Територія гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення „Кошівські джерела” площею 178,9 га являє собою балку, розташовану в адміністративних межах Кошівської сільської ради Тетіївського району Київської області. Дана територія відноситься до земель запасу Кошівської сільської ради.
На днищі балки роташовано ряд ставків, деякі з яких на даних час використовуються для риборозведення. У зв’язку із цим ставки, розташовані у днищі балки не включаються у межі проектованої пам’ятки природи.
На території балки розташований ряд природних джерел, що потребують розчистки та збереження.
Благополучне існування даних джерел залежить від гідрологічного режиму території, який формується завдяки лучним, частково залісненим схилам балки.
За геоботанічним районуванням територія проектованої пам’ятки природи належить до Фастівського району Старокостянтинівсько-Білоцерківського округу Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області.
Рослинність пам’ятки природи представлена справжніми та болотистими луками. По схилам та на дні поодиноко зустрічаються дерева груші, серед чагарникової рослинності – верба попеляста, зіновать руська та дрік красильний. Серед трав’янистих рослин (злакових) переважають угруповання вівсяниці лучної, тонконогу лучного та пирію повзучого, грястиці збірної, куничника наземного. На бідніших ґрунтах поширені угруповання лисохвосту та тимофіївки лучних. Флористичне ядро таких лук найбагатше. Найчастіше тут зустрічаються такі лучні види: волошка лучна, конюшини альпійська та лучна, шавлія лучна, деревій майже звичайний, перстач піщаний, жовтеці їдкий та багатоквітковий, суховершки звичайні, подорожники ланцетолистий та середній, нечуйвітер волохатий, кульбаба лікарська, чебрець Маршалла, вероніка дібровна, полин звичайний, суниці зелені, підмаренник справжній, китятки звичайні, куряча сліпота звичайна, морква дика, гадючник шестипелюстковий, мишачий горошок, віскарія звичайна, синяк звичайний, миколайчики плоскі тощо. У травостої також присутні такі мало чисельні тут види, як первоцвіт весняний, козелець лучний. У комплексі зі справжніми луками, на дні балки, на зволожених ділянках прилеглих до водойм, сформувалися болотисті луки. Вони представлені угрупованнями осоки гострої, рідше лепешняку великого, рогозу тонколистого, коронарії зозулячої. Флористичне ядро в них утворюють такі гідрофільні види, як гадючник в’язолистний, щавель кінський, хвощ річковий, плакун верболистий, вербозілля звичайне тощо.
Голова ВГО „Національний екологічний центр України” І.П. Сіренко
Командир Дружини охорони природи „Зелене Майбутнє” М.В. Богомаз
