianthus membranaceus, D. euponticus, Fritillaria ruthenica, Melica transsilvanica Schur (перлівка трансільванська), Pulsatilla pratensis, Stipa capillata, Echinops sphaerocephalus L. (головатень круглоголовий), Gypsophilla paniculata, Salvia nutans, Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. Ex. Czern. (жовтозілля дніпровське), Tragopogon ucrainicus Artemcz. (козельці українські), а в екотоні між лісовими та лучно-степовими угрупованнями – Iris hungarica.

Останнім часом в РЛП “Трахтемирів”, у зв’язку з вивільненням частини площ з сільськогосподарського використання, спостерігаються демутаційні зміни в напрямку відновлення лучно-степової рослинності. Рослинний покрив лучно-степових ділянок на території РЛП “Трахтемирів” необхідно оберігати від пошкоджень дикими кабанами та проводити періодичне видалення порослі деревних порід (Гриценко, 2007).

В умовах припинення господарської діяльності на Букринському півострові тутешня фауна переживає справжній розквіт. Прогресуюче самовідновлення степових лук на місці агроценозів перетворює їх в чи не найважливіші резервати для існування великої кількості червонокнижних комах. Тут зустрічаються рідкісні коники: пилкохвіст український (Poecilimon ukrainicus) та дибка степова (Saga pedo), жуки: самітник (Osmoderma eremita) та вусач земляний-хрестоносець (Dorcadion equestre), метелики: махаон (Papilio machaon), подалірій (Iphiclides podalirius), поліксена (Zerynthіa polyxena) та мнемозина (Parnassius mnemosyne), перетинчастокрилі: бджола-тесляр фіолетова (Xylocopa violaceae) та звичайна (X. valga). Трахтемирів є однією з найпівнічніших точок поширення зеленої ящірки (Lacerta viridis), дуже важливий для збереження червонокнижної неотруйної змії – мідянки (Coronella austriaca) та меланістичної форми гадюки Нікольського (Vipera berus nikolskii).

На території парку, окрім сіруватня (Halieetus albicilla), що гніздує на одному з берегів водосховища, постійно тримаються підорлик малий (Aquilla pomarina), кулик-сорока (Haematopus ostrolegus). В гніздовий період тут відмічається перебування найбільшої сови – пугача (Bubo bubo). Усі ці птахи занесені до Червоної книги України.

Під час весняних та осінніх міграцій тут трапляються також такі червонокнижні птахи: орел-карлик (Hieraaetus pennatus), скопа (Pandion halietus), балабан (Falco cherrug), змієїд (Circaetus gallicus), сапсан (Falco peregrinus) та беркут (Aquilla chrysaetos).

В фауні ссавців «Трахтемирова» наявні декілька дуже цікавих видів. Перш за все це рідкісний мешканець цілинних степів – сліпак подільський (Spalax podolicus). В ярах урочища звичайним є борсук (Meles meles), а вздовж узбережжя водосховища – видра (Lutra lutra). На заплавних ділянках зустрічається горностай (Mustela erminea). Окрім цих червонокнижних ссавців урочище населяють п’ять видів кажанів: нетопир лісовий (Pipistrellus nathusii), нетопир малий (Pipistrellus pipistrellus), кажан пізній (Eptesicus serotinus), вечірниця дозірна (Nyctalus noctula) та нічниця водянa (Myotis daubentoni).
Додаткові відомості щодо даного об’єкту можна знайти у (Науково-проектне обґрунтування.., 1995).