Навіщо знищують степ?
10.01.14.
Експерти виявили незаконно висаджені ліси у степовій зоні і вимагають покарання лісників, які завдали збитків на 6,5 мільйона гривень, адже унікальний ландшафт опинився під загрозою знищення.
Нещодавно Державна фінансова інспекція виявила, що на території дев’яти областей України, від Одещини до Донеччини, відбулося незаконне насадження нових лісів у степовій зоні. За підрахунками інспекції, лісгоспи завдали збитків на 6,5 мільйона гривень. Здавалося б, саджати ліс — добра справа. Але не у тих випадках, коди йдеться про степову територію, для якої заліснення означає зникнення. Насамперед це відчувають степові тварини та рослини, більшість яких занесено до Червоної книги України. Бо зникають місця їхнього проживання. А оскільки самого степу в Україні лишилося не так багато, усього 3% із колишніх 40% від загальної площі України, то зараз ці землі на вагу золота, додають експерти. У Європі ж український степовий ландшафт визнано таким, що перебуває на межі зникнення.
«Ті клаптики, що лишилися після тотального розорювання, це схили балок, яри та кам’янисті місця. Вони фрагментовані, мають різний рівень збереження. Степову екосистему по суті знищено, — говорить заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. — Для прикладу, місць зростання тюльпану Шренка, який є пращуром домашніх тюльпанів, в Україні лишилося близько сотні. Але якщо йому треба не так багато території, то для степового орла, якому треба летіти сотню кілометрів у пошуках здобичі, більше немає можливостей знаходити собі харчі і літати на таких великих площах».
Як з’ясували інспектори, лісгоспи садили ліси без необхідних документів, порушуючи Лісовий та Земельний кодекси, Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та інші нормативні акти. Олексій Василюк додає, що як мінімум потрібно було оформити акти на землю, узгодити документи із суміжними користувачами і чекати на остаточний документ, який дозволить садити новий ліс. «Ніхто цього не робив, ліси садили на нових землях без підготовки документів. А це корупція, бо не можна використовувати бюджетні кошти для освоєння земель, які тобі не належать. І немає жодної гарантії, що такі рішення буде оформлено найближчим часом, — каже Олексій. — Торік був схожий випадок у Криму, тоді відкрили кримінальну справу, яка закінчилася для директора лісгоспу вироком три роки умовно».
Як пояснює еколог, заліснення степів відбувається у рамках державної цільової програми «Ліси України», розрахованої до 2015 року. Нею займається Державне агентство лісових ресурсів. Основна її мета — насадити на території України 5% нових лісів. А оскільки вільних територій для цього лишилося украй мало, тому й садять у степовій зоні. Та чому б не зробити це там, де дерева, наприклад, вирубано?
«Садити ліс на місці вирубки ніхто не хоче. Згідно з законом, ця територія і так вважається лісом, тоді треба говорити вже про лісовідновлення. Однак лісовим господарствам вигідніше отримати кошти для освоєння нових земель під ліс. Адже програма «Ліси України» передбачає дуже велику суму коштів, ідеться про десятки мільйонів гривень. Для звітування гарно звучить, що кожного року засаджують лісами десятки тисяч гектарів. У реаліях це виглядає так, що трактор переорав степовий схил, туди накидали насіння жолудів. Але наступного року лісники кажуть, що ліс не виріс через погані кліматичні умови, тому треба просити гроші уже на відновлення лісу», — додає Олексій Василюк.
Парадокс ще й у тому, що в Україні немає юридичного поняття степу. Якщо про визначення лісу, болота чи пасовища можна прочитати у законодавчих актах, то про степ — ні слова. Ці землі лісоводи називають деградованими та малопродуктивними, і, як додає експерт, їм це на руку, коли доводиться пояснювати, чому ліси саджають саме у степу.
Аби врятувати унікальний ландшафт від знищення, громадські організації вимагали затвердження указу президента про охорону степів. Також наполягали, аби до Земельного кодексу ввели категорію степу, як це мають болота й ліси. Але марно. Досі у нас немає і державного органу, який би займався збереженням степової території.
Зараз екологи чекають на рішення Генеральної прокуратури і сподіваються, що буде порушено кримінальні справи щодо лісгоспів-порушників. А інакше лісові господарства продовжать заліснення степів уже цієї весни…
Інна ЛИХОВИД, «День»
