Чорноморський біосферний заповідник
Май 15th, 2009 by stepan
Розташування: Херсонська область, Голопристанський район, Миколаївська область, Очаківський район
Площа: 89129,0 га
Підпорядкування: Національна академія наук України
(05539) 2-64-71, 2-67-57, 2-65-00, ф 2-10-04
Поштова адреса: 75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Лермонтова, 1
Тел/факс: 8 (05539) 2 64 71
E-mail: [email protected]
Заповідник був заснований 14 липня 1927 року Декретом Ради Народних Комісарів УРСР № 172 як складова частина Надморського заповідника, у 1933 році став самостійною природоохоронною і науково-дослідною установою. Як біосферний заповідник затверджений Указом Президента України від 26 листопада 1993 р. № 563. Сесією Координаційної Ради з програми ЮНЕСКО “Людина та біосфера” заповідник включений до міжнародної мережі біосферних резерватів, відповідний сертифікат видано у 1998 році.
До території заповідника входять Тендрівська та Ягорлицька затоки Чорного моря, острови, розташовані в цих затоках, а також 6 материкових ділянок: Волижин ліс, Солоноозерна, Івано-Рибальчанська, Ягорлицький Кут, Потіївська та Потіївська Стрілка.
Територія заповідника поділяється на дві функціональні зони – заповідну, площею 70509,0 га (землі надані заповіднику у постійне користування) та буферну, площею 18620,0 га. Близько 84% території заповідника -74971 га – це акваторія Тендрівської і Ягорлицької заток Чорного моря, на суходільні ділянки припадає всього 16% – 14158 га. Навколо окремих ділянок заповідника встановлено охоронну зону загальною площею 9278,0 га.
У заповіднику працюють 73 чоловіка, з яких у науковому підрозділі – 7, у службі охорони – 26 осіб.
Заповідник створений для охорони гніздових і перелітних птахів, а також ландшафтів типчаково-полинових причорноморських степів і солончаків.
Чорноморський біосферний заповідник – найбільший в Україні заповідник, територія якого складається з кількох ділянок, що репрезентують різні ландшафти приморського півдня України: азональний лісостеповий, азональний піщано-степовий, зональний пустельно-степовий, приморський солончаковий.
За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Причорноморсько-Приазовського південностепового краю Південностепової підзони Степової зони. Рослинність репрезентує Цюрупинсько-Скадовський округ Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.
Рельєф заповідника рівнинний, з численними зниженнями уздовж моря. Незначні підвищення слабко хвилясті. Для морського узбережжя є характерним літоральний вал з піску та черепашок. Піщані арени являють собою чергування бугрів 3-5 м заввишки із западинами. Піски підстеляються вапняками. Аренні і приморські піски – відносно молоді і дуже динамічні структури. Різноманітність їх тваринного і рослинного світу, високий ендемізм, геоморфологічна та ландшафтна унікальність висувають їх у раритети європейського рівня.
Клімат заповідника помірно континентальний, з жарким і посушливим літом та м’якою, з відлигами і нестійким сніговим покривом, зимою. Узимку і особливо рано навесні дують сильні вітри. Середня температура січня становить -2°С, липня – +24°С, середня кількість опадів – близько 320 мм на рік.
Заповідник представляє собою цілісну систему, яка поєднує надзвичайно різноманітні приморські, прирічкові, аренні та материкові природні комплекси із лісовою, лучною, болотною, водною, степовою та галофітною рослинністю і відповідним їм різноманіттям комплексів тварин. Ценотична різноманітність представлена: лісами, у яких відмічено 22 асоціації, що входять до 4-х формацій, чагарниками – відповідно 5 асоціацій і 2 формації, степами – 29 і 8, луками – 28 і 7, прибережно-водною і водною рослинністю – 11 і 1, солончаками – 23 і 8. До Зеленої книги України занесено 11 степових та лісових асоціацій, які відносяться до 3-х формацій.
На лісостепових ділянках – Івано-Рибальчанській (3104 га), Соленоозерній (2293 га) і Волижин ліс (203 га) – охороняються рідкісні природні комплекси нижньодніпровських пісків, представлені мозаїкою піщаних степів, лук та невеликих гайків (колків) з дуба звичайного, ендемічної берези дніпровської, груші звичайної, заростей степових чагарників, а також болотної і солончакової рослинності навколо озер і заток.
Реліктові лісові колки є залишками давньої Гілеї – лісового краю пониззя Дніпра, описаної у V ст. до н. е. Геродотом. Справжньою перлиною заповідника є Тендрівська коса, яка вузькою смугою пісків простягнулася на 80 км. Давні греки називали її Ахіллесовим шляхом. У ті часи на ній стояв храм, присвячений Ахіллесу. На косі зростають багато ендемічних видів, у тому числі видів з вузьким ареалом. Вони ніде більше у світі не зустрічаються і тому занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку видів, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. До таких видів відносяться люцерни тендрівська і морська, перлівка золотолускова та інші.
Зональні типчаково-полинові пустельні приморські степи поширені на ділянках Потіївська (1064 га) і Ягорлицький Кут (840 га). Тут степові ділянки межують з великими ділянками приморських солончаків, що займають плоскі пониження із засоленими ґрунтами.
Територія заповідника репрезентує різноманіття природних умов степового півдня України. Нині Чорноморський біосферний заповідник практично став головним центром, де охороняються найбільш багаті та повночленні природні комплекси рослинного світу крайнього півдня, які зараз збереглися тільки на заповідних територіях.
На його території вже виявлено 926 видів природної флори, серед них – понад 700 видів судинних рослин, 90 – лишайників, 61 вид мохів, 87 видів шапкових грибів та 91 вид фітотрофних грибів-паразитів. І це далеко не всі види, оскільки водорості та гриби тут повністю ще не досліджені.
На території заповідника зустрічається близько 60 видів ендемічних рослин, як вузьколокальних ендемів (береза дніпровська, ковила дніпровська, жовтозілля дніпровське, козельці дніпровські, чебрець дніпровський, астрагал дніпровський тощо), так і більш широкоареальних ендемів – представників самофітно-степових, галофітних та лучних комплексів (ковила Лессінга, тюльпан Шренка, волошка короткоголова, піщанка Зоза, сон чорніючий, холодок прибережний, зозулинець болотний, запашний розмальований та салеповий і ін.). Тут зберігаються 16 видів рослин, занесених до Європейського червоного списку та 24 види, занесені до Червоної книги України.
Багатою є також і фауна заповідника, чому сприяє різноманіття його ландшафтів та географічне положення. У своєму поширенні представники тваринного світу значною мірою пов’язані із згаданими вище піщано-лісостеповим, приморським, пустельно-степовим та прибережно-острівним природними комплексами. Нині в заповіднику вже відомо близько 3500 видів природної фауни. З них найбільшим різноманіттям відрізняються комахи, яких відомо близько 2200 видів, павукоподібні – 168 видів та молюски – 65 видів. Хребетні тварин представлені 462 видами, з яких найбільшим різноманіттям відрізняються птахи – їх відмічено 309 видів. Фауна плазунів налічує 9 видів і є однією з найрізноманітніших серед заповідників України. За всі роки спостережень у морських водах заповідника виявлено 83 види риб, або близько 50 % видового складу риб Чорного моря. Наземна фауна ссавців складається з 50, а морська – із 3 видів.
Заповідник відіграє особливу роль у збереженні рідкісних видів птахів. В його межах відбувається гніздування таких рідкісних видів, як кулик-сорока, морський зуйок, гага звичайна, ходуличник, крохаль довгоногий, реготун чорноголовий, орлан-білохвіст, дрохва, пелікан рожевий, баклан великий та біла чапля мала та інші.
Загалом на території заповідника гніздяться 110 видів птахів, а решта зустрічаються під час зимівлі та перельотів. Загальна кількість птахів, що зимують у Тендрівській та Ягорлицькій затоках, становить більше 120 тис. особин. У зв’язку з великою природоохоронною та науковою цінністю акваторії цих заток мають статус водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення, головним чином як місця оселення водоплавних птахів. Найважливішим для птахів є прибережно-острівний комплекс, на якому зареєстровано 125 видів водно-болотних птахів і де зосереджується до 60-70 % загальної кількості морських птахів півдня України. Заповідник є базовим місцем гніздування мартина чорноголового у Європі. Орнітокомплекс лісостепових ділянок налічує 100-120 видів, з яких гніздяться 40, ще 60 використовують ці місця як кормові біотопи і місця відпочинку. У приморському степу зустрічається до 180 видів птахів.
Загалом на території заповідника мешкають 29 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, та 124 види, занесених до Червоної книги України. Особливо слід відмітити, що в межах заповідних акваторій зустрічаються рідкісні нині морські ссавці: афаліна чорноморська, білобочка чорноморська та тюлень-монах середземноморський.
Чорноморський біосферний заповідник – найбільший морський заповідник держави, один з найстаріших та найбільш цінних в Україні.
Значна кількість рідкісних та ендемічних видів визначає величезну цінність гено- та ценофонду екосистем, що охороняються. Заповідник займає ключове положення, перш за все для охорони місць гніздування, міграцій та зимівлі навколоводних птахів Причорномор’я, і має надзвичайне Європейське і світове значення для збереження і відтворення їх популяцій.
Чорноморський біосферний заповідник забезпечив збереження до цього часу унікальних еталонних фрагментів причорноморського степу, піщаного лісостепу, прибережних екосистем.
Заповідник – науково-дослідна установа та центр екологічної освіти в регіоні. Рекреаційна діяльність в межах заповідника не здійснюється.
Запозичено з УкраїнаІнкогніта
Черноморский биосферный заповедник
Расположение: Херсонская область, Голопристанский район, Николаевская область, Очаковский район
Площадь: 89129,0 га
Подчинение: Национальная академия наук Украины
Почтовый адрес: 75600, Херсонская область, г. Голая Пристань, ул. Лермонтова, 1
Тел/факс: 8 (05539) 2 64 71
E-mail: [email protected]
Заповедник был основан 14 июля 1927 г. Декретом Совета Народных Комиссаров УССР № 172 как составляющая часть Надморского заповедника, в 1933 г. стал самостоятельным природоохранным и научно-исследовательским учреждением. Как биосферный заповедник утверждён Указом Президента Украины от 26 ноября 1993 г. № 563. Сессией Координационного Совета по программе ЮНЕСКО “Человек и биосфера” заповедник включен в международную сеть биосферных резерватов, соответствующий сертификат выдан в 1998 г.
В территорию заповедника входят Тендровская и Ягорлыкская затоки Чёрного моря, острова, расположенные в этих затоках, а также 6 материковых участков: Волыжин лес, Солоноозёрная, Ивано-Рыбальчанская, Ягорлыкский Угол, Потеевская Стрелка.
Территория заповедника разделяется на две функциональные зоны – заповедную, площадью 70509,0 га (земли переданы заповеднику в постоянное пользование) и буферную, площадью 18620,0 га. Около 84 % территории заповедника -74971 га – это акватория Тендровской и Ягорлыкской заток Чёрного моря, на сухопутные участки припадает всего 16 % – 14158 га. Около отдельных участков заповедника установлено охранную зону общей площадью 9278,0 га.
В заповеднике работает 73 человека, из которых в научном подразделении – 7, в службе охраны – 26 особ.
Заповедник создан для охраны гнездовых и перелётных птиц, а также ландшафтов типчаково-полынных причерноморских степей и солончаков.
Черноморский биосферный заповедник – наибольший в Украине заповедник, территория которого состоит из нескольких участков, которые репрезантируют разные ландшафты приморского юга Украины: азональный лесостепной, азональный песчано-степной, зональный пустынно-степной, приморский солончаковый.
По физико-географическому районированию территория заповедника относится к Причерноморско-Приазовскому южностеповому краю Южностепной подзоны Степной зоны. Растительность репрезантируют Цюрупинско-Скадовский округ Приазовско-Ченоморской степной подпровинции Причерноморской степной провинции Европейско-Азиатской степной области.
Рельеф заповедника равнинный, с многочисленными понижениями вдоль моря. Незначительные возвыщения слабо волнисты. Для морского побережья является характерным литоральный вал из песка и ракушек. Песчаные арены представляют собой чередование бугров 3-5 м. высотой с западинами. Пески подстелаютья известняками. Аренные и приморские пески – относительно молодые и очень динамические структуры. Разнообразие их животного и растительного мира, высокий эндемизм, геоморфологическая и ландшафтная уникальность выдвигают их в раритеты европейского уровня.
Климат заповедника умеренно континентальный, с жарким и сухим летом и мягкой, с оттепелями и нестойким снеговым покровом, зимой. Зимой и особенно рано весной дуют сильные ветры. Средняя температура января составляет -2 °С, июля – +24 °С, среднее количество осадков – около 320 мм. в год.
Заповедник представляет собой целостную систему, которая объединяет чрезвычайно разнообразные приморские, приречные, аренные и материковые природные комплексы с лесной, луговой, болотной, водной, степной и галофитной растительностью и соответствующим им разнообразием комплексов животных. Ценотическое разнообразие представлено: лесами, у которых отмечено 22 ассоциации, которые входят в 4-е формации, кустарниками – соответственно 5 ассоциаций и 2 формации, степями – 29 и 8, лугами – 28 и 7, прибрежно-водной и водной растительностью – 11 и 1, солончаками – 23 и 8. В Зелёную книгу Украины занесено 11 степных и лесных ассоциаций, которые относятся к 3-м формациям.
На лесостепных участках – Ивано-Рыбальчанський (3104 га), Солёноозёрный (2293 га) и Воложин лес (203 га) – охраняются редкие природные комплексы нижнеднепровских песков, представленые мозаикой песчаных степей, лугов и небольших гайков (колков) из дуба обыкновенного, эндемической берёзы днепровской, груши обыкновенной, зарослей степных кустарников, а также болотной и солончаковой растительности около озер и заток.
Реликтовые лесовые колки являются остатками давней Гилеи – лесного края понизья Днепра, описаного в V в. до н.э. Геродотом. Настоящей жемчужиной заповедника является Тендровская коса, которая узкой полосой песков протянулась на 80 км. Давние греки называли её Ахиллесовым путём. В те времена на ней стоял храм, посвящённый Ахиллесу. На косе ростёт много эндемических видов, в том числе видов с узким ареалом. Они нигде больше в мире не встречаются и поэтому занесены в Красную книгу Украины и Европейского красного списка видов, которыяе находятся под угрозой исчезновения в мировом масштабе. К таким видам относятся люцерны тендровская и морская, перловка золоточешуйчатая и другие.
Зональные типчаково-полынные пустынные приморские степи распространены на участках Потеевская (1064 га) и Ягорлыцкый Угол (840 га). Тут степные участки граничат с большими участками приморских солончаков, которые занимают плоские понижения с засоленными почвами.
Территория заповедника репрезантирует разнообразие природных условий степного юга Украины. Ныне Черноморский биосферный заповедник практически стал главным центром, где охраняются наиболее багатые полночленные природные комплексы растительного мира крайнего юга, которые сейчас сохранились только на заповедных территориях.
На его территории уже выявлено 926 видов природной флоры, среди них – более 700 видов сосудистых растений, 90 – лишайников, 61 вид мхов, 87 видов шляпочных грибов и 91 вид фитотрофных грибов-паразитов. И это далеко не все виды, поскольку водоросли и грибы тут полностью ещё не тсследованы.
На территории заповедника встречается около 60 видов эндемических растений, как узколокальных эндемов (берёза днепровская, ковыль днепровский, жовтозелье днепровское, козельцы днепровские, чабрец днепровский, астрагал днепровский и т.д.), так и более широкоареальных ендемов – представителей самофитно-степных, галофитных и луговых комплексов (ковыль Лессинга, тюльпан Шренка, василёк короткоглавый, песчанка Зоза, сон чернеющий, холодок прибрежный, кукушечник болотный, пахучий размалёванный и салеповый и др.). Тут сохранилось 16 видов растений, занесённых в Европейский красный список и 24 виды, занесённые в Красную книгу Украины.
Багатой является также и фауна заповедника, чему приятствует разнообразие его ландшафтов и географическое положение. В своём распространении представители животного мира в значительной мере связаны с упомянутыми выше пещано-лесостепным, приморским, пустынно-степным и прибрежно-островным природными комплексами. Ныне в заповеднике уже известно около 3500 видов природной фауны. Из них наибольшим разнообразием отличаются насекомые, которых известно около 2200 видов, паукоподобные – 168 видов и моллюски – 65 видов. Позвоночные животные представлены 462 видами, из которых наибольшим разнообразием отличаются птицы – их отмечено 309 видов. Фауна пресмыкающихся насчитывает 9 видов и является одной из наиболее разнообразных среди заповедников Украины. За все годы наблюдений в морских водах заповедника выявлено 83 вида рыб, или около 50 % видового состава рыб Чёрного моря. Наземная фауна млекопитающих состоит из 50, а морская – из 3 видов.
Заповедник отыграёт особенную роль в сохранении редких видов птиц. В его границах происходит гнездование таких редких видов, как кулик-сорока, морской зуйок, гага обыкновенная, ходуличник, крохаль долгоногий, хохотун черноголовый, орлан-белохвост, дрофа, пеликан розовый, баклан большой и белая цапля малая и другие.
В общем на территории заповедника гнездятся 110 видов птиц, а остальные встречаются во время зимовки и перелётов. Общее количество птиц, которые зимуют в Тендровской и Ягорлыцкой затоках, составляет более 120 тыс. особей.
В связи с большой природоохранной и научной ценностью акватории этих заток имеют статус водно-болотных угодий, которые имеют международное значение, главным образом как места поселения водоплавающих птиц. Наиболее важным для птиц является прибрежно-островной комплекс, на котором зарегестрировано 125 видов водно-болотных птиц и где сосредоточено до 60-70 % общего количества морских птиц юга Украины. Заповедник является базовым местом гнездования мартина черноголового в Европе. Орнитокомплекс лесостепных участков насчитывает 100-120 видов, из которых гнездятся 40, ещё 60 используют эти места как кормовые биотопы и места отдыха. В приморской степи встречается до 180 видов птиц.
В общем на территории заповедника проживает 29 вида животных, занесённых в Европейский красный список, и 124 вида, занесённых в Красную книгу Украины. Особенно следует отметить, что в границах заповедных акваторий встречаются редкостные ныне морские млекопитающие: афалина черноморская, белобочка черноморская и тюлень-монах среднеземноморский.
Черноморский биосферный заповедник – наиболее морской заповедник государства, один из наиболее старших и наиболее ценных в Украине.
Значительное количество редких и эндемических видов определяет огромную ценность гено- та ценофонду экосистем, которые охраняются. Заповедник занимает ключевое положение, в первую очередь для охраны мест гнездования, миграций и зимовки околоводных птиц Причерноморья, и имеет чрезвычайное европейское и мировое значение для сохранения и воспроизведения их популяций.
Черноморский биосферный заповедник обеспечил сохраненме до этого времени уникальных эталонных фрагментов причерноморской степи, песчаной лесостепи, прибрежных экосистем.
Заповедник – научно-исследовательское учреждение и центр экологического образования в регионе. Рекреационная деяльность в границах заповедника не происходит.
Взято из УкраїнаІнкогніта
Селюнина З. В., Москаленко Ю. А. Природоохранные территории как острова естественного биоразнообразия (на примере лесостепных участков Черноморского заповедника)
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. – Асканія-Нова, 2007. т.9.
Уманець О.Ю., Ніточко М.І. ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНОГО ГЕНОФОНДУ ФЛОРИ ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ У ЗВ’ЯЗКУ З РОЗВИТКОМ БІОТЕХНОЛОГІЙ (НА ПРИКЛАДІ ЧОРНОМОРСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА)
Шарлемань М. По заповідниках півдня України//Охорона пам’яток природи НА Україні. Збірник ІІ. Укр.коміт.ох.пам.прир. – Харків. 1928.
