Cтепи України

У 2012 році співробітниками національного природного парку “Дворічанський” спільно з активістами ЕкГ “Печеніги” були виявлені ділянки, на яких вирощувався соняшник. Цим розорюванням був знищений ґрунтовий і трав’янистий покрив степових схилів, а з ними – і рідкісні види степових і крейдяних рослин, для збереження яких і створювався національний парк. …далі »

Доповідь щодо громадської оцінки процесу реалізації екологічної політики у 2012 році. Колектив авторів. Київ, 2013. 286 с.
Витяг

4.4. Збереження степових екосистем
221. Степові екосистеми збереглися лише на декількох відсотках території України, хоча в минулому вони займали близько 40%. В Дніпропетровській області, яка знаходиться в самому серці зони справжніх степів, степові екосистеми збереглися на площі лише 716 га або на 0,02% території у вигляді схилових і галофітних варіантів.

222. У 2012 році продовжувалося знищення останніх ділянок степових екосистем, які є притулком багатьох рідкісних видів тварин і рослин, шляхом засадження їх лісом. Вирощування в степовій зоні насаджень з сосни або з акації замість збереження степів є екологічним злочином. Але цей підхід покладається в основу подальшого розвитку лісогосподарської галузі, яка намагається таким чином досягти «оптимальної» лісистості України. 223. Держкомлісгосп України своїм наказом від 29 грудня 2008 року ғ371 затвердив регіональні показники оптимальної лісистості, зростання яких передбачалось, у тому числі, за рахунок масштабного заліснення територій степової та лісостепової зон.

Внаслідок цього тема степового лісорозведення в Україні набула формату широкої суспільної дискусії та викликала критичні відгуки багатьох громадських організацій та науковців, які ініціювали створення Всеукраїнської громадської кампанії «Збережемо українські степи!»45 та пропонують проводити лісорозведення в Україні згідно екологічного та природно-кліматичного зонування без порушення видового біорізноманіття локальних екосистем, забезпечити заповідання усіх степових ділянок, на яких поширені об‘єкти Червоної та Зеленої книг України, сприяти відновленню степів тощо.

224. Зазначена позиція найшла підтримку і у науковців-лісівників, які вважають, що необхідно провести дослідження щодо уточнення регіональних нормативів лісистості й визначення структури лісів і захисних лісових смуг, зважаючи на вкрай велику розораність земель, зменшення родючості ґрунтів, зникнення багатьох малих річок та ефективний меліоративний вплив лісів. При цьому пропонується, заліснювати лише ті землі, які є лісопридатними і не включені до переліку об‘єктів як цінні фауністичні та флористичні комплекси, що підлягають чи можуть підлягати охороні.
225. Усі цілинні землі Степової зони розглядаються як потенціал формального збільшення лісистості є природними пасовищами. В своїх наукових статтях представники лісової галузі відверто це визнають. Так за інформацією Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. Висоцького в 2010-2011 рр. основним джерелом земельних ресурсів для залісення були пасовища, які складали 38% від усіх наданих під лісорозведення в Степовій зоні земель46. Не зрозуміло, яким чином така діяльність лісових господарств узгоджується з останніми намірами уряду України та заявами Прем‘єр-Міністра М.Я. Азарова щодо стимуляції розвитку тваринництва, в тому числі через здешевлення кормів, тим більше, що Держлісагентство є підрозділом Мінагрополітики України?

226. Оскільки степові ділянки займають приблизно 3% території від загальної площі Степової та Лісостепової зон, то виконання програми «Ліси України на 2010-2015 рр.» у частині степового залісення означатиме тотальне знищення цих угідь, оскільки так звані «нормативні показники оптимальної лісистості» є вищими за наявні площі природних кормових угідь. Це значить, що практично всі природні кормові угіддя, що не потребують фінансування та відповідають потребам тваринництва, будуть безповоротно знищені, поглинувши чималі бюджетні кошти та завдавши збитки державі. Якщо це станеться, то галузь молочного тваринництва в 14 регіонах України чекає остаточний колапс. У свою чергу, це відіб‘ється і на зайнятості селянства, і на соціальній сфері. Кінцевим результатом «успіхів степового лісорозведення» стане підрив продовольчої безпеки України. 227. Вже зараз росте незадоволення в сільській місцевості щодо такого стану речей, наприклад, у багатьох сільських громадах Миколаївщини люди вимагають від місцевої влади відкликати погодження на надання земель під залісення. Тим більше, що залісення на півдні та південному сході країни часто відбувається за допомогою заокеанських видів, наприклад, робінії псевдо акації (акації білої), яка тотально витискає степову рослинність. Через декілька років після насадження відбувається зімкнення рядів акації і пасовище повністю гине. Фактично, це штучне засмічення нашої автохтонної природи чужорідними дерев‘янистими бур‘янами. З таким же «успіхом» можна висівати карантинний бур‘ян амброзію на полях. 228. Досвід перших років реалізації програми «Ліси України на 2010-2015 рр.» продемонстрував необхідність внесення змін у ряд її положень щодо регіонального розподілу лісонасаджень. Проте, звернення науковців і екологічних організацій до Уряду з проханням переорієнтувати лісорозведення з залісення степів на відновлення мережі вітрозахисних лісосмуг та вирубок у Карпатах та Поліссі, не дали жодного результату. Ніхто з екологів не заперечує потреби в збільшенні лісових площ у державі, але ті підходи в лісорозведенні, які використовує Державне агентство лісових ресурсів не мають нічого спільного зі сталим розвитком та здійснюються в кращих традиціях сталінського проекту перетворення природи, коли останню просто ламають через коліно. Таким чином там, де має бути ліс замість дерев росте заміська забудова, а там де має бути степ Ғ намагаються створювати ліси.

Как сообщает издание 057.ua со ссылкой на портал “Наші гроші”, за распашку заказника «Кохановский» (Кегичевский р-н Харьковской обл.) суд почти на 900 тысяч гривен оштрафовал принадлежащую экс-нардепу Андрею Веревскому фирму «Аграрный дом им. Горького». Именно этого нардепа недавно лишили депутатского мандата вместе с оппозиционером Сергеем Власенко.

…далі »

Шановні друзі!
Активісти громадської кампанії «Збережемо українські степи!» www.pryroda.in.ua/step підготували першу брошуру із серії видань, привчених охороні степів в Україні. Брошура розповідає про проблему залісення степів в Україні. Переглянути макет майбутнього видання можна, завантаживши його на свій комп’ютер за посиланням 1 або за посиланням 2.

Готуючи її, ми запанували поширити видання серед біологів, юннатів та лісівників степової зони. Більшість людей, які працюють у степу, не знають про масштаби загрози, яка нависла над ним. Разом з тим, всі ці люди цілком можуть встати на захист степів і допомогти справі їх збереження.
Про проблему залісення степів можна почитати на нашому сайті або у самій брошурі.

Громадська кампанія «Збережемо українські степи!» – це добровільна спільнота людей, небайдужих до долі степів. Брошура підготовлена учасниками кампанії у їх вільний час, без жодного фінансування. Ми також розпочали підготовку і більш ґрунтовного видання, яке розповідає що таке «степ» взагалі і від яких проблем він потерпає сьогодні.

Щоб видати брошуру і донести її до читачів у областях степової зони України, ми розпочали збір коштів. Просимо Вас долучитись до цієї ідеї. Щоб видати 2000 примірників – 6000 грн. Наклад буде залежати від зібраної суми коштів. Після завершення збору коштів, список всіх, хто долучився, буде оприлюднений на сайті кампанії; всім учасникам гарантуємо примірники брошури та наступних видань, які зараз готуються.

Щоб переказати кошти на видання, просимо зв’язатись з Олексієм Василюком за номером 097 1000 473
або зробити перказ будь-якого обсягу на рахунок:
Приватбанк
5211 5373 3142 2852
Василюк Олексій Володимирович

Бурковський О. П., Василюк О. В. Концепцiя створення державного агентства екосистемних послуг// Вiд заповiдання до збалансованого природокористування: Матерiали Мiжнародної наукової конференцiї (20-22 березня 2013 р., м. Донецьк) / Донецький нацiональний унiверситет. – Донецьк, 2013. c. 176-179.

Концепція створення Державного агентства екосистемних послуг та консервації земель як головного напрямку практичної реалізації екологічної стратегії України.

Бурковський О.П.,Всеукраїнська екологічна ліга.

Василюк О.В. Національний екологічний центр України

Згідно висновків екологічної науки, природні екосистеми мають займати не менше 2/3 суходолу6, з біологічною продуктивністю не нижче середньоглобального показника 7,8. Оскільки природа формує придатне для життя середовище, а людство вже знищило більше половини природних екосистем суходолу, то лише охорони залишків природи вже недостатньо. Виникає гостра потреба її відтворення. Розширення площ природних екосистем дозволить виконувати природі ту незамінну функцію, яку прагматики називають екосистемними послугами.
…далі »

Коломицев Г., Василюк О., Кривохижа М. Просторовий розподiл виходiв крейдяних порiд i характерних для них рiдкiсних видiв рослин в межах Луганської областi // Вiд заповiдання до збалансованого природокористування: Матерiали Мiжнародної наукової конференцiї (20-22 березня 2013 р., м. Донецьк) / Донецький нацiональний унiверситет. – Донецьк, 2013. – с 25-27.

Просторовий розподіл виходів крейдяних порід і характерних для них рідкісних видів рослин в межах Луганської області

Коломицев Г.
Інститут зоології НАН України, [email protected]

Василюк О.
Національний екологічний центр України, [email protected]

Кривохижа М.
Національний природний парк «Двурічанський», [email protected]

Вступ. Важливість питання.
Виходи крейдяних порід – це специфічні утворення, яким притаманна своєрідна крейдяна флора (Гринь, 1973). Вони є місцем поширення і типово степових видів, так і видів, що вважаються палеоендеміками, що свідчить про давність існування подібних угруповань (Радигіна, 2002).
В Україні виходи крейдяних порід розташовані переважно в басейні р. Сіверський Донець, на території Луганської, Харківської та Донецької областей. Попередньо нами було визначено можливість точної ідентифікації ділянок цього біотопу за даними дистанційного зондування Землі (ДЗЗ).
Метою нашого дослідження була ідентифікація виходів крейдяних порід, аналіз їх просторової структури та характерних видів рослин в межах Луганської області – регіону, де зосереджено більшість ділянок виходів крейдяних порід в Україні.
…далі »