Cтепи України

Ландшафт території сучасної Луганської області первинно складався зі степів на вододілі та з дубових і вільхових лісів у долинах і балках [1]. Проте вже до 19 століття більшість степів була знищена, збереглися лише окремі ізольовані ділянки в деяких заповідних об’єктах, на військових полігонах і на територіях не придатних для сільськогосподарської діяльності. Значна частина степових ділянок передана для лісорозведення. …далі »

Більшість з вас ніколи не були на Луганщині. Здавалось би, щоб поїхати сюди, треба сісти на такий саме потяг на тому ж вокзалі, от тільки поїхати не туди, куди зазвичай їдуть на свята, а зовсім в іншу сторону.

Історично так склалось, що українці, які мешкають у інших областях уявляють Луганщину досить неприглядним краєм, і ніколи її не бачивши на власні очі, проголошують подумки вирок, мовляв “труби і терикони, що я там не бачив?”. …далі »

Горить степ… прямо на наших очах, ГОРИТЬ СТЕП!
Археологи продовжують працювати, а вже через балку, тобто метрів за 300 палає заповідний степ, горить Сон-трава, що занесена в Червону книгу.
Таїса баче, як від вибухів труситься земля, а в повітря злітають тони пилу і каміння. Ковш екскаватора набирає породу і несе над нами. Баче кар’єри з висоти пташиного польоту, забрудненне повітря, людей в масках і костюмах хімзахисту. Баче попереджувальні знаки про радіаційне забруднення.

21-27 квітня 2012 року відбулась перша комплексна експедиція Громадської кампанії «Збережемо українські степи!» до Луганщини. До задач експедиції входили а) обстеження існуючих територій ПЗФ області на предмет виявлення порушень природоохоронного законодавства та аналізу їх стану, б) збір інформації про поширення видів флори і фауни, що знаходяться під охороною (як Червоної книги України так і інших списків), в) виявлення перспективних для заповідання територій, г) з’ясування поширення видів молюсків, що пропонуються до включення у Червону книгу України, г) обстеження степових ділянок переданих під залісення, новостворених лісових насаджень на місці степів та деградуючих лісових насаджень та д) з’ясування кола ключових проблем степових біотопів в області.
Учасники експедиції: Василь Костюшин, к.б.н. заввідділом моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАНУ, Ігор Балашов, к.б.н. світу Інститут зоології НАНУ, Марина Кривохижа, н.с. НПП «Дворічанський», Євгенія Прекрасна, Олексій Василюк, НЕЦУ.

Загалом експедиція подолала 2400км, з них 1000 км – по Луганщині. Пересувались автомобілем.

Загальний трек маршруту Луганщиною можна побачити тут:
http://g.co/maps/wrw6y

Головним досягнененням експедиції став саме маршрут, оскільки за одну поїздку ми ознайомились, принаймні поверхово з більшістю основних типів біотопів Луганщини (балки на і крейди на півночі, заплави річок, кряж, відкриті і залісені арени), а також побачили досить непоганий асортимент негативних впливів на природу (копанки, випалювання, залісення, рубки, видобуток каміння). Звісно кожен може додати щось своє, як от наприклад Ігор знайшов нове (третє) місце поширення рідкісного молюска, якого зараз включатимуть до Червоної книги, а я познаходив яскраві порушення при лісорозведенні, які тепер можна використовувати в дискусіях і, звісно оскаржувати. Втім, головне – це загальна картина, яку ми тепер уявляємо. На деяких моментах варто наголосити окремо.

Особливо приємно, що самим цікавим об’єктом на території області для нас лишається і тепер все той самий Нагольний Кряж, де ми ще три роки тому обґрунтували заказник. Шкода що досі його не створили. http://pryroda.in.ua/step/perspektivni/nagolnij-kryazh/ Під час обстеження додали кілька видів до списку раритетної фракції флори заказника.

Обстежені степові ділянки передані під залісення, та заліснені степові ділянки

Стою на високій кам’яній гриві, які утворюються в місцях виходів порід на Донецькому Кряжі. Я у Луганській області, неподалік міста Краснодону. Тут починається найбільший в Україні, та й, власне у Європі, шмат степу. На перший погляд навіть нагадує Монголію. Проте те це у нас, на крайньому південному сході України.

…далі »

Самая печальная новость последних дней, больно ранившая меня в самое сердце, – это сообщение о гибели ленточного бора в даурских степях на берегу реки Онон. Статус основной части этого лесного массива – федеральный заказник “Цасучейский бор”, находящийся в ведении биосферного заповедника “Даурский” и в пользовании местного Ононского лесничества. Горел он и раньше каждую весну, но от такого масштабного пожара Бог миловал. Особенностью степного Забайкалья является практически полное отсутствие снега зимой, высокая солнечная радиация, отсутствие осадков и сильные практически штормовые ветра именно в первые весенние месяцы – в марте-апреле. Обычно пики пожаров раньше приходились на март, а в этом году весна сдвинулась на один месяц, наверное, поэтому полыхнуло в апреле. …далі »