RSS

Створена рішенням четвертої сесії Київської обласної ради XXIV скликання від 24.10.2002 на площі 3.0 га на території Великосолтанівської сільської ради.

Територія представляє собою крутий (45-50°) південно-східний схил пагорба, вкритий лучно-степовою рослинністю.

У середній та верхній частинах схилу переважають угруповання формації Festuceta valesiacae. Кількість видів – 28-40. З кущів трапляються Chamaecytisus austriacus та Genista tinctoria L. (дрік красильний). Загальне проективне покриття травостою – 90-95 %. Вертикальна диференціація виражена не чітко. В І під’ярусі відмічені Elytrigia intermedia (до 20 %), Е. repens, Calamagrostis epigeios, Filipendula vulgaris Moench. (гадючник звичайний), Salvia pratensis. Основу II під’ярусу складає Festuca valesiaca, з видів різнотрав’я часто трапляються Galium verum (до 15%), Adonis vernalis (менше 1%), Agrimonia eupatoria L. (парило звичайне), Asperula cynanchica L. (маренка рожева), Astragalus cicer L. (астрагал нутовий), Campanula sibirica L. (дзвоники сибірські), Eryngium campestre, E. planum, Falcaria vulgaris, Hypericum perforatum L. (звіробій звичайний), Knautia arvensis (L.) Coult. (свербіжниця польова), Medicago romanica, Onobrychis arenaria (Kit.) DC. (еспарцет піщаний), Origanum vulgare, Potentilla argentea L. (перстач сріблястий), P. neglecta Baumg. (перстач непомітний), Trifolium alpestre, T. montanum, Scabiosa ochroleuca L. (скабіоза блідожовта), Stachys recta, Thalictrum minus, Veronica incana, V. spicata L. (вероніка колосиста) та ін. III під’ярус утворений Carex humilis (5-10 %), Fragaria viridis, Teucrium chamaedrys, Thymus marschallianus Willd. (чебрець Маршала). Виділяються асоціації Festucetum (valesiacae) calamagrostidosum (epigeoris), F.v. caricosum (humilis), F.v. elytrigiosum (intermediae), F.v. elytrigiosum (repentis), F.v. galiosum (veri).

В.В. Гриценко тут виявлено 140 видів вищих судинних рослин, у тому числі 5 рідкісних видів флори лучних степів Київського плато: Anemone sylvestris, Carex humilis, Dianthus membranaceus, Gypsophilla paniculata, Pulsatilla pratensis та підтверджено місцезростання Adonis vernalis, яке наводилось для цієї території раніше.

На основі наукових обґрунтувань та рекомендацій створених В.В. Гриценко та ін. цю ділянку лучного степу було взято під охорону і створено тут ботанічну пам’ятку природи “Омелькова гора” (Гриценко, 2007).