Cтепи України

Оголошений Рішенням 6 сесії 23 скликання Київської обласної ради 02.02.1999р.

Урочище «Тулинецькі переліски» є найбільшим осередками степової рослинності на Київщині. Площа становить 88 га. Урочище розміщене у Миронівському районі, між селами Тулинці, Македони та Шандра. в басейні р. Шевелуха, вкритих лучно-степовою рослинністю, серед яких найбільш флористично багатою є “Лиса Гора”. Абсолютні висоти – близько 200 м н.р.м. Значна крутизна схилів (20-45°) унемжливлює господарське використання території та обмежує випас худоби. У зв’язку з чим тут добре зберігся первинний рослинний покрив лучних степів та значна кількість рідкісних видів рослин.
Флористичні особливості цієї лучно-степової ділянки були описані М. М. Бортняком та співавторами (Бортняк та ін., 1993), які відмітили тут ряд рідкісних видів рослин та домінуючі види. Фрагментарні відомості про рідкісні види рослин наводились і в інших працях.

Характеристика лучно-степової рослинності ботанічного заказника “Тулинецькі переліски” (за еколого-фітоценотичною класифікацією). Лучні степи представлені угрупованнями формацій Botriochloeta ischaemi, Bromopsideta inermis, Calamagrostideta epigeii, Cariceta humilis, Festuceta valesiacae, Poeta angustifoliae, Stipeta capillatae, Stipeta pennatae. В урочищі поширені також корневищно-злакові угруповання формації Elytrigieta repentis, які формують більш мезофітні, перехідні до лук фітоценози.

Угруповання формації Bortriochloeta ischaemi займають значні площі, вони приурочені до верхніх і середніх частин схилів західної та прилеглих експозицій. На 100 м2 налічується 20-30 видів рослин. Загальне проективне покриття травостою високе – 80-95%. Його основу складає рихлодернинний злак, ксерофіт Botriochloa ischaemum (L.) Keng (бородач звичайний). Виділяються асоціації: Botriochloetum (ischaemi) elytrigiosum (repentis), В.і. festucosum (valesiacae), В.і. poosum (angustifoliae), B.i. purum, B.i. stiposum (capillatae).

В угрупованнях формації Bromopsideta inermis загальне проективне покриття травостою становить до 90 %. Основу травостою складає кореневищний злак, мезофіт Bromopsis inermis (Leys.) Holub. Співдомінантами також виступають кореневищні злаки: мезофіт Calamagrostis epigeios та ксеромезофіт Poa angustifolia; характерна участь мезофіту Efytrigia repens та ксеромезофіту Efytrigia intermedia. Виділяються асоціації: Bromopsidetum (inermis) calamagrostidosum (epigeioris), B.i.poosum (angustifoliae).

Угруповання формації Calamagrostideta epigeioris займають значні площі. На 100 м2 нараховується 20-30 видів рослин. Загальне проективне покриття травостою високе – 80-100 %. Його основу складає кореневищний мезофіт Calamagrostis epigeios. На поверхні ґрунту відмічений шар мертвої підстилки товщиною до 15 см. Виділяються асоціації:
Calamagrostidetum (epigeioris) bromopsidosum inermis, C.e. elytrigiosum intermediae), C.e. elytrigiosum (repentis), C.e. poosum (angustifoliae), C.e. purum.

Формація Cariceta humilis представлена асоціацією Cariceta (humilis) stiposum (pennatae), яка займає верхню частину схилу південно-східної експозиції на “Лисій Горі”. В угрупованні нараховується близько 50 видів рослин. Загальне проективне покриття травостою становить 70-80%. Основу травостою складає мезоксерофітна дернинна осока Carex humilis (до 60 %). Співдомінантом виступає щільнодернинний злак, мезоксерофіт Stipa pennata L.

Угруповання формації Festuceta valesiacae трапляються по схилах фрагментами. В угрупованнях в середньому – 25-35 видів рослин. Загальне проективне покриття травостою – 70-90 %, основу складає щільнодернинний злак, ксерофіт Festuca valesiaca (до 60 %). Виділяються асоціації: Festucetum (valesiacae) botriochloosum (ischaemi), F.v. bromopsidosum (inermis), F.v. calamagrostidosum (epigeioris), F.v. caricosum (praecocis), F.v. elytrigiosum (intermediae), F.v. elytrigiosum (repentis), F.v. fragariosum (viridis), F.v. poosum (angustifoliae), F.v. punun, F.v. salviosum (pratensis), F.v. stiposum (capillatae), F.v. stiposum (pennatae), F.v. thymosum (marschattiani).

Угруповання формації Poeta angustfoliae займають переважно середні частини схилів різних експозицій. На 100 м2 нараховується 25-35 видів рослин. Загальне проективне покриття травостою – 80-90 %. Його основу складає кореневищний злак, ксеромезофіт Poa angustifolia. Виділяються асоціації: Poeta (angustufoliae) bromopsidosum (inermis), P.a. calamagrostidosum (epigeioris), P.a. caricosum (praecocis), P.a. efytrigiosum (repentis), P.a. festucosum (valesiacae), P.a. medicagosum (romanicae), P.a. salviosum (pratensis), P.a. stiposum (capillatae), P.a. stiposum (pennatae).

Угруповання формації Stipeta capillatae приурочені до верхньої, рідше середньої частин схилів південної та прилеглих експозицій на “Лисій Горі” й займають площу в кілька гектарів. На 100 м2 – близько 40 видів. Загальне проективне покриття травостою – 80-95 %. Основу травостою складає щільнодернинний злак, ксерофіт Stipa capillata (до 60 %), значний відсоток припадає на види різнотрав’я. Виділяються асоціації: Stipetum (capillatae) botriochlosum, S.c. bromopsidosum (inermis), S.c. festucosum (valesiacae), S.c. poosum (angustifoliae), S.c. purum, S.c. salviosum (nutantis).

Угруповання формації Stipeta pennatae приурочені до платоподібної вершини “Лисої Гори”, до верхньої частини схилів західної, південно-західної, південної та південно-східної експозицій на цій же горі й займають площу в кілька гектарів. На 100 м2 нараховується близько 50 видів рослин. Загальне проективне покриття травостою – 80-90 %. Його основу складає щільнодернинний злак, мезоксерофіт Stipa pennata; у травостої значна участь видів різнотрав’я. Виділяються асоціації: Stipetum (pennatae) caricosum (humilis), S.p. elitrigiosum (intermediae), S.p. festucosum (valesiacae), S.p. poosum (angustifoliae), S.p. purum, S. p. salviosum (nutantis).

Таким чином, лучно-степова рослинність ботанічного заказника “Тулинецькі переліски” представлена 8 формаціями та 57 асоціаціями. Найбільш флористичне багатими є угруповання формацій Stipeta pennatae та Cariceta humilis, в яких нараховується близько 50 видів рослин.

У флористичному складі лучно-степових угруповань ботанічного заказника “Тулинецькі переліски” нараховується 342 види вищих судинних рослин, які відносяться до 200 родів З родин. Кількість видів складає близько 60 % флори лучних степів Київського плато.

Тут зростає 26 рідкісних видів: Adonis vernalis, Anemone sylvestris, Aster bessarabicus Bernh. ex. Rehb. (айстра бесарабська), Astragalus dasyanthus Pall. (астрагал шерстистоквітковий), Carex humilis, Cerasus fruticosa (Pall.) Woronow (вишня степова), Clematis integrifolia L. (ломиніс цілолистий), Dianthus membranaceus, Galatella linosyris (L.) Rchb. (солонечник звичайний), Gipsophila paniculata, Linum flavum L. (льон жовтий), Pedicularis kaufmannii Pinzg. (шолудивник Кауфмана), Pulsatilla pratensis (L.) Mill. (сон лучний), Salvia nutans, Stipa capillata, S. pennata, Dianthus euponticus Zapal. (гвоздика несправжньобородата), Eremogone micradenia(P. Smirn.) Ikonn. (еремогоне лучностепова), Gentiana cruciata L. (тирлич хрещатий), Iris hungarica Waldst. & Kit. (півники угорські), Ranunculus illyricus, Scorzonera purpurea L. (скорцонера пурпурова), Seseli campestre Besser (жабриця рівнинна), Spiraea litwinowii Dobrocz. (таволга Літвинова), Syrenia cana (Piller & Mitterp.) Neilr. (сіренія сиза), Taraxacum serotinum (Waldst. & Kit.) Poir (кульбаба пізня).

Серед них до Червоної книги занесені Stipa pennata, Stipa capillata, Astragalus dasyanthus, Pulsatilla pratensis, Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng. (брандушка різнокольорова) та рідкісні для Середнього Подніпров’я Adonis vernalis, Fritillaria ruthenica Wikstr. (рябчик руський), Hyacenthella leucophaea (C. Koch.) Shur. (гіацинтик блідий), Linum flavum, Carex humilis, Allium flavescens Bess. (цибуля жовтіюча), Pedicularis kaufmanii та ін.

У ботанічному заказнику “Тулинецькі переліски” представлені угруповання, внесені до Зеленої книги: Cariceta humilis, Stipeta capillatae, Stipeta pennatae Зеленая книга, 1987). Рослинний покрив ботанічного заказника “Тулинецькі переліски” можна вважати еталоном лучних степів Київського плато (Гриценко, 2007).