Cтепи України

Знаходиться на території Західного Поділля, у лісостеповій зоні на південному сході Тернопільської області. Філія заповідника “Кременецькі гори” озташована у північній частині області. Заповідник розташований в центральній частині Товтрової гряди, яка є залишком бар’єрного рифу, що існував прибережних водах теплого Сарматського моря 15-20 млн. років тому. Товтри збереглися в їх первісному стані з характерними ознаками і формами.

Організований згідно із постановою Ради Міністрів УРСР від 8 лютого 1990 року № 25 “Про створення державного заповідника “Медобори”. Указом Президента України від 29 вересня 2000 року № 1095/2000 “Про розширення природного заповідника “Медобори” територія заповідника розширена до 10516,7 га.
До складу заповідника увійшла найкраща найбільш монолітна та залісення частина Товтрового кряжу і віддалені від основного пасма окремі товтри з степовою рослинністю. До філіалу – фрагмент Кременецького кряжу.

Товтрова гряда – лінійно-витягнуте з північного заходу на південний схід горбисте пасмо, яке тягнеться від с. Підкамінь Львівської обл. через Тернопільську і Хмельницьку області, Молдову до Румунії. За походженням це давній бар’єрний риф, складений рештками міоценових водоростей, моховаток, коралів, червів та інших колоніальних організмів, які розвивалися в прибережних водах теплого сарматського моря 15-20 млн. років тому. Товтри збереглися на поверхні землі в їх первісному стані. У рельєфі вони виступають смугою вузьких горбистих кряжів, ізольованих горбів, гребенів, які піднімаються над навколишньою територією на 60-100 метрів.

Значна частина заповідника (більше 93 %) вкрита дубово-грабовими лісами, грабого-дубовими, дубово-грабово-ясеневими та дубово-буковими лісами. Наявні чисті бучини незначної площі, східна межа поширення яких проходить саме у заповіднику. У підліску переважають бруслина європейська (Evonymus europaea) та бородавчаста (Evonymus verrucosa Scop.), калина (гордовина) цілолиста (Viburnum lantana L.), ліщина звичайна (Corylus avellana L.), глід колючий (Crataegus oxyacantha L.). Незначними за площею є ділянки степової, скельної та лучно-степової рослинності. Серед трав’яних рослин заповідника багато рідкісних, реліктових, ендемічних видів. На території заповідника росте 130 регіонально-рідкісних видів та 37 видів рослин, внесених до Червоної книги України. Серед них цибуля ведмежа (Allium ursinum L.), астранція велика (Astrantia major L.), відкасник осотовидний (Carlina cirsioides Klok), булатка великоквіткова (Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce), зіновать біла (Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm.), зіновать Блоцького (Chamaecytisus blockianus (Pawl.) Klaskova), зіновать подільська (Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova), шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus Herb.), зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Reihenb.) P.F.Hunt et Summerhayes), ясенець білий (Dictamnus albus L.), змієголовник австрійський (Dracocephalum austriacum L.), коручка черемниковидна (Epipactis helleborine (L.) Crantz.), коручка болотна (Epipactis palustris (L.) Crantz.), коручка пурпурова (Epipactis purpurata Smith), молочай волинський (Euphorbia volhynica Bess ex Szaf. Kulcz. et Pawl.), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.), лілія лісова (Lilium martagon L.), зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata (L.) R. Br.), лунарія оживаюча (Lunaria rediviva L.), гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.), любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.), любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha (Cust.) Relchenb.), сон великий (Pulsatilla grandis Wend.), шавлія кременецька (Salvia cremenecensis Bess.), шиверекія подільська (Schivereckia podolica Andrz.  ex DC.), скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq), ковила волосиста (Stipa capillata L.), ковила пірчаста (Stipa pennata L.).

У межах заповідника трапляються рослинні угрупування, внесені до Зеленої книги України, зокрема формації ковили волосистої (Stipetta capillatae), ковили пірчастої (Stipeta pennatae), осоки низької (Cariceta humilis), асоціації грабово-дубового лісу волосистоосокового та яглицевого (Carpineto-Quercetum caricosum (pilosae), Carpineto- Quercetum aegopodiosum), асоціації мішаних дубових лісів левурдових з цибулею ведмежою (Mixeto-Quercetum (roboris) alliosum (ursini).
На території заповідника трапляються усі фонові види Подільсько-Придністровського зоогеографічного району. Із фауни безхребетних на сьогодні виявлено близько 1300 видів комах, з яких 22 внесено до Червоної книги України. Серед них жук-олень (Lucanus cervus), жук-самітник (Osmoderma eremita), мнемозина (Parnassius mnemosyne), махаон (Papilio machac), вусач мускусний (Aronia moschata), сатурнія руда (Aglia tau), райдужниця велика (Apatura iris), джміль моховий (Bombus  muscorum), стрічкарка блакитна (Catocala fraxini), стрічкарка орденська малинова (Catocala sponsa), стрічкарка тополева (Limenitis populi), ксилокопа звичайна, бджола-тесляр звичайний (Xylocopa valga), ксилокопа фіолетова, бджола-тесляр фіолетовий (Xylocopa violaceae) та інші.
Із хребетних на даний час на заповідній території зустрічаються 9 видів риб, 11 земноводних, 7 – плазунів, із яких мідянка (Coronella austriaca) – вид, що внесений до Червоної книги України. Птахи є найчисельнішою групою хребетних у заповіднику, їх нараховується 182 види. В основному це типові для даної території представники, серед них є 14 видів, внесених до Червоної книги України. Це малий підорлик (Aquila pomarina), великий підорлик (Aquila clanga), орел-карлик (Hieraaetus pennatus), лунь польовий (Circus cyaneus), сокіл-сапсан (Falco prregrinus), пугач (Bubo bubo),  скопа (Lanius excubitor), сипуха (Tuto alba), сова довгохвоста (Strix uralensis), гоголь (Bucephala clangula), лелека чорний (Ciconia nigra), журавель сірий (Grus grus), сорокопуд сірий (Lanius excubitor) та ін. Ссавці у заповіднику представлені 46 видами. Звичайними тут є гризуни та хижі. Із більших звірів тут можна зустріти зайця сірого (Lepus europaeus), білку звичайну (Sciurus vulgaris), лисицю звичайну (Vulpes vulpes), куницю лісову (Martes martes), козулю звичайну  (Capreolus capreolus), свиню дику (Sus scrofa) та ряд інших тварин. У межах заповідника є 6 видів ссавців, внесених до Червоної книги України – борсук звичайний (Meles meles), горностай (Mustela erminea) та 4 види рукокрилих:  нічниця  Бехштейна (Myotys bechsteini), вечірниця  мала (Nyctalus leisleri),підковоніс  малий  (Rhinolophus hipposideros), ін.

На території заповідника є багато історико-культурних пам’яток, які датуються X-XII століттям. У цей період тут одночасно функціонували три різнотипні городища-святилища – Бохіт, Говда та Звенигород. Разом із селищами-супутниками вони становлять єдиний археологічний комплекс “Збруцький культовий центр”. Особливо цінними та найкраще збереженим є городище-святилище га горі Бохіт, у центральній частині якого стояв всесвітньо відомий Збруцький ідол. Він є унікальним за технікою виготовлення та сюжетним зображенням божеств східних слов’ян-язичників.

У межах заповідника “Медобори” діють екологічні стежки “Бохіт”, “Гостра”, “Пуща відлюдника” в межах яких допускається відвідування рекреаційних об’єктів туристами з дотриманням встановленого режиму та охорони.

Управління природним заповідником здійснюється його адміністрацією.

Медоборське природне ядро є одним з найповноцінніших та найзбереженіших у системі регіональної екомережі Західного Поділля. Поєднання в межах Подільських Товтр функцій природних ядер і екологічного коридору сприятиме відновленню біотичного та ландшафтного різноманіття Товтрової гряди і прилеглих територій.