Найбільш доцільною формою збереження біологічного та ландшафтного розмаїття даної території, виходячи з її географічного розташування, населення рослинного і тваринного світу, наявності видів, занесених до охоронних списків різних рангів (від місцевого до міжнародного), а також важливості розбудови екологічної мережі як оптимального варіанту охорони та менеджменту природних ресурсів є:
Ø Створення національного природного парку, як найбільш пристосованої для даної місцевості категорії об‘єкту природно-заповідного фонду;
Ø Налагодження інфраструктури охорони природних комплексів, просвітницької роботи серед населення та влади;
Ø Здійснення заходів, спрямованих на відновлення корінних біогеоценозів, на збереження гено- та ценофонду цього природного регіону;
Ø Здійснення заходів, спрямованих на охорону історико-культурної спадщини та меморіальних місць НПП;
Ø Впровадження засад стратегічного планування з урахуванням аспектів створення регіонального ландшафтного парку.
Створення іншої категорії ПЗФ на даній території (заказника, комплексної пам‘ятки природи тощо) не буде ефективним через мозаїчність природних комплексів та територій інтенсивного господарського використання. Створення національного природного парку зможе гармонійно поєднати охорону цінних біогеоценозів, невиснажливе господарське використання, рекреацію та туризм, екологічну освіту та патріотичне виховання. Ця категорія охорони оптимально забезпечить контроль за раціональним природокористуванням.
Поєднання природних умов на території, де заплановано створення НПП (геологічної будови, рельєфу, клімату, гідрології, ґрунтового покриву, рослинного і тваринного світу) призвело до формування унікального поєднання ландшафтних комплексів – степових схилово-долинних місцевостей, яружно-балочних систем, лучно-заплавних місцевостей, плакорних територій, заплавних озер, прируслових територій. Значним фактором є досить багата історія цього краю, що сприятиме виховання у населення гордості за свій край, а також має стати внутрішнім стимулом для охорони та пізнання природи НПП.
НПП “Муравський шлях” найкраще розробляти з позицій ландшафтного та басейнового підходів, що пояснюється:
Ø Спільною гідрологічною мережею територій – усі комплекси НПП розташовуються в межах басейну р. Молочної, включаючи її притоки різних порядків;
Ø Нерозривністю територій, що мають особливу цінність;
Ø Наявністю єдиної мережі водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в межах НПП;
Ø Зручністю в плані контролю території НПП.
Ефективне та правильне еколого-географічне управління – це запорука збереження ключових та типових екосистем, а також біологічного та ландшафтного різноманіття. Для забезпечення цього в межах НПП використовуватимуться наступні механізми екологічного управління:
Ø біотичне регулювання навколишнього середовища;
Ø еколого-господарський баланс територій;
Ø кадастровий;
Ø моніторинговий;
Ø законодавчий і нормативно-правовий;
Ø економічний;
Ø адміністративний;
Ø інформаційно-контрольний;
Ø науково-освітній;
Ø громадський.
Природокористування на території НПП регламентуватиметься Законом України “Про природно-заповідний фонд”, Положенням про регіональний ландшафтний парк “Муравський шлях”, Законами України “Про рослинний світ”, “Про тваринний світ”, “Про Червону книгу України”, Кодексом про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами.
В межах національного природного парку дозволяється наступна діяльність:
1. Господарське використання території згідно Положення про регіональний ландшафтний парк.
2. Туризм (маршрутний та екскурсійний).
3. Збирання лікарської сировини на дозволених для цього ділянках.
4. Сезонна і короткотермінова рекреація.
5. Використання естетичного ресурсу території НПП.
В особливо цінні природні території, зокрема балки між с. Чистопіллям та Шевченковим, між с. Заможним та м. Молочанськом, між с. Червоногіркою та ставком на р. Чунгул, варто обмежити доступ людей, суворо регламентувати сінокосіння та випасання худоби, заборонити використання хімічних речовин (добрив, отрутохімікатів, пестицидів та гербіцидів), стихійне випалювання степових ділянок, терасування схилів та насадження лісу.
Рекомендації, щодо збереження та відновлення іхтіофауни регіону та рибних ресурсів.
На сьогодні рибний ресурс р. Молочної потребує відтворення та розробки системи раціонального використання. Відтворення рибних ресурсів річки та ставків на території НПП можливе лише за умов покращення та подальшого підтримання комплексу гідрологічних, гідрохімічних та гідробіологічних показників вказаних водойм.
Збільшення продуктивності водойм в межах НПП можливе за рахунок впровадження комплексних заходів:
1. Створення умов для безперешкодних міграцій риб з моря через Молочний лиман в середню течію р. Молочної.
Це збільшить чисельність прохідних видів риб та буде сприяти покращенню загальної гідроеклогічної ситуації в басейні. В цьому контексті слід переглянути наявні гідротехнічні споруди на території НПП та нижче за течією з метою їх реконструкції або демонтування.
2. Здійснювати риборозведення промислових видів риб з метою підвищення їх чисельності на ставках НПП та розвитку аматорського рибальства.
3. Дослідити та обґрунтувати необхідність створення штучних нерестовищ для риб, їх кількість та місця розміщення.
4. Дослідити та обґрунтувати необхідність створення зимувальних ям для риб та їх оптимальну кількість і визначити місця їх розташування
5. Посилити контроль рибокористувачів з метою дотримання умов ведення аматорського рибальства.
6. Оперативно здійснювати контроль за об`ємами вилову з метою своєчасного закриття чи регулювання аматорського лову в ставках та річках НПП.
7. Проводити дослідження запасів рибних ресурсів з метою встановлення можливих лімітів на добування водних живих ресурсів в водоймах НПП.
8. Організувати постійний контроль за якістю води в водоймах НПП, з метою своєчасного попередження заморів та задухи риб.
Рекомендації по управлінню теріологічним комплексом
Для найбільш цінних видів степової фауни, які нараз імають реліктовий харктер поширення, найбільш важливим є збереження цілісності лучних та степових ділянок, зібльшення їх площі і ліквідації їх «острівного» положення. Це сприятиме відновленню популяцій степової мишівки, байбака і тушканчика. В той же час, два останні види добре переносять помірний випас і навіть можуть добре почуватись на ньому, проте повністю зникають при оранці території.
Збереження степових ценозів є важливою умовою утримання грунтової вологивід випаровування, що підтьримує відносно високу чисельність комах і безпосередньо впливає на життя комахоїдних тварин. Біорізноманіття кажанів дуже пов‘язане з характером рослинності і можебути збільшене за рахунок видів-дендрофілів, при створенні та відновленні заплавних лісів. Цей фактор також позитивно вплине на чисельніст хижих та копитних. Серед хижих найбільш вразливим видом є тхір степовий, який вже зник у багатьох районах України.
Окрім рідкісних, всі мисливські види потребують захисту та суворого дотримання норм законодавства.
Рекомендації з управління герпетокомплексом
Для збереження герпетофауни проектованого НПП “Муравський шлях” необхідно дотримуватися наступних рекомендацій, як ефективного моніторингу і управління щодо охорони та збереження земноводних та плазунів.
Для збереження та розширення біотопів необхідно:
1. обмежити господарську діяльність на ділянках, що безпосередньо примикають до водойм, та цілинних степових ділянок;
2. заборонити випалювання та розорювання цілинних степових ділянок;
3. обмежити доступ до біотопів мешкання червонокнижних видів рептилій (гадюка, полоз);
4. чітко контролювати внесення пестицидів та мінеральних добрив;
5. організувати постійний контроль за якістю води в водоймах;
6. проводити роз’яснювальну роботу щодо вилову і безглуздого знищення людьми, не контрольованого викидання домашніх відходів у водойми;
7. рекомендувати організацію постійних місць водопоїв, що може, в деякій мірі, обмежити випас худоби поблизу водойм, особливо у період розмноження;
8. проводити постійні моніторингові дослідження за станом герпетофауни та цілісністю біотопів.
9. захист біотопів від руйнування та заборона відлову тварин.
В галузі сільського господарства.
Сільськогосподарські угіддя, прилеглі до цінних природних територій, а також інші с/г землі НПП мають використовуватись із суворим додержанням Земельного кодексу, Закону України “Про охорону та відтворення земель” та ін. Рілля, розташована на схилових територіях з крутизною понад 3 градуси має бути виведена з використання під зернові та просапні культури. На таких землях слід використовувати багаторічні кормові рослини або взагалі виводити ці землі з с/г використання, якщо продуктивність ґрунту не відповідає встановленим нормам для ріллі.
В галузі водного господарства.
Обов‘язковим для всіх землевласників та землекористувачів є приведення норм господарювання у відповідності з Водним кодексом. Не допускати меліоративні роботи в руслах річок, проведення осушувальних чи спрямлювальних робіт. Обов‘язковим є перегляд доцільності каналізації фрагментів русел річок та відтворення природних місць протікання річок в межах НПП. Це сприятливо відобразиться на біологічному розмаїтті (риби, птахи, земноводні) прибережних та водних біотопів. Особливої уваги заслуговує дельтова частина р. Чунгул, де відтворення природних річищ та рукавів має відбутись в першу чергу.
В галузі лісового господарства.
Пріоритетними завданнями в галузі лісового господарства має стати відтворення плавневих лісових та верболозових масивів у заплавах річок. Як вже згадувалось раніше, слід припинити терасування та залісення схилів долин річок та степових балок. На деяких ділянках провести вибіркові рубки для створення сприятливих умов відновлення степових фітоценозів. Для нових посадок лісу слід заборонити використання техніки для попереднього зорювання ділянок через те, що після зорювання ці території дуже швидко заселяються бур‘янами та агресивними для місцевої флори видами: амброзією полинолистою, циклахеною, кленом ясенелистим, айлантом високим та ін. Найоптимальнішим буде метод ямкової ручної посадки лісу. При цьому слід використовувати місцеві види деревно-чагарникової рослинності для запобігання втрати генофонду місцевої флори.
В галузі туризму та рекреації.
Майже 30% території НПП має сприятливі умови для розвитку різних видів рекреації та туризму. Для ефективного використання рекреаційного ресурсу необхідно провести інвентаризацію та оцінку рекреаційних земель. Своєрідним “рекреаційним ядром” НПП “Муравський шлях” є ставок на р. Чунгул. Тут відпочинок на свіжому повітрі можна поєднувати з рибною ловлею, збиранням грибів, човниковими прогулянками ставком, фототуризмом. Підвищенням рекреаційного потенціалу ставка може стати впорядкування пляжів на його берегах, систематичний вивіз сміття із зон постійного відпочинку.
Достатньо вагомий інтерес у туристів може викликати створення історико-культурного комплексу “Муравський шлях”, де розмістити багату історію краю, починаючи від прадавніх геологічних епох (на території НПП є цікаві палеонтологічні знахідки) до сучасного часу. Адже велика кількість історичних та археологічних пам‘яток, багато з яких є цікавими та унікальними у вітчизняній та світовій археології (святилище доби бронзи біля с. Виноградного) – має стати “магнітом” для туристів.
Окремої уваги заслуговує розвиток в регіоні сільського зеленого туризму. Цей вид господарювання є поєднанням сільського господарства та туризму, в процесі якого туристи проживають в сім’ях селян, спостерігають за с/г виробництвом, займаються активним відпочинком. Цей вид діяльності є ефективним механізмом економічної стимуляції сільських мешканців до природоохоронної діяльності. Сільський туризм в регіоні впроваджуватиметься шляхом створення осередку „Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні”.
Географічне розташування регіонального ландшафтного парку “Муравський шлях” – між центрами світового туризму (о. Хортиця та Кам’яна Могила) – розкриває широкий потенціал з розвитку туризму в регіоні.
Облаштування території та організація рекраційної та просвітницької діяльності НПП «Муравський шлях».
Адміністрацію НПП доцільно розмістити на території мікрорайону «Ріжок» м. Токмак. Крім того, поряд з адміністрацією доцільно спорудити музей НПП, який може поділятись на історико-археологічну та природничу частини. Крім музею та приміщення адміністрації на території господарської зони можуть розміститись кіоски з продажу сувенірів, пункт громадського харчування, автостоянка, місце тимчасового проживання туристів та пункт прийому роздільно зібраного сміття. Споруди доцільно покривати черепицею, зберігаючи характерний колорит регіону. Частину об’єктів тимчасового проживання та харчування туристів можна розмістити у м.Токмак та у м.Молочанськ.
До хутора «Ріжок» та далі, по визначних місцях НПП можна пустити маршрут громадського транспорту (Токмак – урочище «Червона гора» – ставок – хутір «Ріжок» (адмінстрація НПП) – меморіальний комплексу в с. Чапаївка)
По територіїї слід розробити маршрути екологічних стежок, інформація про які має бути поміщена в буклетах та на інформаційних аншлагах, встановлених на території НПП а також на веб-сайті НПП. В рамках екологічної стежки в район урочища «Молочанські балки» можна задіяти конезавод та організувати екскурсії на конях, що може бути наповнене національним та історичним колоритом. Періодично, на території НПП можна проводити і певні змагання та фестивалі з кінного спорту, козацькі забави, реконструкції історичних подій, наприклад «Скіфські обрії» (робоча назва).
Вздовж р. Молочна можливо закласти прогулянковий маршрут на катамаранах.
Всі масові заходи повинні порходити виключно в межах господарської зони та зони стаціонарної рекреації НПП. Екскурсії доцільно проводити в межах зони регульованої рекреації.
Вся друкована продукція, сувеніри, веб-сайт, інформаційні аншлаги та маркування об’єктів та маршрутів НПП повинні мати спільну, єдино-затверджену для НПП символіку з логотипом, який легко запамятовується. Так, пропонується використати в логотипі зображення плодоносячої ковили, що стане доволі показовим, адже «Муравський шлях» є пешим і єдиним поки степовим НПП в Україні.
***
В школах Токмацького та Мелітопольського районів необхідно поширити книгу «Шляхом Муравським» та провести тематичний семінар для вчителів природничих наук.
Інформацію про НПП «Муравський шлях» необхідно включити до шкільної навчальної програми шкіл Токмацького р-ну та м.Токмак в рамках предметів «Рідний край», «Краєзнавство», «Моя Батьківщина», «Географія» тощо.
Разом з тим, в школах доцільно розпочати специфічні конкурси малюнків, віршів, творів, присвячених тематиці НПП «Муравський шлях», архів яких може бути доступним в музеї НПП. При музеї можна такоє відкрити краєзнавчий гурток.
***
Доцільно розмістити на території урочища «Молочанські балки», та в урочищі «Червона гора» оглядові майданчики, перебуваючи на яких, відвідувачі не ходитимуть по рослинному покриву НПП.
В рамках наукової, природоохоронної та просвітницької роботи в НПП доцільно розпочати поведення заходів (із залученням місцевого населення, гуртківців, учнівської молоді) з відновлення пошкоджених природних комплексів (у т.ч. ліквідації інвазивних рослин, а також незаконно створених в минулому деградуючих лісових насаджень); збору даних для Державного кадастру тваринного та рослинного світу України, місцевої Червоної книги тощо.