Біосферний заповідник “Асканія Нова”
Май 15th, 2009 by stepan
Розташування: Херсонська область, Чаплинський район
Площа: 33307,6 га
Підпорядкування: Українська академія аграрних наук
Поштова адреса: 75230, Херсонська область, Чаплинський район, смт. Асканія-Нова, вул. Фрунзе, 13
Тел/факс (380-5538) 6-12-32
E-mail: [email protected], [email protected]
Серед заповідних об’єктів України біосферний заповідник “Асканія-Нова” займає особливе місце, так як історія заповідання його території нараховує близько 110 років.
З кінця ХІХ ст. Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн в економії “Асканія-Нова” серед пасовищ почав створювати захисні ділянки. Перші його спроби (1883, 1888 роки) виявилися невдалими, оскільки відведені під заповідання землі потрапляли у смугу доріг Чумацького шляху, що на той час проходили через Асканію-Нова. У 1898 році Ф. Фальц-Фейн закладає нову заповідну ділянку площею 520 десятин. Саме вона стала праядром нинішнього біосферного заповідника, столітній ювілей якого відзначався в 1998 році.
З 1 квітня 1919 року Декретом Ради Народних Комісарів УРСР “Асканія-Нова” була проголошена Народним заповідним парком, в лютому 1921 р. на цих землях створюється перший державний степовий заповідник “Чаплі”. У грудні 1984 р. заповідник на VIII сесії Бюро Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО “Людина та біосфера” був включений до міжнародної мережі біосферних резерватів (Сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 р.). Указом Президента України від 26 листопада 1993 № 563 йому надано статус біосферного заповідника, а постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. № 213 визначено сучасну назву – “Біосферний заповідний “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна”.
На сьогодні “Асканія-Нова” це природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного і міжнародного значення, перед якою стоять завдання збереження генофонду та природних біотопів типчаково-ковилового степу, вивчення динаміки природної та трансформованої степових екосистем; збереження, вивчення, відтворення і поповнення в штучних умовах колекцій видів дерев, чагарників та квітково-декоративних рослин, особливо рідкісних та зникаючих; збереження, збагачення та вивчення генофонду тварин з колекції зоологічного парку, розробка технологій їх утримання та розведення, ренатуралізації аборигенних видів.
У заповіднику працюють 286 осіб, з них у науковому підрозділі 38, у службі охорони 40 осіб.
Загальна площа заповідника становить 33307,6 га. Згідно з функціональним зонуванням його території, площа заповідної зони становить 11054 га, буферної зона – 6895,6 га, зони антропогенних ландшафтів – 15358,0 га. До його землекористування входять: цілинний степ і перелоги (11054,0 га), дендрологічний парк (196,6 га) та зоопарк (61,6 га). Решта території – суходільні та поливні землі господарств Інституту тваринництва степових районів “Асканія-Нова”, фермерські господарства і населені пункти.
За фізико-географічним районуванням територія заповідника “Асканія-Нова” відноситься до Причорноморсько-Приазовського південностепового краю південно-степової підзони Степової зони. За схемою геоботанічного районування рослинність заповідника репрезентує Чаплинсько-Якимівсько-Приазовський округ Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.
Клімат території помірно континентальний із жарким посушливим літом та м’якою нестійкою зимою. Середньорічна температура повітря становить +9,5оС (мінімум – -32оС, максимум – +40,3оС). Середньорічна сума опадів – майже 400 мм з мінімумом 164 мм (1943 рік) та максимумом 703 мм (1997 рік). Рівнинний рельєф сприяє швидкому поширенню як холодних, так і теплих повітряних мас.
Основні території цілинного степу розташовані в центрі сухої безстічної рівнини, де зовсім немає природних водотоків. Лише навесні після танення снігу та під час сильних дощів у вибалках утворюються тимчасові струмки, які несуть воду до подових блюдець.
Особливістю околиць “Асканії-Нова” є глибоке залягання підземних вод. Перший водоносний горизонт знаходиться на глибині від 18 до 30 м, наступний (артезіанський) – у понтичних пористих вапняках на глибині 45 м і більше. За жорстких посушливих кліматичних умов, сезонного розвитку рослинності на лесах, своєрідного впливу степової фауни сформувались південні чорноземи й темно-каштанові ґрунти, які є найпоширенішими на суходолах. У подових западинах трапляються глейосолоді та інші варіанти лучних ґрунтів.
Заповідник забезпечує збереження єдиної в Європі ділянки типчаково-ковилового степу з переважаючою рослинністю дернових злаків. Ценотична різноманітність представлена: степами, у яких відмічено 152 асоціації, що входять до 11 формацій, солончаками – відповідно 15 асоціацій і 14 формацій, луками – 40 і 12, прибережно-водною і водною рослинністю – 4 і 4, болотами – 2 і 2, чагарниками – 2 і 2. Структуру рослинності складають справжні, лучні і чагарникові степи, справжні, остепнені і болотисті луки. До Зеленої книги України занесено 1 чагарникову і 3 степові асоціації. Флора заповідника нараховує 1316 видів судинних рослин (із них у заповідному степу – 515 видів), мохоподібних – 57, лишайників – 55, водоростей – 285, а грибів – 388 видів.
Загальна кількість видів природної фауни у заповіднику становить 1873 види, з них 67 видів ссавців, 272 – птахів, 5 – плазунів, 4 – земноводних, 8 – риб, 14 – молюсків, 1109 – комах, 9 – багатоніжок, 186 – павукоподібних, 10 – ракоподібних.
До Червоної книги України віднесено 30 видів флори, з них 4 види лишайників, 4 – мікобіоти та 73 види фауни, до Європейського червоного списку – 12 видів флори і 16 – фауни, до списків видів, що охороняються Бернською конвенцією – 203 види фауни і 3 – флори.
Особливо велике значення має територія заповідника для збереження мігруючих видів птахів. Щорічно тут збираються величезні зграї сірих журавлів (9-15 тис.особин), сірих (5-10 тис.) і білолобих гусей (20-500 тис.), десятки тисяч крижнів і інших видів.
Сучасний дендрологічний парк складається з двох частин: старої, закладеної у 1885-1902 роках та нової – з насадженнями 20-30-річного віку. Колекційний фонд дендропарку становить 1647 видів, форм і сортів деревних та квітково-декоративних рослин з 56 родин (з них 1087 інтродукованих видів). Тут культивується майже 90 видів реліктових, рідкісних та зникаючих рослин, з них 68 занесено до Червоної книги України, 3 – перебувають під міжнародною охороною.
Зоопарк “Асканія-Нова” (акліматизаційний зоопарк тут було засновано ще у 1874 році) за масштабами утримання тварин у напіввільних умовах, технологіями акліматизації, реакліматизації немає рівних собі серед країн СНД і є одним з найкращий у світі. Його спеціалізація – розведення і вивчення біології копитних тварин степів, саван, пустель і гірських районів, навколоводних птахів та рідкісних птахів степової зони. У зоопарку утримуються 114 видів тварин, у тому числі 15 аборигенних і 99 екзотичних, серед яких багато рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення. Деякі з цих видів – журавель степовий та сірий, орел степовий та огар розмножуються в умовах зоопарку.
Біосферний заповідник “Асканія-Нова” – найбільший еколого-освітній центр на півдні України. Щорічно його відвідують близько 68 тис. осіб. Крім відвідання дендропарку і зоопарку відвідувачам пропонуються екскурсії по спеціальних маршрутах та екологічних стежках, прокладених територією біосферного заповідника.
Відвідувачі можуть зупинитися у готелі “Канна” (40 місць), кемпінгу “Фортуна” (45 місць), готелі агрофірми “Асканія-Нова” (50 місць), а також у приватному секторі.
Расположение: Херсонская область, Чаплинский район
Площадь: 33307,6 га
Подчинение: Украинская академия аграрных наук
Почтовый адрес: 75230, Херсонская область, Чаплинский район, пгт. Аскания-Нова, ул. Фрунзе, 13
Тел/факс (380-5538) 6-12-32
E-mail: [email protected], [email protected]
Среди заповедных объектов Украины биосферный заповедник “Аскания-Нова” занимает особенное место, так как история заповедания его территории насчитывает около 110 лет.
С конца ХІХ в. Фридрих Эдуардович Фальц-Фейн в экономии “Аскания-Нова” среди пастбищ начал создавать защитные участки. Первые его попытки (1883, 1888 года) оказались неудачными, поскольку отведены под заповедание земли попадали в полосу дорог Чумацкого пути, что на то время проходил через Асканию-Нова. В 1898 г. Ф. Фальц-Фейн закладывает новый заповедный участок площадью 520 десятин. Именно он стал праядром нынешнего биосферного заповедника, столетний юбилей которого отмечался в 1998 г.
С 1 апреля 1919 г. Декретом Совета Народных Коммисаров УССР “Аскания-Нова” была провозглашена Народным заповедным парком, в феврале 1921 г. на этих землях создаются первый государственный степной заповедник “Цапли”. В декабре 1984 г. заповедник на VIII сессии Бюро Международного координационного совета программы ЮНЕСКО “Человек и биосфера” был включен в международную сеть биосферных резерватов (Сертификат ЮНЕСКО от 15 февраля 1985 г.). Указом Президента Украины от 26 ноября 1993 г. № 563 ему дан статус биосферного заповедника, а постановлением Кабинета Министров Украины от 2 апреля 1994 г. № 213 обозначено современное название – “Биосферный заповедник “Аскания-Нова” имени Ф.Е. Фальц-Фейна”.
На сегодня “Аскания-Нова” – это природоохранное научно-исследовательское учреждение общегосударственного и международного значения, перед которым стоят задачи сохранения генофонда и природных биотопов типчаково-ковыльной степи, изучение динамики природной и трансформированной степных экосистем; сохранение, изучение, воспроизведение и пополнение в искусственных условиях коллекций видов деревьев, кустарников и цветочно-декоративных растений, особенно редких и исчезающих; сохранение, обогащение и изучение генофонда животных из коллекции зоологического парка, разроботка технологий их удержания и разведения, ренатурализации аборигенных видов.
В заповеднике работает 286 людей, из них в научном подразделении 38, в службе охраны 40 человек.
Общая площадь заповедника составляет 33307,6 га. Согласно с функциональным зонированием его территории, площадь заповедной зоны составляет 11054 га, буферной зоны – 6895,6 га, зоны антропогенных ландшафтов – 15358,0 га. В его землепользование входят: целинная степь и перелоги (11054,0 га), дендрологический парк (196,6 га) и зоопарк (61,6 га). Остаток территории – суходольные и поливные земли хозяйств Института животноводства степных районов “Аскания-Нова”, фермерские хозяйства и населённые пункты.
По физико-географическому районированию территория заповедника “Аскания-Нова” относится к Причерноморско-Приазовскому южностепному краю южно-степной подзоны Степной зоны. По схеме геоботанического районирования растительность заповедника репрезентирует Чаплинско-Якимовско-Приазовский округ Приазовско-Черноморской степной подпровинции Причерноморской (Понтичной) степной провинции Европейско-Азиатской степной области.
Климат территории умеренно континентальный с жарким засушливым летом и мягкой неустойчивой зимой. Среднегодовая температура воздуха составляет +9,5 градуса (минимум – -32градуса, максимум – +40,3 градусов). Среднегодовая сумма осадков – почти 400 мм. с минимумом 164 мм. (1943 г.) и максимумом 703 мм. (1997 г.). Равнинный рельеф благоприятствуеи быстрому распространению как холодных, так и теплых воздушных масс.
Основные территории целинной степи расположены в центре сухой безсточной равнины, где совсем нет природных водотоков. Только весной после таяния снега и во время сильных дождей в балках создаются временные ручьи, которые несут воду в подовые блюдца.
Особенностью окрестностей “Аскании-Новой” является глубокое залегания подземных вод. Первый водоносный горизонт находится на глубине от 18 до 30 м., следующий (артезианский) – в понтичных пористых известняках на глубине 45 м. и более. При жёстких засушливых климатических условиях, сезонного развития растительности в лесах, своеобразного влияния степной фауны сформировались южные чернозёмы и тёмно-каштановые почвы, которые являются наиболе распространёнными на суходолах. В подовых западинах встречаются глейосолоды и другие варианты луговых почв.
Заповедник обеспечивает сохранение единственного в Европе участка типчаково-ковыльной степи с преобладающей растетельностью дерновых злаков. Ценотическое разнообразие представлена: степями, в которых отмечено 152 ассоциации, которые входят в 11 формаций, солончаками – соответственно 15 ассоциаций и 14 формаций, лугами – 40 и 12, прибрежно-водной и водной растительностью – 4 и 4, болотами – 2 и 2, кустарниками – 2 и 2. Структуру растительности составляют настоящие, луговые и кустарниковые степи, настоящие, остепнённые и болотистые луга. В Зелёную книгу Украины занесено 1 кустарниковую и 3 степные ассоциации. Флора заповедника насчитывает 1316 видов сосудистых растений (из них в заповедной степи – 515 видов), мохоподобных – 57, лишайников – 55, водорослей – 285, а грибов – 388 видов.
Общее количество видов природной фауны в заповеднике составляет 1873 видов, из них 67 видов млекопитающих, 272 – птиц, 5 – пресмыкающихся, 4 – земноводных, 8 – рыб, 14 – моллюсков, 1109 – насекомых, 9 – многоножек, 186 – паукообразных, 10 – ракоподобных.
В Красную книгу Украины отнесено 30 видов флоры, из них 4 вида лишайников, 4 – микобиоты и 73 вида фауны, в Европейский красный список – 12 видов флоры и 16 – фауны, в список видов, которые охраняются Бернской конвенцией – 203 вида фауны и 3 – флоры.
Особенно большое значение имеет территория заповедника для сохранения мигрирующих видов птиц. Ежегодно тут собираются огромные стаи серых журавлей (9-15 тыс.особей), серых (5-10 тыс.) и белолобых гусей (20-500 тыс.), десятки тысяч зимородков и других видов.
Современный дендрологический парк состоит из двух частей: старой, закладеной в 1885-1902 г.г. и новой – с насаждениями 20-30-летнего возраста. Коллекционный фонд дендропарка составляет 1647 видов, форм и сортов древесных и цветочно-декоративных растений из 56 семей (из них 1087 интродукованных видов). Тут культивируется почти 90 видов реликтовых, редких и исчезающих растений, из них 68 занесено в Красную книгу Украины, 3 – пребывают под международной охраной.
Зоопарк “Аскания-Нова” (акклиматизационный зоопарк тут был основан ещё в 1874 г.) по масштабам удержания животных в полусвободных условиях, технологиями акклиматизации, реаклиматизации не имеет равных себе среди стран СНГ и является одним из лучших в мире. Его специализация – разведение и изучение биологии копытных животных степей, саванн, пустынь и горных районов, околоводных и редких птиц степной зоны. В зоопарке удерживаются 114 видов животных, в том числе 15 аборигенных и 99 экзотических, среди которых много редких и таких, которые пребывают под угрозой исчезновения. Некоторые из этих видов – журавль степной и серый, орёл степной и огар размножаются в условиях зоопарка.
Биосферный заповедник “Аскания-Нова” – самый большой эколого-образовательный центр на юге Украины. Ежегодно его посещает около 68 тыс. человек. Кроме посещения дендропарка и зоопарка посетителям предлагаются экскурсии по специальным маршрутам и экологическим дорожкам, в том числе, по территории биосферного заповедника.
Посетители могут остановиться в готеле “Канна” (40 мест), кемпинге “Фортуна” (45 мест), отеле агрофирмы “Аскания-Нова” (50 мест), а также в частном секторе.
Запозичено з УкраїнаІнкогніта
Аскания-нова: тяжкие версты истории 1826-1997, В. Борейко, 2001, Киев, Киевский эколого-культуpный центp, 180 стр. Издание второе, дополненное
Аскания Нова //Любитель Природы, 1911,
Про назви “Асканія-Нова” та “Чаплі” / Вісник Природознавства
Заповідна справа в Україні. Том 3. Випуск 2. 1997
Зубко В.Н., Семенов Н.Н., Журавли в Аскании-Нова
Заповідна справа в Україні. Том 5. Випуск 2. 1999
Хоменко В.Н., Вакаренко Е.Г. Карабидофауна естественных и трансормированных экосистем заповедного комплекса «Аскания-Нова»
Заповідна справа в Україні. Том 9. Випуск 1. 2003
Зубко В.Н., Мезинов А.С.О разлетах огаря из заповедника «Аскания-Нова»
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна: ОХОРОНА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ. Ред. кол.: Гавриленко В.С. (головний редактор) та інш. – Асканія-Нова, 2000. – 190 с.
*Гавриленко В.С., Жаркіх Т.Л., Ясинецька Н.І. КІНЬ ПРЖЕВАЛЬСЬКОГО (Equus przewalskii Polj.) В ЗАПОВІДНИКУ “АСКАНІЯ-НОВА”: МЕТОДИ РОЗВЕДЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ.
*Жаркіх Т.Л. КОМФОРТНА ПОВЕДІНКА КОНЕЙ ПРЖЕВАЛЬСЬКОГО (Equus przewalskii) В ЗАПОВІДНИКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Вєдєньков Є.П., Вєдєнькова О.Г. ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КРУПНОМАСШТАБНОГО І ДЕТАЛЬНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ РОСЛИННОСТІ АСКАНІЙСЬКОЇ ЦІЛИНИ
*Гавриленко В.С. ГНІЗДОВА ОРНІТОФАУНА ДЕНДРОПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА” ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ФОРМУВАННЯ
*Поліщук І.К., Реут Ю.О. ДИНАМIКА ЧИСЕЛЬНОСТI ТА СТРУКТУРА СТАД КОПИТНИХ (Ungulata) У ПРИРОДНОМУ ЯДРI ЗАПОВIДНИКА “АСКАНIЯ-НОВА”
*Гавриленко Н.О., Рубцов А.Ф., Слепченко Л.О. РІДКІСНІ ВИДИ РОСЛИН ЄВРАЗІЇ В КОЛЕКЦІЯХ ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Ушачьова Т.І. ДО ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ ГРУНТІВ ЗАПОВІДНИКА “АСКАНІЯ-НОВА”
*Слепченко Л.О. ВИРОЩУВАННЯ ЛІЛІЙНИХ В ДЕНДРОЛОГІЧНОМУ ПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Капітоненко С.В. БОРОШНИСТОРОСЯНІ ГРИБИ ІНТРОДУКОВАНИХ ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ ДЕНДРОПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Леонова Я.О., Жаркіх Т.Л. ШТУЧНЕ ВИРОЩУВАННЯ ТУРКМЕНСЬКОГО КУЛАНА (Equus hemionus kulan) В ЗООПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Ясинецька Н.І., Гавриленко В.С., Канівець С.В. ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ТА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТЕПОВОГО ЖУРАВЛЯ (Anthropoides virgo L.) В БІОСФЕРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ “АСКАНІЯ-
НОВА”
*Ясинецька Н.І., Гавриленко Н.О. ЗАПОВІДНОМУ СТЕПУ В АСКАНІЇ-НОВА – 100 РОКІВ
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна: Проблеми економоніторингу та збереження біорізноманіття. – Асканія-Нова, 1998. – 145 с.
*Гавриленко В.С. Заповідна справа в «Асканії-Нова» (становлення, розвиток та перспективи )
* Гавриленко Н.О. Інтродукція рідкісних видів рослин в дендрологічному парку «Асканія-Нова»
*Капітоненко С.В. Нові знахідки шкідників деревних рослин в дендропарку «Асканія-Нова»
*Жарких Т.Л. Особенности поведения самцов лошади Пржевальского в «Аскании-Нова»
*Жарких Т.Л., Ясинецкая Н.И. Социальная организация и поведение туркменского кулана (Equus hemionus kulan) в «Аскании-Нова»
*Звегинцова Н.С. Инвазированность лошадиных «Аскании-Нова» личинками желудочных оводов (Diptera: Gastrophilidae)
*Зубко В.Н. Особенности миграции и интродукции птиц, выращенных в «Аскании-Нова»
*Треус М.Ю. О некоторых особенностях «асканийской» канны
*Ясинецкая Н.И. Гематологические и биохимические показатели крови лошади Пржевальского заповедника «Аскания-Нова»
*Веденьков Е.П., Дрогобыч Н.Е Опыт охраны заповедной степи «Аскания-Нова»
*Drohobych N.Yе., Havrylenko V.S . Fridrich von Falz-Fein – the founder of the Ascania Nova reserve
*Ушачева Т.И. Структура почвенного покрова биосферного заповедника «Аскания-Нова»
*Ушачева Т.И. Динамика накопления подземной фитомассы в почвах заповедника «Аскания-Нова»
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. – Асканія-Нова, 2001. т.3 .
*Рубцов А.Ф., Гавриленко Н.О. РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРНИХ ЗМІН ДЕРЕВОСТАНІВ СТАРОЇ ЧАСТИНИ ДЕНДРОПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Cлепченко Л.О. ПІДСУМКИ ІНТРОДУКЦІЇ КВІТКОВО-ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН В ДЕНДРОПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Слепченко Л.О., Капітоненко С.В. РЕЗУЛЬТАТИ ІНТРОДУКЦІЙНОГО ВИПРОБУВАННЯ ДЕЯКИХ КВІТКОВО-ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН ТА ЇХ ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН В УМОВАХ ЗАПОВІДНИКА “АСКАНІЯ-НОВА”
*Гавриленко В.С. ЗМІНИ В ОРНІТОФАУНІ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА “АСКАНІЯ-НОВА” ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ ЗА ОСТАННІ 10 РОКІВ
*Дрогобич Н.Ю., Поліщук І.К. ІСТОРІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І ДОЛЯ ПОПУЛЯЦІЇ ХОВРАШКА МАЛОГО Citellus pygmaeus Pallas, 1778 У ЗАПОВІДНИКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Капітоненко С.В. ВИДОВИЙ СКЛАД ШКІДНИКІВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО Quercus robur L. В ДЕНДРОПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. – Асканія-Нова, 2002. т.4.
* Гавриленко В.С., Думенко В.П., Поліщук І.К. СТАН ПОПУЛЯЦІЇ ПОЛОЗА ЧОТИРИСМУГОГО ELAPHE QUATUORLINEATA В БІОСФЕРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ “АСКАНІЯ-НОВА” ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПІДСЕЛЕННЯ ВИДУ В ПРИРОДНЕ ЯДРО З ПРИСИВАШШЯ
* Капітоненко С.В. ГРИБКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ ДИКОРОСЛИХ ТРАВ’ЯНИСТИХ РОСЛИН В ДЕНДРОПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. – Асканія-Нова, 2003. т.5.
*Ведєньков Є.П., Дрогобич Н.Ю. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ РІДКІСНИХ, ЗНИКАЮЧИХ ТА ЕНДЕМІЧНИХ ВИДІВ ФЛОРИ КВІТКОВИХ В ЗАПОВІДНОМУ СТЕПУ “АСКАНІЯ-НОВА”. 1. ВИДИ ОСОБЛИВОЇ ОХОРОНИ.
*Ушачова Т.І., Янков Л.І. , Герасименко С.В. ІСТОРІЯ РІЛЬНИЦТВА НА ТЕРИТОРІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА “АСКАНІЯ-НОВА”
*Дем’янюк О.С., Шерстобоєва О.В. АКТИВНІСТЬ МІКРОБІОТИ ГРУНТУ АГРОЕКОСИСТЕМИ І ЕКОСИСТЕМИ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА “АСКАНІЯ-НОВА”
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. – Асканія-Нова, 2004. т.6.
*Гавриленко Н.О., Рубцов А.Ф. ПРО НАСЛІДКИ БУРЕВІЇВ НА ТЕРИТОРІЇ ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Думенко В.П. ВОВК CANIS LUPUS L. У БІОСФЕРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ “АСКАНІЯ-НОВА” І ЙОГО РЕГІОНІ. ПОВІДОМЛЕННЯ 2. МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОЇ ПОПУЛЯЦІЇ
*Капітоненко С.В. ГОРНОСТАЄВІ МОЛІ (Lepidoptera, Yponomeutidae) – ШКІДНИКИ ДЕРЕВНИХ ПОРІД В ДЕНДРОПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. – Асканія-Нова, 2005. т.7.
*Слепченко Л.О., Петренко З.А. ЧЕРВОНОКНИЖНІ ДЕКОРАТИВНІ ТРАВ’ЯНИСТІ РОСЛИНИ ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Поліщук І.К. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ НОРИЦЬ ГУРТОВИХ MICROTUS SOCIALIS PALLAS, 1773 НА РОСЛИННІСТЬ ЗАПОВІДНОГО СТЕПУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Думенко В.П. ВОВК CANIS LUPUS L. У БІОСФЕРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ “АСКАНІЯНОВА” І ЙОГО РЕГІОНІ. ПОВІДОМЛЕННЯ 1. ІСТОРІЯ ВИДУ
*Поліщук І.К., Реут Ю.О. ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОЗМІЩЕННЯ НІР ХИЖИХ ССАВЦІВ CARNIVORA У ПРИРОДНОМУ ЯДРІ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА “АСКАНІЯ-НОВА” ТА СПЕКТР КОРМІВ ЛИСА ЗВИЧАЙНОГО VULPES VULPES LINNAEUS, 1758
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. – Асканія-Нова, 2006. т.8.
*Дрозд С.В., Шаповал В.В. МАТЕРІАЛИ ДО ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ФЛОРИ БУФЕРНОЇ ЗОНИ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА “АСКАНІЯ-НОВА”
* Гавриленко В.С. ДО ЕКОЛОГІЇ КІБЧИКА FALCO VESPERTINUS L. В БІОСФЕРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ “АСКАНІЯ-НОВА”.
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. – Асканія-Нова, 2007. т.9.
*Моргун Є.М., Ушачова Т.І. ВПЛИВ ДОВГОСТРОКОВОГО ЗАТОПЛЕННЯ НА ГРУНТОВИЙ ПОКРИВ ВОДОЙМ ЗООЛОГІЧНОГО ПАРКУ “АСКАНIЯ-НОВА”
Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна.: ЗАПОВІДНА СПРАВА, СТЕПОВЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. – Асканія-Нова, 2008. т.10.
*Гавриленко Н.О., Мойсієнко І.І., Шаповал В.В. СПОНТАННА ФЛОРА ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Моргун Є.М., Ушачова Т.І. ВПЛИВ ПІРОГЕННОГО ФАКТОРУ НА ВМІСТ ГУМУСУ В ТЕМНО-КАШТАНОВИХ ГРУНТАХ ЗАПОВІДНОГО СТЕПУ АСКАНІІ-НОВА
*Гавриленко В.С. ПРО ЗАВДАННЯ З ВІДНОВЛЕННЯ ІСТОРІЇ АСКАНІЇ-НОВА
*Листопадська О.А. МІНУЮЧІ ТА ГАЛОУТВОРЮЮЧІ ШКІДНИКИ ДЕРЕВНОЧАГАРНИКОВИХ ПОРІД ДЕНДРОПАРКУ “АСКАНІЯ-НОВА”
*Кузовова Н.М. ДОКУМЕНТИ АНГАЛЬТ-КЕТЕНСЬКОГО ПЕРІОДУ АСКАНІЇ-НОВА (18281856) У ДЕРЖАВНОМУ АРХІВІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорзіноманіття: Матеріали наукової конференції, присвяченої 75-річчю Канівського природного заповідника (Канів, 8-10 вересня 1998 р.). – Канів, 1998. – 319 с.
• Хоменко В.Н., Вакаренко Е.Г. Карабидофауна, как индикатор состояния почвенно-подстилочной фауны заповедника «Асканя-Нова»
• Хоменко В.Н. Микроорганизмы темно-каштановых почв типчаково-ковыльной степи «Аскания-Нова»
Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорзіноманіття: Матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю Канівського природного заповідника (Канів, 9-11 вересня 2003 р.). – Канів, 2003. – 351 с.
• Гавриленко В.С., Ясинецька Н.І. Гавриленко Н.О., Дрогобич Н.Ю, Рубцов А.Ф., Поліщук І.К., Мезінова О.С. Оцінка природно-ресурсного потенціалу біосферного заповідника «Асканія-Нова»
• Дрогобыч Н.Е. Формация караганы скифской в заповедной степи «Аскании-Нова»
• Моргун Є.М., Ушачова Т.І.. Динаміка рН грунтів біосферного заповідника «Асканія-Нова»
Аскании вновь угрожают благие намерения // Степной бюлетень №7 весна 2000
Шарлемань М. По заповідниках півдня України//Охорона пам’яток природи НА Україні. Збірник ІІ. Укр.коміт.ох.пам.прир. – Харків. 1928.
