Cтепи України

к зазвичай людина уявляє собі степ? В кращому випадку це плаский безкраїй простір (найбільш креативні ще можуть приліпити туди козака на коні серед ковили), а в гіршому – поля соняхів або кавунів. Скільки людей в Україні бачили степ «в живу»? Не берусь казати, але точно знаю, що більшість вважає, що він лишився лише в заповіднику «Асканія Нова». На щастя, це далеко не так.

Степом мандрувала: Наталя Шевченко
…далі »

Екологічна громада відвоювала в атомників заповідні землі. Верховний суд України задовольнив позов громадської організації проти Кабінету міністрів.

У 2006 році уряд дозволив Южно-Українській атомній електростанції вилучити зі складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» і затопити 27 гектарів заповідних земель.

Під водою опинилися знамениті пороги Південного Бугу, а також історична реліквія – останній оплот козацької паланки – острів Гард і нерестовища унікальних видів риб.

«Під воду пішли не тільки цінні ділянки для відпочинку, для нерестовища. Не тільки природна ділянка водного слалому, а й місцезростання рідкісних, зникаючих, ендемічних видів. Тобто, тих рослин, які відомі для науки тільки,наприклад, з Південного Бугу, околиць Богданівни, Костянтинівки. І відомі взагалі лише в кількох місцезростаннях у світі», – каже директор Південної філії Інституту екології Олег Деркач.

Юридична тяганина тривала 6 років. Тепер Верховний суд визнав, що заповідні землі не можна вилучати з природоохоронних об’єктів без рішення Верховної Ради. І постановив скасувати відповідну постанову уряду.
«Згідно законодавства, закону про природно-заповідний фонд, землі можна вилучати зі складу об’єкту природно-заповідного фонду тільки тоді, коли вони втратили свою природну цінність. Цього не було. Їх вилучили для об’єктів енергетики», – пояснює юрист громадської організації «Екоправо-Львів» Ольга Мелень.
На Южно-Українській атомній електростанції кажуть, що не можуть виконати постанови суду. Якщо знизити рівень водосховища, зупиниться Ташицька гідроакумулююча електростанція. Енергетики впевнені: якщо оформлять документи як слід, спускати водосховище не доведеться.

«Ми повинні підготувати новий пакет документів і пред’явити його на узгодження в обласне управління екології. Ми плануємо підтримувати діалог з управлінням. І врешті-решт отримати позитивний результат», – каже начальник управління відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» Олег Коріков.

Більше того, незважаючи на судове рішення, атомники обговорюють підвищення рівня водосховища ще на 4 метри. Це остаточно знищить природну зону – переконують екологи. І готують нові позови, аби примусити енергетиків спустити воду.

//Олена Горячева, «ФАКТИ», ICTV

В 1984 г. по инициативе харьковских ботаников в расположенной в 3х километрах от северной границы Харькова Алешкиной балке был создан ботанический заказник. Внимание ученых это урочище привлекло к себе тем, что здесь, почти на самой границе миллионного города, к концу ХХ века еще сохранилась типичная для Слобожанщины, но в большинстве других мест уже распаханная, луговая степь.

На момент заповедания здесь, всего на 6 гектарах, сохранились прострел, горицветы весенний и волжский, ирисы карликовые и венгерские, вишня степная, ломонос цельнолистный и другие виды, занесенные в Красную книгу и редкие в Харьковской области. …далі »

\\|// БАЙБАК \\|// Экологическая группа “Печенеги” (# 717 от 30. 07. 12)
___________________________________________________________

ВЫЖИВАНИЕ НА ГРАНИ МЕГАПОЛИСА. АЛЕШКИНА БАЛКА.

В 1984 г. по инициативе харьковских ботаников в расположенной в 3х километрах от северной границы Харькова Алешкиной балке был создан ботанический заказник. Внимание ученых это урочище привлекло к себе тем, что здесь, почти на самой границе миллионного города, к концу ХХ века еще сохранилась типичная для Слобожанщины, но в большинстве других мест уже распаханная, луговая степь. …далі »

(стан та рекомендації щодо змін)

 Сучасний екостан агроекосистем в степовій зоні можна визначити як незадовільний. На нього впливає комплекс негативних чинників, зокрема, повне недотримання вимог науково-обґрунтованої системи ведення сільського господарства й майже тотальне перетворення степу на ріллю, виснаження родючості, деградація грунтів та ерозія, розповсюдження бур’янів, хвороб, шкідників, порушення гідрологічного режиму на значних територіях, в тому числі через масове створення гребель на малих річках, занепад тваринництва тощо. Такий стан справ загрожує національній безпеці держави і пов’язаний з порушенням міжнародних зобов’язань України в рамках ратифікованих конвенцій щодо збереження біорозмаїття. …далі »