Cтепи України

Найбільш північні степи України трапляються саме на Сумщині, переважно в лісостеповій її частині. Звичайно це невеликі ділянки на схилах балок та річкових долин, які добре освітлюються, тому що повернені на південь, з багатими ґрунтами. Саме в таких умовах формуються фрагменти степових угруповань. Ботаніки називають ці степи «лучними степами», адже на них зростають як типові степові рослини, поширені в південній частині Лісостепу та в Степу, так і рослини сухих лук, які також знаходять тут для себе сприятливі умови для зростання.

Із степових видів на найсухіших ділянках можна побачити символ українських степів – ковилу, переважно пірчасту (Іоанна) із сріблястими остюками, рідше волосисту, яка отримала свою назву завдяки колосовидним остюкам, що не мають сріблястого опушення. Ковилу часто супроводжує типчак – жорсткий невисокий злак, справжній мешканець лісів. Такі ділянки більше нагадують південні справжні степи. Проте, значно частіше на степових ділянках Сумщини переважають інші злаки, що панують саме в лучних степах. Це тонконіг вузьколистий – тоненький стрункий злак, стоколос безостий, куничник наземний. Вони утворюють перший ярус у барвистих, яскравих травостоях (недарма лучні степи називають ще барвистими степами). Серед різнотрав’я також є справжні степняки, скажімо шавлія поникла (її ще називають чомусь «бабки»), адоніс весняний, або горицвіт, молочай Сергієрів тощо. Проте більшість рослин тут – це саме лучно-степові види, які зростають на сухих луках та лучних степах. Їх перелік був би дуже довгими – це і гадючник звичайний – гарна тендітна рослина з мереживним білим суцвіттям та дуже розсіченими листками, і жовтець багатоквітковий, конюшини гірська й альпійська, нечуйвітер волохатенький – низенька опушена рослинка («навіть вітру не чує»), що утворює на землі килимки-плями. Дуже типовими для лучних степів, у тому числі й на Сумщині, є шавлія лучна – висока, гарна, із синьофіолетовими квітами, а також суниці зелені, що відрізняються від лісових суниць і формою своїх плодиків, і їх забарвленням.

На лучних степах яскравих різнобарвний килим утворюють материнка, різні види дзвоників, запашний чебрець, золотавий підмаренник. Науковці відзначають, що саме тут різноманіття рослинного світу напрочуд багате.
Найбільшою, здавна відомою ділянкою лучного степу Сумщини є Михайлівська цілина біля міста Лебедин.

З книги Заповідні скарби Сумщини під заг.ред д.б.н. Т.Л. Андрієнко. – Суми: «Джерело»; 2001.