Cтепи України

Оголошений Рішенням 16 сесії 21 скликання Київської обласної ради 10.03.1994р.

Територія заказника являє собою ділянку схилів корінного берега та притерасної заплави р. Стугна біля с. Копачів Обухівського району. Площа заказника – 30 га. Схили берегів річки частково заліснені протиерозійними насадженнями із білої акації (робінії) (Robinia pseudoacacia L.), шовковиці (Morus nigra L.) та абрикосів (Armeniaca vulgaris L.). Часково на схилах здійснено і терасування.
Територія заказника являє собою ділянку схилів корінного берега та притерасної заплави р.Стугна біля с.Копачів Обухівського району. Площа заказника – 30 га. Схили берегів річки частково заліснені протиерозійними насадженнями із Robinia pseudoacacia L. (білої акації (робінії)), Morus nigra L. (шовковиці) та Armeniaca vulgaris L. (абрикос). Часково на схилах здійснено і терасування.
Територія представляє собою ділянку схилів корінного берега та предтерасся заплави р. Стугна. Для найбільш підвищених елементів рельєфу характерні лучно-степові угруповання. Лучно-степова рослинність представлена угрупованнями формацій Poeta angustifoliae, Calamagrostideta epigeii, Festuceta valesiacae, Stipeta capillatea.

Угруповання формації Poeta angustifoliae займають переважно середні частини схилів різних експозицій крутизною 20-30°. На 100 м2 – 20-30 видів рослин. В І під’ярусі відмічені Calamagrostis epigeios (L.) Roth (куничник наземний), Elytrigia repens (L.) Nevski (пирій повзучій), Salvia pratensis L. (шавлія лучна). Основу II під’яруса складає Poa angustifolia L. (тонконіг вузьколистий) з участю Festuca valesiaca Gaud. (костриця валійська) та видів різнотрав’я: Anthyllis macrocephala Wend. (заяча конюшина багатолиста), Gallium verum L. (підмаренник справжній), Gypsophilla paniculata L. (лещиця волосиста), Medicago romanica Prod. (люцерна руменська), Thalictrum minus L. (рутвиця мала), Trifolium alpestre L. (конюшина альпійська), T. montanum L. (конюшина гірська) . III під’ярус сформований слабо. Виділяються асоціації: Poetum (angustifoliae) calamagrostidosum (epigeois), P.a. elytrigiosum (repentis), P.a. festucosum (valesiacae), P.a. medicagosum (romanicae), P.a. salviosum (pratensis).

Угруповання формації Festuceta valesiacae займають верхні частини схилів різних експозицій. На 100 м2 – 25-28 видів рослин. В чагарниковому ярусі трапляється Chamaecytisus austriacus (L.) Link. (зіновать австрійська). І під’ярус сформований Elytrigia intermedia (Host) Nevski (пирій середній), Е. repens, Stipa capillata L. (ковила волосиста), Salvia pratensis. II під’ярус утворений Festuca valesiaca та видами різнотрав’я: Medicago romanica, Adonis vernalis L. (горицвіт весняний) , Eryngium campestre L. (миколайчики польові) , Galium verum, Trifolium montanum, Veronica incana L. (вероніка сива) та ін. III під’ярус складають Fragaria viridis Duch. (суниці зелені), Teucrium chamaedrys L. (самосил гайовий) , Carex humilis Leys. (осока низька). Виділяються асоціації Festucetum (valesiacae) elytrigiosum (intermediae), F.v. medicagosum (romanicae), F.v. salviosum (pratensis), F.v. stiposum (capillatae).

З рідкісних видів в околицях с. Копачів зростають такі: Adonis vernalis, Carex humilis, Dianthus membranaceus Borb. (гвоздика перетинчаста), Gypsophilla paniculata, Stipa capillata, Anemone sylvestris L. (анемона лісова), Lathyrus lacteus (M. Bieb.) Wissjul. (чина молочна), Linum austriacum L. (льон австрійський), Ornithogalum kochii Parl. (рястка Кочі), Phlomis pungens Willd. (залізняк колючий), Ranunculus illyricus L. (жовтець ілірійський), Salvia nutans L. (шавлія поникла). Таким чином, лучно-степові угруповання заказника становлять значну фітосозологічну цінність (Гриценко В.В., 2007).

У трав’янистому покриві на схилах переважають остепнені луки із невеликими ділянками степів. Найбільші площі займають угруповання Elytrigia repens, Poa angustifolia. У цих угрупованнях добре виявлене флористичне ядро лучностепових видів, таких як Verbascum phoeniceum L. (дивина фіолетова), Eryngium planum L. (миколайчики плоскі), Veronica austriaca L. (вероніка австрійстка), Stachys recta L. (чистець прямий), Falcaria vulgaris Bernh. (різак звичайний), Carnila biebirstienii Benh. ex. Hornem (відкатник Біберштейна). На найвищій ділянці, що має народну назву «Шпиль», виявлені угруповання Stipa capillata, що занесена до Червоної книги України. Дана точка є одним з найбільш північних пунктів виявлення виду. Також на ділянці зростають рідкісні для Київщини степові види, такі як Salvia nutans, Ranunculus illyricus, Asparagus polyphiyllus Stev. (холодок багатолистий). Також великі популяції утворюють Chаmaecytisus austriacus, Origanum vulgare L. (материнка звичайна), Medicago romanica, Falcaria vulgaris, Thalictrum minus. Загалом лучно-степові схили відзначаються великим різноманіттям флори.

Відкриті схили з окремими деревами та чагарниками є місцем мешканням зайця сірого (Lepus europaeus), крота (Talpa europaea), козулі європейської (Capreolus capreolus), ряду видів полівок. Звичними видами птахів на ділянці є щеврик лісовий (Anthus trivialis), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella), славка сіра (Silvia communis). Плазуни представлені лише одним, проте дуже чисельним видом – ящіркою прудкою (Lacerta agilis).