Cтепи України

З серії “Новий злет природно-заповідної справи на Україні”

Я, напэўна, таксама здаюся ім зверам,
і яны разважаюць у засенні траў:
-“Вось ідзе двухногая птушка без пер’яў
Ці мядзведзь, што шубу ў ламбард заклаў

В. С. Короткевич

Дністер та Південний Буг (радянська топографічна назва цієї річки на Україні традиційно називаної Богом) в середній течії перетинають Подільську височину, і лише в нижній своїй частині проносять свої води степовою зоною, впадаючи у Причорноморські лимани. Обидві річки змушені долати поклади гірських порід. Внаслідок цього Дністер в своїй середній течії утворює глибокий каньйон, а Бог прорізає поклади українського кристалічного щита, утворюючи вузький каньйон з виходами граніту та численними порогами. При цьому обидві річки створюють унікальні надзвичайно мальовничі ландшафти, багаті рідкісними видами флори і фауни, зважаючи на що вже дуже давно привертають увагу дослідників та природоохоронців. Відносно дикими є також території розташовані в міжріччі обох цих річок на території південної частини Вінницької області. Зважаючи на велику біологічну цінність на описуваній території у післявоєнний час були створені перші природоохоронні території. Кульмінацією цих зусиль вже після відновлення Україною незалежності стали створені тут національний природний парк (надалі НПП) «Подільські Товтри» (на території Хмельницької області), а також регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон» (на території Тернопільської області). Втім дане становище не відповідало потребам ефективної охорони ландшафтів та біорізноманіття. Це було пов’язано переважно з неефективністю охорони на території регіонального ландшафтного парку, а також відсутністю реальної охорони цінних екосистем південної частини Поділля в межах Вінницької області. Зважаючи на це, зусиллями науковців та природоохоронців згідно Указам Президента було створено нові НПП «Дністровський каньйон», «Кармелюкове Поділля» та «Бузький Гард». …далі »

Зберегти українські степи допоможуть закордонні вчені. Науковці, які вивчають степи, провели виїзну конференцію на Херсонщині. До тамтешнього заповідника Саги завітали 80 вчених із 20 країн Європи. Про що домовилися – знають наші кореспонденти.
…далі »

8-ая встреча рабочей группы по изучению сухих травянистых экосистем Европы: (8-th European Dry Grassland Meeting: Dry grassland of Europe: biodiversity, classification, см. http://www.edgg.org/) прошла 13-17 июня в Умани и Херсоне на Украине.

Восьмая по счету встреча этой международной ассоциации, объединяющей преимущественно ученых, изучающих степные и ксеротермные сообщества Европы, впервые прошла на постсоветском пространстве, в Украине. Основной темой нынешней конференции была «Сухие травянистые экосистемы Европы: биоразнообразие, классификация, сохранение и менеджмент». Форум собрал 76 участников из 18 стран мира Работа в течение встречи была организована традиционно: два дня устных и постерных презентаций, а затем три дня полевых выездов-экскурсий. Научная программа конференции прошла в старинном казацком городе Умани на территории Национального дендрологического парка «Софиевка»НАН Украины, который выступил главным организатором встречи с украинской стороны. Соорганизаторами стали Институт ботаники им. Н.Г. Холодного, Херсонский педагогический университет, Национальный природный парк «Бужский Гард» и биосферный заповедник «Аскания-Нова». Изюминкой местного ландшафта был уникальный дендропарк Софиевка. …далі »

Днями на Хмельниччині проведене позачергове засідання Коодинаційної ради з питань створення національної екмережі. Центральною темою для обговорення на Координаційній раді стало питання збереження степів. Причиною такого засідання стали рекомендації Національної координаційної ради з питань екомережі яка проходила в Мінекоресурсів України 16.12. 2010 року. Серед рішень, прийнятих 16 грудня – доручення Рескомприроди Криму та територіальним органам Мінприроди в областях Степової зони забезпечити проведення заходів щодо обстеження степів з метою їх резервування для подальшого заповідання. …далі »

17 червня в світі відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Для України ця проблема є дуже актуальною і проявляється переважно у областях степової зони. Причинами опустелювання «по-українськи» є надзвичайно високий рівень розораності і деградація полезахисних лісосмуг. Попередженням для нас є Олешківські піски на Херсонщині, які давно мають славу найбільшої пустелі Європи. …далі »

14 червня 2011, Тернопільська область. – Екологи звернулися зі скаргою до Міністерства екології та природних ресурсів України з приводу відмови керівництва Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства і його місцевих підрозділівпогодити організацію національного природного парку „Бережанське Опілля”. Територія, що потребує особливої охорони, включає цінні лісові, лучно-степові та степові ділянки, що складають основу екомережі Тернопільської області, яка є частиною Дністровського екокоридоруі має національне та всеєвропейське значення. …далі »